Справа № 420/6194/22
03 травня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши матеріали адміністративного ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Державного бюро розслідувань по ненаданню інформації про спрямування запиту на інформацію ОСОБА_1 від 28 березня 2022 року до ТУ ДБР у м. Миколаєві;
- зобов'язати Державне бюро розслідувань надати інформацію про спрямування запиту на інформацію ОСОБА_1 від 28 березня 2022 року до ТУ ДБР у м. Миколаєві.
Відповідно до п.п.3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись із позовною заявою, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.
Відповідно до п.9 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частиною 2 статті 79 КАС України визначено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Так, в обґрунтування позовних вимок позивач зазначає, що 28 березня 2022 року він звернувся із запитом на інформацію до Державного бюро розслідувань, з використанням порядку надсилання запиту на інформацію та за формою, розміщеною на сайті ДБР, у якому просив надати копії розрахунково-платіжних відомостей ОСОБА_2 - працівника ТУ ДБР у м. Миколаєві за січень-лютий поточного року. З форми запиту на інформацію, вказано у позові, слідує, що Державне бюро розслідування, керуючись місією та цінностями ДБР, бралося самотужки направляти до безпосередніх розпорядників інформації запити на інформацію, отримані на власну електронну адресу.
Як вбачається з доданої до адміністративного позову роздруківки форми запиту на публічну інформацію, що розміщена на сайті Державного бюро розслідувань, вбачається, що запит адресований Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Миколаєві, проте вимоги звернуто до Державного бюро розслідувань.
При цьому, в адміністративному позові відсутні обґрунтування того, чому саме вказаний відповідач зобов'язаний надавати інформації про спрямування запиту на інформацію ОСОБА_1 від 28 березня 2022 року до ТУ ДБР у м. Миколаєві.
Отже, позивачу необхідно навести обґрунтування вимог до Державного бюро розслідувань.
Разом з тим, я вже зазначено, позивач вказує в адміністративному позові про те, що 28.03.2022 року він звернувся із запитом на інформацію до Державного бюро розслідувань.
Однак, з доданої до адміністративного позову роздруківки вбачається лише те, що позивачем на сайті заповнено форму запиту, проте, відсутні докази того, що цей запит направлено адресату.
Крім того, з наданої роздруківки не вбачається, що форма заповнена саме позивачем та відсутня дата подання запиту.
Таким чином, позивачу необхідно надати відповідні докази до суду разом із їх копією для відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
У відповідності до п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” з 01 січня 2022 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 2481,00 грн.
Так, позивачем в даному адміністративному позові заявлено 1 основну вимогу та 1 похідну вимогу.
Таким чином розмір судового збору за подання даного адміністративного позову складає 992,40 грн.
Проте, до адміністративного позову не додано квитанцію про сплату судового збору.
При цьому, представник позивача в адміністративному позові, покликаючись на те, що позивач є особою з інвалідністю 2 групи вказує, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір” від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Разом з тим, в адміністративному позові представник позивача зазначає, що до позову додається посвідчення інваліда армії, проте такого документу до позову не додано.
Між тим, до адміністративного позову додано копію пенсійного посвідчення, в якому зазначено, що позивач є особою з інвалідністю 2 групи. Однак, суддя зазначає, що зазначений документ є підтвердженням того, що позивач є пенсіонером, а документом який підтверджує інвалідність є довідка МСЕК та посвідчення інваліда.
З урахуванням зазначеного, позивач має надати докази сплати судового збору в розмірі 992,40 грн та надати до суду документ про сплату судового збору або надати докази на підтвердження наявності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.
Згідно з ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду надання до суду визначених судом доказів та обґрунтувань вимог до Державного бюро розслідувань, а також доказів сплати судового збору або доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суддя
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя П.П. Марин