Справа № 166/1546/21 Провадження №33/802/261/22 Головуючий у 1 інстанції:Фазан О. З.
Категорія: ч.1 ст.130 КпАП України Доповідач: Гапончук В. В.
03 травня 2022 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
судді - Гапончука В.В.,
за участю
захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - Колєсніка Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника Колєсніка Богдана Володимировича в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Ратнівського районного суду Волинської області від 15 квітня 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , непрацюючого, за ч.1 ст.130 КпАП України,
Постановою Ратнівського районного суду Волинської області від 15.04.2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Постановою суду стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 26.12.2021 року о 03 годині 18 хвилин в селі Датинь по вулиці Центральна керував автомобілем марки RENAULT р/н НОМЕР_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив, п.2.9 а Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.70-71).
Не погоджуючись із постановою судді захисник Колєснік Б.В. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Вважає постанову суду незаконною та такою, що винесена з порушенням норм чинного законодавства, а також без належної й повної оцінки доказів та без належного повідомлення ОСОБА_1 . Вказує на те, що ні він, ані ОСОБА_1 не були належним чином повідомленими про судове засідання, котре відбулося 15.04.2022 року, а докази протилежного відсутні. Крім того його клієнт наразі перебуває за межами України. А тому розгляд справи відбувся із істотним порушенням права на захист особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Вказує на те, що ОСОБА_1 заперечує факт перебування в стані алкогольного сп'яніння того дня та керування у такому стані транспортним засобом. Пояснює, що його довіритель на той час коли до нього підійшов поліцейський, перебував на сидінні водія, авто перебувало в нерухомому стані. ОСОБА_1 відмовився фактично від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки поліцейськими було порушено процедуру такого огляду (а.с.75-83).
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника ОСОБА_1 - Колєсніка Б.В., який підтримав останню з мотивів, викладених в ній, та просив її задовольнити, приходжу до наступного висновку.
В судове засідання ОСОБА_1 ,будучи повідомленими про час та місце судового розгляду справи не з'явився, клопотань про перенесення розгляду справи не подавав. Захисник ОСОБА_1 - Колєснік Б.В.не заперечував, щодо продовження розгляду справи у відсутності його довірителя. А тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст.268 КпАП України.
Відповідно до статтей 245, 252, 280 КпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, об'єктивна сторона правопорушення полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КпАП України, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.
Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення, за обставин зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими судом доказами. Так, його вина у вчиненні адміністративного проступку доводиться:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №484796 від 26.12.2021 року (а.с.1);
- висновком КНП "Ратнівської центральної районної лікарні» щодо результатів медичного огляду стану алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів,що знижують увагу та швидкість реакції № 97 від 26.12.2021 року, згідно якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння (а.с.2);
- протоколом про адміністративне затримання №175913 від 26.12.2021 року щодо ОСОБА_1 (а.с.3);
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 793445 від 26.12.2021 року, складеної відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.121 КпАП України (а.с.5);
- відеозаписом з нагрудних камер інспекторів поліції (а.с.7);
- копією журналу реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій (а.с.38-40);
- копією направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій щодо ОСОБА_1 (а.с.41);
- копією акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій № 97 від 26.12.2021 року, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився проходити обстеження з використанням технічних засобів для визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі, а тому було проведено зовнішній огляд водія (а.с.44).
Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КпАП України, які містяться в матеріалах справи.
Вищевикладені докази у своїй сукупності відтворюють реальну картину перебігу подій, є чіткими та послідовними та не викликають сумніву в апеляційного суду.
При цьому не заслуговують на увагу суду посилання захисника Колєсніка Б.В. про наявність підстав для скасування постанови внаслідок розгляду справи судом першої інстанції 15.04.2022 саме у їх відсутності.
Так відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Крім того слід зазначити, що Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» констатував, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У постанові суду першої інстанції вірно зазначено, що судові засідання 11.01.2022 року, 24.01.2022 року, 07.02.2022 року, 01.03.2022 року, 15.03.2022 року, 01.04.2022 року відкладалися за клопотанням адвоката Колєсніка Б.В. За таких встановлених обставин, коли особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисник Колєснік Б.В. не з'явилися у судове засідання 15.04.2022 року, не клопотали про відкладення судового засідання, не подали доказів, що ОСОБА_1 знаходиться у військових формуваннях, суд вирішив справу на підставі доказів, наявних у матеріалах адміністративної справи. Крім того у судовому засіданні в суді першої інстанції 21.02.2022 року ОСОБА_1 особисто давав показання по суті справи. Також ОСОБА_1 та його захисник Колєснік Б.В. належним чином були повідомлені про судове засідання 15.04.2022 року, про що свідчить телефонограма (а.с.69).
Наведене свідчить про те, що судом було вжито достатніх заходів для своєчасного та належного повідомлення учасників справи про виклик до суду для участі в розгляді справи.
Також не заслуговують на увагу суду доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Так як такі його пояснення не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи апеляційним судом, а також спростовуються відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, в яких зафіксовано, що ОСОБА_1 один перебував в салоні транспортного засобу, інших осіб там не було.
Беручи до уваги вищенаведене, апеляційний суд прийшов до висновку, що доводи захисника викладені в апеляційній скарзі не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції і цим доводам місцевим судом надано вірну правову оцінку.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що місцевий суд обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, постанова судді першої інстанції є законною та мотивованою, а накладене на ОСОБА_1 безальтернативне стягнення відповідає вимогам ст.ст.23, 33 КпАП України.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення, при цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни чи скасування оскаржуваної постанови.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КпАП України, -
Апеляційну скаргу захисника Колєсніка Богдана Володимировича в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Ратнівського районного суду Волинської області від 15 квітня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України, залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду В.В. Гапончук