03 травня 2022 року справа № 340/11057/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 (далі - військова частина) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду зі заявою до військової частини про визнання протиправною бездіяльності щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (далі - заробіток) за період з 22 жовтня по 08 грудня 2021 року.
Водночас просив суд зобов'язати відповідача виплатити кошти у сумі 27517,66 грн.
У позові зазначив, що при звільненні зі служби не виплатили компенсацію за речове майно (далі - компенсація).
Кошти сплачено через деякий час.
Стверджував, що військова частина зобов'язана сплатити і заробіток.
Відповідач заперечив щодо задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.23-31).
Зазначив, що законодавство про проходження військової служби не встановлює виплату заробітку.
Пояснив, що компенсація виплачується на підставі рапорту чи заяви.
30 грудня 2021 року судом відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.17-18).
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про часткове задоволення позову з таких підстав.
Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.
Так, 11 жовтня 2021 року ОСОБА_1 подав рапорт військовому коменданту комендатури військових сполучень залізничної дільниці та станції Знам'янка (далі - комендант) про виплату компенсації, зазначивши про звільнення зі служби (а.с.43).
Наказом коменданта від 22 жовтня 2021 року №107 позивача звільнено з військової служби з того ж дня (а.с.9).
У наказі зазначено про виплату компенсації.
Військова частина виплатила кошти 08 грудня 2021 року (а.с.14).
Позов подано до суду 22 грудня 2021 року (а.с.15).
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, ОСОБА_1 просить стягнути заробіток у спорі, який пов'язаний зі звільненням з публічної служби.
Приписами частини 5 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Позивачу виплатили компенсацію після звільнення зі служби.
Рішенням Конституційного Суду України №1-5/2012 від 22 лютого 2012 року встановлено правило обчислення строку звернення до суду у справах про стягнення заробітку.
Правовий висновок Конституційного Суду України.
«В аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався».
Отже, у спорах щодо стягнення заробітку у правовідносинах публічної служби місячний строк звернення до суду треба обчислювати з дня фактичного розрахунку.
Тому строк звернення до суду розпочав перебіг з 09 грудня 2021 року.
Позивач звернувся до суду 22 числа того ж місяця і року.
Таким чином, не пропустив строку звернення до суду.
Суть спору полягає у тому, що ОСОБА_1 просить стягнути з військової частини заробіток.
Спірні правовідносини регулюються приписами статей 116 і 117 КЗпП України, оскільки законодавство про проходження військової служби не передбачає жодної гарантії захисту конституційного права на оплату праці.
Так, приписами частини 1 статті 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Право на отримання компенсації виникло в день звільнення зі служби на підставі рапорту, який подано завчасно.
У наказі про звільнення зазначено про виплату компенсації.
Отже, відповідач розрахувався при звільненні не в повному обсязі.
Несвоєчасна виплата компенсації обумовлена бездіяльністю військової частини.
Причини не залежали від волі ОСОБА_1 .
Строк затримки розрахунку при звільненні розпочався з 23 жовтня і завершився 08 грудня 2021 року.
Приписами частини 1 статті 117 КЗпП України встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Отже, у разі несвоєчасної виплати працівникові нарахованих коштів (не існує спору щодо суми) працедавець, сплачуючи заборгованість, має виплатити і заробіток.
Приписами частини 2 статті 117 КЗпП України передбачено, що при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Таким чином, якщо існує спір щодо суми заборгованості (у тому числі щодо її існування) і позов задоволено судом у повному обсязі, то працедавець має визначити заробіток, а якщо позов задоволено частково, то питання про сплату заробітку вирішує суд.
У цьому випадку, сплачуючи компенсацію, у військової частини виник обов'язок нарахувати і виплатити заробіток.
Відповідач не виконав його, чим допустив протиправну бездіяльність.
Обчислюючи розмір заробітку, відповідач має керуватись правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у справі №761/9584/15-ц, який міститься у постанові від 26 червня 2019 року (право зменшити розмір заробітку, врахувавши певні факти).
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що позов належить задовільнити частково.
Відповідно до приписів пункту 2 частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.
Отже, мова йде про кошти, які працедавець має виплатити працівнику за виконану роботу під час трудових відносин.
Такі кошти є джерелом існування людини, що і зобов'язало законодавця допустити до негайного виконання рішення суду стосовно їх стягнення.
Заробіток не відноситься до таких коштів.
За своєю природою є мірою покарання працедавця за недотримання обов'язків і сплачується на користь працівника.
Такий правовий висновок поділяє і Велика Палата Верховного Суду (постанова від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16).
Обов'язок сплати виникає після припинення трудових відносин.
Тому відсутні підстави допускати до негайного виконання рішення суду щодо зобов'язання виплатити заробіток за один місяць.
Судові витрати складаються зі сплати судового збору у сумі 908 грн. (а.с.8).
Суд розподіляє їх відповідно до приписів статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовільнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні (з 23 жовтня по 08 грудня 2021 року), врахувавши правові висновки суду.
В іншій частині вимог позову відмовити у задоволенні.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 908 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. Брегей