Справа № 761/39427/20
Провадження №1-кп/761/1468/2022
іменем України
04 травня 2022 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у закритому судовому засіданні у приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва матеріали кримінального провадження, відомості щодо якого 01.08.2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100100005738 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Макіївка Донецької області, громадянина України, не працевлаштований, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (Центр надання соціальних послуг), раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України,
01 серпня 2020 року приблизно о 06.10 год. у ОСОБА_5 , який перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, внаслідок вживання алкогольних напоїв, проходив по АДРЕСА_2 , виник умисел на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним та оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій та іншого предмета, без добровільної згоди ОСОБА_6 .
З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_5 запропонував потерпілій ОСОБА_6 пройти до покинутого технічного приміщення, що розташоване біля житлового будинку по АДРЕСА_2 , супроводжуючи останню. Перебуваючи біля вказаного покинутого технічного приміщення, скориставшись своєю перевагою у фізичній силі, відсутністю сторонніх осіб та можливості потерпілої покликати на допомогу схопив останню обома руками та піднявши потерпілу заніс всередину покинутого технічного приміщення.
В подальшому перебуваючи всередині вказаного техприміщення обвинувачений наніс потерпілій не менше одного удару в область голови та розбивши скляну пляшку, утримуючи уламок скла за горловину, висловив погрози подальшого застосування відносно неї фізичного насильства у разі вчинення опору та не виконання його вказівок.
Потерпіла ОСОБА_6 сприймаючи висловлені ОСОБА_5 на її адресу погрози як такі, що становлять реальну загрозу життю та здоров'ю, внаслідок попередньо застосованого щодо неї насильства, підкорилася вимогам і перестала намагатися чинити активний фізичний опір, не вчиняла спроби покликати на допомогу.
Подолавши волю ОСОБА_6 до чинення опору обвинувачений перебуваючи у покинутому техприміщенні, за адресою біля житлового будинку по АДРЕСА_2 у період часу приблизно з 06.10 по 10.30 год., вчинив дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним та оральним проникненням в тіло потерпілої з використанням геніталій та пляшки без згоди ОСОБА_6 , не припиняючи наносити удари руками та ногами по тілу потерпілої. Таким чином ОСОБА_5 вчинив дії сексуального характеру, пов'язані з вагінальним та оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій та іншого предмета без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 152 КК України.
Обвинувачений вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України не визнав, надаючи покази суду плутався, вказуючи в одному випадку про наявність згоди потерпілої щодо статевих зносин, в подальшому заперечував щодо будь-якого статевого контакту між ними.
Зазначив, що рано вранці 01.08.2020 року познайомився на одній із центральних вулиць міста Києва із потерпілою, яка вже перебувала у стані алкогольного та наркотичного сп'яніння (на думку ОСОБА_5 , оскільки як останній вказав він неодноразово мав досвід вживання заборонених речовин), та мала із собою пляшку горілки. Саме потерпіла запропонувала прогулятися містом та вжити горілку, яку мала із собою, під час прогулянки вона залицялася до обвинуваченого, пропонувала вступити з нею у статеві відносини, він сумнівався щодо цього, рішення щодо статевих зносин вирішив прийняти після спільного вживання алкоголю. Прогулюючись містом потерпіла повела його до приміщення якогось підвалу, де вони разом почали курити та вживати горілку, вжили приблизно половину пляшки, він сильно сп'янів. Потерпіла почала до нього приставати, застрибнула на нього, через що він оступився та вони впали, що обурило її. Перед тим як потерпіла стала уходити вони обмінялися номерами телефонів, а він лишився у середині приміщення ще деякий час та спав. Пляшка горілки, яку мала при собі потерпіла лишилася в нього. Коли він прокинувся то вийшов на вулицю та поїхав на таксі додому, в той час він проживав у коморі на сходах в одному із житлових будинків в місті Києві. Заперечив завдання будь-якого фізичного насильства потерпілій, вважає, що отримані потерпілою тілесні ушкодження могли утворитися, коли вони впали у підвальному приміщенні, оскільки коли вони лише зустрілися остання не мала будь-яких пошкоджень. Заперечив примушування потерпілої будь-яким чином до статевих зносин з ним, та не ґвалтував останню, не торкався її інтимних частин тіла, не оголював своїх та її статевих органів, не знімав одягу. На його думку, потерпіла спеціально обмовляє його, через те, що саме вона хотіла вступити із ним у статеві зносини, а він відмовився.
Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України, його винуватість повністю підтверджується сукупністю досліджених в ході судового розгляду доказами.
Допитана судом потерпіла ОСОБА_6 повідомила, що 31.07.2020 року ввечері вона була на корпоративі, де трохи вжила шампанське. В подальшому поїхала в бар, що на пл. Л. Толстого, де перебувала приблизно до 4-5 год. ранку 01.08.2020 року, у барі їй подарували пляшку горілки марки «Фінляндія», взявши яку вона вирішила прогулятися по вул. Михайлівській в місті Києві де чекала на таксі. З іншої сторони цієї вулиці до неї підійшов обвинувачений та вони почали просто спілкуватися, відразу загрози з боку обвинуваченого вона не відчула та пристала на його пропозицію прогулятися містом, через що відмінила таксі, на яке чекала. Вони пішли прогулятися в бік Золотих Воріт та дійшли до вул. Стрітенської, де обвинувачений повів її ліворуч у провулочок. На її думку обвинувачений точно знав місце, куди її вів, оскільки робив це досить впевнено, на тому місці була покинута будівля, вони біля неї зупинилися та курили, далі обвинувачений обхопив її двома руками та підняв, штовхнувши у середину покинутої будівлі, де була купа сміття, темно, підлога була трохи з нахилом. В цей час потерпіла намагалася підвестися із підлоги, проте обвинувачений наніс їй удар ногою в обличчя, в подальшому вона побачила, що в нього в руці з'явилася частина пляшки з відбитою горловиною (розочка), якою він почав погрожувати потерпілій, щоб вона припинила чинити йому опір, став проводити тією частиною розбитої пляшки по її тілу та наносити порізи, потерпіла в свою чергу просила її відпустити, пропонувала обвинуваченому грошові кошти, віддати всі речі, що в неї є, проте він не погоджувався та продовжував свої насильницькі дії. Також обвинувачений порвав її одяг, а саме футболку, розстібнув спідницю, в яку вона була одягнута, розірвав нижню білизну, хапав за волосся, повертав її тіло в різні положення, наносячи порізи по її спині. Щодо насильницьких дій сексуального характеру проти волі потерпілої, остання наголосила, що обвинувачений здійснив щодо неї зґвалтування пов'язане з неодноразовим оральним проникненням, після чого обвинувачений здійснив сечовипускання на потерпілу, а також вагінальне проникнення в її тіло за допомогою іншої частини тіла обвинуваченого - пальців рук, а також іншого предмету - пляшки, скоріше за все це була пляшка з горілкою, яка була при ньому, оскілки після вагінального проникнення вказаним предметом, потерпіла відчула сильний запах горілки та відчула печіння у своїй піхві. Такі дії насильницького характеру обвинувачений проводив щодо потерпілої приблизно до 10-11 год. 01.08.2020 року. Ближче до цього часу, обвинувачений на думку потерпілої, втомився, що надало їй можливість втекти з місця вчинення кримінального правопорушення. Так, потерпілій вдалося віднайти свою сумочку, яку попередньо у приміщенні у неї забрав обвинувачений, дістати телефон та, непомітно для обвинуваченого, викликати таксі, паралельно із цим вона намагалася спілкуватись з ОСОБА_5 та просити щоб він її відпустив. Крім того, під час перебування у підвалі обвинувачений питав у потерпілої про склад її родини, про їх доходи тощо, потерпіла стала вмовляти обвинуваченого її відпустити та запевнила, що в такому разі вона нікому про те що він з нею зробив не розповість, а в інакшому випадку, якщо він її позбавить життя, його все одно знайдуть та покарають.
Зрозумівши, що обвинувачений почав вагатися відпускати її чи ні, вона почала збирати свої речі по підвалу, також в цей період на її телефон вже двічі телефонував таксі, що вона викликала. Коли їй вдалося вийти з підвального приміщення, вона пішла до таксі, що на неї чекало. Сівши в авто водій таксі був наляканий станом та видом потерпілої, та запропонував відвести її в поліцію чи надати необхідну допомогу, проте вона попросила відвезти її додому. По дорозі зателефонувала мамі та розповіла про те, що сталося, мама сказала їхати додому та викликати поліцію. Потерпіла вказала, що сприймала висловлені обвинуваченим на її адреси погрози, як такі що становили реальну загрозу її життю та здоров'ю, через що вимушена була підкоритися вимогам ОСОБА_5 , та не мала можливості чинити активний фізичний опір останньому.
Допитаний судом свідок ОСОБА_7 пояснив, що влітку 2020 року працював водієм таксі через застосунок «UKLON» на авто марки «KIA», сірого кольору, номерний знак він не пам'ятає. В перший день роботи на таксі, близько 10-11 год. він отримав виклик, прибув на місце десь за 7 хвилин, через певний час він зателефонував клієнту, та почув як йому тихенько сказали «почекати», загалом він очікував на потерпілу близько 30 хвилин. Коли в авто сіла потерпіла, свідок був відверто здивований її виглядом, вона виглядала не досить добре, від неї був сильний запах сечі та алкоголю, вона була налякана, плакала та попросила відвезти її за названою адресою. Потерпіла повідомила свідку, що її зґвалтували, її одяг був порваний та брудний. Свідок запропонував свою допомогу потерпілій, проте остання відмовилася. Коли він її віз, чув як остання телефонувала своїй мамі та плачучі розповідала, що з нею сталося. Виконавши замовлення, він поїхав на інший виклик, та у цей же день, приблизно через 1 годину, йому зателефонувала поліція та попросила приїхати, де його опитували.
Вина обвинуваченого окрім показань потерпілої, свідка, підтверджується сукупністю інших доказів, що безпосередньо досліджені у судовому засіданні.
Даними, що містяться у витягу з ЄРДР кримінального провадження № 12020100100005738 від 01.08.2020 року, відповідно до якого 01.08.2020 зареєстровано кримінальне провадження за повідомленням ОСОБА_6 щодо вчинення відносно неї іншою особою дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним та оральним проникненням, що мало місце 01.08.2020 року у покинутому приміщенні за адресою АДРЕСА_2 . Отже, вказані дані містять інформацію від потерпілої в тому числі й щодо вчинення відносно неї протиправних дій із застосуванням фізичного насильства.
Даними, що містяться у протоколі огляду місця події від 01.08.2020 року, який проведено слідчим Шевченківського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_8 , у присутності двох понятих, спеціаліста та потерпілої ОСОБА_6 , у період з 13.48 год. до 14.13 год., за адресою АДРЕСА_2 , під час якого зафіксованого обстановку події та вилучено ряд предметів та речей, разом з ілюстративною таблицею до протоколу огляду, де на фотознімках зафіксовано вид покинутої будівлі як зовні так і всередині, а також вигляд та кількість речей, що було вилучено в ході даної процесуальної дії, що цілком узгоджується, із показаннями потерпілої щодо подій, які мали місце.
Постановою слідчого від 01.08.2020 року виявлені та вилучені в ході огляду місця події за адресою АДРЕСА_2 , 01.08.2020 року речі визнано речовими докази.
Згідно протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення о/у СКП ВП № 4 Шевченківського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_9 01.08.2020 прийняв заяву ОСОБА_6 , яка будучи попередженою про кримінальну відповідальність, повідомила обставини вчинення відносно неї особою чоловічої статі дій сексуального характеру, пов'язані із вагінальним та оральним проникненням, що мало місце 01.08.2020 року у покинутому приміщенні за адресою АДРЕСА_2 , із погрозою застосування фізичної розправи утримуючи шматок скла та завдаючи тілесних ушкоджень руками та ногами.
Доказами, які вказують на те, що саме обвинувачений є тією особою, яка вчинила злочин відносно потерпілої є протокол пред'явлення особи для впізнання від 01.08.2020 року. Так у період з 21.10-21.25 год. слідчою Шевченківського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_10 у присутності двох понятих потерпілій ОСОБА_6 пред'явлено до впізнання 4 фотознімки осіб чоловічої статі, та яка, на фотознімку під номером 3, впізнала особу, що вчиняла щодо неї протиправні дії сексуального характеру 01.08.2020 року. Відповідно довідки до протоколу впізнання на фото під номером 3 зображено ОСОБА_5 . Крім того, дані, які містяться у вказаному протоколі слідчої дії, в повній мірі узгоджуються із показаннями потерпілої, наданими безпосередньо суду, де остання вказала на обвинуваченого, як на особу, що вчинила відносно неї насильницькі дії.
Оглядом відтворення аудіозапису з мобільного телефону потерпілої, в якому встановлена функція автоматичного запису дзвінків № « НОМЕР_1 », який долучено за заявою потеплілої, де зафіксовано зміст розмови потерпілої з її мамою, в якій повідомляє про обставини свого зґвалтування. Також судом проведено відтворення додатку до протоколу у вигляді CD диску.
Факт отримання потерпілою тілесних ушкоджень від обвинуваченого об'єктивно підтверджується даними, що містяться у висновку експертного дослідження № 042/1-804-2020, проведеного у період з 03.08.20-19.08.20 року, з яких вбачається, що при судово-медичному дослідженні ОСОБА_6 виявлено: синці - на нижній повіці лівого ока, в нижньощелепній ділянці зліва, передній поверхні шиї справа в середині в середній третині, ліктьовій поверхні правового передпліччя в верхній третині, передній поверхні лівого плеча в середній та нижніх третинах, в правій лопатковій ділянці, лінійні садна - на ліктьовій поверхні лівого передпліччя в верхній третині в поперековій ділянці зліва, в проекції крижі, по задній поверхні лівого стегна в верхній третині. Вказані ушкодження у вигляді синців спричинені тупим предметом, лінійні садна - гострим предметом, могли утворитися 01.08.2020 року внаслідок не менше 12 травматичних дій та відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Отже показання потерпілої щодо вчинення відносно неї насильства з боку обвинуваченого підтверджуються висновками експерта. При цьому механізм нанесення тілесних ушкоджень та їх локалізація, опис яких міститься у висновку експерта узгоджуються з показаннями потерпілої ОСОБА_6 , що надані нею в судовому засіданні. Аналогічні тілесні ушкодження у потерпілої зафіксовані й на фотознімках, які були нею долучені під час досудового розслідування (а.с. 53-58 т. 1).
Даними експертного дослідження № 081-393-2020 від 25.09.20 року, відповідно до якого на наданому на дослідження фрагменті палички зі змивом з правої руки потерпілої ОСОБА_6 , які було взято у неї 01.08.2020 року, в об. 1 знайдено поодинокі сперматозоїди.
У відповідності до висновку № 091-293-2020 від 26.10-06.11.20 року визначено групи крові обвинуваченого та потерпілої, а також при судово-цитологічному досліджені 3 недопалків сигарет без маркування, виявлена слина, при визначенні групової належності якої встановлено відповідні антигени, які не виключають походження слини в об'єктах 1-3 від ОСОБА_6 , та об'єктах 2,3 від обвинуваченого ОСОБА_5 . Що також в повній мірі узгоджується із показаннями потерпілої, щодо місця вчинення із нею протиправних дій обвинуваченим, враховуючи місце, де було вилучено надані експерту на дослідження об'єкти - недопалки.
Судом досліджено експертні висновки № 082-620-2020, 042/1-801-2020 та № 092-10-2020, які у своїй сукупності із іншими дослідженим судом докази, не спростовують вчинення протиправних дій сексуального характеру ОСОБА_5 відносно потерпілої.
Даними висновку судово-психіатричного експерта № 451 від 18.08.2020, відповідно до якого встановлено, що потерпіла після події злочину, мала відповідне звернення до лікаря -невролога, під час психологічного дослідження, потерпіла детально описала обставини протиправних дій відносно неї зі сторони обвинуваченого (а.с.170 т. 1), так експертом констатовано, що потерпіла на час огляду виявляла ознаки розладу адаптації, змішана тривожна та депресивна реакція, виникнення якої пов'язано з вчиненням щодо неї насильницьких дій сексуального характеру.
Також судом досліджено експертні висновки щодо психічного стану обвинуваченого у період вчинення кримінально караного діяння.
Так, висновок № 457 від 18.08.2020 року за наслідками амбулаторної комплексної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_5 при визначенні психічного стану визначено (а.с.177 Т. 1) що ОСОБА_5 не спростовує своїх дій сексуального характеру щодо потерпілої, проте вказував на те, що вони відбувалися за її згодою, /в той час як будучі допитаний судом категорично заперечував будь-який сексуальний контакт із потерпілою/, з огляду на встановлені амбулаторною експертизою висновки, рекомендовано проведення стаціонарної експертизи. Судом досліджено висновок стаціонарної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи обвинуваченого від 20.10.20 року № 143, у відповідності до якого обвинувачений станом на 01.08.2020 року виявляв ознаки змішаного розладу особистості та ознаки епізодичного вживання різноманітних психоактивних речовин. За своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. При цьому у дослідницькій частині вказаного висновку експерти вказуються, що обвинувачений вважав себе постраждалим у стосунках із жінками, із задоволенням розповідав про свої психологічні проблеми у відносинах отримуючи задоволення від їх викладення, щодо ситуації правопорушення дотримується позиції що сексуальні контакти відбулися за згоди потерпілої. Такі висновки, у сукупності із іншими дослілженими судом доказами, на переконання суду, свідчать про можливе викривлене сприйняття обвинуваченим дій сексуального характеру що вчинялися ним відносно потерпілої 01.08.2020 року в частині сприйняття «згоди потерпілої» на вступ із ним у стосунки інтимного характеру, враховуючи, що у вказаний період він перебував у стані алкогольного сп'яніння, який не спростовував.
Окрім того, вина обвинуваченого підтверджується даними, які містяться у протоколі пред'явлення речей до впізнання, так 23.11.2020 року у період з 20.40-20.55 год. слідчою ОСОБА_10 Шевченківського УП ГУНП в м. Києві у присутності двох понятих, після відкриття паперового конверту, в якому знаходилися вилучені під час огляду речові докази, потерпілій було пред'явлено до впізнання 4 фрагменти відмінних пляшок та потерпіла вказала на фрагмент пляшки з розбитою горловиною, представлений під номером 1, як такий яким обвинувачений їй погрожував та наносив тілесні ушкодження.
Під час проведення даної слідчої дії потерпіла вказала на особливості цього предмету, за якими вона його впізнала. Такі ж самі показання при описанні цього предмета потерпіла надавала й у судовому засіданні під час її допиту.
Протоколом перегляду відеозапису з камери спостереження по вул. Стрітенській в м. Києві з додатком DVD диском, який було також відтворено під час судового слідства, на якому чітко зображено як обвинувачений ОСОБА_5 та потерпіла ОСОБА_6 01.08.20 рокут прямують по вказаній вулиці, та обвинувачений супроводжує потерпілу до покинутого тех приміщення, при цьому на відео чітко зафіксовано момент, як перед поворотом ліворуч до покинутого приміщення, обвинувачений раптово змінює своє положення на тротуарі щодо потерпілої, таким чином спрямовуючі її рух саме ліворуч, у необхідному йому напрямку, також відео містить момент виходу потерпілої із-за кута будівлі через проміжок часу прибілизно у 4 години до таксі(авто сірого кольору), яке очікувало на неї
Згідно з даними, що містяться у протоколі проведення слідчого експерименту від 24.11.2020 року та переглянутому в судовому засіданні диску з відеозаписом цієї слідчої дії, слідчий СВ Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_10 у період з 15.45-16.00 год. у присутності двох понятих, спеціаліста та статиста за участю потерпілої ОСОБА_6 у підвальному покинутому приміщенні за адресою АДРЕСА_2 провела слідчий експеримент, в ході якого потерпіла на місці події детально розповіла та відтворила обставини, за яких стосовно неї ОСОБА_5 було вчинено протиправні дії.
Розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч. 1 ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ, наданий стороною обвинувачення, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, вищезазначені, безпосередньо досліджені докази вважає належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні ним інкримінованого кримінального правопорушення.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 152 КК України, як вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних, із вагінальним та оральним проникненням в тіло іншої особи, із використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди оптерпілої особи (згвалтування).
Твердження обвинуваченого, що висновки №№ 082-620-2020, 042/1-801-2020 та № 092-10-2020, заперечують факт статевих зносин з потерпілою, на думку суду не відповідає фактичним обставинам справи, з огляду на спосіб та обставини зґвалтування.
Аналіз інших доказів беззаперечно підтверджує вину ОСОБА_5 у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення. Вказані докази здобуті з дотриманням норм КПК, є належними та допустимими та узгоджуються між собою, а у сукупності є достатніми для обґрунтованого висновку суду про доведення винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України, за яке він підлягає покаранню.
Доводи обвинуваченого з приводу того, що потерпіла його обмовила, не приймається до уваги та розцінюється як позиція захисту, при цьому протягом судового розгляду кримінального провадження обвинувачений плутався у своїх показаннях.
В той час як показання потерпілої були послідовними та об'єктивно підтверджувались даними судово медичних експертиз, які підтвердили факт нанесення їй тілесних ушкоджень в тій кількості та локалізаціїї та в такий спосіб, який повідомлявся потерпілою. Отже показання потерпілої суд сприймає як правдиві і достовірні, оскільки вони підтверджуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.
Потерпіла впізнала серед інших ОСОБА_5 , вказала на нього, як на особу, що вчиняла щодо не протиправні дії, впізнала та описала предмет - горловину від розбитої пляшки пива, яким їй погрожував обвинувачений та спричинив порізи на тілі.
Отже, незважаючи на те, що обвинувачений свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, не визнав, таку позицію суд розцінює як спробу уникнути відповідальності за вчинення злочину.
Доводи сторони захисту, щодо можливої неправильної кваліфікації дій обвинуваченого, в разі можливого спричинення обвинуваченим потерпілій певних тілесних ушкоджень, судом не сприймаються до уваги, так як такі доводи спростовуються сукупністю досліджених доказів, які покладені в основу обвинувального вироку.
Призначаючи покарання обвинуваченому суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України бере до уваги обставини вчинення злочину та ступінь його тяжкості, характеризуючі дані про його особу, стан здоров'я, вік обвинуваченого, сімейний стан, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини.
Особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів.
Так, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є не тяжким злочином, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, веде асоціальний спосіб життя, не має визначене місце проживання, не працевлаштований, з показань самого обвинуваченого зловживав забороненими речовинами, має певні психічні розлади.
Також судом враховується процесуальна поведінка обвинуваченого після скоєння ним злочину, в тому числі переховування від слідства, наслідком чого слугувало оголошення обвинуваченого у розшук та зупинення досудового розслідування.
Обставин, які б пом'якшували або обтяжували б покарання обвинуваченого ОСОБА_5 судом не встановлено.
На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого злочину, наведені вище, дані про особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на певний строк в межах санкції статті, за якою визнав його винуватим, оскільки таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення й попередження вчинення нових злочинів, призначеним відповідно до загальних засад, передбачених ст. 65 КК України.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Арешт майна підлягає скасування.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати пов'язані із залученням експертів покласти на обвинуваченого.
З огляду на вид та міру покарання призначеного обвинуваченому ОСОБА_5 наявність ризиків, які не зменшились на даний час, з метою забезпечення виконання вироку в частині призначеного обвинуваченому судом покарання, суд не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який чи скасування раніше застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу.
Керуючись ст. ст. 349, 369-371, 374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років 5 (п'яти) місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з 07 серпня 2020 року.
Запобіжний захід ОСОБА_5 у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києві від 06.08.20 року на шорти чоловічі, темно-синього кольору зі вставками у вигляді квіток блакитного кольору, кофту чоловічу білого кольору, які було вилучено 03.08.20 року в ході обшуку.
Речові докази: волосся з футболки, окуляри, упакування тютюну для самокруток, частини пінопласту із речовиною коричневого кольору, недопалки, верхня частина пляшки, футболка чорного кольору - знищити, шорти чоловічі, темно-синього кольору зі вставками у вигляді квіток блакитного кольору, кофту чоловічу білого кольору повернути ОСОБА_5 .
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати пов'язані із залученням експертів (висновок № 042/1-804-2020, в розмірі 1032,20 грн. та висновок № 042/1-801-2020 в розмірі 1251,30 грн.) в загальній сумі 2283 (дві тисячі двісті вісімдесят три) грн. 50 коп.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Головуючий суддя ОСОБА_11