Ухвала від 02.05.2022 по справі 300/1833/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"02" травня 2022 р. Справа № 300/1833/22

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Біньковська Н.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до державної установи «Коломийська виправна колонія (№41)» про визнання протиправним та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, визнання протиправними та скасування наказу про звільнення, зміну формулювання причини звільнення з роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної компенсації,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до державної установи «Коломийська виправна колонія (№41)», відповідно до змісту якого просить: змінити формулювання причини звільнення з п.4 ст.40 КЗпП (звільнення за прогул) на п.3 ст.38 КЗпП (у зв'язку з порушенням роботодавцем законодавства про працю); визнати протиправним та скасувати наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення №89/0Д-22 від 22.03.2022 та наказу про звільнення №59/ОС-22; визнати протиправним та скасувати наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності №44/ОД-22 від 03.02.2022; визнати протиправним та скасувати наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності №22/ОД-22 від 17.01.2022; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17.02.2022 до дня винесення судового рішення; стягнути на відшкодування моральної шкоди 10000 (десять тисяч) гривень.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За приписами частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Згідно із пунктом 17 частини 1 статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач просить визнати протиправними та скасувати наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності №44/ОД-22 від 03.02.2022 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності юрисконсульта юридичної групи ОСОБА_1 » та наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності №22/0 Д-22 від 17.01.2022 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності юрисконсульта юридичної групи ОСОБА_1 ».

При цьому, у позовній заяві позивач зазначає, що ознайомилася із наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності №22/ОД-22 від 17.01.2022 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності юрисконсульта юридичної групи ОСОБА_1 » 24.01.2022.

Однак, до суду за захистом своїх прав із позовною заявою позивач звернулася тільки 25.04.2022, тобто поза межами місячного строку, встановленого частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зазначає, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому місячний строк визнано законодавцем достатнім для того, щоб у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

Відповідно до частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Проте, пропустивши строк звернення до суду з вказаним позовом, заяви про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску позивачем суду не надано.

Крім того, згідно частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Як слідує із прохальної частини позову, позивач просить:

- змінити формулювання причини звільнення з п.4 ст.40 КЗпП (звільнення за прогул) на п.3 ст.38 КЗпП (у зв'язку з порушенням роботодавцем законодавства про працю) та визнати протиправним та скасувати наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення №89/0Д-22 від 22.03.2022 та наказу про звільнення №59/ОС-22;

- визнати протиправним та скасувати наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності №44/ОД-22 від 03.02.2022 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності юрисконсульта юридичної групи ОСОБА_1 », яким оголошено догану та встановлено відсоток премії за лютий місяць в розмірі 10%;

- визнати протиправним та скасувати наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності №22/ОД-22 від 17.01.2022 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності юрисконсульта юридичної групи ОСОБА_1 », яким оголошено догану та встановлено відсоток премії за січень місяць в розмірі 10%;

- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17.02.2022 до дня винесення судового рішення;

- стягнути моральну шкоду в сумі 10000,00 грн.

Отже, позивачем заявлено три позовні вимоги немайнового характеру та дві вимоги майнового характеру.

Згідно заявлених позовних вимог, позивач звільнена від сплати судового збору по позовній вимозі про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 17.02.2022 до дня винесення судового рішення.

При цьому, інші заявлені позовні вимоги не пов'язані зі стягненням заробітної плати та поновленням на роботі. Отже, за розгляд вказаних позовних вимог має бути сплачений судовий збір, у розмірі визначеному Законом України "Про судовий збір".

Суд зауважує, що позивач, в частині обґрунтування підстав звільнення від сплати судового збору покликається на положення пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» у редакції, яка втратила чинність.

Також суд звертає увагу, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди безпосереднім наслідком має зміну складу майна позивача, відтак позовна вимога про стягнення моральної шкоди в розмірі 10000,00 грн. є вимогою майнового характеру.

Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", який вступив в дію з 01.01.2022 встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2022 року складає 2481,00 грн.

Як наслідок, розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову із заявленими позовними вимогами немайнового та, одночасно майнового характеру, складає 3969,60 грн. (2977,20 + 992,40 грн.).

Згідно положень частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд зазначає, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" в розділі "Івано-Франківський окружний адміністративний суд".

Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі наведеного, керуючись статтями 122, 161, 169, 171, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до державної установи «Коломийська виправна колонія (№41)» про визнання протиправним та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, визнання протиправними та скасування наказу про звільнення, зміну формулювання причини звільнення з роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної компенсації - залишити без руху.

Надати позивачу з дня вручення цієї ухвали десятиденний строк для усунення вказаних недоліків шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску та документа про сплату судового збору у розмірі 3969,60 грн.

Роз'яснити, що в разі не усунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.

Попередній документ
104158473
Наступний документ
104158475
Інформація про рішення:
№ рішення: 104158474
№ справи: 300/1833/22
Дата рішення: 02.05.2022
Дата публікації: 05.05.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (06.06.2022)
Дата надходження: 25.04.2022
Предмет позову: про визнання протиправними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, наказу про звільнення, зміну формулювання причини звільнення з роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної компенсації
Учасники справи:
суддя-доповідач:
БІНЬКОВСЬКА Н В
відповідач (боржник):
Державна установа "Коломийська виправна колонія" №41
позивач (заявник):
Микитин Лілія Йосифівна