712/2890/22
1-кс/712/1348/22
про повернення скарги
"22" квітня 2022 р. слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , розглянувши матеріали скарги ОСОБА_2 на постанову слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкаси) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_3 від 20 квітня 2021 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №42020250000000172 від 29 грудня 2020 року за ч.1 ст. 364, ч.2 ст. 382 КК України та постанову слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкаси) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_3 від 31 січня 2022 року про закриття кримінального провадження №42020250000000172 від 29 грудня 2020 року за ч.1 ст. 364, ч.2 ст. 382 КК України,
22 квітня 2022 року ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною скаргою.
Відповідно до п.п. 4, 5 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником; рішення слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілим.
Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Пункт 3 частини 2 статті 304 КПК України передбачає, що скарга повертається, якщо: скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Згідно прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
В рішеннях ЄСПЛ, постановлених за результатами розгляду справ «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року, зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулювання з боку держави.
Статтею 113 КПК України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Відповідно до ст. 116 КПК України процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у медичному чи психіатричному стаціонарі, спеціальній навчально-виховній установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку.
Згідно ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений з поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
20 квітня 2021 року старшим слідчим Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_3 винесено постанову про відмову у визнанні ОСОБА_2 потерпілим у кримінальному провадженні № 42020250000000172 від 29 грудня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 382 КК України.
31 січня 2022 року постановою старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_3 кримінальне провадження №42020250000000172 від 29 грудня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 382 КК України, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Скаржник зазначає, що копію оскарженої постанови від 31 січня 2022 року про закриття кримінального провадження останній отримав 23 лютого 2022 року, що підтверджується власним підписом останнього на супровідному листі, з яким надійшла до Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» № 30 оскаржена постанова слідчого.
Отже, граничним строком оскарження постанови слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкаси) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_3 від 31 січня 2022 року про закриття кримінального провадження №42020250000000172 від 29 грудня 2020 року за ч.1 ст. 364, ч.2 ст. 382 КК України є 05 березня 2022 року.
Враховуючи, що зі скаргою на постанову слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Черкаси) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_3 від 31 січня 2022 року про закриття кримінального провадження №42020250000000172 від 29 грудня 2020 року за ч.1 ст. 364, ч.2 ст. 382 КК України подана до суду 22 квітня 2022 року, строк звернення зі скаргою до слідчого судді, встановлений статтею 304 КПК України, - скаржником пропущений.
Доводи скаржника, що в супровідному листі помилково зазначена інша дата постанови слідчого, не спростовують висновків про пропуск процесуального строку звернення до слідчого судді зі скаргою на постанову про закриття кримінального провадження,оскільки останній в своїй скарзі зазначає, що разом з цим супровідним листом ним була отримана 23 лютого 2022 року в адміністрації Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» № 30 саме оскаржена постанова слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Черкаси) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_3 від 31 січня 2022 року про закриття кримінального провадження №42020250000000172 від 29 грудня 2020 року за ч.1 ст. 364, ч.2 ст. 382 КК України.
Жодних інших доказів поважності причин пропуску процесуального строку звернення до слідчого судді зі скаргою на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, встановленого статтею 304 КПК України, матеріали скарги не містять.
Крім того, скаржником в скарзі оскаржується постанова слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_3 від 20 квітня 2021 року про відмову у визнанні ОСОБА_2 потерпілим у кримінальному провадженні № 42020250000000172 від 29 грудня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 382 КК України.
Відповідно до ст.. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо.
Копію оскарженої постанови слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_3 від 20 квітня 2021 року про відмову у визнанні ОСОБА_2 потерпілим у кримінальному провадженні № 42020250000000172 від 29 грудня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 382 КК України скаржником не надано.
Крім того, скаржником до скарги останнього доданого копію ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 лютого 2022 року у справі № 712/255/22, якою в задоволенні скарги ОСОБА_2 на постанову слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_3 від 20 квітня 2021 року про відмову у визнанні ОСОБА_2 потерпілим у кримінальному провадженні № 42020250000000172 від 29 грудня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 382 КК України - відмовлено.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 23, 84, 92, 303, 304, 309, 369 - 372 КПК України,
В задоволенні клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку звернення зі скаргою - відмовити.
Скаргу ОСОБА_2 на постанову слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкаси) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_3 від 20 квітня 2021 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №42020250000000172 від 29 грудня 2020 року за ч.1 ст. 364, ч.2 ст. 382 КК України та постанову слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкаси) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_3 від 31 січня 2022 року про закриття кримінального провадження №42020250000000172 від 29 грудня 2020 року за ч.1 ст. 364, ч.2 ст. 382 КК України, - повернути скаржнику.
Копію ухвали разом зі скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка подала скаргу.
Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії заявником.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі її оскарження, - після розгляду справи апеляційним судом, якщо її не буде скасовано.
Слідчий суддя - ОСОБА_1