Справа № 569/2897/22
04 травня 2022 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному кримінальне провадження №42022181490000005 від 17 січня 2022 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м Рівне, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, розлученого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою : АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової служби за контрактом Збройних Сил України, стрілець-помічник гранатометника 2-го механізованого відділення 3-го механізованого взводу 5-ої механізованої роти 2-го механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, -
ОСОБА_4 в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ч. 1 ст. 1, ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом Збройних Сил України, із метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, 18 грудня 2017 року близько 08 години 00 хвилин самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 в місті постійної дислокації за адресою: АДРЕСА_1 , відправившись за місцем свого проживання у місто Рівне, де проводив час на власний розсуд та обов'язки військової служби не виконував до 12 години 00 хвилин 17 січня 2022 року, після чого самостійно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що дислокується за адресою: АДРЕСА_3 , припинивши тим самим самовільне залишення військової частини.
Таким чином, ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 407 КК України, тобто самовільне залишення військової частини вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби).
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , після роз'яснення суті обвинувачення, визнавши себе винним у вчиненні злочину, підтвердив вищезазначені обставини. Пояснив, що 18 грудня 2017 року залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , яка знаходиться у АДРЕСА_1 , відправившись за місцем свого проживання, де і перебував до 17 січня 2022 року, після чого самостійно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що дислокується за адресою: АДРЕСА_3 . У вчиненому щиро розкаюється, просить його суворо не карати.
Суд, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, керуючись вимогами ст. 349 КПК України, після допиту обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасники судового провадження, яким було роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає.
А тому, крім допиту обвинуваченого, інші докази, за погодженням з учасниками, не досліджувалися, за виключенням документів, які стосуються особи обвинуваченого, характеризуючих даних на нього.
При призначенні покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, особу винного, який у вчиненому щиро розкаявся, має постійне місце проживання,в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та у лікаря психіатра, є учасником бойових дій.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.
На підставі викладеного, враховуючи обставини та тяжкість вчиненого злочину, особу винного, суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, тому йому необхідно призначити покарання в межах санкції передбаченої ч. 4 ст. 407 КК України із застосуванням ст. 75 та ст. 76 КК України.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід не обирати.
Судові витрати та речові докази по кримінальному провадженню відсутні.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання, з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації.
На період проходження військової служби нагляд за ОСОБА_4 , як особою, звільненою від відбування покарання з випробуванням, здійснюється командиром військової частини НОМЕР_1 , а після звільнення з військової служби - уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого.
Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1