справа № 380/3257/22
про закриття провадження у справі
02 травня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Залізничного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про зобов'язання вчинити дії,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Залізничного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), в якому просить:
- зобов'язати Залізничний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) зареєструвати смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 10 листопада 2001 року, відповідно до запису акта про смерть від 12.11.2001 №1387;
- стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , суму сплаченого судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 12.10.2021 позивач звернулася до Залізничного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) із заявою про державну реєстрацію смерті рідного брата ОСОБА_2 , яка підтверджується записом акта про смерть від 12.11.2001 №1387 завіреного окупаційною владою на території місця смерті (Донецька область). Проте відповідачем протиправно, на думку позивача, відмовлено їй у задоволенні заяви. Позивач вказує, що не має можливості отримати документ встановленої форми про смерть, оскільки на вказаній території не здійснюються повноваження органами влади України.
Ухвалою суду від 14.02.2022 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.
Завданням адміністративного судочинства, згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
При цьому відповідно до ст. 49 Цивільного кодексу України актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків.
Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо.
Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.
Отже позов, предметом якого є реєстраційні дії, здійснені на основі юридичних фактів, стосовно яких існує спір про право у сфері цивільних правовідносин, в межах якого можуть бути розв'язані питання, пов'язані з реєстрацією та внесенням змін до актів цивільного стану, а саме факт встановлення не може бути розглянуто за правилами КАС України.
Суд окремо звертає увагу на обрання способу захисту.
З'ясовано, що брат позивача помер на території, яка є тимчасово окупованою.
Особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України передбачені ст. 317 Цивільного процесуального кодексу України. Заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхнім представником до суду за межами такої території.
Водночас свідоцтво про смерть отримати у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
Тобто, у даному випадку не може вважатись легітимним на території України і викопіювання запису акта про смерть від 12.11.2001 №1387, засвідчене органом, який створено на цій території в порядку, не передбаченому законом України.
Документи, які видані органом, що створений на тимчасово окупованій території у порядку, не передбаченому законами України, відповідно до ч. 3 ст. 9 «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є недійсними і не створюють правових наслідків.
Суд наголошує, що якщо заявник не має можливості отримати документ встановленої форми про смерть особи, яка померла, у даному випадку у м. Донецьку, оскільки на вказаній території не здійснюють повноваження органи влади України як заклади охорони здоров'я або судово-медичні установи, які б мали можливість встановити факт смерті, так і органи реєстрації актів цивільного стану, які б мали можливість зареєструвати факт смерті та видати належне свідоцтво про смерть, то суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України.
Слід звернути увагу, що згідно з ч. 2 ст. 319 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно з ч. 1 ст. 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 ст. 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що провадження у справі слід закрити, а позивачу роз'яснити, що даний спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 2 ст. 238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Оскільки за подання позову сплачено судовий збір в сумі 992,40 грн., а суд дійшов висновку про закриття провадження у справі, слід повернути позивачу сплачений судовий збір.
Керуючись положеннями ст.ст. 2, 4, 5, 7, 19, 166, 238, 239, 241-246, 256, 295-297 КАС України, суд -
1. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Залізничного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) - закрити.
2. Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з бюджету сплачений судовий збір у сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто два) грн. 40 коп.
3. Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені ст. 256 КАС України, і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Суддя Кравців О.Р.