про залишення позовної заяви без руху
03 травня 2022 року м. Житомир справа № 240/36771/21
категорія 112030000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Чернова Г.В., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною бездіяльність, стягнення коштів,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню виплат щодо нарахування та виплати йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі меншому, ніж передбачено частиною четвертою статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
- стягнути з Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на його користь разову грошову допомогу до 05 травня 2021 року як особі, яка є учасником бойових дій, у розмірі 7354 грн, (п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплаченої суми).
Ухвалою від 22 листопада 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі.
23 грудня 2021 року представником позивача було подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідо до якої просив змінити позовні вимоги на : стягнути з відповідача недоотриману суму щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі 6800,00 грн.
Перевіряючи уточнений адміністративний позов на його відповідність вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що дана позовна заява не відповідає положенням вказаних статей з наступних підстав.
Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв'язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
З огляду на те, що прохальна частина адміністративного позову містить лише вимоги про зобов'язання стягнути з відповідача недоотриману суму щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, що є способом захисту порушеного права, проте не визначає, внаслідок яких та чиїх рішень, дій чи бездіяльності було порушено права позивача, а відтак суд приходить до висновку, що позивачу необхідно уточнити прохальну частину адміністративного позову.
Крім того, частиною 6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Матеріали справи свідчать, що позивач оскаржує неправомірність нарахування та виплати одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік.
Суд зазначає, що щорічна разова грошова допомога як учаснику бойових дій виплачується у строк до 05 травня відповідного року, проте до суду за захистом своїх прав, зокрема нарахування та виплати вказаної допомоги за 2020 рік позивач звернувся лише 23.12.2021, тобто з пропуском строку звернення до суду, передбаченого чинним законодавством України.
Згідно з ч.2 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані ним підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Частинами першою та другою статті 169 КАС України, визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду:
- нової (уточненої) позовної заяви, у тому числі примірника уточненої позовної заяви для надіслання на адресу відповідача, із зазначенням у ній позовних вимог у відповідності до вищевикладених вимог Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: визначити, внаслідок яких та чиїх рішень, дій чи бездіяльності було порушено права позивача;
- заяви про поновлення строків звернення та доказів в обґрунтування поважності причин такого пропуску.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Г.В. Чернова