Справа № 500/9585/21
27 квітня 2022 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючого судді Мандзія О.П. за участю:
секретаря судового засідання Порплиці Т.В.
представника позивача Сторчак О.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Управління Держпраці у Тернопільській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування,
Управління Держпраці у Тернопільській області (далі - позивач) звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить: застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду шляхом зупинення виконання робіт підвищеної небезпеки: ремонт, технічне обслуговування, машин механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів, устаткування а саме: вантажопіднімальні крани і машин ( таль електричний №09, таль електричний №11).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що під час планової перевірки, проведеної на підставі наказу Управління Держпраці у Тернопільській області від 06.10.2021 №1071 "Про проведення планової перевірки у ФОП ОСОБА_1 " та направлення на проведення перевірки від 07.10.2021 №533, за результатами якої складено акт від 20.10.2021 №47/197/19/21, було виявлено низку порушень нормативно-правових актів з охорони праці.
У зв'язку з виникненням загрози життю та/або здоров'ю працівників відповідача та з метою недопущення спричинення шкоди життю і здоров'ю людей, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою суду від 29.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.
Відповідач у строк встановлений судом (п'ятнадцять днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі) та станом на 27.04.2022 відзив на позов не подав, як і будь-які докази у спростування позовних вимог. Клопотань про продовження процесуального строку також до суду не надходило.
Відповідно до ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, хоча ФОП ОСОБА_1 належним чином повідомлено про дату, час та місце судового розгляду відповідно до ст.124, 126 КАС України, що в силу приписів п.2 ч.3 ст.205 КАС України, не перешкоджає розгляду справи за відсутності такого учасника справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 04.09.1997 зареєстрований як фізична особа-підприємець, про що свідчать відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.22).
Управлінням Держпраці у Тернопільській області, на підставі наказу від 06.10.2021 №1071 "Про проведення планової перевірки у ФОП ОСОБА_1 " (а.с.4), направлення на проведення перевірки від 07.10.2021 № 533 (а.с.5), проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення у ФОП ОСОБА_1 .
За результатами перевірки 20.10.2021 Управлінням Держпраці у Тернопільській області складено акт №47/197/19/21, яким встановлено 13 порушень (а.с.6-18).
З метою усунення виявлених порушень вимог законодавства у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, 20.10.2021 Управлінням Держпраці у Тернопільській області складно припис №51/197/19/21, яким зобов'язано ФОП ОСОБА_1 вжити відповідних заходів. Даний припис 20.10.2021 вручено уповноваженій особі відповідача - Ганджа І.В., що підтверджується його підписом (а.с.19-21).
В ході судового розгляду встановлено, що ФОП ОСОБА_1 частково усунено порушення та залишаються не виконані - підприємцем не отримано дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки:
ремонт, технічне обслуговування, машин механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;
вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів, устаткування а саме: вантажопіднімальні крани і машин ( таль електричний №09, таль електричний №11).
За клопотанням представника позивача вищевказані не усунуті порушення стали предметом розгляду даної справи.
Вважаючи дані порушення такими, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, позивач просить про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).
Відповідно до ст.1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Зі змісту ст.38 Закону України "Про охорону праці" слідує, що державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
Згідно з п.1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Держпраці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Відповідно до п.7 Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.
Статтею 4 Закону України "Про охорону праці" визначено, що державна політика в галузі охорони праці базується, у тому числі, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.
Відповідно до абз.5 ч.1 ст.39 Закону України "Про охорону праці" посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.
Згідно з ч.5 ст.4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Відповідно до ч.7 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Отже повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можливе лише за рішенням суду. При цьому передумовою прийняття такого рішення є встановлення факту (фактів) виконання робіт (надання послуг) суб'єктами господарювання та порушень вимог законодавства під час їх виконання.
Згідно ч.1 ст.1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.
Положеннями ст.21 Закону України "Про охорону праці" визначено, що роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, проведеної експертно- технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці.
Зміст спірних правовідносин, що склались у цій справі зводиться до питання наявності чи відсутності обставин правових підстав для вжиття заходів реагування у сфері державного нагляду, заявлених позивачем.
Вирішуючи спір, суд враховує, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а відповідачем їх наявність не спростована. При цьому метою адміністративного позову є превентивна міра, усунення умов, які несуть ризик спричинення шкоди людям.
Однією із головних засад (принципу) адміністративного судочинства, відповідно до ст.2 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до ст.3 Конституції України та ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.
В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, на момент вирішення спору, відповідачем не усунуто порушення, за яких подальше виконання робіт підвищеної небезпеки несе ризики спричинення фізичної шкоди людям.
З урахування вищевикладеного та беручи до уваги загрозу життю та/або здоров'ю людей, а також з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров'ю людей, суд вважає за доцільне застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до ФОП ОСОБА_1 до повного усунення порушень.
При цьому, зупинення виконання робіт підвищеної небезпеки є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю об'єктів підвищеної небезпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Відтак, період дії застосування вказаного заходу залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.
Водночас, постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки на період дії воєнного стану" від 24.03.2022 №357 установлено, що:
1) на період дії воєнного стану машини, механізми, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у пунктах 2-9 групи А переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 р. № 77 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 13, ст. 543), експлуатуються (застосовуються) на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці;
2) на період дії воєнного стану види робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у пунктах 4, 7-9, 11-21, 23-27, 29 і 30 групи А додатку 2 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 84, ст. 3077; 2021 р., № 13, ст. 543), виконуються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці;
3) суб'єкти господарювання, які набули право на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки та/або виконання робіт підвищеної небезпеки на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці з урахуванням підпунктів 1 і 2 цього пункту, не пізніше одного місяця після припинення чи скасування воєнного стану повинні отримати відповідні дозвільні документи в порядку, строки та на умовах, що передбачені законодавством;
4) строк дії документів дозвільного характеру на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки та на виконання робіт підвищеної небезпеки, який закінчився в період дії воєнного стану, автоматично продовжується на період дії воєнного стану і протягом одного місяця після його припинення чи скасування.
Разом з тим, відповідачем не подано навіть декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, що було б достатнім для усунення недоліків виявлених перевіркою на період дії воєнного стану.
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Застосувати захід реагування у сфері державного нагляду до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , а саме: зупинити виконання робіт підвищеної небезпеки:
- ремонт, технічне обслуговування, машин механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;
вантажно - розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів, устаткування а саме: вантажопіднімальні крани і машин ( таль електричний №09, таль електричний №11).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 02 травня 2022 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Управління Держпраці у Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Шпитальна, 7,м. Тернопіль,46006 код ЄДРПОУ/РНОКПП 39777822);
відповідач:
- Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );
Головуючий суддя Мандзій О.П.