Справа №522/18343/21
Провадження №1-кп/522/466/22
3 травня 2022 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
здійснивши судовий розгляд у кримінальному провадженні №12019160500003810, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.07.2019 року, на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні у залі Приморського районного суду м. Одеси за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізмаїла, Одеської області, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, із неповною середньою освітою, без постійного місця проживання та реєстрації, раніше засудженого:
- 09.04.2019 року Суворовським районним судом м. Одеси за ч. 1 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 ,104 КК України звільненого від відбування покарання із іспитовим строком на 1 рік,
- 17.05.2019 року Суворовським районним судом м. Одеси за ч.2 ст.186 КК України , із застосуванням ч. 4 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75,104 КК України звільненого від відбування покарання із іспитовим строком на 2 роки, а також на нього були покладені обов'язки , передбачені п.п.1,2 ч. 1 ст . 76 КК України ,
- 04.11.2019 року Приморським районним судом м. Одеси за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, за вчинення кримінальних правопорушень 08.09.2019 р., за сукупністю кримінальних правопорушень , після чого за сукупністю вироків до знову призначеного за цим вироком Приморського районного суду м. Одеси покарання було частково приєднано невідбуте за вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 17.05.2019 року покарання, та остаточно призначено покарання - позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 ,
потерпілого,
та цивільного позивача - ОСОБА_9 ,
потерпілої - ОСОБА_10 ,
законних представників
неповнолітнього обвинуваченого головних
спеціалістів територіального
відділу служби
у справах дітей
Одеської міської ради - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
ОСОБА_13 ,
захисників
обвинуваченого ОСОБА_3
адвокатів - ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України, суд
21.07.2019 року приблизно о 10 годині ОСОБА_3 перебував за адресою: м. Одеса, вулиця Пушкінська, підшукуючи чуже майно, яким можливо таємно заволодіти. Зайшовши у магазин «Булочна №1» який розташований за адресою: м. Одеса, вулиця Пушкінська, будинок №75, ОСОБА_3 помітив на стійці сумку, тимчасово залишену відвідувачем магазину ОСОБА_9 , з якої виглядав мобільний телефон, яким він вирішив таємно заволодіти.
Діючи із указаною метою, повторно, переслідуючи ціль особистого збагачення, ОСОБА_3 переконався, що його дії непомітні для потерпілого, та для інших громадян, підійшов до сумки, та витягнув із неї мобільний телефон «Хіаоmі Мі 8 lite», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , та разом з викраденим швидко покинув приміщення магазину.
Таємно заволодівши указаним чужим майном, та завдавши потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 4 700 грн., ОСОБА_3 розпорядився указаним чужим майном на власний розсуд.
12.08.2019 року приблизно о 15 годині 20 хвилин ОСОБА_3 перебував на пляжі біля кафе «Два шара» за адресою: м. Одеса, Ланжерон пляж, будинок №1/6 підшукуючи чуже майно, яким можливо заволодіти серед осіб, які відпочивали на пляжі.
Проходячи повз покривало, на якому відпочивала потерпіла ОСОБА_16 , ОСОБА_3 помітив її мобільний телефон «Samsung Galaxy 7 2018», ІМЕІ НОМЕР_3 , ІМЕІ- 2: НОМЕР_4 вартістю 8000 грн., який потерпіла тимчасово залишила без нагляду, та яким він вирішив таємно заволодіти.
Діючи із указаною метою , повторно, переслідуючи ціль особистого збагачення, ОСОБА_3 переконався, що його дії непомітні для потерпілої, та для інших осіб, таємно взяв із покривала указаний мобільний телефон, та разом з ним швидко почав покидати місце заволодіння чужим майном, маючи первинну можливість розпорядитись вказаним чужим майном на власний розсуд.
16.08.2019 року приблизно о 07 годині 50 хвилин ОСОБА_3 перебував у приміщені магазину «Таки Да!», який розташований за адресою: м. Одеса, Старосінна площа, будинок №1«А», підшукуючи чуже майно, яким можливо таємно заволодіти, помітивши на стійці касира магазину мобільний телефон, який потерпіла ОСОБА_10 тимчасово залишила без нагляду, ОСОБА_3 вирішив заволодіти указаним чужим майном.
Діючи із указаною метою , повторно, переслідуючи ціль особистого збагачення, ОСОБА_3 переконався, що його дії непомітні для потерпілої, та для інших громадян, підійшов до стійки адміністратора, та непомітно взяв із стійки мобільний телефон «Xiaomi Redmi 7», темно-синього кольору з SIM-карткою мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_5 , та разом з ним швидко покинув приміщення магазину.
Таємно заволодівши указаним чужим майном, та завдавши потерпілій ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 4 449 грн., ОСОБА_3 розпорядився указаним чужим майном на власний розсуд.
За наведених обставин ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.185 КК України -таємне викрадення чужого майна (крадіжки), вчинені повторно.
У судовому провадженні обвинувачений ОСОБА_3 щиро розкаявся у вчиненні указаних кримінальних правопорушень, та підтвердив обставини вчинення кримінальних правопорушень, що описані в обвинувальному акті, та повністю визнав цивільний позов ОСОБА_9 про відшкодування моральної шкоди у сумі 10 000 грн., матеріальної шкоди у сумі 4700 грн.
У судове засідання потерпіла ОСОБА_16 не з'явилась, та до судового засідання звернулась із письмовою заявою, у якій просила проводити судове засідання без її присутності.
Потерпілий та цивільний позивач ОСОБА_9 спочатку з'явивися у судове засідання, а потім просив проводити судовий розгляд без його присутності.
Потерпіла ОСОБА_10 спочатку з'явилась у судове засідання, після чого просила проводити судовий розгляд без її присутності .
Суд з'ясував, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини справи, та упевнився у добровільності їх позиції. Їм було роз'яснено про те, що якщо докази не будуть досліджені, у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
У зв'язку із зазначеними обставинами, за згодою учасників кримінального провадження, які визнали недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, докази у судовому провадженні не досліджувалися, згідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України.
Приймаючи до уваги вище указане, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні указаних кримінальних правопорушень повністю доведена.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжки), вчинені повторно.
У ст.65 КК України передбачено про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує його особу та те, що він обвинувачується у вчиненні нетяжких кримінальних правопорушень.
Як обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд враховує те, що він щиро розкаявся у вчиненні кримінальних правопорушень, вчинення кримінальних правопорушень неповнолітнім.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відсутні.
З урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3 , ступеню тяжкості кримінальних правопорушень, наявності вище зазначених двох пом'якшуючих покарання обставин, відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку про те, що йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі, так як цей обвинувачений раніше був засуджений, та менш суворий вид покарання буде недостатній для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Так як судом встановлено,що після винесення вироку 04.11.2019 р. обвинувачений ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, 21.07.2019 р., 12.08.2019 р.,16.08.2019 р. , вчинених ним до постановлення попереднього вироку суду від 04.11.2019 р. тому необхідно застосувати вимоги ч.1,ч.4 ст.70 КК України , та призначити йому покарання, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Крім того, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень у період іспитового строку, на підставі ст.71,72 КК України,із урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3 , вище зазначених пом'якшуючих покарання обставин, відсутності обставин,що обтяжують покарання,суд вважає можливим не повністю, а частково приєднати до знову призначеного покарання невідбуте цим обвинуваченим за вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 17.05.2019 року покарання у вигляді 6 місяців позбавлення волі.
На підстав вимог ч.5 ст. 72 КК України попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разу засудження до позбавлення волі день за день або за правилами ч.1 цієї статті. На підставі зазначеного,суд приходить до висновку , що обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно зарахувати у строк відбування покарання по зазначеному вироку суду , строк його перебування під вартою з 26.09.2019 року до 03.05.2022 року із розрахунку день попереднього ув'язнення за день позбавлення волі .
Під час судового розгляду указаного обвинувального акту потерпілий ОСОБА_9 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із цивільним позовом про стягнення на свою користь із обвинуваченого ОСОБА_3 майнової шкоди у розмірі 4700 грн., та моральної шкоди у розмірі 10 000 грн.
Суд вважає, що цивільний позов потерпілого, та цивільного позивача ОСОБА_9 у частині стягнення матеріальної шкоди у сумі 4700 грн. є обґрунтованим, тому на підставі ст.1166 ЦК України цей позов підлягає задоволенню, та стягненню із обвинуваченого ОСОБА_3 на користь вище указаного потерпілого, та цивільного позивача.
Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" - ... моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я. ... у порушенні інших цивільних прав, ... у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків .
Відповідно п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" , - Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану... .
Суд вважає, що протиправними діями обвинуваченого ОСОБА_3 потерпілому, та цивільному позивачу ОСОБА_9 була спричинена дуже значна моральна шкода, з приводу вчиненого відносно нього обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального правопорушення, а саме втрати дорогого мобільного телефону, та неможливістю протягом значного періоду часу зв'язатись із своїми близькими, та рідними людьми.
На підставі ст.ст.23,1167 ЦК України, суд приходить до висновку про те , що позовна заява потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_9 у частині відшкодування моральної шкоди підлягає задоволенню у повному обсязі.
Суд вважає, що у рахунок відшкодування моральної шкоди необхідно стягнути із обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_9 10 000 грн., такий розмір відшкодування буде відповідати принципам розумності, справедливості та виваженості.
Питання про долю речових доказів суд вирішує, відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Суд вважає, що так як цивільний відповідач - обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні повністю визнав цивільний позов ОСОБА_9 у сумі 14 700 грн., та цивільний позивач просив проводити судовий розгляд без нього, відсутні законні підстави, передбачені ст. 326 КПК України для залишення цього позову без розгляду.
Суд вважає недоцільним призначення неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_3 громадського вихователя у зв'язку із призначенням реальної міри покарання .
Керуючись ст.ст.100,129,326, 367-371, 373, 374, 376, 395,484,485,487,488,496, 532 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України, та призначити йому покарання за указаною частиною указаної статті - 2 / два / роки 6 /шість/ місяців позбавлення волі.
На підставі ч.1, ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, шляхом поглинення менш суворого покарання за цим вироком Приморського районного суду м. Одеси від 03.05.2022 року за ч.2 ст.185 КК України більш суворим покаранням призначеним за ч.2 ст.186,ч.2 ст. 185 КК України, яке було призначено у вигляді 4 /чотирьох/ років позбавлення волі за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 04.11.2019 року, призначивши йому - 4 /чотири/ роки позбавлення волі .
На підставі ст.71,72 КК України за сукупністю вироків до знову призначеного ОСОБА_3 за цим вироком Приморського районного суду м. Одеси покарання частково приєднати невідбуте ним покарання за попереднім вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 17.05.2019 року у вигляді 6 /шести/ місяців позбавлення волі , та остаточно призначити йому покарання - позбавлення волі - 4/чотири/ роки 6/шість/ місяців .
Строк відбування покарання за цим вироком Приморського районного суду м. Одеси обвинуваченому ОСОБА_3 рахувати з 26.09.2019 року.
Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_3 строк його попереднього ув'язнення та перебування під вартою з 26.09.2019 р. до 03.05.2022 р. день за день позбавлення волі.
Залишити міру запобіжного заходу ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 задовольнити.
Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_9 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 4 700 /чотири тисячі сімсот/ грн., та у рахунок відшкодування моральної шкоди - 10 000 /десять тисяч/ грн., а всього 14 700 /чотирнадцять тисяч сімсот/ грн.
Речовий доказ - мобільний телефон «Samsung Galaxy А7 2018», ІМЕІ НОМЕР_3 , ІМЕІ-2 НОМЕР_4 вважати повернутим потерпілій ОСОБА_16 за належністю.
Речові докази: СD-R диск із записом з камер відеоспостереження магазину «Булочна №1» за адресою: м. Одеса, вулиця Пушкінська, будинок №75, та CD-R диск із записом з камер відеоспостереження магазину «Таки Да!» за адресою: м. Одеса, Старосінна площа, будинок №1«А» зберігати у матеріалах кримінального провадження.
Учасники судового провадження мають право отримати у суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 діб з дня проголошення вироку через Приморський районний суд м. Одеси у Одеський апеляційний суд.
Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1
03.05.2022