28 квітня 2022 року 320/6233/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Василенко Г.Ю., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;
- зобов'язати Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області провести ОСОБА_1 з 01.11.2018 перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09.01.2019 адміністративний позов задоволено.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2019 апеляційну скаргу Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.01.2019 повернуто апелянту.
Отже, з урахуванням положень ст. 255 КАС України, рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.01.2019 набрало законної сили 18.03.2019, а тому підлягає виконанню.
У січні 2022 року ОСОБА_1 повторно звернувся до суду із заявою про роз'яснення судового рішення, в якій просив суд:
- роз'яснити чи підлягає застосуванню формула, визначена п. 9 - 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" при здійсненні відповідних нарахувань та виплати пенсії обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- роз'яснити, чи проводиться перерахунок пенсії при зміні розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року без застосування формули, зазначеної в постанові Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
В обґрунтування заяви про роз'яснення позивач зазначив, що під час виконання судового рішення виникли розбіжності в розумінні того, чи зобов'язаний відповідач здійснювати перерахунок пенсії у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати з 01 січня кожного наступного року та чи повинен відповідач при обчисленні розміру пенсії застосовувати формулу розрахунку, яка зазначена в пункту 9-1 Порядку №1210.
Наголошував, що в порядку визначеному пунктом 9-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” пенсія обчислюється з середнього заробітку, а не з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, як це передбачено ч. 3 ст. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Крім того, ч. 3 ст. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не містить жодних застережень щодо застосування під час обчислення пенсії середньомісячного заробітку та розміру відшкодованих фактичних збитків, що передбачено пунктом 9-1 Порядку №1210.
Розглянувши подану заяву позивача про роз'яснення судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Згідно з частиною другою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Крім того, як роз'яснив Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові №7 від 20.05.2013 року "Про судове рішення в адміністративній справі", в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду (пункт 19).
Отже, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності та визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
При цьому, роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню. Суд роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, а тому процесуальна процедура роз'яснення судового рішення виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Також, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Так, конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону випливає, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Дослідивши зміст мотивувальної та резолютивної частин рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.01.2019 у справі №320/6233/18, суд дійшов висновку, що текст вказаного судового рішення труднощів для розуміння не викликає, суть рішення зрозуміла та не двозначна, спосіб, у який викладено мотивувальну та резолютивну частину вказаного рішення, не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо її розуміння та виконання.
Із змісту заяви про роз'яснення рішення випливає, що ОСОБА_1 по суті просить не роз'яснити резолютивну частину судового рішення, а фактично просить роз'яснити спосіб та порядок виконання судового рішення, тобто вирішити питання, які не стосуються роз'яснення судового рішення в розумінні статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, поняття "спосіб" і "порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем та іншими суб'єктами владних повноважень.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 року в справі №806/3265/17.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.01.2019 у справі №320/6233/18, оскільки судове рішення є чітким, зрозумілим та належним чином вмотивованим з посиланням на відповідні норми чинного законодавства України.
Керуючись статтями 241, 254, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.01.2019 в адміністративній справі №320/6233/18 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Василенко Г.Ю.