03 травня 2022 року справа № 340/10144/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Департаменту культури і туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації (далі - Департамент) до виконавчого комітету Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (далі - виконавчий комітет) про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити певні дії,
Прокурор, діючи в інтересах держави в особі Департаменту, звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету про визнання протиправною бездіяльності стосовно замовлення розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту.
Водночас просив суд зобов'язати відповідача замовити розроблення плану.
У позові зазначив, що виконавчий комітет ігнорує приписи діючого законодавства, а Департамент не звернувся до суду з відповідним позовом, чим неналежним чином здійснює контрольну функцію.
Сторони не висловили відношення стосовно предмету позову, будучи належним чином повідомленні про відкриття провадження у справі (а.с.66-67).
15 грудня 2021 року судом відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.63-64).
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.
Встановленні судом обставини і факти справи, що стали підставами звернення до суду.
Так, постановою Уряду України від 26 липня 2001 року №878 затверджено Список історичних населених місць України (а.с.12-16).
Одним з них є смт.Нова Прага на території Кіровоградської області.
Відповідач повідомив прокурора, що у 2017 році затверджено Генеральний план селища, який не містить такого розділу як історико-архітектурний опорний план (а.с.24).
Департамент не висловив заперечень щодо здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави (а.с.44).
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Департаменту.
Таке допускається за певних обставин.
Приписами частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Прокурор зазначає, що Департамент упродовж років не звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету про зобов'язання замовити розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту.
Бездіяльність Департаменту і органу місцевого самоврядування суперечить інтересам держави у сфері охорони культурної спадщини.
Відсутність згаданого плану створює загрозу хаотичної забудови історичних центрів на території громади, руйнування пам'яток історії та культури, знищення історичної спадщини.
Приписами частини 5 статті 53 КАС України встановлено, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Щоб дати відповідь на питання існування органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, та повноважень щодо звернення до суду, треба проаналізувати діюче законодавство.
Так, 08 червня 2000 року прийнято Закон України «Про охорону культурної спадщини» (далі - Закон), який набрав чинності 12 липня того ж року.
Приписами частини 1 статті 3 Закону визначено, що державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.
До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать:
- центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини;
- орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим;
- обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації;
- виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.
Згідно припису пункту 2 Розділу 2 Положення про Департамент останній - структурний підрозділ обласної державної адміністрації зі статусом юридичної особи та підзвітний і підконтрольний Міністерству культури та інформаційної політики України (а.с.27-36).
Приписами пункту 1 Розділу 4 Положення про Департамент встановлено, що останній очолює директор, який призначається на посаду і звільняється з посади головою обласної державної адміністрації згідно із законодавством про державну службу за погодженням з Міністерством культури і інформаційної політики України в установленому законодавством порядку (а.с.27-36).
Отже, Департамент фактично виконує функцію територіального органу Міністерства культури і інформаційної політики України.
Приписами частин 4-5 Закону встановлено, що орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації підзвітні і підконтрольні відповідним органам виконавчої влади та центральним органам виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини в межах, передбачених законом.
Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради з питань, передбачених підпунктом 5 пункту «б» частини першої статті 31 і підпунктом 10 пункту «б» статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», підконтрольний відповідним органам виконавчої влади.
Приписами підпункту 10 пункту «б» статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження: забезпечення охорони пам'яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання.
Отже, діяльність виконавчого комітету щодо делегованих повноважень в питанні охорони культурної спадщини перебуває під контролем Департаменту і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини.
Таким центральним органом виконавчої влади є Міністерство культури і інформаційної політики України (далі - Міністерство) відповідно до приписів пункту 1 Положення про Міністерство, яке затверджено Постановою Уряду України від 16 жовтня 2019 року №885.
Цією нормою права встановлено, що Міністерство культури і інформаційної політики України (МКІП) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
МКІП є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах культури, державної мовної політики, популяризації України у світі, державного іномовлення, інформаційного суверенітету України (у частині повноважень з управління цілісним майновим комплексом Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ») та інформаційної безпеки, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах відновлення та збереження національної пам'яті, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин в Україні, мистецтв, охорони культурної спадщини, музейної справи, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей.
Приписами частини 1 статті 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» (далі - Закон 2) встановлено, що Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Таким чином, Міністерство і Департамент (як територіальний орган Міністерства) наділені законом повноваженнями щодо звернення до суду до виконавчого комітету у питанні вжиття заходів охорони культурної спадщини.
Приписами частин 4 та 7 статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що для населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, у межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови та розробляється історико-архітектурний опорний план, в якому зазначається інформація про об'єкти культурної спадщини та зони їх охорони.
Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, які організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради.
Генеральний план смт.Нова Прага не містить історико-архітектурного опорного плану.
Обов'язок замовити розроблення плану покладено на відповідача.
Виконавчий комітет упродовж з 2017 року не виконав його, чим допустив протиправну бездіяльність.
Департамент, маючи повноваження (обов'язок) на звернення до суду щодо охорони культурної спадщини відповідно до приписів Закону та Закону 2, не звернувся упродовж розумного строку з позовом до виконавчого комітету.
Тому прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави.
Підсумовуючи, суд зробив висновок про задоволення позову.
Судові витрати складаються зі сплати судового збору в сумі 2270 грн. (а.с.51).
Суд розподіляє їх відповідно до приписів статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовільнити позов.
Визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області щодо замовлення розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту.
Зобов'язати виконавчий комітет Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області замовити розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. Брегей