20 квітня 2022 рокум. Ужгород№ 260/7865/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Гаврилка С.Є.,
з участю секретаря судового засідання - Рошко Л.М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 - не з'явився;
представник позивача - адвокат Косарева-Козлова Людмила Олександрівна - не з'явився;
відповідач - Углянська сільська рада Тячівський району Закарпатської області - представник - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Углянської сільської ради Тячівський району Закарпатської області про визнання протиправними та скасування розпоряджень, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку, -
20 грудня 2021 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернулася ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в особі представника - адвоката Косаревої-Козлової Людмили Олександрівни (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Кошицька, буд. 42)до Углянської сільської ради (90514, Закарпатська область, Тячівський район, с. Угля, вул. Центральна, буд. 32, код ЄДРПОУ 04349656), в якому просить: "1. Визнати протиправними і скасувати розпорядження сільського голови Углянської сільської ради № 222-к від 24.09.2021р. "Про проведення службового розслідування за фактом порушення начальником відділу освіти, культури, сім'ї, молоді, спорту та туризму в Углянській сільській раді Негря Н.В.", розпорядження сільського голови Углянської сільської ради № 266-к від 15.11.2021р. "Про притягнення до відповідальності (звільнення) начальника відділу освіти, культури, сім'ї, молоді, спорту та туризму в Углянській сільській раді - ОСОБА_1 " та рішення Углянської сільської ради 7 сесії VIII скликання третє пленарне засідання Углянської сільської ради Тячівського район від 22.11.2021р. № 306 яким затверджено розпорядження сільського голови № 266-к від 15.11.2021р; 2. Поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ПІН НОМЕР_1 на посаді начальника відділу освіти, культури, сім'ї, молоді, спорту та туризму в Углянській сільській раді Тячівський району Закарпатської області з 15 листопада 2021 року; 3. Стягнути з Углянської сільської ради, код ЄДРПОУ: 04349656 90514, с.Угля, вул. Центральна, буд. 32 Тячівський р-н, Закарпатська обл. на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ПІН НОМЕР_1 середню заробітну плату за вимушений прогул за період з 04 жовтня 2021 р. по 15 листопада 2021р. за період відсторонення від роботи без збереження заробітної плати; 4. Стягнути з Углянської сільська рада, код ЄДРПОУ: 04349656 90514, с. Угля, вул. Центральна, буд. 32 Тячівський р-н, Закарпатська обл. на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ПІН НОМЕР_1 середню заробітну плату за вимушений прогул за період з 16 листопада 2021 р. по момент поновлення її на роботі.".
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року даний позов було залишено без руху.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивача було неправомірно звільнено з посади оспорюваним розпорядженням, який виданий на підставі подання Тячівської окружної прокуратури. Позивач заперечує факт вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого статті 172-6 частиною 2 КУпАП, за яке її було притягнуто до адміністративної відповідальності постановою Тячівського районного суду Закарпатської області від 27 жовтня 2021 року у справі № 307/2155/21. Зазначає, що станом на час прийняття відповідачем оскаржуваного розпорядження про її звільнення до адміністративної відповідальності за корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення рішенням суду, яке набрало законної сили, не притягалася, оскільки вказана постанова не набрала законної сили на час звільнення позивача з посади. Відповідач звільнив позивача без будь яких законних на те підстав. А відтак, вказує на неправомірність прийнятого відповідачем розпорядження про звільнення. Крім того, у зв'язку із протиправним відстороненням від роботи без збереження заробітної плати,а також протиправним звільненням позивач просила стягнути з відповідача на її користь середню заробітну плату за вимушений прогул.
Відповідачем відзив на позовну заяву не подано.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, хоча судом вживалися заходи щодо виклику учасників справи, що передбачені Главою 7 Розділу І КАС України.
20 квітня 2022 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника позивача, відповідно до якого останній просив дану справу розглядати без участі позивача та його представника (а.с. 83).
20 квітня 2022 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання в даній справі у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні (а.с.а.с. 85-87).
Суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, у даному випадку, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для відкладення розгляду справи.
Також, суд звертає увагу, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність в судовому засіданні учасників справи (їх представників), а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача (його представників). Водночас, в заявленому клопотанні відповідач не наводить обставин того, які обставини, у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні заважали чи заважають йому з'явитися до суду у визначену дату для розгляду справи.
У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Суд, враховуючи наявність достатньої кількості доказів у справі, а також строки розгляду вказаної справи, наявність правової позиції учасників справи щодо спірних правовідносин судом вирішено проводити розгляд справи у відсутності учасників справи. Відповідна ухвала зафіксована у протоколі судового засідання.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що відповідно до записів, що містяться в трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 15 серпня 1985 року, ОСОБА_1 , з 11 січня 2021 року працювала на посаді начальника відділу освіти, культури, сім'ї, молоді, спорту та туризму в Углянській сільській раді Тячівського району Закарпатської області. 04 січня 2021 року ОСОБА_1 присвоєно 11 ранг посадової особи органі місцевого самоврядування (а.с.а.с 11-13).
Розпорядженням сільського голови Углянської сільської ради від 24 вересня 2021року № 222-к "Про проведення службового розслідування" за фактом порушення начальником відділу освіти, культури, сім'ї, молоді, спорту та туризму в Углянській сільській раді об'єднаної територіальної громади, ОСОБА_1 , з метою виявлення причин та умов, що сприяли невиконанню вимог статті 45 частини 1 пункту 1 Закону України "Про запобігання корупції", несвоєчасного подання щорічної електронної декларації та відсторонення начальника відділу освіти, культури, сім'ї, молоді, спорту та туризму в Углянській сільській раді - ОСОБА_1 вирішено провести службове розслідування та на час його проведення від здійснення повноважень за посадою, починаючи з 04 жовтня 2021 року відсторонено позивача від здійснення повноважень за посадою без збереження заробітної плати. Затверджено склад комісії з проведення службового розслідування. Комісію зобов'язано провести службове розслідування в період з 04 жовтня 2021 року по 15 листопада 2021 року включно (а.с. 21).
За результатами службового розслідування складено акт службового розслідування від 12 листопада 2021 року, яким за порушення вимог статті 45 частини 1 пункту 1 Закону України "Про запобігання корупції", статті 11 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" запропоновано притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Зокрема, вказано, що статтею 20 частиною 3 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" визначено, що посадові особи місцевого самоврядування, яких притягнуто до відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, підлягають звільненню з посади в порядку, визначеному Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" (а.с.а.с. 40-42).
Розпорядженням сільського голови Углянської сільської ради від 15 листопада 2021 року № 266-к "Про притягнення до відповідальності (звільнення) начальника відділу освіти, культури, сім'ї, молоді, спорту та туризму в Углянській сільській раді - ОСОБА_1 ", ОСОБА_1 притягнена до дисциплінарної відповідальності - звільнена з 15 листопада 2021 року з займаної посади начальника відділу освіти, культури, сім'ї, молоді, спорту та туризму в Углянській сільській раді, у відповідності до статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 11 Закону України "Про службу в органах самоврядування", статей 147-149 КЗпП України на підставі подання Тячівської окружної прокуратури та за результатами внутрішнього службового розслідування, з врахуванням неодноразових порушень пов'язаних з виконанням своїх посадових обов'язків (а.с. 22).
Рішенням Углянської сільської ради 7 сесії VIII скликання третє пленарне засідання Углянської сільської ради Тячівського район від 22 листопада 2021 року № 306 "Про затвердження розпорядження сільського голови" було затверджено розпорядження сільського голови від 15 листопада 2021 року № 266-к "Про притягнення до відповідальності (звільнення) начальника відділу освіти, культури, сім'ї, молоді, спорту та туризму в Углянській сільській раді - ОСОБА_1 " (а.с. 23).
Відповідно статті 19 частини 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (стаття 43 частини 1, 6 Конституції України).
У статті 1 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07 червня 2001 року № 2493-ІІІ (далі по тексту - Закон України № 2493-ІІІ) закріплено, що служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету (стаття 2 Закону України № 2493-ІІІ).
Відповідно до статті 7 частини 3 Закону України № 2493-ІІІ на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
Згідно із приписами статті 20 частини 1 Закону України № 2493-ІІІ, крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", цим та іншими законами України, а також уразі: порушення посадовою особою місцевого самоврядування присяги, передбаченої статтею 11 цього Закону; порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (стаття 5 цього Закону); неподання відомостей або подання посадовою особою місцевого самоврядування неправдивих відомостей щодо її доходів у встановлений термін (стаття 13 цього Закону); виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на службі, чи недотримання вимог, пов'язаних із проходженням служби в органах місцевого, самоврядування (стаття 12 цього Закону); досягнення посадовою особою місцевого самоврядування граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування (стаття 18 цього Закону).
Відповідно до преамбули Закону України "Про державну службу" цей Закон визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.
Згідно із положеннями статті 3 Закону України "Про державну службу" цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.
Підстави для припинення державної служби визначені статтею 83 Закону України "Про державну службу". Частиною 1 пунктом 1 зазначеної статті встановлено, що державна служба припиняється у разі втрати права на державну службу або його обмеження.
Відповідно до статті 84 частини 1 пункту 3 Закону України "Про державну службу" підставами для припинення державної служби у зв'язку із втратою права на державну службу або його обмеженням є набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення.
Таким чином, зазначеною нормою Закону України "Про державну службу України" визначено особливу підставу для припинення державної служби - набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення.
Статтею 84 частиною 2 Закону України "Про державну службу" встановлено, що у випадках, зазначених у пунктах 1-4 частини першої цієї статті, суб'єкт призначення зобов'язаний звільнити державного службовця у триденний строк з дня настання або встановлення факту, передбаченого цією статтею, якщо інше не встановлено законом, а у випадку, зазначеному у пункті 5 частини першої цієї статті, - у порядку, визначеному статтею 32 цього Закону.
Тобто, вказаним положенням встановлено обов'язок суб'єкта призначення звільнити державного службовця у триденний строк з дня настання або встановлення факту корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, якщо інше не встановлено законом.
Так, відповідно до преамбули Закону України "Про запобігання корупції" цей Закон визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.
Згідно із положеннями статті 65 частини 1 Закону України "Про запобігання корупції" за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов'язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов'язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку (частина 2 вказаної статті).
Відповідно до частини 3 статті 65 Закону України "Про запобігання корупції" з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог цього Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Так, судом встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 № 950 затверджено Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України "Про запобігання корупції" прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Порядок № 950).
Дія цього Порядку не поширюється на: державних службовців, крім випадку, визначеного абзацом п'ятим цього пункту;
Згідно із пунктом 1 абзацом 5 Порядку № 950 стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України "Про запобігання корупції" прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути проведено службове розслідування з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, а у разі його відсутності - особи, яка виконує його обов'язки (далі - керівник органу).
Судом встановлено, що на підставі подання Тячівської місцевої прокуратури від 21 вересня 2021 року № 0752-104-2431 вих.-21 в порядку статті 65 Закону України "Про запобігання корупції", розпорядженням сільського голови Углянської сільської ради від 24 вересня 2021року № 222-к з метою виявлення причин та умов, що сприяли невиконанню ОСОБА_1 вимог статті 45 частини 1 пункту 1 Закону України "Про запобігання корупції" щодо несвоєчасного подання щорічної електронної декларації було призначено службове розслідування (а.с. 21).
Відповідно до пункту 8 Порядку № 950 за результатами службового розслідування члени комісії складають акт, у якому крім іншого зазначаються: висновки службового розслідування, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, що знімають з особи, стосовно якої проведено службове розслідування, безпідставні звинувачення або підозру; обґрунтовані пропозиції щодо усунення виявлених порушень та притягнення у разі потреби винних осіб до відповідальності згідно із законодавством.
У разі прийняття рішення щодо притягнення особи, стосовно якої проведено службове розслідування, до відповідальності комісія пропонує вид дисциплінарного стягнення, передбаченого законодавством.
Під час визначення виду дисциплінарного стягнення члени комісії повинні враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу особи, стосовно якої проведено службове розслідування.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що саме під час проведення службового розслідування встановлюється чи є обставини, які виключають можливість продовження цим працівником даної роботи.
Судом встановлено, що за результатами службового розслідування складено акт службового розслідування від 12 листопада 2021 року, яким за порушення вимог статті 45 частини 1 пункту 1 Закону України "Про запобігання корупції", статті 11 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" пропоновано притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Зокрема, вказано, що статтею 20 частиною 3 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" визначено, що посадові особи місцевого самоврядування, яких притягнуто до відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, відлягають звільненню з посади в порядку, визначеному Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" (а.с.а.с. 40-42).
Вказаним актом, зокрема встановлено, що ОСОБА_1 перебуваючи на посаді начальника відділу освіти, культури, сім'ї, молоді, спорту та туризму в Углянській сільській раді, порушила вимоги статті 45 частини 1 Закону України "Про запобігання корупції" подавши щорічну декларацію за 2020 рік 01 квітня 2021 року.
Відповідно до статті 45 частини 1 Закону України "Про запобігання корупції" особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Проте, судом встановлено, що як акт службового розслідування, так і оскаржуване розпорядження Углянської сільської ради не містять обґрунтувань та доказів, що підтверджують вчинення позивачем порушень, які потягли б за собою застосування до неї найсуворішої санкції відповідальності, як звільнення за порушення посадовою особою місцевого самоврядування присяги.
За приписами статті 78 частини 4 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Судом встановлена, що постановою Тячівського районного суду Закарпатської області від 27 жовтня 2021 року по справі № 307/2155/21 на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 1700 грн з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування строком на один рік (а.с.а.с 14, 15).
Вказаною постановою було встановлено, зокрема, що ОСОБА_1 перебуваючи на посаді начальника відділу освіти, культури, сім'ї, молоді, спорту та туризму в Углянській сільській раді, несвоєчасно, без поважних причин, після встановленого періоду декларування, 1 квітня 2021 року опублікувала на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію за 2020 рік, яку повинна була подати до 1 квітня 2021 року, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена статті 172-6 частиною 3 КУпАП.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 28 грудня 2021 року по справі № 307/2155/21 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 27 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 172-6 частиною 3 КУпАП - скасовано, а провадження по справі закрито на підставі статті 247 пункту 1 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-6 частиною 3 КУпАП (а.с.а.с. 44-48).
Вказаною постановою було встановлено, зокрема, що ОСОБА_1 подала декларацію про доходи 1 квітня 2021 року. Відповідно в поданих ОСОБА_1 поясненнях на ім'я секретаря виконкому Углянської ТГ - несвоєчасне направлення декларації було викликане через нестабільну роботу сайту НАЗК. Якщо навіть враховувати пояснення, що містяться у справі, - то ОСОБА_1 несвоєчасно подала декларацію до НАЗК з причин, що не залежали від її волі, держава не забезпечила можливість своєчасного подання нею відповідних відомостей, а тому суду першої інстанції необхідно було встановити ці причини та прийняти судове рішення, про відсутність в діях ОСОБА_1 суб'єктивної сторони, а відповідно і складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-6 частиною 3 КУпАП. В матеріалах справи відсутні докази того, що особи, які складали протокол, перевіряли доводи ОСОБА_1 про неможливість доступу до Сайту, відсутні запити щодо роботу Сайту, його технічну справність, вільний доступ до мережі Інтернет, справність зв'язку тощо.
Таким чином, постановою Закарпатського апеляційного суду від 28 грудня 2021 року по справі № 307/2155/21, встановлено обставини відсутності в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена статті 172-6 частиною 3 КУпАП.
Тобто, вина та склад адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_1 не встановлена та до адміністративної відповідальності позивача не притягнуто.
Зазначене свідчить про спростування факту вчинення позивачем правопорушення, пов'язаного з корупцією, що передбачене статтею 45 частиною 1 Закону України "Про запобігання корупції".
Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності своїх рішень. Натомість, судом встановлено відсутність у діях позивача порушення Присяги, передбаченої статтею 11 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
У зв'язку із встановленими обставинами в процесі розгляду даної справи, суд приходить до висновку, про необхідність визнання протиправним та скасування Розпорядження сільського голови Углянської сільської ради від 15 листопада 2021 року № 266-к "Про притягнення до відповідальності (звільнення) начальника відділу освіти, культури, сім'ї, молоді, спорту та туризму в Углянській сільській раді - ОСОБА_1 " та рішення Углянської сільської ради 7 сесії VIII скликання третє пленарне засідання Углянської сільської ради Тячівського район від 22 листопада 2021 року № 306 "Про затвердження розпорядження сільського голови".
З урахуванням скасування розпорядження сільського голови Углянської сільської ради від 15 листопада 2021 року № 266-к "Про притягнення до відповідальності (звільнення) начальника відділу освіти, культури, сім'ї, молоді, спорту та туризму в Углянській сільській раді - ОСОБА_1 " та рішення Углянської сільської ради 7 сесії VIII скликання третє пленарне засідання Углянської сільської ради Тячівського район від 22 листопада 2021 року № 306 "Про затвердження розпорядження сільського голови", якими позивача було звільнено з роботи, позовна вимога про поновлення позивача на займаній на час звільнення на посаді також підлягає задоволенню в повному обсязі.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування розпорядження сільського голови Углянської сільської ради № 222-к від 24 вересня 2021 року "Про проведення службового розслідування за фактом порушення начальником відділу освіти, культури, сім'ї, молоді, спорту та туризму в Углянській сільській раді ОСОБА_1 ", суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 950 рішення щодо проведення службового розслідування приймається керівником органу, в якому працює особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особа, яка для цілей Закону прирівнюється до особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої планується проведення службового розслідування (далі - особа, стосовно якої проводиться службове розслідування).
Згідно пунктом 4 абзацом 1 Порядку № 950 службове розслідування проводиться з відстороненням особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, від здійснення повноважень на посаді або без такого відсторонення. Рішення про відсторонення приймається керівником органу.
Зі змісту вказаної норми слідує, що стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути проведено службове розслідування з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення. Призначення службового розслідування оформлюється рішенням керівника органу, в якому працює особа, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, після отримання поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції.
Таким чином, даною нормою закріплено право керівника органу приймати відповідне рішення про призначення службового розслідування стосовно особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення.
Як вже зазначалося судом раніше та підтверджено матеріалами справи, що розпорядженням сільського голови Углянської сільської ради від 24 вересня 2021року № 222-к "Про проведення службового розслідування" на підставі подання Тячівської місцевої прокуратури від 21 вересня 2021 року № 0752-104-2431 вих.-21, за фактом порушення начальником відділу освіти, культури, сім'ї, молоді, спорту та туризму в Углянській сільській раді об'єднаної територіальної громади, ОСОБА_1 , з метою виявлення причин та умов, що сприяли невиконанню вимог статті 45 частини 1 пункту 1 Закону України "Про запобігання корупції", несвоєчасного подання щорічної електронної декларації та відсторонення начальника відділу освіти, культури, сім'ї, молоді, спорту та туризму в Углянській сільській раді - ОСОБА_1 від здійснення повноважень за посадою на час проведення службового розслідування, починаючи з 04 жовтня 2021 року без збереження заробітної плати. Затверджено склад комісії з проведення службового розслідування. Комісію зобов'язано провести службове розслідування в період з 04 жовтня 2021 року по 15 листопада 2021 року включно (а.с. 21).
Таким чином, відповідач після отримання подання Тячівської місцевої прокуратури від 21 вересня 2021 року № 0752-104-2431 вих.-21, реалізував повноваження, визначені пунктом 1 Порядку № 950 та у відповідності до положень статті 65 Закону України "Про запобігання корупції" правомірно без проведення службового розслідування прийняв рішення про відсторонення ОСОБА_1 від виконання службових повноважень.
Спірне розпорядження не є остаточним документом, який зобов'язує позивача до вчинення будь-яких дій, не породжує певних правових наслідків, його результати не мають обов'язкового характеру для позивача, тобто не є актом, який створює, змінює чи припиняє права чи обов'язки для позивача.
Крім того, оскаржуване розпорядження, прийняте відносно позивача, є індивідуальним актом, строк дії якого вичерпано внаслідок складення акту про результати службового розслідування.
Позивач вказує, що оскільки її було протиправно відсторонено від здійснення повноважень у зв'язку із призначеним службовим розслідування необхідно стягнути з відповідача середню заробітну плату за вимушений прогул за період відсторонення її від роботи без збереження заробітної плати з 04 жовтня 2021 року по 15 листопада 2021 року.
Службове розслідування проводиться за рішенням керівника органу як з відстороненням особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, від здійснення повноважень на посаді, так і без такого відсторонення.
За змістом статті 72 частини 2 Закону України "Про державну службу" рішення про відсторонення державного службовця від виконання посадових обов'язків приймається відповідно керівником державної служби або суб'єктом призначення одночасно з прийняттям рішення про порушення дисциплінарного провадження або під час його здійснення.
Статтею 72 пунктом 6 Закону України "Про державну службу" встановлені особливості відсторонення державного службовця від виконання посадових обов'язків у разі вчинення ним корупційного правопорушення, а саме визначено, що таке відсторонення здійснюється відповідно до Закону України "Про запобігання корупції".
Так, статтею 65 частиною 5 Закону України "Про запобігання корупції" встановлено, що особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.
Особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від виконання службових повноважень за рішенням керівника органу (установи, підприємства, організації), в якому вона працює, до закінчення розгляду справи судом (абзац другий частини п'ятої статті 65 цього ж Закону).
У разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, у зв'язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення відстороненій від виконання службових повноважень особі відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов'язаного з таким відстороненням (абзац третій частини п'ятої статті 65 цього ж Закону).
Остання норма відтворена в пункті 4 абзаці 4 Порядку № 950.
Аналіз правових норм, що підлягають застосування до спірних правовідносин дає підстави для висновку, що у разі прийняття рішення про відсторонення працівника від виконання посадових обов'язків на час розгляду дисциплінарного провадження, заробітна плата за період відсторонення, тобто не виконання посадових обов'язків, державному службовцю не виплачується, а у випадку закриття дисциплінарного провадження без притягнення до дисциплінарної відповідальності йому виплачується середній заробіток, в протилежному випадку - така оплата праці не здійснюється.
Тобто, законодавець фактично прирівняв час відсторонення від виконання обов'язків до вимушеного прогулу.
Розпорядження від 24 вересня 2021 року № 222- к позивача було відсторонено від здійснення повноважень за посадою на час проведення службового розслідування, починаючи з 04 жовтня 2021 року без збереження заробітної плати в подальшому наказом від 15 листопада 2021 року № 266-к позивача звільнено з посади.
Під "відстороненням від виконання посадових обов'язків" слід розуміти, один із випадків передбачених законодавством призупинення трудових правовідносин із державним службовцем, яке полягає в тимчасовому увільненні працівника від обов'язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором та посадовою інструкцією і тимчасове увільнення роботодавця від обов'язку забезпечувати працівника роботою або створювати умови для її виконання.
Тимчасове увільнення працівника від виконання його посадових обов'язків в порядку відсторонення від роботи, на умовах та підставах встановлених законодавством за суттю не є дисциплінарним стягненням, а є особливим запобіжним заходом, який застосовується у виняткових випадках, і має за мету відвернення та/або попередження негативних наслідків.
Призупинення трудових відносин в такому випадку не тягне за собою обов'язкове їх припинення. При цьому на період усунення від роботи за працівником зберігається його робоче місце.
При цьому той факт, що позивачем не виконувалися посадові обов'язки, визначені посадовою інструкцією, в силу відсторонення від їх виконання, позивачем не заперечувався.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Суд зазначає, що нарахування заробітної плати включає в себе таку передумову як виконання роботи, зокрема, у даному випадку, виконання службових обов'язків, що визначають обсяг виконання завдань, доручених за посадою, чого у даному випадку не відбулося.
Аналогічна правова позиція висвітлена у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 820/5784/17 та від 18 листопада 2019 року № 480/4871/18.
Таким чином, суд вказує, що жодним нормативно-правовим актом, якими регулюються проходження публічної служби та правовідносини в оплаті праці, не встановлено обов'язку роботодавця здійснювати виплату працівнику заробітної плати під час застосування до останнього заходу у вигляді відсторонення від посади.
А відтак, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача середньої заробітної плати за вимушений прогул за період відсторонення ОСОБА_1 від роботи без збереження заробітної плати з 04 жовтня 2021 року по 15 листопада 2021 року.
Відповідно до статті 235 частини 1 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Судом встановлено, що позивача було протиправно звільнено зі служби, тому позивач підлягає поновленню на тій посаді, з якої його було звільнено.
Щодо дати з якої необхідно поновити позивача, то суд вважає за необхідне вказати наступне.
Відповідно до оскарженого розпорядження відповідача - позивача було звільнено з роботи 15 листопада 2021 року, тобто дата звільнення - 15 листопада 2021 року вважається останнім робочим днем позивача. А відтак з 16 листопада 2021 року у позивача почався вимушений прогул. Таким чином суд вважає, що необхідно поновити позивача саме з 16 листопада 2021 року, оскільки позивач вважається таким, що 15 листопада 2021 року був на роботі.
Відповідно до статті 235 частини 2 Кодексу законів про працю України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Умови обчислення середньої заробітної плати визначаються Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" (далі - Порядок № 100) та згідно пункту "з" статті 1 Порядку № 100 цей Порядок застосовується при обчисленні середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Пунктом 2 абзацом 3 Порядку № 100 встановлено, що обчислення середньої заробітної плати, передбачено, що у всіх інших випадках (крім випадків обчислення середньої заробітної плати для оплати щорічної відпустки) збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Відповідно до пункту 8 абзацу 1 Порядку № 100, обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Згідно із пунктом 6 абзацом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" від 24.12.1999 року за № 13, при задоволенні вимог про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню.
Відповідно до довідки про середню заробітну плату (дохід) Углянської сільської ради від 06 грудня 2021 року № 115, заробітна плата позивача у серпні 2021 року складає 11550 грн, у вересні 2021 року складає 35187,20 грн. Середньоденна заробітна плата позивача складає 766,18 грн (а.с. 24).
Згідно листа Міністерства соціальної політики України від 12 серпня 2020 року № 3501-06/219 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2021 рік" кількість робочих днів за період вимушеного прогулу з 16 листопада 2021 року по 19 квітня 2022 року складає 106 робочих днів, а саме: за листопада 2021 року - 12 робочих днів, за грудень 2021 року - 22 робочих днів. Згідно листа Міністерства соціальної політики України від 12 серпня 2021 року № 47-03/520 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2022 рік" за січень 2022 року - 19 робочих днів, за лютий 2022 року - 20 робочих днів, за березень 2022 року - 22 робочих днів, за квітень 2022 року - 13 робочих днів.
Кількість днів вимушеного прогулу позивача за період з 16 листопада 2021 року по 19 квітня 2022 року складає 106 робочих днів, а загальна сума середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 16 листопада 2021 року по 19 квітня 2022 року, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 81215,08 грн (106 х 766,18 грн).
Відповідно до статті 371 пункту 2 КАС України негайно виконуються рішення суду, зокрема, про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.
Відтак, рішення суду в частині присудження виплати заробітної плати у межах стягнення за один місяць у розмірі 23368,49 грн (30,5х766,18 грн) підлягає до негайного виконання.
У відповідності до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 КАС України. Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 371 частини 1 пунктів 2, 3 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Таким чином, в даній справі суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення на користь позивача заробітної плати за один місяць в розмірі 23368,49 грн та поновлення позивача на посаді начальника відділу освіти, культури, сім'ї, молоді, спорту та туризму в Углянській сільській раді Тячівський району Закарпатської області з 16 листопада 2021.
З огляду на вищевказане, враховуючи обставини встановлені судом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Углянської сільської ради Тячівський району Закарпатської області (90514, Закарпатська область, Тячівський район, с. Угля, вул. Центральна, буд. 32, код ЄДРПОУ 04349656) про визнання протиправними та скасування розпоряджень, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати Розпорядження сільського голови Углянської сільської ради від 15 листопада 2021 року № 266-к "Про притягнення до відповідальності (звільнення) начальника відділу освіти, культури, сім'ї, молоді, спорту та туризму в Углянській сільській раді - ОСОБА_1 ".
Визнати протиправним та скасувати рішення Углянської сільської ради 7 сесії VIII скликання третє пленарне засідання Углянської сільської ради Тячівського район від 22 листопада 2021 року № 306 "Про затвердження розпорядження сільського голови".
Поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на займаній до звільнення посаді начальника відділу освіти, культури, сім'ї, молоді, спорту та туризму в Углянській сільській раді Тячівський району Закарпатської області з 16 листопада 2021 року.
Стягнути із Углянської сільської ради Тячівський району Закарпатської області (90514, Закарпатська область, Тячівський район, с. Угля, вул. Центральна, буд. 32, код ЄДРПОУ 04349656) середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, а саме з 16 листопада 2021 року по 19 квітня 2022 року у розмірі 81215,08 (вісімдесят одна тисяча двісті п'ятнадцять гривень 08 копійок) гривень, із утриманням із цієї суми обов'язкових податків та зборів.
Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на займаній до звільнення посаді начальника відділу освіти, культури, сім'ї, молоді, спорту та туризму в Углянській сільській раді Тячівський району Закарпатської області з 16 листопада 2021 року та в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу - у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 23368,49 (двадцять три тисячі триста шістдесят вісім гривень 49 копійок) гривень.
У задоволенні позову у частині інших позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 20 квітня 2022 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Рішення суду у повному обсязі було складено 02 травня 2022 року.
СуддяС.Є. Гаврилко