03 травня 2022 року м. Рівне №460/16991/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Якість і будівництво"
доДержавної служби України з безпеки на транспорті в особі Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Рівненської області
про визнання протиправною та скасування постанови, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Якість і Будівництво» звернулося в суд з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови від 23.11.2021 №299991.
16.12.2021 ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
В обґрунтування позову ТОВ «Якість і Будівництво» покликається на те, що 25.10.2021 на автомобільній дорозі Городище-Рівне-Старокостянтинів, 137 км щодо транспортного засобу, що належить позивачу, було складено акт № 0067740 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів. Зокрема, згідно із результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу навантаження на другу одиничну вісь становило 11,8 т, замість нормативно допустимого значення 11 т. 23.11.2021 па підставі Акту №303456 додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт від 25.10.2021, керівником Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки винесено постанову № 299991 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу в розмірі 8500грн за порушення пункту 22.5 Правил дорожнього руху. Позивач не погоджується зі спірною постановою з огляду на те, що повна маса вантажного транспортного засобу не перевищувала гранично допустиму норму, а навантаження на другу одиничну вісь перевищило гранично допустиму норму лише на 800 кг, документи, якими оформлено проведення габаритно-вагового контролю, не містять відомості щодо метрологічної атестації, відсотку похибки, повірки та пломбування ваг, які використовувалися під час проведення перевірки, а також використану методику зважування сипучих вантажів. З огляду на вказане, позивач вважає, що зважування належного йому транспортного засобу було проведене без дотримання вимог чинного законодавства, результати зважування є сумнівними та не підтвердженими доказами, що вказує на протиправність спірної постанови. За наведених обставин, просить позов задовольнити повністю.
Відповідач позов не визнав та подав до суду відзив. Свої заперечення проти позову обґрунтовує тим, що за результатом габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки RENAULT, номерний знак НОМЕР_1 , належного позивачу, виявлено перевищення нормативно-вагових параметрів, про що складено відповідний акт. З огляду на відсутність у позивача дозволу на право перевезення вантажу з перевищенням вагових параметрів або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів, за результатом розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт було прийнято спірну постанову, згідно з якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у встановленому Законом України "Про автомобільний транспорт" розмірі. З таких підстав відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову повністю.
Обставини справи, встановлені судом:
25.10.2021 посадовими особами Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, відповідно до направлення на перевірку № 009239 від 22.10.2021, на 137 км автомобільної дороги Н-25 Городище-Рівне-Старокостянтинів проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.
В межах проведення рейдової перевірки був зупинений транспортний засіб марки RENAULT, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 .
За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу засіб марки RENAULT, номерний знак НОМЕР_1 , встановлено, що навантаження на другу одиничну вісь складає 11,800 т при допустимих 11 т, що підтверджено талоном про зважування транспортного засобу № 19-451 від 25.10.2021.
Після габаритно-вагового контролю посадовими особами Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки складені довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 25.10.2021 № 0072230, акт № 0067740 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 25.10.2021 та акт № 303456 проведення перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 25.10.2021.
15.11.2021 позивачу направлене повідомлення № 95918/722.4/24-21 від 15.11.2021 про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 23.11.2021 о 10 год. 00 хв., яке відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0600012406557 було отримано позивачем 16.11.2021.
23.11.2021 позивач подав до Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки пояснення щодо акту № 303456 від 25.10.2021, у якій навів доводи щодо протиправності оскаржуваної постанови, тотожні наведеним у позовній заяві.
За результатами розгляду справи начальником Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Нестерчук Д.П. прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 299991 від 23.11.2021, яку надіслано позивачу поштою 24.11.2021 згідно з супровідним листом № 99154/22.3/24-21.
Позивач, не погоджуючись зі спірною постановою та вважаючи її протиправною, звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи даний спір по суті, та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з наступного.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-ІІІ).
Вказаний Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень (стаття 3 Закону № 2344-ІІІ).
Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону № 2344-ІІІ, реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
На виконання вимог абзацу четвертого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті та підпорядкувавши Службі, що утворюється, Державну спеціальну службу транспорту.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджене Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Постанова № 103).
Відповідно до пункту 1 Постанови № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Згідно з підпунктом 1 пункту 4 Постанови №103, основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.
Відповідно до пункту 8 Постанови №103, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 196-р «Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті» були утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби, реорганізувавши шляхом злиття відповідні територіальні органи зазначеної Служби за переліком згідно з додатком, зокрема Поліське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки.
В силу вимог підпунктів 15, 27 пункту 5 Постанови № 103, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Водночас, процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
За приписами пункту 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Відтак, саме на Укртрансбезпеку покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, в тому числі державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Згідно з пунктом 14 Порядку № 1567, рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Відповідно до абзацу другого пункту 15 Порядку № 1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Статтею 48 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
За змістом статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 № 2862-ІV, рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198 затверджені Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, відповідно до пункту 16 яких перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначається окремими актами законодавства.
Згідно з пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила № 30), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Системне тлумачення наведених норм свідчить на користь того, що перевезення неподільного вантажу з перевищенням вагових параметрів допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі, в той час як перевезення подільного вантажу з перевищенням вагових параметрів не допускається взагалі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 затверджений Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок № 879).
Підпунктом 4 пункту 2 Порядку № 879 встановлено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Також положеннями пункту 3 Порядку № 879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Згідно з пунктами 16-18 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. У разі коли за допомогою автоматичних зважувальних пунктів виявлено факт перевищення встановлених габаритно-вагових параметрів, габаритно-ваговий контроль транспортного засобу здійснюється на найближчому стаціонарному та/або пересувному пункті габаритно-вагового контролю. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.
Відповідно пункту 28 Порядку №879, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Матеріалами справи підтверджується, що 25.10.2021 посадовими особами Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки був проведений габаритно-ваговий контроль транспортного засобу, що використовується позивачем, що передбачало визначення його фактичної маси та навантаження на осі із застосуванням зважувального обладнання.
Після проведення зважування був сформований талон № 19-451 від 25.10.2021, згідно з яким навантаження на другу одиничну вісь склало 11 т 800 кг.
Відповідно до пункту 23 Порядку №879, власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.
Згідно з пунктом 24 Порядку № 879, після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.
Таким чином, під час фіксації транспортного засобу з перевищенням вагових параметрів перевізник або його уповноважена особа мають право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб. Тобто це право перевізника і саме перевізник має бути зацікавлений у дотриманні всіх норм перевезення вантажу.
Разом з тим, в ході судового розгляду справи позивачем не було надано, а судом не було здобуто, жодних доказів, які б підтверджували реалізацію позивачем або його уповноваженою особою права на приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами та, відповідно, проведення повторного зважування.
При цьому, будь-яких письмових застережень з приводу неправильного (недостовірного) визначення маси на другу одиничну вісь зважувальним обладнанням, порушення процедури проведення габаритно-вагового контролю чи виконання зважування неналежним обладнанням водієм ОСОБА_1 ні у довідці №072230 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 25.10.2025, ні в акті №0067740 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 25.10.2021, ні в акті № 303456 проведення перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 25.10.2021, вчинено не було.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 1567, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
Пунктом 21 Порядку №1567 визначено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт, посадовими особами, які провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Як вказував суд раніше, за результатами проведеної перевірки щодо транспортного засобу позивача посадовими особами Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було складено акт № 303456 проведення перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 25.10.2021.
В акті зафіксовано перевищення встановлених законодавством вагових норм, під час перевезення вантажу.
За правилами абзацу чотирнадцятого частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт" №2344-ІІІ від 05.04.2001, до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу.
Правова конструкція цієї норми передбачає штраф при перевищенні вагових параметрів, як для подільних так і для неподільних вантажів, з тією лише особливістю, що додатковою передумовою для застосування штрафу за перевезення неподільних вантажів є відсутність дозволу на таке перевезення.
Як встановлено судом 25.10.2021 позивачем перевозився сипучий вантаж, який, відповідно, є подільним вантажем.
Перевезення такого вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, відповідно до п.22.5 Правил дорожнього руху заборонено, що виключає можливість отримання перевізником відповідного дозволу.
Разом з тим, факт перевищення відповідних вагових параметрів, а саме навантаження на одиничну вісь більше нормативно допустимого на 7,2 %, доведений матеріалами справи.
Таким чином, постанова Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування до позивача на підставі абзацу чотирнадцятого частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт" №2344-ІІІ від 05.04.2001 адміністративно-господарського штрафу №299991 від 23.11.2021 в розмірі 8500,00 грн., є законною і обґрунтованою.
Надаючи оцінку решті доводів позивача щодо протиправності оскаржуваного рішення, суд зазначає таке.
Як на підставу для задоволення позовних вимог, позивач посилається на сипучі властивості вантажу (пісок із відсівів дроблення гранітів), що не було враховано відповідачем при прийнятті спірного рішення. З даного приводу суд зазначає наступне.
Так, відповідно до підпункту 12.5 пункту 12 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту від 14.10.1997 № 363 (далі - Правила №363), для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.
Згідно з підпунктом 8.20 пункту 8 Правил №363, водій зобов'язаний перевірити відповідність кріплення та складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілісності рухомого складу, а також сповістити замовника (вантажо-відправника) про виявленні недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню.
Згідно з пунктом 22.2 Правил дорожнього руху водій перед початком руху зобов'язаний перевірити надійність розташування і кріплення вантажу.
Таким чином, водій і перевізник також несуть відповідальність за те, щоб вантаж не зміщувався під час руху. В іншому випадку, водій не повинен був приймати вантаж до перевезення.
Щодо зважувального обладнання, яке було задіяне у габаритно-ваговому контролю транспортного засобу позивача, то суд зазначає, що зважування проводилося Приладом автоматичним для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030T-AS2-PWIA заводський номер 19-451. На даний прилад видано свідоцтво про повірку від 16.06.2021 № П 40 М 082049 21, згідно якого встановлено, що даний засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ OIML.R 134-1:2010 «Прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь. Загальні технічні вимоги та методи випробовування».
Також судом встановлено, що на даний прилад виданий Сертифікат відповідності від 14.06.2021 та Декларацію про відповідність № 79.
Стосовно тверджень позивача, що в документах, які складені за результатами перевірки не зазначено характеристик зважувального обладнання, то з цього приводу суд зазначає, що форма документів, складених посадовими особами Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки за наслідками перевірки позивача, затверджена нормативно-правовими актами, зокрема, форма акту проведення перевірки визначена Порядком № 1567, форма акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів визначена Порядком зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 № 422, а форма довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю - Порядком взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.10.2013 № 1007/1207.
Вимог щодо зазначення у цих документах будь-яких характеристик в частині вимірювального та зважувального обладнання при проведенні габаритно-вагового контролю, не передбачено.
Щодо посилання позивача на відсутність методики зважування транспортних засобів з сипучими вантажами, якою повинні керуватися інспектори Укртрансбезпеки під час здійснення габаритно-вагового контролю, то суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 671 внесені зміни до Порядку № 879, які передбачають виключення пункту 19 з даного Порядку. Тобто, норма про те, що інспектори Укртрансбезпеки повинні керуватися методикою, затвердженою Мінекономрозвитку при здійсненні габаритно-вагового контролю, на день здійснення такого контролю транспортного засобу позивача не була діючою, оскільки дані зміни набули чинності 08.09.2017.
Аналогічна позиція Верховного Суду щодо наявності та використання методики при здійсненні габаритно-вагового контролю міститься у його рішеннях по справах №№ 820/1420/2018, 804/5296/17, 819/1381/16.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінюючи наявні у справі докази та аналізуючи встановлені фактичні обставини суд дійшов висновку, що спірна постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 23.11.2021 №299991, прийнята начальником Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, відповідає критеріям, визначеним у статі 2 КАС України, та винесена відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Доводи позивача не спростовують правомірності спірної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу та не дають суду підстав для її скасування.
З урахуванням наведеного вище, за результатами судового розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Судові витрати у вигляді сплаченого судового збору відповідно до статті 139 КАС України позивачу не відшкодовуються за відсутності правових підстав.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Якість і Будівництво» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №299991 від 23.11.2021, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 03 травня 2022 року
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Якість і будівництво" (вул. В. Чорновола, буд.93 "З", кв.40,м. Рівне,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 38288436)
Відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Рівненської області (вул.Небесної Сотні,34,м.Рівне,33013, ЄДРПОУ/РНОКПП 39816845)
Суддя Н.В. Друзенко