03 травня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/13094/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Головка А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
18 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області про визнання бездіяльності щодо неприйняття рішення за клопотання від 31.03.2021 протиправною та зобов'язання затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5323480400:00:005:0285 сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області та передати земельну ділянку у власність.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернулася до Великокобелячківської сільської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території колишньої Великокобелячківської сільської ради Полтавського (Новосанжарського) району Полтавської області. Не отримавши рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та мотивованої відмови, укладено договір на складання проекту землеустрою, про що повідомлено Великокобелячівську сільську раду. 31.03.2021 ОСОБА_1 звернулася до Новосанжарської селищної ради із клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, однак, вважає, що відповідач, залишивши клопотання про затвердження проекту землеустрою без розгляду, проявив протиправну бездіяльність, оскільки всупереч вимогам статті 186 Земельного кодексу України не вжито жодних дій та заходів щодо затвердження проекту землеустрою.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У відзиві на позовну заяву відповідач висловив заперечення проти задоволення позову, зазначивши, що ОСОБА_1 не зверталася до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, що не дає позивачу права використовувати принцип "мовчазної згоди" для виготовлення проекту землеустрою. Також зазначено, що земельна ділянка, на яку позивач виготовив проект відведення, має цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва так як розташована під господарськими дворами, і позивач не мав права самовільно змінювати цільове призначення земельної ділянки на для ведення особистого селянського господарства.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.
ОСОБА_1 є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України № НОМЕР_1 .
16.10.2020 ОСОБА_1 звернулася до Великокобелячківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Великокобелячківської сільської ради (за межами населених пунктів) Новосанжарського району Полтавської області.
19.11.2020 ОСОБА_1 звернулася до ФО-П ОСОБА_2 із заявою щодо виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: Полтавська область, Новосанжарський район, Великокобелячківська сільська рада, орієнтовною площею 2,0000 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства.
ФОП ОСОБА_2 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ - 01.03) гр. ОСОБА_1 за межами населеного пункту на території Великокобелячківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області.
Висновком про розгляд документації із землеустрою від 10.12.2020 № 18368/82-20 підтверджено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ - 01.03) гр. ОСОБА_1 за межами населеного пункту на території Великокобелячківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області відповідає земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам.
31.03.2021 ОСОБА_1 звернулася до Новосанжарської селищної ради із клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання у власність земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 5323480400:00:005:0285) із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства розташованої на території Великокобелячківської сільської ради (за межами населених пунктів) Новосанжарського району Полтавської області.
До клопотання додано: витяг з Державного земельного кадастру, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо незатвердження проекту землеустрою та не передання земельної ділянки у власність, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (далі - ЗК України, в редакції, чинній на час виникнення та існування спірних правовідносин).
За змістом ч. 1, 2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно із пунктом "в" частини 3 статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Пунктом "б" частини першої статті 121 ЗК України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
За приписами частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Як визначено частиною сьомою згаданої статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Частинами 9-11 статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 186 ЗК України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Згідно з частиною 7 статті 186 ЗК України підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Повноваження відповідних органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтею 122 ЗК України.
Частиною 1 статті 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад.
Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону №280/97-ВР визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до положень частини 1 статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Виходячи із системного аналізу вищенаведених норм, суд дійшов висновку, що орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , звертаючись до відповідача із клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання у власність земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 5323480400:00:005:0285) із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства розташованої на території Великокобелячківської сільської ради (за межами населених пунктів) Новосанжарського району Полтавської області, зокрема, додала оригінал проекту землеустрою.
Таким чином, позивачем надано заяву із документами, передбаченими статтею 118 Земельного кодексу України, а тому у відповідача виник обов'язок розглянути подану заяву у строки, встановлені частиною 9 статті 118 Земельного кодексу України.
При цьому суд акцентує увагу на тому, що позивач звернулася до відповідача із заявою, за наслідками розгляду якої суб'єкт владних повноважень мав би прийняти відповідне управлінське рішення.
У той же час, як встановлено судом, рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 31.03.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання у власність земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 5323480400:00:005:0285) із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства розташованої на території Великокобелячківської сільської ради (за межами населених пунктів) Новосанжарського району Полтавської області, Новосанжарською селищною радою не прийнято.
Натомість, відповідачем до відзиву долучений лист від 24.06.2021 № 1844/02-18, в якому зазначено про розгляд клопотання позивача та про відсутність підстав для затвердження наданого проекту землеустрою.
Таким чином, за наслідками розгляду заяви позивача відповідачем не було прийнято жодного акту ради, як суб'єкта земельних правовідносин, у формі рішення.
Суд зазначає, що відсутність належним чином оформленого рішення Новосанжарської селищної ради за наслідками розгляду заяви про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи відмову у його затвердженні, свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.
Таким чином, Новосанжарська селищна рада не розглянула клопотання ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у спосіб, що визначений законом.
Отже, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Земельним кодексом України, без дотримання вимог частини другої статті 2 КАС України, що свідчить про допущення відповідачем як суб'єктом владних повноважень протиправної бездіяльності стосовно розгляду поданої позивачем заяви.
Висновок суду відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом у постанові від 09.07.2020 у справі №454/160/17.
Суд відхиляє посилання відповідача на те, що позивач не зверталася до Великокобелячківської сільської ради з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, оскільки вказані обставини не звільняють відповідача від обов'язку розглянути клопотання позивача про затвердження проекту землеустрою та винести відповідне рішення з урахуванням усіх обставин, які мають значення для його прийняття.
Таким чином з метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Новосанжарської селищної ради стосовно не розгляду у передбачений законодавством спосіб клопотання ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання у власність земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 5323480400:00:005:0285) із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства розташованої на території Великокобелячківської сільської ради (за межами населених пунктів) Новосанжарського району Полтавської області, а також зобов'язати Новосанжарську селищну раду у передбаченому Земельним кодексом України порядку розглянути клопотання ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання у власність земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 5323480400:00:005:0285) із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства розташованої на території Великокобелячківської сільської ради (за межами населених пунктів) Новосанжарського району Полтавської області із прийняттям відповідного рішення.
Правові підстави для зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою відсутні, оскільки уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.
Подібні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 509/1350/17, постанові Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №804/1077/18.
Отже, позовні вимоги у частині зобов'язання Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області затвердити ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 5323480400:00:005:0285 сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства на території Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області та земельну ділянку передати у власність задоволенню не підлягають.
Таким чином, адміністративний позов належить задовольнити частково.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Факт сплати позивачем судового збору у розмірі 908,00 грн підтверджується квитанцією № 0.0.2296893955.1 від 11.10.2021.
Зважаючи на часткове задоволення адміністративного позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 454,00 грн.
Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 ) до Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області (вул. Центральна, 23, смт Нові Санжари, Полтавський район, Полтавська область, 39300, код ЄДРПОУ 21044987) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Новосанжарської селищної ради стосовно не розгляду у передбачений законодавством спосіб клопотання ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання у власність земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 5323480400:00:005:0285) із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства розташованої на території Великокобелячківської сільської ради (за межами населених пунктів) Новосанжарського району Полтавської області.
Зобов'язати Новосанжарську селищну раду у передбаченому Земельним кодексом України порядку розглянути клопотання ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання у власність земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 5323480400:00:005:0285) із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства розташованої на території Великокобелячківської сільської ради (за межами населених пунктів) Новосанжарського району Полтавської області із прийняттям відповідного рішення.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Новосанжарської селищної ради на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 454,00 грн (чотириста п'ятдесят чотири гривні 00 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.Б. Головко