Справа № 2а-126/10
15 листопада 2010 року м. Кузнецовськ
о 15 годині 55 хвилин
Кузнецовський міський суд Рівненської області в особі:
головуючого - судді Горегляд О.І.,
з участю:
- секретаря судового засідання - Ломази С.О.,
-представника позивачки - Дворецької В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області про визнання дій протиправними, перерахунок пенсії, її виплату та стягнення боргу, -
01 грудня 2009 року ОСОБА_1 подала позов в інтересах ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області, в якому просить суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача, зобов'язати відповідача здійснити їй відповідно до ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”перерахунок і виплату державної пенсії - в розмірі не нижчому 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком, стягнути на її користь заборгованість. Такі вимоги ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що вона належить до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визнана інвалідом другої групи за захворюванням, пов'язаним з наслідками Чорнобильської катастрофи. Згідно доводів позивачки на підставі Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” їй призначено державну пенсію і щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, розмір яких, на її думку, повинен визначатися, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлена ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Проте позивачка стверджує, що розмір проведених управлінням Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області вказаних пенсійних нарахувань і виплат не відповідає розміру, встановленому ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Згідно доводів позивачки на підставі Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” їй призначено державну пенсію і щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, розмір яких, на її думку, повинен визначатися, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлена ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. З наведених підстав ОСОБА_2 просить суд задоволити її позовні вимоги.
В судове засідання представник позивачки підтримала позовні вимоги з підстав зазначених у позові.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений судом про дату, час і місце розгляду справи, про що свідчить його розписка. В своїх запереченнях представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову у зв'язку з його необгрунтованістю.
За таких обставин, суд на підставі ч.4 ст.128 КАС України вважає можливим здійснення судового розгляду вказаної адміністративної справи без участі представника відповідача - суб'єкта владних повноважень на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши докази справи, суд визнав позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області про перерахунок і виплату пенсії за період з 20 жовтня 2006 року до 01 січня 2008 року та з 22 травня 2008 року до теперішньогог часу, тобто до 15 листопада 2010 року.
Такий висновок суду ґрунтується на наступних підставах.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Згідно з ч.4 ст.54 наведеного Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по І групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по ІІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по ІІІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
Статтею 49 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”визначені види пенсій, які підлягають виплаті особам, постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеним до категорій 1, 2, 3 та 4, це зокрема: державна пенсія та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Судом встановлено, що згідно з посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Рівненською обласною державною адміністрацією 20 жовтня 2006 року, ОСОБА_2 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1.
З довідки серія РВН № 164181 від 14 жовтня 2010 року слідує, що позивачка є інвалідом другої групи внаслідок аварії на ЧАЕС.
Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23 липня 1991 року №106 “Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР “Про правовий режим території, яка зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи”та “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи" м.Кузнецовськ Рівненської області віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Відповідно до вимог, передбачених ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п.3 постанови Кабінету Міністрів України №1261 від 24 жовтня 2007 року “Про затвердження Положення про Пенсійний фонд України”основними завданнями Пенсійного фонду України є призначення (перерахунок) пенсій та підготовка документів для їх виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій. Отже, управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області в даному випадку є належним відповідачем, оскільки призначення, перерахунок та виплата пенсій належить до його повноважень.
Згідно з положеннями ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Постанова Кабінету Міністрів України “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”№530 від 28 травня 2008 року є підзаконним нормативно-правовим актом і її норми щодо регулювання розмірів додаткової пенсії особам, постраждалим від наслідків Чорнобильської катастрофи, в редакції, діючій з 22 травня 2008 року до 22 липня 2011 року включно, суперечать вимогам ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”та істотно звужують обсяг встановлених законом прав. Отже, за таких обставин відповідно до ч.4 ст.9 КАС України постанова Кабінету Міністрів України “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”№530 від 28 травня 2008 року в період часу з 22 травня 2008 року до 22 липня 2011 року включно, в даному випадку застосуванню не підлягає.
Отже, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсії позивачці застосуванню підлягала ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не вищевказані постанови Кабінету Міністрів України, які є підзаконними нормативно-правовими актами і в частині встановлення розмірів державної пенсії по інвалідності, щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та підвищення пенсії особам, що проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, суперечать ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”та істотно звужують обсяг встановлених законом прав. Крім того, суд врахував, що постанова Кабінету Міністрів України №836 від 26 липня 1996 року “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не визначає виплат підвищення пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю непрацюючим пенсіонерам.
При визначенні розміру державної пенсії по інвалідності та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком. Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Згідно з ч.3 ст.67 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Отже, підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму законом про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком. Для здійснення такого перерахунку пенсії непотрібне звернення пенсіонера, так як цей перерахунок пенсії має проводити орган Пенсійного фонду України відповідно до вимог діючого законодавства України з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Згідно з вимогами ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даному випадку судом встановлено, що управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області допустило протиправну бездіяльність, так як не здійснило перерахунок і виплату ОСОБА_2 пенсії, як інваліду 2 групи, відповідно до ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Відповідачем не доведено, що допущена ним бездіяльність є правомірною. Отже, позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню в межах обґрунтованості заявлених вимог.
Підпунктами 9, 12, 15 і 17 пункту 28 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”до статей 39, 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”були внесені наступні зміни: “частини першу та другу статті 39 замінити однією частиною такого змісту: “Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України”. У зв'язку з цим частину третю вважати частиною другою.”; “текст статті 50 викласти в такій редакції: “Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам І групи -30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам ІІ групи -20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам ІІІ групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу -15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.”; “частини третю і четверту статті 54 замінити чотирма частинами такого змісту: “У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по І групі інвалідності -220 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по ІІ групі інвалідності -200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, по ІІІ групі інвалідності - 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 -1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження: по І групі інвалідності -160 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по ІІ групі інвалідності -150 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по ІІІ групі інвалідності -140 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: по І групі інвалідності -130 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по ІІ групі інвалідності -120 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по ІІІ групі інвалідності -110 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; дітям-інвалідам -70 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Пенсія в разі втрати годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), у розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї -50 процентів пенсії по інвалідності померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї -100 процентів пенсії по інвалідності померлого годувальника, визначеної згідно із зазначеною статтею, що розподіляється між ними рівними частками. До непрацездатних членів сім'ї померлого годувальника належать особи, зазначені у статті 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами”. У зв'язку з цим частину п'яту вважати частиною сьомою.”; “частину третю статті 67 викласти в такій редакції: “Максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 зазначені зміни були визнані неконституційними.
Відповідно до вимог ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, з 22 травня 2008 року статті 39, 50, 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” діють в попередній редакції.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому. Судове рішення не може ґрунтуватись на припущеннях.
Таким чином вимоги позивача щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчиняти дії у майбутньому в зв'язку із вірогідним настанням певних наслідків задоволенню не підлягають, оскільки на час розгляду справи відсутні підстави для прийняття судом рішення стосовно законності чи незаконності таких дій відповідача. Так, на теперішній час суду невідомо який розмір пенсійних виплат буде встановлено законодавством України в майбутньому, невідома суду також поведінка відповідача в майбутньому щодо нарахування і виплати ОСОБА_2 пенсії. При цьому суд також врахував, що в майбутньому можливі зміни групи інвалідності, а також можливе переведення ОСОБА_2 за її заявою із державної пенсії по інвалідності на інший вид пенсії, що впливає на результат вирішення справи.
З наведених підстав суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області в частині вимог щодо зобов'язання відповідача в подальшому проводити виплату державної пенсії, згідно з ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” необхідно відмовити за їх безпідставністю і необґрунтованістю.
Також не підлягає задоволенню позовна вимога щодо стягнення на її користь заборгованості.
Враховуючи викладені обставини, на підставі ч.2 ст.19, ч.2 ст.152 Конституції України, ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, керуючись ч.1 ст.2, ч.1 ст.8, ч.4 ст.9, ч.2 ст.11, ч.ч.1, 2, 6 ст.71, ч.ч.4, 6 ст.128, ч.1 ст.158, ст.159, ч.ч.1-3 ст.160, ст.ст.161-163, ч.ч.1, 2 ст.186, п.1 ч.1 ст.256 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області про визнання дій протиправними, перерахунок пенсії, її виплату та стягнення боргу, задоволити частково.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області щодо непроведення перерахунку і виплати державної пенсії ОСОБА_2 , як інваліду 2 групи, захворювання якої пов'язане з Чорнобильською катастрофою, згідно з ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області перерахувати та виплатити ОСОБА_2 державну пенсію, як інваліду 2 групи, захворювання якої пов'язане з Чорнобильською катастрофою, згідно з ст.54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі не меншому 8 мінімальних пенсій за віком, з 20 жовтня 2006 року до 01 січня 2008 року та з 22 травня 2008 року до теперішньогог часу, тобто до 15 листопада 2010 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог Дворецької Валентини Петрівни, заявлених в інтересах ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області, відмовити за їх безпідставністю.
Постанова суду в частині присудження ОСОБА_2 суми виплат у межах сумидержавної пенсії у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.
Управлінню Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області подати до Кузнецовського міського суду Рівненської області звіт про виконання даної постанови в місячний строк в частині негайного виконання -з дня одержання її копії, а в іншій частині постанови -з дня набрання законної сили.
На постанову суду до Львівського апеляційного адміністративного суду через Кузнецовський міський суд Рівненської області може бути подана апеляційна скарга з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів позивачкою - з дня отримання її копії, а відповідачем -з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Головуючий суддя О.І.Горегляд