про повернення позовної заяви
02 травня 2022 року Київ № 320/515/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву Таращанської міської ради Білоцерківського району Київської області до управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправним та скасування рішення,
Таращанська міськрада звернулась до суду з позовом до УЗПВР у Київській області ЦМУ МЮ (м. Київ) щодо визнання протиправною та скасування постанови від 19.11.2021 ВП №66799904 про накладення штрафу в розмірі 5 100 грн.
Ухвалою суду від 24.01.2022 позовна заява була залишена без руху, заявникові надано десятиденний строк для усунення виявлених недоліків шляхом подання оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 2 481,00 грн., заяви про поновлення строку звернення до суду з наведенням поважності причин його пропуску або надати інший доказ про несвоєчасне одержання оспорюваного рішення (оригінал конверту, у якому ця постанова була надіслана).
На виконання вимог ухвали суду 21.02.2022, головним спеціалістом відділу юридичного забезпечення та кадрової роботи Таращанської міської ради Бутенком Я.В., була подана заява про виконання ухвали суду в електронному вигляді та наступні електронні документи: копія конверту та квитанція про сплату судового збору на суму 2 481,00 грн.
Дослідивши подані документи суд вважає, що позовна заява підлягає поверненню, з огляду на таке:
відповідно до ч.1, 3 ст.55 КАСУ, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з підпунктом 11 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (в редакції Закону України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України" (щодо правосуддя) представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції України виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції з 1 січня 2019 року. Закон України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України" (щодо правосуддя) набрав чинності 30.09.2016 р. Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
На підставі ч.1-2 ст.57 КАСУ, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до ч.2 ст. 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Таким чином, представництво в адміністративному процесі має здійснюватися адвокатом: у судах першої інстанції з 01.01.2019 у справах, провадження у яких розпочато після 30.09.2016. Виключення з наведеного правила стосується справ провадження в яких порушено до набрання чинності Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (до 30.09.2016); представництво у такій справі може здійснюватися не лише виключно адвокатом, а й іншим законним представником з наданням доказів суду щодо уповноваження такої особи на представництво інтересів учасника справи відповідно до вимог процесуального законодавства навіть у випадку направлення такої справи на новий розгляд та/або якщо законом визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
В адміністративному процесі малозначними справами, відповідно до п.20 ст. 4 КАСУ, є адміністративні справи незначної складності, у яких характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Перелік справ незначної складності передбачено у ч. 6 ст. 12 КАСУ.
Відповідно до положень ст. 131-2 Конституції України та ч. 2 ст.16 КАС України, з 1 січня 2019 року представництво в судах всіх інстанцій як вид правничої допомоги здійснюється винятково адвокатами, крім зазначених вище випадків.
В порядку ст.12 КАСУ, правову допомогу можуть надавати й інші фахівці в галузі права.
У свою чергу, порядок і умови надання правової допомоги, права й обов'язки адвокатів та інших фахівців у галузі права, які беруть участь в адміністративному процесі і надають правову допомогу, визначаються КАС України та Законом України від 05.07.2012 № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 20 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 року № 5076-VI, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги. Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону №5076 адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону №5076 ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.
Частиною 3 ст.55 КАСУ унормовано, що юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Як слідує із поданої заяви про усунення недоліків, остання підписана від імені Таращанської міської ради головним спеціалістом відділу юридичного забезпечення та кадрової роботи Таращанської міської ради Бутенком Я.В., на підтвердження повноважень якого суду надана електронна копія довіреності від 04.01.2022 №01/0310.
При цьому суд наголошує, що Бутенко Я.В. не є адвокатом та/або законним представником субєкта владних повноважень, який в силу закону, статуту, положення або трудового договору наділений правом здійснювати представницьки функції від імені позивача.
Спосіб реалізації адміністративної правосуб'єктності близький до поняття форма участі в адміністративних правовідносинах та визначається, через який суб'єктний склад юридичні особи публічного чи приватного права, що створені публічно-правовими утвореннями, реалізовують свою адміністративну дієздатність. Формою реалізації адміністративної правосуб'єктності юридичної особи є правова підстава, завдяки якій юридична особа вступає в адміністративні правовідносини, набуваючи прав та обов'язків, в межах визначеного обсягу правосуб'єктності. У такому розрізі форма реалізації юридичною особою правосуб'єктності є схожою із юридичним фактом як підставою виникнення, зміни та припинення відповідних правовідносин. Для юридичних осіб видами форм реалізації адміністративної правосуб'єктності виступають, в тому числі, статутні документи, рішення органів управління юридичної особи (загальних зборів, виконавчих органів тощо), адже функції локальних корпоративних актів полягає у забезпеченні належного рівня нормативно-правового регулювання делегованих представникам юридичної особи повноважень, заповнення прогалин, задля забезпечення дієвості чинних норм законодавства шляхом встановлення механізмів їх реалізації.
За відсутності у представника юридичної особи таабо суб'єкта владних повноважень відповідного акту, закону, положення, договору чи рішення, він не має права на реалізацію правосуб'єктності юридичної особи, тобто права на здійснення представницьких функцій без документального підтверження такого права.
Вказана позиція суду повністю узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у справі №904/8549/17 від 11.07.2018р.
Прецедентним рішеннями Європейського суду з прав людини у справах Осман проти Сполученого королівства від 28 жовтня 1998 року та Креуз проти Польщі від 19 червня 2001 Судом вкотре було підкреслено, що право на суд не є абсолютним та вказано, що "якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити перетворити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним".
Така правова позиція підтримана і рішеннями Верховного Суду у справах №№ 705/3875/17 та 705/5060/18.
Крім того, у даному випадку варто також застосувати і рішення у справі Жоффр де ла Прадель проти Франції. Звертаючи увагу на недопущення надмірного формалізму, Європейський суд разом з цим вказав на необхідність додержання процедурних передумов звернення до суду. Суд підкреслив, що "згідно Конвенції кожна держава-учасниця має право встановлювати правила судової процедури, у тому числі процесуальні заборони й обмеження, які полягають у тому, щоб судовий процес не перетворився на безладний рух". Саме ця справа була покладена в основу рішень Верховного Суду у справах №№ 705/3875/17 та 705/5060/18.
Частиною 3 ст.55 КАСУ встановлюється вичерпний перелік документів, які дають право іншій особі, крім керівника суб'єкта владних повноважень, брати участь у розгляді справи, в тому числі шляхом підписання позовної заяви.
До цих документів належить: статут, положення, трудовий договір (контракт), відтак представникові товариства на підтвердження повноваження як представника в адміністративній справі необхідно надати положення, статут, рішення (наказ) про його призначення, договір (контракт) та/або оредер адвоката на ведення справи в суді.
Суд при ухваленні даного рішення використовує правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду № 160/6823/19 від 03.02.2020 щодо участі суб'єкта владних повноважень у розгляді справи в порядку самопредставництва. Так, Верховний Суд звернув увагу, що змінами, внесеними до КАС Законом № 309-IX розширено перелік випадків самопредставництва юридичної особи, суб'єкта владних повноважень і визначено, що «юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені» а також визначено перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження це закон, статут, положення, трудовий договір (контракт).
Також, за позицією колегії суддів КАС, допуск відповідної особи до участі у справі можливий лише у випадку сукупної наявності обох цих умов.
Отже, щоб визнати особу такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень) без додаткового уповноваження (справа № 160/6823/19 ВС) та наявність відповідного документа.
За приписами ч.5 ст.242 КАСУ, такі висновки є обов'язковими для суду. Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне застосувати до поданої заяви положення п.3 ч.4 ст.169 КАСУ та повернути позовну заяву товариству .
До того, як вбачається із відмітки суду про одержання заяви про виконання ухвали суду, документи були подані засобами електронного зв'язку 21.02.2022, в той час як ухвала про залишення позовної заяви без руху була вручена за довіреністю уповноваженому представникові Таращанській міській раді 08.02.2022, отже граничний строк подачі документів на виконання вимог ухвали становив 19.02.2022. Тобто, виконання ухвали відбулось з порушенням строку встановленого судом у рішення від 24.01.2002, за відсутності заяви про поновлення процесуального строку.
Поміж іншого, щодо статусу електронних документів, Верховний Суд складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 922/51/20, виклав наступні правові висновки:"... Враховуючи описані вимоги процесуального законодавства та здійснивши аналіз положень законодавства, зокрема, статей 73, 77, 91, 96 ГПК України, ВС дійшов висновку, що учасник справи на обґрунтування своїх вимог і заперечень має право подати суду електронний доказ в таких формах: 1) оригінал; 2) електронна копія, засвідчена електронним цифровим підписом; 3) паперова копія, посвідчена в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина третя статті 96 ГПК України), який, у свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 73 ГПК України)...Суд може не взяти до увагу копію (паперову копію) електронного доказу у випадку, якщо оригінал електронного доказу не поданий".
Таким чином, суд констатує невиконання вимог ухвали про усунення недоліків позовної заяви, оскільки документи подані та підписані неуповноваженою особою позивача; виконання рішення проводилосб з порушенням строку, встановленого ухвалою від 24.01.2022; матеріали подані в електронних копіяхбехз відповідного посвідчення не є письмовими доказами в розумінні ст.94 КАСУ.
Відповідно до п.1 ч.4 ст. 169 КАСУ, позовна заява повертається заявникові, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність повернення позовної заяви Таращанської міської ради.
Керуючись статтями 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву Таращанської міської ради Білоцерківського району Київської області (ЄДРПОУ 04054955, м. Тараща, вул. Шевченка, 7) до управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ)(код 43315602, м.Київ, вул. Виборзька, 32, 03056) про визнання протиправним та скасування рішення, - повернути позивачеві.
2. Роз'яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Брагіна О.Є.