03 травня 2022 року м. Житомир справа № 240/38354/21
категорія 109020100
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області щодо не розгляду звернення ОСОБА_1 від 24.02.2021 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення її у власність земельної ділянки загальною площею 2,0000 га., кадастровий номер 1820384400:01:001:0531 цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка розміщена на території території АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати Станишівську сільську раду Житомирського району Житомирської області на черговій сесії Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки загальною площею 2,0000 га, кадастровий номер - 1820384400:01:001:0531, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка розміщена на території території АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог вказує, що 17.09.2013 рішенням 26 сесії шостого скликання Іванківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області йому надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з метою передачі її у власність. За його заявою ТОВ «Геометр» було розроблено Проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки кадастровий номер № 1820384400:01:001:0531 на території АДРЕСА_1 площею 2,0000 га. Зазначає, що 24.02.2021 звернувся до Станишівеької сільської ради із заявою про передання у власність земельної ділянки кадастровий номер № 1820384400:01:001:0531 на території АДРЕСА_1 на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2.0000 га для ведення особистого селянського господарства на території села Іванків. З сайту Станішівської територіальної громади стало відомо про прийняте 30.03.2021 рішення №232 « Про затвердження документацій із землеустрою та надання земельних ділянок» пунктом 4 якого залишено без задоволення звернення, зазначені в додатку 3. Позивач вважає, що така бездіяльність відповідача є протиправною, оскільки фактично позбавляє його можливості оформити право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га. Просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Відзив на позовну заяву надійшов до суду 13.01.2022. Заперечуючи позовні вимоги відповідач вказує, що під час розгляду заяв про затвердження документації із землеустрою - проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам, які розміщені на території бувшої Іванківської сільської ради, на засіданні постійної комісії з питань земельних відносин, будівництва, перспективного розвитку, охорони навколишнього природного середовища та агропромислового комплексу Станишівської сільської ради її членами було виявлено наявність ознак вчинення кримінального правопорушення посадовими особами Іванківської сільської ради під час прийняття рішень про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність Іванківською сільською радою, Андрушівського району. Житомирської області, а саме підроблення документів (рішень 26 сесії 6 скликання Іванківської сільської ради від 17.09.2013, 28.09.2011). Згідно рішення 6-ї сесії 8-го скликання від 30.03.2021 №232, розгляд заяви позивача було перенесено в зв'язку із додатковим вивченням питання земельною комісією та фактичним обстеженням даних земельних ділянок в натурі. Просить відмовити у задоволенні позову.
У період із 21.02.2022 по 25.02.2022 головуюча суддя перебувала у відпустці.
Указом Президента України №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У період із 07.03.2022 по 08.04.2022 головуюча суддя перебувала у відпустці.
Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Встановлено, що 24 лютого 2021 року позивач подав відповідачу заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства на території АДРЕСА_1 .
Рішенням шостої сесії восьмого скликання Станишівської сільської ради Житомирської області від 30 березня 2021 року №232 "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок у власність" вирішено: п. 4 . Залишити без задоволення звернення, зазначені в додатку 3.
Додаток 3 до рішення шостої сесії восьмого скликання Станишівської сільської ради Житомирської області від 30 березня 2021 року №232 "Список громадян, звернення яких залишити без задоволення" вказано: "перенести розгляд звернення ОСОБА_1 (заява від 24.02.2021 земельна ділянка площею 2,0000 га кадастровий номер 1820384400:01:001:0531) у зв'язку із додатковим вивченням земельною комісією та обстеженням даної земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Вважаючи таке рішення протиправним, а свої права порушеним, позивач звернувся до суду.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту «б» частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
За змістом частин першої, другої статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно з підпунктом «в» частини третьої статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
За правилами пункту «б» частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Стаття 118 ЗК України встановлює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.
Частинами шостою, сьомою статті 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Як вказує у позовній заяві позивач, рішенням 26 сесії 6 скликання Іванківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області від 17.03.2013 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства .
Після розроблення проекту, позивач подав заяву про його затвердження у встановленому законом порядку до Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області.
До 27.05.2021 повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок було врегульовано статтею 186-1 ЗК України.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 №1423-ІХ, який набрав чинності 27.05.2021, статтю 186 ЗК України викладено у новій редакції, а статтю 186-1 ЗК України виключено.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 186 ЗК України (далі - в редакції Закону №1423-ІХ) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Згідно з частиною шостою статті 186 ЗК України Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб'єкти, визначені цією статтею, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим.
Як передбачено частиною сьомою статті 186 ЗК України, підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Відповідно до частини дев'ятої статті 118 ЗК України (в редакції Закону №1423-ІХ) відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Отже, відповідно до статті 186 ЗК України (в редакції Закону №1423-ІХ) органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки у власність, надано повноваження на погодження та затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. При цьому, підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації
Отже, законодавчо встановлено два можливих варіанти дій відповідача:
- прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
- прийняття рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
Однак відповідач, який є суб'єктом владних повноважень не прийняв жодне із допустимих рішень, оскільки за результатом розгляду заяви позивача від 24.02.2021 Рішенням шостої сесії восьмого скликання №232 від 30.03.2021 переніс розгляд звернення позивача "в зв'язку з додатковим вивченням земельною комісією та обстеженням даної земельної ділянки в натурі (на місцевості)".
Отже, відсутність рішення селищної ради про затвердження або відмову у затвердженні проекту землеустрою свідчить про її протиправну бездіяльність щодо неналежного розгляду клопотання позивача.
Щодо вимог про зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою, суд вказує наступне.
На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
У даній справі повноваження щодо прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду, регламентовано статтею 118 ЗК України. Умови, за яких орган відмовляє у затвердженні проекту землеустрою або залишає клопотання без розгляду, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен затвердити проект землеустрою. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - затвердити проект землеустрою або відмовити в його затвердженні (залишитьи клопотання без розгляду). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.
Частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
За загальним правилом, застосування такого способу захисту прав та інтересів позивача як зобов'язання уповноваженого органу прийняти конкретне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, є правильним, коли уповноважений орган розглянув клопотання заявника та прийняв рішення, яким протиправно відмовив в його задоволенні.
В такому разі, суд під час перевірки підстав прийняття рішення, перевіряє конкретні підстави відмови в затвердженні проекту землеустрою. У разі визнання незаконності підстав, що стали причиною прийняття рішення про відмову в затвердженні проекту землеустрою, доцільним способом захисту є власне зобов'язання уповноваженого суб'єкта прийняти конкретне рішення, а не зобов'язання повторно розглянути клопотання.
В даному випадку, клопотання подане позивачем, фактично відповідачем не розглянуто.
Таким чином, оскільки клопотання не було розглянуто відповідачем, жодного рішення не прийнято, то суд не вправі зобов'язувати відповідача прийняти рішення про зобов'язання відповідача затвердити погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Суд, з урахуванням положень ч.2 ст. 9 КАС України, вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання відповідача розглянути клопотання позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та прийняти рішення, відповідно до статті 118 Земельного кодексу України.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1816,00 грн
У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає за можливе стягнути з відповідача 908,00 грн сплаченого позивачем судового збору.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області (вул. Кооперативна , 3, с.Станишівка, Житомирський район, Житомирська область,12430, код ЄДРПОУ 04348444) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області щодо не розгляду звернення ОСОБА_1 від 24.02.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення її у власність земельної ділянки загальною площею 2,0000 га., кадастровий номер 1820384400:01:001:0531 цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка розміщена на території АДРЕСА_1 .
Зобов'язати Станишівську сільську раду Житомирського району Житомирської області розглянути на черговій сесії клопотання ОСОБА_1 від 24.02.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення її у власність земельної ділянки загальною площею 2,0000 га., кадастровий номер 1820384400:01:001:0531 цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка розміщена на території АДРЕСА_1 та прийняти відповідне рішення, згідно вимог статті 118 Земельного кодексу України.
У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Лавренчук