Справа № 308/10890/18
Закарпатський апеляційний суд
03.05.2022 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Ужгороді матеріали кримінального провадження 11-кп/4806/592/21, за апеляційною скаргою прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 на ухвалу судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 17.11.2021 щодо ОСОБА_8 .
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні подання начальника Перечинського РС філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області про скасування іспитового строку та направлення засудженого для відбування покарання у виді позбавлення волі за вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.10.2018, щодо:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, одруженого (має на утриманні малолітню дитину), працівника ТОВ «АВЕ Ужгород», українця, громадянина України, раніше судимого.
З матеріалів провадження вбачається, що начальник Перечинського РС філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області звернувся до суду з клопотанням про скасування засудженому ОСОБА_8 іспитового строку та направлення його для відбування покарання у виді позбавлення волі на строк 03 (три) роки, призначеного вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.10.2018. Посилається на те, що 27.11.2018 до Перечинського РВ з питань пробації надійшов на виконання вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.10.2018 відносно ОСОБА_8 10.12.2018, останнього було поставлено на облік та ознайомлено з умовами і порядком відбування покарання, з наслідками вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.407 КК України, отримано підписку про те, що у разі систематичного порушення громадського порядку чи порушення умов відбування покарання, звільнення від відбування покарання з випробуванням може бути скасовано судом, а його направлено для реального відбування призначеного покарання. Згідно ст.13 КВК України стосовно засудженого ОСОБА_8 було винесено постанову про встановлення днів явки на реєстрацію та визначено дні явки - другий та четвертий понеділок кожного місяця за, що він особисто розписався. Однак, під час перебування на обліку ОСОБА_8 зарекомендував себе з негативної сторони. Так, 26.12.2018 засуджений не з'явився на реєстрацію до Перечинського підрозділу пробації, а 14.01.2019 надав пояснення про те, що перепоною стало перебування на службі у військовій частині НОМЕР_1 . Оскільки підтверджуючу довідку ним надано не було, йому було винесено
-2-
застереження у вигляді письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та проведено профілактичну бесіду щодо недопущення порушення умов реєстрації. Однак дане попередження було анульоване, оскільки згідно довідки командира військової частини НОМЕР_1 №1303 від 01.07.2019, 26.12.2018 солдат ОСОБА_8 перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 .
25.12.2019 ОСОБА_8 знову не з'явився для реєстрації, а 01.03.2019 надав пояснення про те, що хворів, однак довідку від лікаря надати не може, так як не звертався за медичною допомогою. Цього ж дня йому винесено застереження у вигляді письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та проведено профілактичну бесіду щодо недопущення порушень умов реєстрації.
25.03.2019 ОСОБА_8 знову не з'явився на реєстрацію, а 08.04.2019 надав пояснення про те, що не з'явився для реєстрації, оскільки перебував на службі у військовій частині та зобов'язався надати підтверджуючу довідку 12.04.2019. Однак через неявку ОСОБА_8 22.04.2019 та 13.05.2019 на реєстрацію до Перечинського підрозділу пробації, було зроблено запити до ІНФОРМАЦІЯ_2 для підтвердження факту перебування засудженого на військовій службі.
27.05.2019 з ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшла відповідь №894, згідно якої ОСОБА_8 призваний на військову службу за контрактом у в/ч НОМЕР_1 , однак з 25.01.2019 рахується таким, що самовільно залишив частину.
27.05.2019 ОСОБА_8 знову не з'являється для реєстрації, про що 30.05.2019 стверджував, що допустив вищевказані порушення через перебування у військовій частині, а останнім часом - на полігоні АДРЕСА_2 .
Оскільки в особовій справі містяться відомості з військового комісаріату про те, що ОСОБА_8 з 25.01.2019 вважається таким, що самовільно залишив частину, йому було винесено попередження за неявки на реєстрацію 25.03., 22.04., 13 та 27 травня 2019 року без поважних причин. У свою чергу ОСОБА_8 зобов'язувався підтвердити поважність причин своєї неявки відповідними довідками.
Так, засуджений надав до підрозділу пробації довідку в/ч НОМЕР_1 від 25.03.2019, у якій зазначено, що солдат ОСОБА_8 перебуває на військовій службі з 15.07.2016 по теперішній час. Оскільки відомості у вказаній довідці не збігались з відомостями, наданими військоматом, підрозділом пробації зроблено запит до в/ч НОМЕР_1 з метою підтвердження перебування у військовій частині (на військовій службі) ОСОБА_8 у дні, в які він не з'являвся для реєстрації. Згідно відповіді військової частини №1303 від 01.07.2019, ОСОБА_8 був відсутній на військовій службі 25 березня, 22 квітня та 13 травня 2019 року як такий, що самовільно залишив військову частину з 22.01.2019 по 14.05.2019, крім того військовою частиною надано витяг з наказу №103 від 16.05.2019, згідно якого солдат ОСОБА_8 звільнений у запас та виключений із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Оскільки засуджений допустив п'ять неявок на реєстрацію до Перечинського РС філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області без поважних на те причин, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, тому орган пробації просить подання задовольнити.
Відмовляючи у задоволенні подання, суд в ухвалі послався на те, що наведені в ньому обставини не вказують на порушення засудженим умов звільнення його від відбування покарання з випробуванням та не свідчить про небажання засудженого стати на шлях виправлення, а тому відсутні підстави для скасування звільнення ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням. Суд зазначив, що всі зібрані органом пробації та надані суду докази на підтвердження систематичного невиконання засудженим ОСОБА_8 покладених на нього обов'язків містять розбіжності, та навіть при новому розгляді справи за створених судом умов для забезпечення рівних прав у наданні
-3-
доказів на підтвердження своїх позицій і доведенні перед судом їх переконливості, не були усунуті ні ініціатором клопотання, ні прокурором. На думку суду, сам факт невиконання засудженим покладених на нього судом і органом пробації обов'язків, без з'ясування їх причин, не може розцінюватися як небажання стати на шлях виправлення та не є підставою для задоволення подання про скасування звільнення від відбуття покарання з випробуванням. Разом з тим, суд взяв до уваги докази, надані стороною захисту, які свідчать про те, що засуджений ОСОБА_10 , як у грудні 2018 року, так і за І - ІІ квартал 2019 року отримував виплату військовослужбовців (за кодом доходу 185), джерело отримання доходів - військова частина НОМЕР_1 (код НОМЕР_2 ), а відтак дійсно працював військовослужбовцем за контрактом у вказаній військовій частині. На спростування небажання засудженого стати на шлях виправлення на думку суду свідчать також наявні у матеріалах подання копії нагород, отриманих ОСОБА_8 за період несення служби у Збройних силах України, зокрема грамота за успішне виконання бойових завдань, сумлінне виконання своїх службових обов'язків по захисту суверенітету і територіальної цілісності України в зоні проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» та відзнакою «За вірність присязі», а тому законних підстав для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направленням останнього для відбування призначеного покарання немає. Отже, на підставі наведеного суд дійшов висновку, що в задоволенні подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням стосовно ОСОБА_8 слід відмовити через відсутність переконливих доказів того, що останній не бажає стати на шлях виправлення, умисно ухиляється від явки на реєстрацію, умисно не виконує покладені на нього судом обов'язки чи вчиняє адміністративні правопорушення, а посилання ініціатора подання на неявки засудженого на реєстрацію без поважних причин не знайшли свого підтвердження та систематичними не були.
В апеляційній скарзі, прокурор просить ухвалу від 17.11.2021 скасувати та постановити нову, якою задоволити подання органу пробації. Вказує на незаконність оскаржуваної ухвали з огляду на неврахування судом всіх обставин, які мають значення для винесення законного та обґрунтованого рішення. Зазначає, що ОСОБА_8 п'ять разів не з'явися для реєстрації до органу пробації без поважних причин, що свідчить про не виконання ним обов'язку покладеного на нього вироком суду. Окрім того, за наслідками неявки засудженого щодо нього винесено письмові попередження. Той факт, що ОСОБА_8 без поважних причин не з'явився на реєстрацію до органу пробації свідчить довідка №1303 від 01.07.2019 з військової частини НОМЕР_1 , в якій чітко значено, що у дні явки 25 березня, 22 квітня та 13 травня 2019 року засуджений не перебував на військові службі. Вказане, на думку прокурора, свідчить про те, що засуджений ОСОБА_8 свідомо ухиляється від явки до органу пробації, що є підставою для скасування йому звільнення від відбування покарання.
У запереченні на апеляційну скаргу прокурора, захисник засудженого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_6 просить залишити її без задоволення. Вказує на те, що ОСОБА_8 не з'явися на реєстрацію до органу пробації з поважних причин, оскільки перебував на службі у військовій частині НОМЕР_1 , факт перебування його у військовій частині підтверджено зокрема і тим, що він у вказаний період отримував відповідні виплати військовослужбовця. Разом з тим, ні органом пробації у клопотанні, ні прокурором в апеляційній скарзі не доведено те, що засуджений у відповідні дні явки був відсутній на військовій службі, а тому не доведено, що засуджений не виконував покладені на нього обов'язки. Разом з тим, захисник просить врахувати, що ОСОБА_8 є учасником бойових дій за, що неодноразово нагороджувався відзнаками командира НОМЕР_3 окремої гірськопіхотної бригади, а також Президента України, одружений, має дітей,
-4-
працевлаштований, позитивно характеризується, на обліках у нарколога та психіатра не перебуває, у зв'язку з чим не становить суспільної небезпеки та бажає стати на шлях виправлення.
03.05.2022 до початку апеляційного розгляду прокурор Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 відкликав апеляційну скаргу.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія судів вважає, що провадження у справі підлягає закриттю, оскільки прокурор відмовився від апеляційної скарги, а інші учасники судового розгляду апеляційні скарги на ухвалу не подавали.
Відповідно до ст.403 КПК України у разі відмови особи, яка подала апеляційну скаргу, від своїх вимог, якщо вирок або ухвала суду першої інстанції не були оскаржені іншими особами або якщо немає заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу, проти закриття провадження у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою закриває апеляційне провадження.
Враховуючи те, що прокурор ОСОБА_7 відмовився від поданої апеляційної скарги й ця відмова прийнята апеляційним судом, інші особи, що приймають участь у судовому розгляді апеляційні скарги на ухвалу не подавали, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст.403,404,405,419 КПК України, апеляційний суд
Апеляційне провадження 11-кп/4806/592/21 за апеляційною скаргою прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 на ухвалу Перечинського районного суду Закарпатської області від 17.11.2021, якою відмовлено у задоволенні подання начальника Перечинського РС філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області про скасування іспитового строку та направлення засудженого для відбування покарання у виді позбавлення волі за вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.10.2018, щодо ОСОБА_9 ,- закрити
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: