про повернення позовної заяви
03 травня 2022 року ' Київ № 320/1503/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області про визнання відмову протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до УСЗН Білоцерківської РДА Київської області про визнання протиправною відмову відповідача у виплаті йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020-2021 в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком та зобов'язання здійснити соціальні виплати за вищевказаний період у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Ухвалою суду від 03.02.2022 позовна заява була залишена без руху у зв'язку з її невідповідністю положенням процесуального законодавства в частині пропущення заявником строку звернення до суду. Позивачеві було запропоновано подати суду заяву про поновлення строку звернення до суду із доказовим зазначенням поважності причин такого пропуску та представленням відповідних документів на підтвердження дійсності перешкоди несвоєчасного звернення.
На виконання вимог ухвали суду, 27.04.2022, засобами поштового зв'язку була надіслана заява про усунення недоліків та заява про уточнення позовних вимог, в резолютивній частині якої міститься прохання про поновлення пропущеного строку звернення до суду щодо зобов'язання відповідача здійснити виплату до 5 травня 2021 рік та поновити пропущений строк.
Досліливши подані матеріали, суд приходить до висновку про необхідність повернення позовної заяви у зв'язку з пропущенням строку звернення до суду, з огляду на таке:
вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд оцінив, що позивачем не надано жодного доказу та не наведені доводи відносно поважних причин строку звернення до суду.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо дотримання процесуальних строків.
Таким чином, особа, яка має намір подати позов, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позовної заяви, в тому числі процесуальних строків її подачі. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Предметом розгляду даного позову є правовідносини щодо захисту порушених соціальних прав. Визначений положеннями статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та ч. 4 статті 122 КАС України тримісячний строк для звернення до адміністративного суду, сплив.
За приписами ст. 17-1 виплата разової грошової допомоги здійснюється до 5 травня. Орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання проводить відповідні виплати. Військовослужбовцям, поліцейським, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ України, особам начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які проходять службу (крім пенсіонерів), виплата разової грошової допомоги здійснюється шляхом перерахування коштів органами праці та соціального захисту населення на спеціальні рахунки військових частин, установ і організацій за місцем їх служби.
Особам, які тримаються в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах (крім пенсіонерів), виплата разової грошової допомоги здійснюється шляхом перерахування коштів центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, на спеціальні рахунки установ виконання покарань і слідчих ізоляторів. Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Дослідженими доказами не встановлена поважність причин пропуску строку звернення до суду, причини пропуску строку звернення позивачем не обґрунтовані, як і не обґрунтовані достатність підстав для визнання причин пропуску звернення до суду поважними, а тому суд вважає, що під час вирішення питання щодо поновлення строку звернення до суду слід застосовувати встановлений КАС України обмежувальний термін.
Вирішуючи питання дотримання позивачем строку звернення до суду, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, у справах „Стаббігс та інші проти Великобританії”, „Девеер проти Бельгії” Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав. У Справі „Пономарьов проти України” Європейський суд з прав людини зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави пропуску. У справах „Осман проти Сполученого королівства” та „Круз проти Польщі” Європейський суд з прав людини виходив з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Ураховуючи викладене, суд вважає, що оскільки про порушення своїх прав ОСОБА_1 було відомо вже в травні 2021 року, оскільки саме в цьому місяці йому була виплачена щорічна разова грошова допомога до 5 травня як учаснику бойових дій за 2021 рік, будь-яких перешкод для звернення до суду з відповідним позовом у передбачений законом строк у нього не було, такі обставини в позовній заяві не наведені, поважність причин пропуску строку звернення з позовом до суду в позовній заяві та в порядку усунення недоліків не обґрунтовано, отже поданий позов підлягає поверненню.
Крім того, суд звертає увагу, що у разі наявності колізій між нормами національного законодавства України та Конвенції пріоритетному застосуванню підлягають саме норми Конвенції як міжнародного договору. На користь цієї позиції можна навести наступні аргументи: по-перше, діє міжнародний принцип добросовісного виконання державою своїх міжнародних зобов'язань, який фактично закріплений статтею 8 Конституцією України. Останній закріпився в процесі зміцненням міжнародних тенденцій «застосування примату міжнародного права». Цей принцип визначений, зокрема:- у статті 26 Віденської конвенції «Про право міжнародних договорів» 1969 р. (ратифікована Україною 14 травня 1986 р), у якій закріплено, що «кожен чинний договір є обов'язковим для його учасників і повинен добросовісно виконуватись» (pacta sunt servanda) та статті 27 зазначеного документу, яка передбачає, що «учасник не може посилатись на положення свого внутрішнього права як на виправдання для невиконання ним договору»;- у статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» 29 червня 2004 р., якою прямо визначається: «...якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору» .
Обов'язковість застосування рішень Європейського суду для судів України випливає з міжнародних зобов'язань України, які вона взяла на себе, ратифікувавши Конвенцію та Протоколи до неї, адже у частині першій Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» прямо зазначається, що Україна повністю визнає «дію на своїй території статті 46 Конвенції щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикції Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції». По-друге, існує обов'язковість не тільки виконання рішень Європейського суду, а й застосовування Конвенції та практики Європейського суду як джерела права.
Беручи до уваги все вищевикладене, суд не знаходить підстав для поновлення ОСОБА_1 строку звернення до суду.
За правилами ч. 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. З наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Керуючись статтями 122-123, 243 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 (РНКПО НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області (код 03193755, м. Біла Церква, вул. Тімірязєва, 2а, 09106) про визнання відмову протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - повернути позивачеві.
2. Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Брагіна О.Є.