Справа № 523/22999/21
Провадження №2/523/594/22
(заочне)
"03" травня 2022 р. Суворовський районний суд міста Одеси в складі
головуючого судді - Сувертак І.В.
при секретарі - Мельніченко Г. О.
розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду № 5 в місті Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (остання відома адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Одеська товарна біржа (65114, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 140а), про визнання договору купівлі-продажу дійсним,-
Установив:
Позивач звернувся із вказаним позовом до суду та просить суд визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна - квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 50,3 кв.м., житловою площею 30,6 кв.м. від 10 жовтня 1996 року, укладеного між ОСОБА_2 , який діяв від імені та в інтересах ОСОБА_3 продавцем з одного боку та ОСОБА_4 , як покупцем з іншого боку - дійсним.
При цьому позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що ОСОБА_2 , діючий від імені ОСОБА_3 продав та ОСОБА_4 , 10 жовтня 1996 року на підставі укладеного письмового договору купівлі-продажу купила квартиру в АДРЕСА_3 і відповідно до ст. 15 Закону України від 10.12.1991 «Про товарну біржу» цей договір було зареєстровано на Одеській товарній біржі за реєстраційним номером 17239, який був підписаний продавцями і покупцем та посвідчений помічником директора по правовій роботі Одеської товарної біржі від 10.10.1996 року.
Вказаний договір купівлі-продажу був зареєстрований у комунальному підприємстві Одеському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості у реєстровій книзі Бюро за ОСОБА_4 номер запису 104 стор. 52 - реєстр 562 від 14.10.1996 року, що підтверджується записами на зворотній стороні вказаного договору.
Позивач ОСОБА_1 являється спадкоємцем по заповіту, що підтверджується заповітом ОСОБА_4 від 17.12.2013 року, посвідченого Четвертою одеською державною нотаріальною конторою.
У приватного нотаріуса відкрита спадкова справа №17/2021 від 16.11.2021 року після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Одеса, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 21.05.2021 року.
До нотаріуса позивач звернувся з метою оформлення спадкових прав як спадкоємець майна ОСОБА_4 .
Померла ОСОБА_4 на час укладення вказаного договору купівлі-продажу квартири в АДРЕСА_3 не знала, що правочин, у відповідності до ст. 47 ЦК України 1963 року підлягає нотаріальному посвідченню, оскільки на той час також був чинним Закон України «Про товарну біржу», відповідно до ст. 15 якого, правочини зареєстровані на біржі, подальшому нотаріальному посвідченню не підлягають.
В теперішній час позивачу стало відомо, що договори купівлі-продажу, посвідчені на біржах нотаріуси вважають недійсними і до оформлення не приймають, тому ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 05 січня 2022 року було відкрито спрощене провадження по справі з викликом сторін по справі та надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи в загальному порядку. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву. (а.с. 20,21).
Позивач в судове засідання не прибув та представник позивача-адвокат Бурега І. В. надавав на адресу суду клопотання про розгляд справи у його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримав та наполягав на задоволенні позову, проти ухвалення заочного рішення не заперечував. (а.с. 36).
Відповідач та представник третьої особи в судове засідання не прибули, про розгляд справи неодноразово повідомлялись належним чином, причин неявки суду не сповістили та з заявою про відкладення розгляду справи до суду не звертались. Окрім того про розгляд справи відповідача та третю особу було повідомлено через офіційний веб-сайт суду. (а.с. 29,32,33).
Враховуючи вимоги ст. 223 ЦПК України та ст.6 Конвенції Про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом України 17.07.1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи провести за відсутності відповідача та третьої особи.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити по справі заочне рішення за письмовою згодою представника позивача. (а.с. 36).
З'ясував обставини справи, дослідив та проаналізував матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 , діючий від імені ОСОБА_3 продав та ОСОБА_4 , 10 жовтня 1996 року на підставі укладеного письмового договору купівлі-продажу купила квартиру в АДРЕСА_3 і відповідно до ст. 15 Закону України від 10.12.1991 «Про товарну біржу» цей договір було зареєстровано на Одеській товарній біржі за реєстраційним номером 17239, який був підписаний продавцями і покупцем та посвідчений помічником директора по правовій роботі Одеської товарної біржі від 10.10.1996 року. (а.с. 7,8).
Вказаний договір купівлі-продажу був зареєстрований у комунальному підприємстві Одеському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості у реєстровій книзі Бюро за ОСОБА_4 номер запису 104 стор. 52 - реєстр 562 від 14.10.1996 року, що підтверджується записами на зворотній стороні вказаного договору. (а.с. 8, на звороті).
Позивач ОСОБА_1 являється спадкоємцем по заповіту, що підтверджується заповітом ОСОБА_4 від 17.12.2013 року, посвідченого Четвертою одеською державною нотаріальною конторою. (а.с. 11).
У приватного нотаріуса відкрита спадкова справа №17/2021 від 16.11.2021 року після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Одеса, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 21.05.2021 року. (а.с. 12).
До нотаріуса позивач звернувся з метою оформлення спадкових прав як спадкоємець майна ОСОБА_4 . (а.с. 13).
Померла ОСОБА_4 на час укладення вказаного договору купівлі-продажу квартири в АДРЕСА_3 не знала, що правочин, у відповідності до ст. 47 ЦК України 1963 року підлягає нотаріальному посвідченню, оскільки на той час також був чинним Закон України «Про товарну біржу», відповідно до ст. 15 якого, правочини зареєстровані на біржі, подальшому нотаріальному посвідченню не підлягають.
Реєстрація договору купівлі-продажу на товарній біржі була обрана сторонами угоди, оскільки такий спосіб оформлення відповідав як нормам чинного на той час законодавства, так і існуючій практиці укладення договорів відчуження нерухомого майна, що підтверджується реєстрацією БТІ за нині померлою ОСОБА_4 права власності на нерухоме майно на підставі такого договору. (а.с. 8, на звороті).
Правочин обома сторонами повністю виконаний, відповідачем було звільнено квартиру, він знявся з реєстрації за вказаною адресою. Ні заперечень, ні зауважень ніхто із сторін по правочину не заявляв.
При вчиненні правочину всі дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов'язків, перехід права власності, всі сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, мали вільне волевиявлення, що відповідало внутрішній волі на досягнення наслідків, а саме купівлі-продажу квартири, правочини були реальними і вчинені у формі, дозволенній чинним законодавством України в 1996 році.
При таких обставинах суд вважає, що позовні вимоги позивача правомірні, основані на нормах ст. 47 ч.2 ЦК України в редакції 1963 року, що регулювала дані правовідносини на час укладення договору купівлі-продажу і підлягають задоволенню. Оскільки ОСОБА_4 придбала вказану вище квартиру у свою власність у відповідача, виконавши взяті на себе зобов'язання за договором купівлі - продажу. А відповідач виконав зобов'язання по передачі квартири ОСОБА_4 та виїхав з неї.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Враховуючи зазначене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 підставними та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 4-7,1-13,17-18,109,131,137,211,223,259, 263-265, 268, 280, 352,354 ЦПК України, ст. 47 ЦК України в редакції 1963 року, суд, -
Вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (остання відома адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Одеська товарна біржа (65114, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 140а), про визнання договору купівлі-продажу дійсним - задовольнити.
Визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна - квартири АДРЕСА_3 загальною площею 50,3 кв.м., житловою площею 30,6 кв.м. від 10 жовтня 1996 року, укладеного між ОСОБА_2 , який діяв від імені та в інтересах ОСОБА_3 продавцем з одного боку та ОСОБА_4 , як покупцем з іншого боку - дійсним.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Суворовський районний суд м. Одеси.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст рішення складено 04 травня 2022 року.
Суддя