Дата документу 03.05.2022 Справа № 554/1852/22
Провадження №1-кс/554/4071/2022
Іменем України
03 травня 2022 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави клопотання старшого слідчого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Полтавській області підполковника юстиції ОСОБА_4 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022170000000008 від 05.03.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111 КК України та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, про продовження строку тримання під вартою відносно: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Льовшино Большесолдатського району Курської області Російської Федерації, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , заступника директора комбікормового заводу ТОВ «Великобагачанський комбікормовий завод», раніше не судимого,-
28.06.1996 Верховною Радою України прийнято Основний Закон України - Конституцію України.
Статтями 1-2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Статтею 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Згідно з частиною 1 статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України.
Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 № 36/103 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями від 16.12.1970 № 2734 (ХХV), що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та обмеження їх суверенітету та від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), що містить визначення агресії, установлено, що ні одна з держав не має право здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Закріплено обов'язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації; здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідально до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 , займаючи антиукраїнську позицію та підтримуючи дії держави-агресора (Російської Федерації) у проведенні агресивної війни проти України з метою зміни меж території України, прийняв рішення надавати сприяння державі-агресору (Російській Федерації) у проведенні підривної діяльності проти України.
Діючи на виконання злочинного умислу, спрямованого на сприяння державі-агресору (Російській Федерації) ОСОБА_5 під час спілкування з громадянами України переконував останніх у необхідності підтримки рішень та дій держави-агресора (Російській Федерації) по проведенню військових дій на території України, а також необхідності співпраці з державою-агресором (Російській Федерації) у разі окупації території України.
Зокрема, під час спілкування 03.03.2022 з мешканцем Полтавської області ОСОБА_7 , ОСОБА_5 переконував останнього у необхідності виконання вказаних дій, а також необхідності співпраці з державою-агресором.
Своїми умисними діями, які виразились у вчиненні умисного діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, а саме надання представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.
06.03.2022 ОСОБА_5 затримано слідчим слідчого відділу УСБУ в Полтавській області в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.
06.03.2022 громадянину України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Льовшино Большесолдатського району Курської області Російської Федерації, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , заступнику директора комбікормового заводу ТОВ «Великобагачанський комбікормовий завод», раніше не судимому, у зв'язку з наявністю достатніх доказів, повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.
06.03.2022 допитаний як підозрюваний ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого злочину не визнав.
07.03.2022 слідчим суддею Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_5 обрано запобіжний захід - тримання під вартою, терміном на 60 днів, тобто до 04.05.2022.
Вина підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: повідомленням УСБУ в Полтавській області про виявлене кримінальне правопорушення, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , речовим доказом - мобільним телефоном належним
ОСОБА_5 , матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, іншими доказами, зібраними в ході досудового розслідування кримінального провадження у сукупності.
Крім того, 06.03.2022 під час проведення обшуку житлового приміщення за адресою:
АДРЕСА_1 , за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , співробітниками УСБУ в Полтавській області виявлено та вилучено 15 патронів «УС» калібру 7,62 мм, 5 мисливських патронів 16-го калібру та 2 пістолетних патронів калібру 9 мм, які є бойовими припасами.
Під час досудового розслідування групою слідчих проведено значний обсяг слідчих та процесуальних дій, спрямованих на отримання допустимих та належних доказів у кримінальному провадженні.
Разом із тим, закінчити розслідування у двомісячний строк немає можливості, оскільки необхідно дослідити та перевірити всі доводи підозрюваного, усунути наявні в матеріалах досудового розслідування протиріччя для остаточного та беззаперечного доведення вини підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.
Окрім того, необхідно провести наступні додаткові слідчі та процесуальні дії, а саме:
- на виконання доручення слідчого відділу УСБУ в Полтавській області, оперативним підрозділом встановити та допитати як свідків інших осіб, яким відомі фактичні дані протиправної діяльності підозрюваного;
- прийняти процесуальне рішення та повідомити ОСОБА_5 про нову підозру за фактом виявлення під час обшуку за місцем проживання останнього, за адресою: АДРЕСА_1 , 22 патронів, які є бойовими припасами, тобто можливого вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України;
- отримати з Полтавського відділення ХНДІСЕ висновок комплексної психолого-лінгвістичної експертизи і за її результатами, вирішити питання про прийняття процесуального рішення про зміну раніше повідомленої підозри та/або повідомлення про нову підозру ОСОБА_5
- розсекретити матеріали, які слугували підставою проведення негласних слідчих (розшукових) дій;
- перевірити причетність ОСОБА_5 до вчинення інших кримінальних правопорушень та дати його діям належну правову оцінку;
- зібрати в повному обсязі матеріали, що характеризують особу підозрюваного ОСОБА_5 ;
- виконати вимоги ст. 290 КПК України;
- скласти обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування.
У результаті проведених вказаних процесуальних дій будуть отримані беззаперечні докази злочинної діяльності підозрюваного ОСОБА_5 , а також інших осіб, які, можливо, причетні до вчинення кримінального правопорушення.
ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні державної зради, тобто діяння, умисно вчиненого громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, а саме надання представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.
У даному кримінальному провадженні заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися, у зв'язку із чим, є необхідність в продовженні строку тримання під вартою ОСОБА_5 , з його утриманням у Державній установі «Полтавська установа виконання покарань (№23)» Управління Державної пенітенціарної служби у Полтавській області.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Так, підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування, як на території України, так і на території тимчасово окупованих Донецької та Луганської областей, Автономної Республіки Крим, а також закордоном, у т.ч. на території Російської Федерації, оскільки має родичів та знайомих з числа мешканців Російської Федерації, один з його синів на даний час є співробітником ФСБ РФ, а також через усвідомлення втрати свободи на тривалий час, за скоєння ним особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дванадцяти до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
Переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення.
Також, підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи поза аудіо-, візуальним контролем працівників установи виконання покарань, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, у т.ч. речові докази, які підтверджують його підтримку дій держави-агресора (Російської Федерації), які можуть бути приховані у так званих «схронах».
Окрім цього, підозрюваний ОСОБА_5 , може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, які дають викривальні покази щодо нього.
Крім того, враховуючи ставлення підозрюваного до дій держави-агресора, підозрюваний може продовжити вчинення кримінального правопорушення, у якому він підозрюється або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, згідно листа Верховного суду від 03.03.2022 №1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.
Інші більш м'які запобіжні заходи (у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, застави, домашнього арешту) не можливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 у зв'язку з тим, що підозрюваний підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків, оскільки існують вагомі причини вважати, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування, через усвідомлення втрати свободи на тривалий час, як на території України, так і на території тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей, Автономної Республіки Крим, а також закордоном, у т.ч. на території Російської Федерації; може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, які можуть бути приховані у схованка («схронах»); може продовжити вчинення кримінального правопорушення, у якому він підозрюється або вчинити інше кримінальне правопорушення; незаконно впливати на свідків.
При вирішенні питання про доцільність продовження застосування відносно
ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідно врахувати практику Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
У справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Санкція ч. 1 ст. 111 КПК України, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дванадцяти до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
Таким чином, застосуванням відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, не можливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії, вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 07.03.2022, підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, із можливістю внесення застави у розмірі 12 405 000 грн. Кінцевим днем тримання під вартою визначено 04.05.2022.
Оскільки двохмісячний строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні закінчується 06.05.2022, першим заступником керівника Полтавської обласної прокуратури погоджено клопотання слідчого про його продовження слідчим суддею до 4 місяців, тобто до 06.07.2022.
Прокурор та слідчий у судовому засіданні підтримали клопотання та прохали його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.
Підозрюваний та захисник з клопотанням не погодились просили про заміну запобіжного заходу на домашній арешт.
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та захисника, дослідивши матеріали клопотання, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України.
Згідно ч.1 вказаної статті строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до ч.3 вказаної статті строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати:
1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості;
2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Загальне положення щодо розумних строків у таких випадках викладено у правовій позиції ЄСПЛ в рішенні у справі "Харченко проти України", згідно з якою "розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості" (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року).
Судом встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшилися та повною мірою виправдовують необхідність утримання підозрюваного під вартою, а саме : підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого у кримінальному провадженні.
З часу обрання підозрюваному запобіжного заходу - тримання під вартою, жодна з підстав для обрання такого запобіжного заходу не змінилась. Застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Під час розгляду клопотання прокурором доведена наявність обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, не зменшились, оскільки поданими матеріалами підтверджується, що досудове розслідування не завершено, підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, через усвідомлення втрати свободи на тривалий строк, може ухилятись від слідства та суду, може незаконно впливати на інших підозрюваних та потерпілих.
Також слідчим доведена наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, оскільки до цього часу не завершено виконання всіх процесуальних дій за участю підозрюваного для направлення справи до суду відповідно до положень КПК України.
Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання ОСОБА_5 , винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, дані про його особу, з огляду на те, що судове провадження по справі ще не розпочато, та зважаючи на необхідність виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування, а також зважаючи на доведеність всіх обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК України, слід продовжити строк тримання підозрюваного під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176-178,183, 184, 193, 194, 196-199, 309 КПК України, КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого слідчий в ОВС слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Полтавській області підполковника юстиції ОСОБА_4 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022170000000008 від 05.03.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111 КК України та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, про продовження строку тримання під вартою відносно: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, на 60 днів.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1