Справа № 522/1242/22
Провадження № 2-а/522/121/22
27 квітня 2022 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Бондаря В.Я.
за участю секретаря судового засідання - Притченко Р.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Державної служби України з питань безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845), серія ВМ № 00000854 від 05 листопада 2021 року, якою громадянина України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП; справу про адміністративне правопорушення стосовно громадянина України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП - закрити.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що він не вчиняв правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 132-1 КУпАП. При цьому, фактична маса транспортного засобу не перевищила нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України; оскаржувана постанова складена з порушеннями вимог КУпАП та Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої Наказом інфраструктури України від 27.09.2021 року №512 (далі - Інструкція), а викладені в ній обставини не відповідають дійсності.
Ухвалою суду від 19.01.2022 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк на усунення недоліків.
Після усунення недоліків у позові, ухвалою суду від 28.02.2022 року по справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін, з призначенням судового засідання на 25.03.2022 року.
25.03.2022 року судове засідання у зв'язку з неявкою сторін відкладено на 27.04.2022 року.
У судове засідання 27.04.2022 року сторони не з'явилися, викликані належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 205, 286 КАС України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, надані суду докази в сукупності, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що згідно товарно-транспортної накладної № 3380 від 04.11.2021 року на належному ОСОБА_1 автомобілі марки MAN TGX 24.480 (д/н НОМЕР_2 ) здійснювалося перевезення сої (насипом) врожаю 2021 року для ТОВ "Еко-Ресурс-Холдинг". Вага вантажу зазначена як 29 т 120 кг.
05 листопада 2021 року старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Укртрансбезпеки, Колєснік Н.Г. прийнято постанову серії ВМ № 00000854 про застосування до Позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000, 00 грн.
Як видно з оскаржуваної постанови, відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням норм допустимих параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: загальна маса транспортного засобу на 7,3% (7,7 тон).
Згідно вказаної постанови, автоматична фіксація правопорушення здійснена технічним засобом Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM, 10028, який пройшов повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки (Свідоцтво №UA.TR.001 35 359/360-21, чинне до 31.08.2022 року).
Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року №3353-XII учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.
Учасники дорожнього руху зобов'язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Частиною 2 ст. 29 Закону України від 30.06.1993 року №3353-ХІІ передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно із ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 року №2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Згідно із п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Слід враховувати, що механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначає Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 року №1174.
За визначенням, наведеним у п. 2 Порядку від 27.12.2019 року №1174, автоматичний пункт фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті - комплекс технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером.
Пунктом 8 Порядку від 27.12.2019 року №1174 передбачено, що вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року №163.
Згідно із п.п. 11, 12 Порядку від 27.12.2019 року №1174 автоматичними пунктами фіксуються правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Автоматичний пункт може забезпечувати:
вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу;
вимірювання загальної маси транспортного засобу;
визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій;
вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу;
визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу;
вимірювання габаритів транспортного засобу;
фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу);
фіксацію фронтального зображення транспортного засобу;
фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей);
первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування;
автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
Відповідно до п.п. 13, 14, 15 Порядку від 27.12.2019 року №1174 під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.
Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих.
Метадані повинні містити дані про:
засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки);
місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати);
найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів;
дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 «Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку», повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі);
фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака;
відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).
За правилами п.п. 16, 17 Порядку від 27.12.2019 року №1174 посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли.
Рішення посадової особи Укртрансбезпеки, прийняті під час розгляду справ про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, підтверджуються шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки із використанням засобів кваліфікованого електронного підпису, що мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.
У постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
Інформаційні файли з винесеними постановами передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.
Частиною 2 ст. 132-1 КУпАП визначено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
У Примітці цієї статті передбачено, що підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Виходячи з обставин справи, апеляційний суд враховує, що позивач є власником спеціального вантажного контейнеровозу та спеціалізованого причіпу, згідно представленої ним товарно-транспортної накладної від 04.11.2021 року №3380 являється автоперевізником вантажу соя.
Отже, позивач у розумінні положень ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року №2344-ІІІ являється автомобільним перевізником та суб'єктом правовідносин у сфері перевезень автомобільними дорогами.
Суд враховує, що підставою для видання оспорюваної постанови про застосування до позивача адміністративного стягнення (штрафу) стали результати автоматичного вимірювання загальної маси транспортного засобу, проведеного 03.11.2021 року.
Відповідно до цих результатів вагові параметри вказаного транспортного засобу перевищують нормативно допустимі вагові обмеження на 7,3 %.
Слід зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року №2344-ІІІ у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Вказані положення Закону є спеціальними для автомобільного перевізника та свідчать про неможливість у спірному випадку підтвердження правомірності дій перевізника документом про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів. Натомість, ці положення визначають обов'язок перевізника одержати відповідний дозвіл.
Не дотримання вказаних правил, відповідно до приписів ч. 2 ст. 132-1 КУпАП є підставою для застосування до автомобільного перевізника накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно).
Водночас, відповідно до положень ч. 1 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, у тому числі, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 КАС України).
Відповідно до ч. 3 та 5 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Водночас, за правилами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд враховує, що суттєвим значенням для визначення міри відповідальності особи у цій сфері є результати габаритно-вагового зважування транспортного засобу.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, стосовно характеристик автоматичного вагового обладнання, суд вважає, що вимірювальна техніка за своїми характеристиками відповідає вимогам ДСТУ, враховує гранично допустимі похибки при зважуванні.
Як свідчать обставини справи, позивачем організовано перевезення сипучого вантажу без тари, за відсутності обов'язкових документів, які підтверджують перевезення вантажу автомобільним транспортом у контейнері.
Відтак, на переконання апеляційного суду, є обґрунтованими доводи апелянта про те, що сам факт реєстрації за позивачем автомобільного транспорту контейнеровоза не поширює вагові обмеження, передбачені п. 22.5 Правил дорожнього руху.
У тому числі, не впливають на звільнення від відповідальності у сфері автотранспортного перевезення доводи позивача про переміщення під час руху вантажу (з урахуванням його характеристик), оскільки відповідно до положень п. 12.5 Правил від 14.10.1997 року №363 для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.
Аналогічним чином, не можуть бути враховані відповідні дані ваги, зафіксовані у товарно-транспортній накладній, оскільки відповідно до п. 13 Порядку від 27.12.2019 року №1174 вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів здійснюються засобами вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.
Так, в момент зважування загальна маса транспортного засобу перевищила максимально допустиму на 7,7 тон. Розрахунок відсотків перевищення повної загальної маси транспортного засобу проводився з урахуванням різниці фактичної маси, максимально дозволеної маси та похибки зважування (10%), та склав = 7,3%.
Отже, з урахуванням максимальної похибки вимірювальної техніки, суд вважає доведеним допущення позивачем перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 5 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, а відповідно і правомірність накладення адміністративного стягнення згідно із ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Виходячи із вказаних обставин справи та положень законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку про те, що враховані під час накладення стягнення показники вагового обладнання підтверджені належними доказами, а отже відповідач прийняв рішення на відповідність його критерію обґрунтованості та правомірності.
Враховуючи викладене, суд залишає позов ОСОБА_1 без задоволення.
Керуючись ст. 9, 23, 30, 222, 251, 252, 254, 258, 268, 278, 280 КУпАП, ст.ст. 2, 14, 19-20, 22, 72-77, 118, 192, ст. 205, 227-228, ч.4 ст.229, 241-246, 250, 286, 294 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без задоволення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 03.05.2022 року.
Суддя В.Я. Бондар