справа № 380/4728/22
провадження № П/380/4751/22
02 травня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м.Львові, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся з позовною заявою до Головного управління Національної поліції у Львівській області (місцезнаходження: пл. Генерала Григоренка, 3, м.Львів, 79007; код ЄДРПОУ 40108833), в якій просить:
- зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження служби з листопада 2015 року по грудень 2017 року відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив службу в органах Національної поліції України. Зазначає, що у період з листопада 2015 року по грудень 2017 року відповідач протиправно не проводив індексацію грошового забезпечення. Також вказує, що звернувся до відповідача з заявою, в якій просив нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за вказаний період, однак отримав відмову. Відтак, позивач, вважаючи, що має право на отримання індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по грудень 2017 року, просить позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою судді від 02.03.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ухвалою про відкриття спрощеного позовного провадження, відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк на подання відзиву з дати отримання ухвали про відкриття провадження. Однак, станом на момент розгляду цієї справи, жодних заяв по суті справи на адресу суду не надходило. При цьому, суд враховує, що згідно ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Відповідно до ч.6 ст.162 цього ж Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 з 07.11.2015 по 30.01.2020 проходив службу в Головному управлінні Національної поліції у Львівській області, що підтверджується копією трудової книжки, наявною в матеріалах справи.
В межах спірного періоду, відповідно до інформації щодо грошового забезпечення ОСОБА_1 , який перебував на посаді начальника відділу ГУНП у Львівській області за період з 07.11.2015 по 07.11.2017 та архівної відомості з 08.11.2017 по 31.12.2017 індексація грошового забезпечення була нарахована та виплачена позивачу лише за грудень 2017 року.
10.01.2022 позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по грудень 2017 року.
Листом від 13.01.2022 відповідач відмовив позивач в нарахуванні та виплаті індексації. При цьому зазначено, що постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 р. №782 внесено зміну до пункту 2 Порядку проведення індексацій грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, доповнивши абзац п'ятий після слова «військовослужбовців» словом «поліцейських». Враховуючи вищенаведене і те, що потреба в коштах для виплати грошового забезпечення подається до Національної поліції щомісячно на 17 число, індексація грошового забезпечення поліцейських в ГУНП у Львівській області проводиться з листопада 2017 року в межах рекомендованих розмірів грошового забезпечення і підстав для її нарахування за період з 07.11.2015 року по 31.10.2017 року немає.
Ненарахування та невиплата позивачу індексації його грошового забезпечення стала підставою для звернення до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон №580-VIII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ч.1 та 2 ст.94 Закону № 580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
За приписами ч.5 ст.94 Закону № 580-VIII грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Так, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» (тут - і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з абз. 2 ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Частиною 6 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно з ст.3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
При цьому, відповідно до визначення, яке міститься в абз.3 ст.1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Згідно з ст.4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.2, ч.6 ст.5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Згідно з ст.6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у разі виникнення обставин, передбачених ст.4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (тут - і надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 1078).
Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абз.2 цього пункту.
Відповідно до абз.5 п.2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Згідно з абз.1, 2, 5, 6 п.4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Отже, на підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.
Посилання відповідача у листі від 13.01.2022 на відсутність фінансування для виплати індексації, суд вважає необґрунтованими, оскільки індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов'язань, шляхом невиділення на такі цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.
Відповідно до пункту 6 Порядку №1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (вказана норма застосовується із 01.12.2015).
Постановою Кабінету Міністрів України №141 від 28.02.2018 внесено зміни у вищевказаний пункт та викладено його в такій редакції: «Виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік».
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Суд звертає увагу, що відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
При цьому, нормами Закону № 1282-ХІІ та Порядку №1078 визначено джерело коштів на проведення індексації.
Пунктом 6 Порядку №1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов'язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. У зазначеному Законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів всіх рівнів.
Як встановив суд, за період перебування позивача на посаді, останньому було нараховано та виплачено грошове забезпечення, яке складалося з посадового окладу, надбавки за спеціальне звання, надбавки за стаж служби, за службу в умовах режимних обмежень та премії. При цьому, як зазначалося вище, індексація грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по листопад 2017 року включно позивачу не нараховувалася та не виплачувалася.
Відповідач відмовляючи позивачу у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення позивачу за період з 07.11.2015 по 31.10.2017, у листі від 13.01.2022 посилався на набуття у жовтні 2017 року чинності змін до пункту 2 Порядку № 1078, яким доповнено перелік осіб, яким індексується грошове забезпечення, шляхом додання такої категорії осіб як поліцейський, та вважає відсутніми підстави для індексації грошового забезпечення позивача за період до набуття чинності такими змінами.
Суд не погоджується з наведеними доводами відповідача, оскільки право на індексацію грошового забезпечення поліцейських прямо передбачено частиною п'ятою статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» та статтею 2 Закону «Про індексацію грошових доходів населення».
Тому, суд вважає, що включення або не включення у пункт 2 Порядку № 1078 посади поліцейського у перелік осіб, грошове забезпечення яких індексується, не впливає на обов'язок нарахувати суми індексації грошового забезпечення та право особи одержати такі виплати.
Таким чином, з метою ефективного способу захисту прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по листопад 2017 року включно та зобов'язати нарахувати таку і виплатити її.
Разом з тим, суд звертає увагу, що в грудні 2017 року позивачу була нарахована індексація грошового забезпечення у сумі 744,74 грн., що підтверджується матеріалами справи, відтак позовна вимога про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за грудень 2017 року задоволенню не підлягає.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач вказаного обов'язку не виконав, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази щодо не проведення нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по листопад 2017 року включно.
Така поведінка відповідача порушує право позивача на отримання оплати праці у передбаченому чинним законодавством розмірі.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», відсутні підстави для стягнення судового збору з відповідача відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо не проведення індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 07.11.2015 по листопад 2017 року включно.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області (місцезнаходження: пл. Генерала Григоренка, 3, м.Львів, 79007; код ЄДРПОУ 40108833) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по листопад 2017 року включно.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Братичак Уляна Володимирівна