22 квітня 2022 року м. Ужгород№ 260/7385/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ващиліна Р.О.
при секретарі судового засідання Неміш Т.В.
за участю:
позивача: представник - Ігнатенко С.І.,
відповідача: представник - Наумчик Р.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Стар Плюс" до Волинської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення та карток відмови, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Стар Плюс" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Волинської митниці Державної митної служби України, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA205140/2021/000087/2 від 19.11.2021 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2021/002817 від 17.11.2021, №UA205140/2021/002852 від 19.11.2021, №UA205140/2021/002891 від 22.11.2021.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що 17 листопада 2021 року з метою митного оформлення товару до Волинської митниці Держмитслужби було подано митну декларацію №UA205140/2021/092648, в якій митна вартість товару зазначена за ціною контракту у розмірі 36000,00 євро за курсом НБУ на день подачі митної декларації. Окрім того, вказаною митною декларацією було заявлено преференцію за кодом « 410» на підставі абз. 1 ч. 1 ст. 29, додатку А-1 «Тарифний графік України» до глави 1 ІV «Торгівля та питання, пов'язані з торгівлею» (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами. Разом з митною декларацією було подано всі необхідні документи. Однак всупереч діючим нормам митного законодавства відповідач відмовив у оформленні товару з підстав неможливості застосування преференційного режиму оподаткування до товару на підставі Сертифікату перевезення товару форми EUR 1 А 726299 від 04.11.2021 у зв'язку з прийняттям митницею рішення призупинення застосування тарифних преференцій зі сплати мита. З метою випуску задекларованого транспортного засобу у вільний обіг товариство подало до митного органу нову митну декларацію від 17.11.2021, згідно з якою також визначило митну вартість товару за основним методом у розмірі 36000,00 євро, однак без зазначення цифрового коду податкової пільги із проставленням в графі 36 «Преференція» значення « 000000000». Проте за результатами розгляду зазначеної митної декларації митний орган повторно прийняв картку відмови та рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом, в результаті чого митну вартість автомобіля визначив за резервним методом в розмірі 71280,00 грн. При цьому зазначено, що митна вартість товару не може бути визнана у зв'язку з тим, що подані на її підтвердження документи не містять усіх необхідних даних. З метою випуску задекларованого товару у вільний обіг товариство 22 листопада 2021 року втретє подало митну декларацію, в якій митну вартість визначено за основним методом в розмірі 36000,00 євро, проте для цілей сплати гарантійного зобов'язання таку було скориговано з урахуванням попереднього рішення, а розрахунок митних платежів здійснено із застосуванням преференції за кодом « 410». Однак митний орган за наслідками розгляду поданої митної декларації знову оформив картку відмови у її прийнятті, аргументовану необхідністю приведення митної декларації у відповідність до вимог попередньої картки відмови (тобто без застосування преференційного режиму). Зазначені рішення митного органу позивач вважає протиправними та такими, що не ґрунтуються на нормах митного законодавства, а зазначені відповідачем підстави жодним чином не впливають на правильність визначення митної вартості товару.
04 січня 2022 року відповідач надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив з мотивів безпідставності такого. Так, зазначив, що при здійсненні митного оформлення транспортного засобу марки Mersedes-Benz у митного органу виникли сумніви щодо достовірності поданих документів, статусі походження товару або виконання інших вимог Конвенції декларантом. Зокрема, враховано те, що у сертифікаті з перевезення товару EUR.1 №А726299 від 04.11.2021 за попереднім запитом Закарпатської митниці не підтверджено преференційне походження подібних товарів. 17 листопада 2021 року декларантом подано нову митну декларацію, де в графі 36 "Преференція" зазначено "000000000", а не "410000000", що слугувало підставою для переходу до нового етапу перевірки митної декларації - правильності визначення митної вартості, в ході якого встановлено визначення митної вартості за першим методом. Однак при опрацюванні поданих документів з'ясовано, що такі не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за обраним методом. В подальшому на підтвердження заявленої митної вартості декларантом було подано додаткові документи. Разом з тим, після їх опрацювання встановлено наявність певних невідповідностей, що викликали сумніви у їх достовірності. З огляду на наведене у зв'язку з неможливістю застосувати інші методи визначення митної вартості митним органом вартість ввезеного позивачем товару визначено на підставі інформації на Європейському ринку у розмірі 71280,00 євро та відповідно прийнято рішення про коригування митної вартості. Таким чином, декларантом вказаний товар оформлено у вільний обіг за митною декларацією №UA205140/2021/095742. Проте під час здійснення митних формальностей за такою митною декларацією встановлено, що декларантом застосовано код пільги "410" в графі 36 "Преференція", що слугувало підставою для написання нової картки відмови та роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечить можливість прийняття митної декларації та здійснення митного оформлення. При цьому митним органом скеровано до Державної митної служби України листа із запитом щодо перевірки документів про походження товару, в тому числі по долученому до митної декларації сертифікату з перевезення EUR.1 №А726299 від 04.11.2021, проте станом на дату підготовки відзиву відповіді від компетентних органів іноземних держав не отримано. Окрім того, вважає, що, оскаржуючи картки відмови, позивачем обрано неналежний спосіб захисту свого права, оскільки скасування таких до жодних юридичних наслідків не призведе.
31 січня 2022 року представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій з доводами відповідача, наведеними у відзиві, не погоджується. Звертає увагу суду на те, що лист Держмитслужби, на котрий відповідач посилається в якості доказу наявності сумнівів щодо преференційного походження товару, не може свідчити про недостовірність змісту сертифікату з перевезення товару EUR.1 №А726299 від 04.11.2021, оскільки виготовлений більш як за рік до складання останнього. Також вважає безпідставними посилання відповідача на надісланий в грудні 2021 року запит до Державної митної служби України, оскільки наявність у контролюючого органу сумнівів щодо наданих декларантом документів на підтвердження заявленої ним країни походження товару є лише обставиною для перевірки таких документів та не може бути беззаперечною підставою для відмови у митному оформленні товару. Окрім того, відхиляє твердження відповідача про обрання неналежного способу захисту порушених прав, оскільки при цьому не враховано те, що подальші митні декларації були подані з метою випуску товару у вільний обіг. Однак митні платежі з ПДВ та ввізного мита позивачем було сплачено з розподілом на суми митних платежів, які визначено, виходячи із митної вартості заявленої за основним методом "за ціною контракту", та окремо на суми митних платежів, які сплачено у якості гарантійного зобов'язання, що прямо передбачено нормами Митного кодексу України.
В судовому засіданні 22 квітня 2022 року представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в засіданні суду 22 квітня 2022 року проти позову заперечила, аргументую обставинами, наведеними у поданому до суду відзиві, та просила у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 11 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто-Стар Плюс" (далі - ТОВ "Авто-Стар Плюс") (Україна) та ES Poltrade, s.r.o. (Словакія) укладено Контракт №01102021 (арк. спр. 17 - 20).
Відповідно до пп. 1.1 вказаного контракту, предметом такого являється купівля-продаж легкового автомобіля Mercedes Benz V-klasse, r.b. 2021, V-1950 cm3, VIN: НОМЕР_1 , Diesel, колір чорний, бувший у використанні, технічно справний, без прихованих недоліків.
Згідно п. 2.1 контракту ціна товару встановлюється в євро та становить 36000,00 євро.
Оплата здійснюється в євро або в доларах США на умовах попередньої оплати. Допускається також оплата протягом 365 днів з моменту отримання товару (п. 7.1 контракту).
18 жовтня 2021 року ES Poltrade, s.r.o. виставило ТОВ "Авто-Стар Плюс" попередній рахунок №VZF21-041 на суму 36000,00 євро за придбання бувшого у використанні легкового автомобіля Mercedes Benz V-klasse, r.b. 2021, НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_1 , Diesel, колір чорний (арк. спр. 21).
Кошти в якості оплати вартості зазначеного вище автомобіля були перераховані ES Poltrade, s.r.o. платіжним дорученням №1 від 25.10.2021 (арк. спр. 28).
На підставі укладеного контракту та рахунку-фактури №ES21-1101 від 04.11.2021 ТОВ "Авто-Стар Плюс" придбало в ES Poltrade, s.r.o. легковий автомобіль Mercedes Benz V-klasse, r.b. 2021, НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_1 , Diesel, колір чорний, бувший у використанні.
З метою здійснення митного оформлення придбаного товару 17 листопада 2021 року ТОВ "Авто-Стар Плюс" подало до Волинської митниці Державної митної служби України (далі - Волинська митниця) електронну митну декларацію №UA205140/2021/092648, відповідно до якої митна вартість визначена за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), в сумі 36000,00 євро та встановлено код преференції 410 (арк. спр. 15 -16).
Для підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною контракту декларантом разом з митною декларацією було подано контракт №01102021 від 11.10.2021, рахунок-фактуру №ES21-1101 від 04.11.2021, платіжне доручення в іноземній валюті №1 від 25.10.2021, CMR №211101 від 04.11.2021, сертифікат походження (переміщення) товару форми EUR.1 №А726299 від 04.11.2021, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 09.04.2021, експертну довідку №211133 від 15.11.2021, довідку ОС ДП «ВолиньСтандартМетрологія» №34370с/2-5 від 05.11.2021, митну декларацію країни відправлення №21SK5361ЕХ11118009 від 04.11.2021, договір про надання послуг митного брокера №77 від 01.05.2021.
За результатами розгляду поданої декларантом митної декларації та долучених до неї документів Волинською митницею оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2021/002817, якою у митному оформленні товарів було відмовлено з мотивів неможливості застосування преференційного режиму оподаткування за Сертифікатом з перевезення товару форми EUR.1 №А726299 від 04.11.2021 з огляду на прийняття митницею рішення призупинити застосування тарифних преференцій зі сплати мита до отримання від митної агенції Словаччини результатів перевірки достовірності сертифікату EUR.1 (арк. спр. 30 - 31).
З метою випуску товару у вільний обіг 17 листопада 2021 року ТОВ "Авто-Стар Плюс" подало до Волинської митниці електронну митну декларацію №UA205140/2021/092954, відповідно до якої митна вартість визначена за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), в сумі 36000,00 євро, а код преференції не встановлено (арк. спр. 32 - 33).
Розглянувши подані електронну митну декларацію та долучені до неї документи посадова особа Волинської митниці повідомила декларанта про необхідність надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); банківський платіжний документ проведений по міжнародній платіжній системі SWIFT; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією (арк. спр. 50).
Необхідність подання додаткових документів митний орган аргументував наявністю розбіжностей у поданих документах. Зокрема:
1) транспортний засіб придбано на підставі інвойсу від 04.11.2021 №ES21-1101 за 36000,00 євро. Однак в технічному паспорті №LS17681 від 09.04.2021 в графі С.1 та С.1.1 зазначений інший власник транспортного засобу - JASZ PLASZTIK RENT KERESKEDELMI ES SZOLGALTATO KFT;
2) згідно п. 7.1 контракту оплата здійснюється на умовах попередньої оплати, допускається відтермінування платежу до 365 днів. Згідно з платіжним дорученням в іноземній валюті №1 від 25.10.2021 оплата була здійснена згідно з контрактом №01102021 від 11.10.2021. Інвойс був виписаний пізніше - 04.11.2021, ніж проведено платіж. В інвойсі термін оплати - до 03.01.2022, хоча платіж вже був здійснений.
З метою забезпечення митного оформлення товару декларантом було додатково подано наступні документи: банківський платіжний документ, проведений по міжнародній платіжній системі SWIFT, звіт про оцінку транспортного засобу №530/21 від 18.11.2021, рахунок-проформу №VZF21-041 від 18.10.2021, інформаційну довідку б/н від 19.11.2021.
Однак за результатами розгляду зазначеної електронної митної декларації Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2021/000087/2 від 19.11.2021 із застосуванням резервного методу визначення митної вартості товару, згідно з яким скоригована митна вартість визначена в розмірі 71280,00 євро. Зазначена митна вартість визначена за інформацією на Європейському ринку з інтернет джерела: www.mobile.de (арк. спр. 48 - 49).
При цьому прийняте Волинською митницею рішення аргументоване наявністю сумнівів у правильності визначення митної вартості, що ґрунтуються на наступному:
- відповідно до п. 1.1 контракту №01102021 від 11.10.2021 предметом контракту є купівля-продаж легкового автомобіля бувшого у використанні, технічно справного і без прихованих недоліків. Проте у звіті про оцінку транспортного засобу №530/21 від 18.11.2021 в таблиці №1 експерт описує колісний транспортний засіб, який має пошкодження кузову, а саме: деформація без пошкодження лакофарбового покриття, оббивка салону, фарбування кузова; двигун автомобіля має підвищену шумність, димність, є сліди підтікання мастила, порушені функціональні можливості;
- за основу для розрахунку ціни оцінюваного транспортного засобу експертом взято ціну 44300,00 євро з довідкової літератури, що відображає ціни колісних транспортних засобів в провідних країнах експортерах. Проте експертом не наведено джерело, з якого взято таку вартість, відсутні додатки, на які спирається експерт;
- інформаційна довідка б/н від 19.11.2021 складена українською мовою, проте товаро-супровідні документи складені переважно словацькою мовою.
Також у зв'язку з винесеним рішення про коригування митної вартості товарів Волинською митницею оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2021/002852, якою у митному оформленні товарів було відмовлено. Таку відмову було аргументовано неможливістю визначення митної вартості товару за вартістю, визначеною декларантом, у зв'язку з відсутністю у поданих до митного оформлення документах належних відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена (підлягає сплаті) за ці товари та неподання декларантом додаткових документів, витребуваних митним органом, згідно з переліком (арк. спр. 34 - 35).
З метою забезпечення випуску товару у вільний обіг 22 листопада 2021 року ТОВ "Авто-Стар Плюс" подало до Волинської митниці електронну митну декларацію №UA205140/2021/095742, відповідно до якої митна вартість визначена за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), в сумі 36000,00 євро та знову встановлено код преференції 410 (арк. спр. 52 - 53).
За результатами розгляду поданої декларантом митної декларації та долучених до неї документів Волинською митницею оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2021/002891, якою у митному оформленні товарів було відмовлено з мотивів необхідності приведення такої до відповідності з вимогами картки відмови №UA205140/2021/002817 від 17.11.2021, а саме: здійснити митне оформлення без застосування преференційного режиму (арк. спр. 54 - 55).
Вважаючи такі рішення митного органу протиправними, прийнятими всупереч норм митного законодавства та такими, що порушують його права, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України №4495-VI від 13.03.2012 (далі - МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Порядок здійснення митного оформлення регулюється нормами розділу VIII МК України. Так, метою митного оформлення згідно з митним законодавством є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відмовляючи у митному оформленні електронної митної декларації №UA205140/2021/092648 від 17.11.2021, Волинська митниця виходила з неможливості застосування преференційного режиму оподаткування за Сертифікатом з перевезення товару форми EUR.1 №А726299 від 04.11.2021 з огляду на прийняття митницею рішення призупинити застосування тарифних преференцій зі сплати мита до отримання від митної агенції Словаччини результатів перевірки достовірності сертифікату EUR.1.
Оцінюючи таке рішення митного органу, суд виходить з наступного.
Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651 (далі - Порядок).
Так, розділом II Порядку "Заповнення граф митних декларацій" передбачено, що графа 36 "Преференція" заповнюється при декларуванні товарiв, на якi встановлено вивiзне мито. У графі зазначається відповідно до класифікатора звільнень від сплати вивізного мита тризначний цифровий код пільги в обкладенні товару вивізним митом, передбаченої законодавством щодо товару, описаного в графі 31 МД і класифікованого в графі 33 МД. При відсутності відповідних пільг у графі проставляється "000".
Судом встановлено, що при заповненні електронної митної декларації №UA205140/2021/092648 від 17.11.2021 ТОВ "Авто-Стар Плюс" в графі 36 "Преференція" вказало код "410000000", що відповідає абз. 1 ч. 1 ст. 29, додатку А-1 "Тарифний графік України" до глави 1 ІV "Торгівля та питання, пов'язані з торгівлею" (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами.
Тобто, декларантом заявлено, що товар, що ввозиться в Україну за поданою митною декларацією, походить з країн ЄС та знаходиться у переліку зниження ввізних мит України, передбачених Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.
Відповідно до ст. 29 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода про асоціацію), ратифікованою Законом України №1678-VII від 16.09.2014), передбачено, що кожна Сторона зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до Графіків, встановлених у Додатку I-A до цієї Угоди.
Згідно ст. 26 Угоди про асоціацію положення цієї Глави 1 розділу ІV застосовуються до торгівлі товарами, що походять з територій Сторін. Для цілей цієї Глави «походження» означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I до цієї Угоди («Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва»).
Протокол 1 до Угоди про асоціацію (далі - Протокол 1) врегульовує питання щодо визначення концепції "Походження товарів" і методів адміністративного співробітництва.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 16 Протоколу 1, товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання, зокрема, сертифікату з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку ІІІ до цього Протоколу.
Згідно з положеннями ст. 17 Протоколу 1 сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником.
Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бут виданий митними органами країни-члена Європейського Союзу або України, якщо розглядувані товари можуть бути визнаними такими, що походять з Європейського Союзу або України, і задовольняють іншим умовам цього Протоколу.
Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї статті. Вони зокрема повинні перевірити, чи заповнена комірка, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню.
Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що основним документом, що свідчить про країну походження товару для надання товару преференційного режиму відповідно до критерію виготовлення товару є сертифікат про походження товару, виданий уповноваженим органом держави вивезення відповідно до її національного законодавства.
На підтвердження преференційного походження товару ТОВ "Авто-Стар Плюс" долучено до поданої Волинській митниці електронної митної декларації №UA205140/2021/092648 від 17.11.2021 сертифікат походження (переміщення) товару форми EUR.1 №А726299 від 04.11.2021 (акр. спр. 24), відповідно до якого експортером товару є ES Poltrade, s.r.o (Словаччина).
Однак відповідач дійшов висновку, що такий сертифікат не може свідчити про преференційне походження товару, оскільки митницею прийнято рішення про призупинення застосування тарифних преференцій зі сплати мита на підставі п. 4 ст. 32 Доповнення І «Щодо визначення поняття «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва», до отримання від митної агенції Словаччини результатів перевірки достовірності такого сертифікату.
Так, як вбачається з витягу з Реєстру товарів, походження яких не підтверджено митними органами зарубіжних країн, проведених згідно з угодами про вільну торгівлю за період 2016 - 3 квартал 2021 року, в такому наявна інформація про не підтвердження походження товару експортера ES Poltrade за митною декларацією №UA305200/2019/023021 (арк. спр. 112).
Тобто вказана інформація стала підставою для сумнівів Волинської митниці в достовірності поданого ТОВ "Авто-Стар Плюс" сертифікату.
Відповідно до приписів ст. 45 МК України, у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.
У випадках, визначених цією статтею, товар вважається таким, що походить з відповідної країни, з моменту отримання митними органами належним чином оформлених документів про походження товару або затребуваних ними додаткових відомостей (ч. 5 ст. 45 МК України).
Нормами п. 2 ст. 31 Доповнення І «Щодо визначення поняття «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (далі - Доповнення) визначено, що, з метою належного застосування цієї Конвенції Договірні Сторони повинні допомагати один одному, через компетентні митні адміністрації у перевірці достовірності сертифікатів з перевезення товару EUR.1 та EUR-MED, декларацій про походження і декларацій про походження EUR-MED та правильності інформації, що міститься в цих документів.
Якщо митні органи Договірної сторони імпортера вирішують призупинити надання преференційного режиму для товарів, щодо яких здійснюється перевірка, до надходження результатів цієї перевірки, імпортеру пропонується видача продукції із застосуванням будь-яких запобіжних заходів, які вважатимуться необхідними (п. 4 ст. 32 Доповнення).
Отже, вказані норми передбачають взаємодію договірних сторін, зокрема, ними передбачено право та спеціальний порядок перевірки достовірності та правильності інформації (у тому числі декларацій інвойсів), що міститься у відповідних документах. При цьому наведені положення фактично передбачають презумпцію достовірності документів до тих пір, поки митні органи країни експорту за запитом митних органів країни імпорту за результатами проведеної перевірки не доведуть протилежного.
При цьому суд вважає, що наявність у контролюючого органу сумнівів щодо наданих декларантом документів на підтвердження заявленої ним країни походження товару є обставиною для перевірки таких документів та не може бути беззаперечною підставою для відмови у застосуванні преференційної ставки мита.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 23 квітня 2019 року у справі №817/4660/13-а.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, з метою перевірки документів про походження товару Волинською митницею було скеровано до Департаменту митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Державної митної служби України листа №7.3-15/6610 від 03.12.2021 щодо перевірки сертифікату з перевезення EUR.1 №А726299 від 04.11.2021, де експортером вказано ES Poltrade, s.r.o (Словаччина), яким за попереднім запитом Закарпатської митниці не підтверджено преференційне походження подібних товарів (лист Держмитслужби від 27.05.2020 №16-3/16-01/7.7/1257) (арк. спр. 110 - 111).
Разом з тим, відповідь від уповноваженого органу країни-експортера станом на день оформлення Волинською митницею картки відмови з висновком про неможливість застосувати преференційний режим до товару, що ввозиться, не надійшла. Більше того, суд враховує також, що запит з метою перевірки сертифікату з перевезення за хронологією був надісланий пізніше, аніж прийнято відповідне рішення.
Таким чином, станом на день відмови ТОВ "Авто-Стар Плюс" у митному оформленні товару (17 листопада 2021 року) у митного органу були відсутні докази недостовірності відомостей щодо країни-походження поданого для митного оформлення товару.
При цьому суд відхиляє посилання відповідача на негативну історію підтверджень походження товарів, експортованих Компанією ES Poltrade, s.r.o (Словаччина), в обґрунтування підстав для відмови ТОВ "Авто-Стар Плюс" у митному оформленні товару в преференційному режимі, оскільки такі стосуються різних товарів та періодів поставки.
Окрім того, суд також звертає увагу відповідача на те, що VIN-код імпортованого транспортного засобу, який вказувався у супровідних документах (у тому числі інвойсах, у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), містить відомості для ідентифікації виробника (перші три символи, з них перших два визначають країну - виробника), що саме по собі дозволяло Волинській митниці встановити дані про країну походження товарів.
Суд також враховує пояснення представника відповідача, надані у судовому засіданні 22 квітня 2022 року, відповідно до яких у разі надходження від уповноваженого органу країни-експортера товару відомостей про не підтвердження країни-походження такого, митний орган зобов'язаний провести донарахування відповідних митних платежів за результатами проведеної документальної перевірки. Отже, нормами чинного законодавства передбачений механізм забезпечення сплати митних платежів у повному обсязі навіть після митного оформлення товару у випадку зазначення декларантом недостовірних відомостей у поданій ним митній декларації.
З огляду на вищезазначене суд вважає картку відмови №UA205140/2021/002817 від 17.11.2021 протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Стосовно правомірності картки відмови №UA205140/2021/002852 від 19.11.2021 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2021/000087/2від 19.11.2021 суд зазначає наступне.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, в розумінні МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Зазначене кореспондується також з положеннями ч. 4 ст. 58 МК України, згідно з якими митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ч. 1 ст. 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (ч. 1 ст. 52 МК України).
Згідно ч. 8 ст. 52 МК України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.
Стаття 53 МК України регламентує перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. Так, зазначеною статтею встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 5 ст. 264 та ч. 1 ст. 54 МК України, з метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів, а також контроль правильності визначення митної вартості установленим вимогам митний орган здійснює перевірку митної декларації, що полягає, в тому числі, у перевірці числового значення заявленої митної вартості.
В розумінні положень ч. 2 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Як визначено ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Положення ч. 5 ст. 53 МК України забороняють вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, а саме: наявність розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
У зв'язку з вказаним суд вважає, що саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 19.02.2019 у справі №814/1888/16, від 07 травня 2020 року у справі №1.380.2019.001625, від 19 березня 2021 року у справі №820/5525/16.
У надісланому декларанту запиті необхідність подання додаткових документів Волинська митниця аргументувала наявністю наступних розбіжностей у поданих документах:
1) транспортний засіб придбано на підставі інвойсу від 04.11.2021 №ES21-1101 за 36000,00 євро. Однак в технічному паспорті №LS17681 від 09.04.2021 в графі С.1 та С.1.1 зазначений інший власник транспортного засобу - JASZ PLASZTIK RENT KERESKEDELMI ES SZOLGALTATO KFT;
2) згідно п. 7.1 контракту оплата здійснюється на умовах попередньої оплати, допускається відтермінування платежу до 365 днів. Згідно з платіжним дорученням в іноземній валюті №1 від 25.10.2021 оплата була здійснена згідно з контрактом №01102021 від 11.10.2021. Інвойс був виписаний пізніше - 04.11.2021, ніж проведено платіж. В інвойсі термін оплати - до 03.01.2022, хоча платіж вже був здійснений.
На підтвердження достовірності відомостей щодо ціни придбання заявленого до декларування транспортного засобу ТОВ "Авто-Стар Плюс" додатково надало митному органу банківський платіжний документ, проведений по міжнародній платіжній системі SWIFT, звіт про оцінку транспортного засобу №530/21 від 18.11.2021, рахунок-проформу №VZF21-041 від 18.10.2021, інформаційну довідку б/н від 19.11.2021.
В судовому засіданні представник позивача пояснив, що оплата придбаного на підставі контракту №01102021 від 11.10.2021 транспортного засобу відбулася на підставі виставленого продавцем рахунку-проформи №VZF21-041 від 18.10.2021, тобто шляхом попередньої оплати, що прямо передбачено п. 7.1 контракту. Вказана обставина підтверджується також інформаційною довідкою ES Poltrade, s.r.o від 19.11.2021, що також була представлена митному органу.
Так, досліджуючи вищезазначені документи, судом встановлено, що такі містять відомості вартості придбаного згідно з контрактом №01102021 від 11.10.2021 транспортного засобу, що повністю співпадають із заявленою декларантом митною вартістю, визначеною за першим методом. Будь-яких розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, або ознаки підробки такі документи не містять.
Більше того, декларантом було надано митному органу експертний звіт про оцінку транспортного засобу №530/21 від 18.11.21021, відповідно до якого вартість такого складає 35883,00 євро. Так, як вбачається з такого звіту транспортний засіб має пошкодження кузову, двигун автомобіля має підвищену шумність, димність, є сліди підтікання підтікання мастила, порушені функціональні можливості.
Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
З поданої ТОВ "Авто-Стар Плюс" митної декларації вбачається, що декларант визначив митну вартість товару за першим методом - за ціною договору. При цьому надані декларантом документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, тобто відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Однак такі документи не були взяті до уваги Волинською митницею при прийнятті оскаржених рішень. Так, як вбачається з рішення про коригування митної вартості, відповідач в обґрунтування причини неможливості визначення митної вартості за ціною контракту посилається на наявність суперечності у відомостях контракту та звіті експерта щодо пошкоджень транспортного засобу; відсутність посилань у звіті експерта на джерело, з якого взято вартість, відсутні додатки, на які спирається експерт; інформаційна довідка б/н від 19.11.2021 складена українською мовою, проте товаро-супровідні документи складені переважно словацькою мовою.
Проте суд не вважає вказані підстави належними для відмови декларанту провести митне оформлення товару за ціною контракту.
Так, суд відхиляє твердження відповідача в обґрунтування неможливості врахування відомостей експертного звіту з огляду на не зазначення джерела, з якого взято вартість, на які спирається експерт. Суд вказує на те, що в графі «Підтверджуючий документ» таблиці 2 звіту наявні посилання на джерела інформації, що використані під час дослідження, які, в свою чергу, розшифровані на першій сторінці звіту (арк. спр. 37 - 40).
Окрім того, суд вважає безпідставними твердження відповідача про наявність суперечностей між даними контракту та відомостями звіту експерта в частині наявності пошкоджень транспортного засобу. Так, на думку суду, відомості контракту про те, що предметом такого є легкового автомобіля без прихованих недоліків, не є свідченням того, що такий транспортний засіб не має жодних явних пошкоджень.
Прихованими недоліками визнаються такі недоліки, які не могли бути виявлені при звичайній для даного виду продукції перевірці і виявлені лише в процесі його подальшого використання.
Окрім того, суд вважає, що складання інформаційної довідки б/н від 19.11.2021 українською мовою не є свідченням недостовірності відомостей такої, враховуючи те, що така завірена підписом керівника компанії та її печаткою.
Норми ч. 2 ст. 58 МК України передбачають, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
При цьому, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (ч. 3 ст. 58 МК України).
Таким чином, за результатами проведеного правового аналізу законодавчих норм, що регулюють порядок визначення митної вартості товару, суд дійшов висновку, що така визначається в першу чергу за ціною договору, і тільки в разі неможливості застосування такого, використовуються другорядні методи.
У свою чергу декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості. Його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено митним органом.
Відповідно до ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Ч. 6 зазначеної статті МК України також передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до положень ст. 55 МК України, митний орган за відповідних умов має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом.
При цьому у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) (ч. 1 ст. 64 МК України).
Саме резервний метод, передбачений ст. 64 МК України, застосувала Волинська митниця для визначення митної вартості товару, що ввозився ТОВ "Авто-Стар Плюс" на митну територію України на підставі електронної митної декларації №UA205140/2021/092954. При цьому розрахунок скоригованої митної вартості транспортного засобу митний орган провів на підставі відомостей з інтернет джерела: www.mobile.de (арк. спр. 107 - 108).
Разом з тим, суд вважає, що відомості, зазначені у довідковому інтернет-джерелі www.mobile.de, є інформативними та орієнтовними, і не можуть бути повністю достовірними. Відповідачем не доведено, що взятий за основу визначення митної вартості транспортний засіб був ідентичний, в тому числі з врахуванням наявних пошкоджень, тому, що ввозився позивачем. В свою чергу ціна транспортного засобу залежить від багатьох факторів, а оціночна вартість різних транспортних засобів навіть в межах однієї категорії та марки може суттєво відрізнятися в залежності від інших характеристик та їх технічного стану.
Положення ч. 7 ст. 54 МК України передбачають, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
З огляду на вищенаведені законодавчі норми та встановлені судом обставини справи, суд вважає, що у відповідача були відсутні підстави для визначення митної вартості товару за резервним методом та проведення її коригування, а тому заявлені позовні вимоги в частині протиправності картки відмови №UA205140/2021/002852 від 19.11.2021 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2021/000087/2від 19.11.2021 є правомірними та підлягають задоволенню.
Суд також вважає протиправною картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2021/002891 від 22.11.2021, оскільки такою ТОВ "Авто-Стар Плюс" зобов'язано здійснити митне оформлення транспортного засобу без застосування преференційного режиму та привести митну декларацію №UA205140/2021/095742 у відповідність до вимог картки відмови №UA205140/2021/002817 від 17.11.2021.
Разом з тим, за результатами розгляду даної справи судом було встановлено протиправність картки відмови №UA205140/2021/002817 від 17.11.2021.
Враховуючи вищенаведене позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню.
Ч. 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Стар Плюс" (місцезнаходження: вул. Мукачівське шосе, буд. 10, м. Чоп, Закарпатська область, 89502, код ЄДРПОУ - 33664067) до Волинської митниці Державної митної служби України (місцезнаходження: вул. Призалізнична, буд. 13, с. Римачі, Любомльський район, Волинська область, 44350, код ЄДРПОУ - 43958385) про визнання протиправним та скасування рішення та карток відмови - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA205140/2021/000087/2 від 19.11.2021.
3. Визнати протиправними та скасувати картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2021/002817 від 17.11.2021, №UA205140/2021/002852 від 19.11.2021, №UA205140/2021/002891 від 22.11.2021.
4. Стягнути із Волинської митниці Державної митної служби України (місцезнаходження: вул. Призалізнична, буд. 13, с. Римачі, Любомльський район, Волинська область, 44350, код ЄДРПОУ - 43958385) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Стар Плюс" (місцезнаходження: вул. Мукачівське шосе, буд. 10, м. Чоп, Закарпатська область, 89502, код ЄДРПОУ - 33664067) за рахунок бюджетних асигнувань 11000,92 гривень (Одинадцять тисяч гривень 92 коп.) судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлено 02 травня 2022 року.
СуддяР.О. Ващилін