Провадження № 33/803/474/22 Справа № 201/2038/22 Суддя у 1-й інстанції - Шелестов К.О. Суддя у 2-й інстанції - Коваленко Н. В.
03 травня 2022 року м. Дніпро
Суддя-доповідач Дніпровського апеляційного суду Коваленко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 березня 2022 року, якою
ОСОБА_1 , який 1993 року народження жовтня місця 11 дня, громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, -
Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 березня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн., без конфіскації продукції.
Згідно оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 , як фізична особа-підприємець, 24.01.2022 о 15 годині 54 хвилин, в торгівельному майданчику розташованому за адресою: м. Дніпро, пр. Героїв, 3 ТЦ «Кодак», здійснював роздрібну торгівлю тютюновими виробами без відповідної ліцензії, чим порушив ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-вр «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Не погоджуючись з винесеною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та постановити нову, якою провадження у справі закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування доводів поданої апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що постанова суду є необґрунтованою та винесена з порушенням норм матеріального права. Апелянт зазначає, що протокол про порушення податкового законодавства щодо нього було складено з грубим порушенням вимог діючого закону, зокрема він був складений за відсутності свідків та понятих, без роз'яснення йому права на отримання правової допомоги та без надання можливості реалізувати надані йому права, передбачені ст.ст. 256, 268 КУпАП, що свідчить про порушення працівниками поліції вимог закону, в тому числі права на захист, однак суд залишив ці обставини поза увагою, з'ясування яких має істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.
Разом з тим, апелянт звертає увагу на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано, яку саме норму спеціального закону було ним порушено, не зазначено ознак господарської діяльності, зокрема здійснення господарської діяльності на постійній основі, систематично, 3 і більше разів з реалізації товару. Водночас, вказує, що працівниками поліції у протоколі не зазначено осіб, яким він здійснював реалізацію товару, за якою ціною, в якій кількості та чи існувала регулярність реалізації, чи взагалі здійснювалася така реалізація та будь-які докази з цього приводу відсутні, що свідчить про те, що уповноваженою особою не коректно та не в повному обсязі викладено суть правопорушення за ч. 1 ст. 156 КУпАП та має місце необґрунтованість висновків постанови, які не підтверджуються доказами у цьому провадженні.
Окрім того, апелянт посилається на те, що він не є суб'єктом цього складу правопорушення, оскільки не здійснює підприємницьку та господарську діяльність з реалізації тютюнових виробів, що свідчить про відсутність в його діях цього складу правопорушення, через що постанова підлягає скасуванню.
У судове засідання ОСОБА_1 та його захисник Войтенко К.В., які були повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду скарги, не з'явилися, про причини неявки не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, тому апеляційний суд, враховуючи неоднаразове відкладення розгляду справи з причин неявки сторони захисту та необхідності дотримання розумних строків апеляційного перегляду справи, вважає за можливе розглянути скаргу без їх участі.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови в межах апеляційної скарги, співставивши доводи скарги з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до такого висновку.
Розглядаючи апеляційну скаргу по суті заявлених у ній вимог, суд виходить з такого.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Ці вимоги закону судом першої інстанції були виконані в повному обсязі.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні ним цього правопорушення, підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення № 105 від 04.02.2022, складеними уповноваженою особою податкової служби з дотриманням вимог, передбачених ст. ст. 254 - 256 КУпАП; актом перевірки ДПС ГУ ДПС у Дніпропетровські області від 28 січня 2022 року.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність наведених доказів та викладених обставин суд апеляційної інстанції не вбачає, та в суді апеляційної інстанції вони спростовані не були.
Згідно із ч. 1 ст. 164 КУпАП відповідальність настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Відповідно ч. 20 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Факт відсутності у ОСОБА_1 ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на момент проведення перевірки підтверджується вищенаведеними доказами у справі та стороною захисту не оспорюється.
Отже, посилання апелянта на недопустимість доказів, на які посилається суд в постанові, не заслуговують на увагу, оскільки всі докази у справі зібрані в порядку визначеному законом, та не викликають сумнівів в їх достовірності і судом надано їм належну й обґрунтовану правову оцінку.
Разом з цим, доводи апелянта про порушення права на захист під час складання протоколу, через нероз'яснення йому прав та обов'язків, не заслуговують на увагу з огляду на таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 256 КУпАП, при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права та обов'язки, передбаченіст. 268 КУпАП.
Відповідно до п. 7 розділу ІІ Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 02.07.2016 № 566 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право надати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу.
Пояснення та зауваження за суттю вчиненого правопорушення вносяться до протоколу і засвідчуються підписом особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Пояснення та зауваження можуть додаватися до протоколу окремо, про що у протоколі робиться запис.
Проте, апелянт таким правом не скористався, та він взагалі відмовився від підписання цього протоколу та надання письмових пояснень, що підтверджується відповідним актом від 04.02.2022, складеним уповноваженою особою, в порядку визначеному законом, а тому підстав вважати порушення працівниками податкової служби його прав апеляційним судом не встановлено.
Що стосується доводів скарги про те, що протокол про адміністративне правопорушення був складений за відсутності свідків та понятих, є безпідставним та не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки відповідно до ст. 254 КУпАП, такий обов'язок для уповноваженої особи не передбачений.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою особою і дії цієї особи, в порядку передбаченому чинним законодавством, ОСОБА_1 не оскаржувалися, а також враховуючи відсутність будь-яких фактичних відомостей щодо незаконності дій цих осіб під час складення протоколу, дійшов висновку, що дії посадових осіб відповідали вимогам чинного законодавства та підстав ставити під сумнів відомості, які зафіксовані в протоколі, не має.
Твердження апеляційної скарги про те, що в протоколі не коректно та не в повному обсязі викладено суть правопорушення за ч. 1 ст. 156 КУпАП, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки ОСОБА_1 закидається порушення положень ч. 1 ст. 164 КУпАП, тому доводи скарги в цій частині є необгрунтованими.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення було складено з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, а викладені в ньому відомості відповідають фактичним обставинам справи, істотних недоліків, які б тягли за собою визнання протоколу недопустимим доказом, не має.
Доводи апелянта про те, що він не є суб'єктом складу правопорушення, що йому закидається, оскільки не є суб'єктом підприємницької діяльності, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки згідно відомостей, наявних в матеріалах справи і наданих органом податкової служби ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець та в цьому випадку є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Отже, за результатами перегляду оскаржуваної постанови суд вважає, що всупереч тверджень апелянта, суд першої інстанції при розгляді цієї справи повно, всебічно і об'єктивно дослідив докази у справі, належним чином перевірив обставини викладені у протоколі за ч. 1 ст. 164 КУпАП, надав цим обставинам належну правову оцінку та приймаючи рішення про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, дійшов правильного висновку про наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним судом не встановлено.
Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд першої інстанції дотримався вимог ст. ст. 30, 33 КУпАП і призначив його в межах санкції статті, правильно врахувавши характер та тяжкість правопорушення, обставини справи та особу правопорушника.
Отже, суд апеляційної інстанції вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 березня 2022 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду Коваленко Н.В.