ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/1514/22
провадження № 2/753/3791/22
"19" квітня 2022 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Мицик Ю.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У січні 2022 року товариство з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» в особі представника звернулось до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .
ТОВ «Перший український експертний центр» надає послуги з управління багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 .
Отже, відповідач як власник та споживач житлово-комунальних послуги, згідно ст. 156, 162 ЖК України, зобов'язаний не тільки брати участь у витратах по утриманню квартири і прибудинкової території, а й своєчасно і в повному обсязі вносити плату за отримані комунальні послуги.
Згідно розрахунку заборгованості станом на 17.01.2022 по особовому рахунку № НОМЕР_1 , відкритого для здійснення запису операцій, що відображають розрахунки власника квартири АДРЕСА_1 , існує заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг в сумі 17251,20 грн. за період з 01.10.2019 по 31.12.2021.
На даний час заборгованість не сплачена та завдає збитків Товариству, у зв'язку із чим відповідачу нараховані інфляційні витрати в розмірі 1684,37 грн. та 3% річних у розмірі 598,40 грн.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 28.01.2022 було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи.
У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться. Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У відповідності до ст.ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме про реєстрацію права власності від 21.02.2019.
ТОВ «Перший український експертний центр» надає послуги з управління багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 .
У будинку, зокрема і в квартирі, за вищевказаною адресою, позивачем безперебійно надавались житлово-комунальні послуги.
Отже, як власник та споживач житлово-комунальних послуг, згідно ст. 156, 162 ЖК України, зобов'язаний не тільки брати участь у витратах по утриманню квартири і прибудинкової території, а й своєчасно і в повному обсязі вносити плату за отримані комунальні послуги.
Згідно розрахунку заборгованості станом на 17.01.2022 по особовому рахунку № НОМЕР_1 , відкритого для здійснення запису операцій, що відображають розрахунки власника квартири АДРЕСА_1 , існує заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг в сумі 17251,20 грн. за період з 01.10.2019 по 31.12.2021.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
Згідно з п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків» затверджених Постановою КМУ № 45 від 24 січня 2006 року «Про внесення змін до постанови Кабміну від 08 жовтня 1992 року № 572», власник та наймач квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Законом України «Про житлово-комунальні послуги» врегульовані права та обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, якими є власник, споживач, виконавець та виробник, серед яких обов'язком виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості, згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладання із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за недотримання умов його виконання, згідно з типовим договором.
Правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а його обов'язком - оплатити житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Крім того, відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» відповідач є споживачем комунальних послуг.
Даним Законом передбачено, що під договором слід розуміти усну чи письмову угоду між споживачем та виконавцем послуг. Цей Закон також передбачає оформлення письмової угоди через посередництво квитанцій та інших розрахункових документів.
Згідно з ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Пунктом 5 частини 2 статті 7 ЗУ ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», визначено зобов'язання споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами Закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувались ними. Фактичне надання таких послуг підтверджується актами виконаних робіт.
З позовної заяви вбачається, що відповідно до Акту приймання-передачі будинку за адресою: АДРЕСА_2 позивач є виконавцем функцій з своєчасного та якісного надання житлово-комунальних послуг для потреб споживачів будинку.
З 01.10.2019 по 31.12.2021, відповідач отримувала житлово-комунальні послуги, не відмовлялась від їх отримання, жодних заяв про відмову від користування житлово-комунальними послугами, скарг щодо обсягу та якості наданих послуг відповідачкою не заявлялось.
В підтвердження того, що позивачем дійсно надавались житлово-комунальні послуги є копії Актів про надання послуг, приймання послуг, здачі-приймання робіт, а саме: договір № 47 на комплекс робіт з технічного обслуговування ліфтів від 01.10.2012; договір № 107-0 на технічне обслуговування пожежних систем від 15.11.2012; договір № 2/1848-К-12 на вивезення та знешкодження (захоронення) твердих побутових відходів від 01.10.2012; підрядний договір № 16-08-2013 від 01.08.2013.
Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов'язує, а ст. 322 ЦК України наголошує на те, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідач, будучи власником майна зобов'язаний його утримувати.
Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 525 ЦКУ передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Крім того, позивачем ставиться вимога про стягнення 1684,37 грн. інфляційних витрат та 598,40 грн. - 3% річних, яка підлягає задоволенню із таких правових підстав.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу встановленого інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідачем, всупереч положенню ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів своєчасної та у повному обсязі сплати наданих їй житлово-комунальних послуг та відсутності заборгованості перед позивачем по оплаті цих послуг.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає встановленим факт порушення прав позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в сумі 17251,20 грн., а також 1684,37 грн. інфляційних витрат та 598,40 грн. - 3% річних є законними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Отже, з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути 2481,00 грн. судового збору .
З викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-89, 258, 259, 265, 268, 352, 354-355 ЦПК України, суд -
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , рнокпп: НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» (ЄДРПОУ 36844047, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саперне поле, 14/55, оф. 1004) заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 17251,20 грн., індекс інфляції 1684,37 грн. , 3% річних в розмірі 598,40 грн., судові витрати по справі у виді судового збору в сумі 2481,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
СУДДЯ МИЦИК Ю.С.