Справа № 936/44/21
Закарпатський апеляційний суд
14.04.2022 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретарки судових засідань ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 11-кп/4806/452/21, за апеляційною скаргою, яку подав виконувач обов'язків керівника Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_5 ,
Ухвалою Воловецького районного суду Закарпатської області від 20 серпня 2021 року відмовлено у задоволенні подання старшого інспектора Воловецького районного сектору філії ДУ "Центр пробації" в Закарпатській області майора внутрішньої служби ОСОБА_6 про вирішення питання скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
для відбування призначеного покарання за вироком Воловецького районного суду Закарпатської області від 09.02.2021.
В ухвалі вказується на те, що 04.08.2021, старший інспектор Воловецького РС філії ДУ "Центр пробації" в Закарпатській області ОСОБА_6 звернувся до суду з вищезазначеним поданням, яке мотивував тим, що 09.02.2021, вироком Воловецького районного суду Закарпатської області ОСОБА_7 засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки ; на підставі ст. 75 КК України звільнений від призначеного покарання з іспитовим строком на два роки, а згідно п. п.1, 2 ч.1 ст. 76 КК України його зобов'язано періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. У поданні також вказується на те, що засуджений порушує покладені на нього вироком суду обов'язки, оскільки систематично притягується до адміністративної відповідальності та 22.06.2021, не з'явився на реєстрацію до відділу з питань пробації. Враховуючи дані обставини, старший інспектор відділу пробації просить суд скасувати засудженому ОСОБА_7 звільнення від відбування покарання та направити його для відбування призначеного покарання за вироком Воловецького районного суду Закарпатської області від 09.02.2021. З ухвали також убачається, що при дослідженні особової справи засудженого встановлено, що на день звернення до суду з цим поданням, ОСОБА_7 за час випробувального терміну допустив лише одну неявку на реєстрацію, в результаті чого, суд дійшов висновку, що неявки засудженого не мали систематичного характеру. При цьому суд взяв до уваги, що засуджений характеризується добре за місцем проживання, скарг на його поведінку не надходило, на обліку у лікаря-нарколога, психіатра та лікаря - фтизіатра при Воловецькій ЦРЛ не перебуває. Щодо притягнення засудженого до адміністративної відповідальності, суд констатує, що таке відбулось переважно за ч. 2 ст. 44 КУпАП (перебування в громадському місці без захисної маски), а також ОСОБА_7 вчинив діяння, що не спричинили жодних негативних наслідків. Враховуючи наведене, суд не знайшов достатніх доказів того, що засуджений ОСОБА_7 умисно не виконує обов'язки, покладені на нього вироком суду та дійсно не бажає стати на шлях виправлення, і вважає, що направлення засудженого для відбування призначеного покарання буде передчасним та не відповідатиме меті звільнення від відбування покарання, у зв'язку з чим визнає, що в задоволенні подання слід відмовити.
В апеляційній скарзі виконувач обов'язків керівника Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_5 вказує на те, що ухвала суду є незаконною та підлягає скасуванню. Зазначає, що судом не взято до уваги те, що засуджений систематично порушував обов'язки покладені на нього вироком Воловецького районного суду від 09.02.2021, а саме обов'язок з'являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, а також систематично притягався до адміністративної відповідальності. Так, прокурор стверджує, що ОСОБА_7 10 разів притягувався до адміністративної відповідальності, за діяння які тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення і не з'явився для відповідної реєстрації до Воловецького РС філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області.Просить ухвалу скасувати, постановити нову, якою задовольнити подання інспектора Воловецького РС філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області у повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді про суть ухвали, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, про основні доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга виконувача обов'язків керівника Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню.
Судове провадження розглядається за відсутності прокурора, засудженого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 , неявка яких, з огляду на положення ст. 405 КПК України, не перешкоджає його розгляду. З матеріалів провадження також убачається, що судом своєчасно надіслано адвокату ОСОБА_8 та засудженому ОСОБА_7 повідомлення, в якому вказується про час та місце розгляду провадження, і заяв чи клопотань про відкладення апеляційного розгляду та відомостей про поважність причин їхньої неявки від них не надходило, а прокурор подав заяву про розгляд апеляційної скарги без його участі.
Доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду, викладених в ухвалі фактичним обставинам справи, про неповноту при дослідженні приєднаних до подання матеріалів, про істотне порушення вимог КПК України визнаються обґрунтованими з таких підстав.
Так, відповідно до ст. ст. 370, 372 КПК України судове рішення (ухвала) повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. У мотивувальній частині ухвали зазначаються:суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається; встановлені судом обставини з посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів; мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Згідно ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до ст. 163 КВК України нагляд за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, протягом іспитового строку здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання засудженого, а стосовно військовослужбовців - командирами військових частин.
Статтею 164 КВК України передбачено, що уповноважений орган з питань пробації: веде облік засуджених протягом іспитового строку; роз'яснює засудженим порядок виконання обов'язків, покладених на них судом; здійснює нагляд за засудженими; вживає заходів з припинення порушень судових рішень; організовує першочергові заходи з виявлення засуджених, місцезнаходження яких невідоме; звертається до відповідних правоохоронних органів щодо розшуку засуджених, місцезнаходження яких невідоме; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом та Законом України "Про пробацію".
Частинами 1-4 ст. 166 КВК України передбачено, що якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України "Про пробацію", а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання. Подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання. У разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання. Письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об'єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені.
Так, згідно з п. 8 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.
Частиною 5 ст. 539 КПК України передбачено, що під час вирішення судом питань, пов'язаних із виконанням вироку, у судове засідання викликаються засуджений, його захисник, законний представник, прокурор. Про час та місце розгляду клопотання (подання) повідомляються орган або установа виконання покарань, що відає виконанням покарання або здійснює контроль за поведінкою засудженого; лікарська комісія, що дала висновок стосовно питань застосування до засудженого примусового лікування або його припинення, у випадку розгляду відповідних питань; спостережна комісія, служба у справах дітей, якщо розглядається погоджене з ними клопотання; цивільний позивач і цивільний відповідач, якщо питання стосується виконання вироку в частині цивільного позову, інші особи у разі необхідності. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Колегія суддів вважає, що вказані вище вимоги кримінального процесуального та кримінального виконавчого законів судом першої інстанції не були дотримані.
Так, зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що у підтвердження висновку про відмову в задоволенні подання суд першої інстанції послався на те, що засуджений ОСОБА_7 допустив лише одну неявку на рестрацію, а до адміністративної відповідальності притягувався переважно за ч. 2 ст. 44 КУпАП (перебування у громадському місці без захисної маски) та адміністративні правопорушення, що не спричинили жодних негативних наслідків.
При цьому, суд першої інстанції не взяв до уваги те, що встановлені факти притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності (10 разів) свідчать про систематичність вчинення ОСОБА_7 адміністративних правопорушень у період встановленого йому іспитового строку.
Разом із тим, матеріалами судового провадження не підтверджено, що неявка засудженого ОСОБА_7 до органу пробації мала місце з поважних причин.
Апеляційний суд також зазначає, що судом першої інстанції не дана належна оцінка доводам подання про порушення засудженим ОСОБА_7 адміністративного законодавства, у тому числі про те, що у період іспитового строку засудженого ОСОБА_7 було 10 разів притягнуто до адміністравної відповідальності, а також про те, що засуджений ОСОБА_7 не з'явився до органу пробації без поважних причин. Відхиляючи доводи подання і зазначаючи, що ОСОБА_7 притягувався до адміністративні правопорушення, що не спричинили жодних негативних наслідків, суд першої інстанції не взяв до уваги, що ОСОБА_9 притягувався до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення вчинені на транспорті, а також за порушення правил адміністративного нагляду (ч. 1 та ч. 2 ст. 187 КУпАП).
Однак, суд першої інстанції не взяв до уваги вищенаведені обставини, не з'ясував причин систематичного порушення засудженим ОСОБА_7 адміністративного законодавства та неявки до органу пробації, та на переконання апеляційного суду дійшов передчасного висновку про відмову в задоволенні подання про скасування ОСОБА_7 іспитового строку, при цьому належним чином не вмотивувавши своє рішення. Вказане свідчить про невідповідність висновків викладених у судовому рішенні фактичним обставинам справи, про необґрунтованість та невмотивованість викладених у судовому рішенні висновків.
При цьому, з матеріалів судового провадження убачається, що суд першої інстанції, розглядаючи подання органу пробації про скасування ОСОБА_7 іспитового строку, встановленого вироком Воловецького районного суду від 09.02.2021, прийняв рішення про відмову в задоволенні подання органу пробації про скасування ОСОБА_7 іспитового строку, встановленого вироком Мукачівського міськрайонного суду від 09.02.2022, що не узгоджується з матеріалами судового провадження.
Вищевказані порушення, допущені судом першої інстанції під час розгляду подання, позбавили суд першої інстанції повно та всебічно розглянути подання інспектора, а також прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Відповідно до вимог ст. 404 КПК України апеляційний суд переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, вправі вийти за межі апеляційних вимог тільки, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого, і не має права розглядати обвинувачення, що не було висунуте в суді першої інстанції.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог КПК України.
Разом із тим, колегія суддів вважає, що допущені судом першої інстанції порушення є такими, які відповідно до ст. ст. 412, 415 КПК України тягнуть скасування судового рішення із призначенням нового розгляду подання у суді першої інстанції в іншому складі, а тому, доводи апеляційної скарги про постановлення апеляційним судом ухвали, якою задовольнити подання органу пробації та скасувати ОСОБА_7 іспитовий строк з направленням для відбування призначеного покарання, апеляційний суд відхиляє.
Приймаючи рішення про скасування оскаржуваної ухвали з призначенням нового розгляду подання у суді першої інстанції та відмову в задоволенні вимог апеляційної скарги про задоволення подання, апеляційний суд звертає увагу на те, що в матеріалах судового провадження відсутні матеріали особової справи щодо ОСОБА_7 , що в свою чергу позбавляє апеляційний суд можливості дослідити будь-які докази (матеріали) та прийняти рішення по суті вимог подання та апеляційної скарги.
Тому, під час нового судового розгляду подання суду першої інстанції необхідно дотриматись вимог кримінального процесуального закону, повно й всебічно дослідити приєднані до подання матеріали й прийняти законне та обґрунтоване рішення.
За таких обставин, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду подання в суді першої інстанції в іншому складі, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419, 537, 539 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу, яку подав виконувач обов'язків керівника Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_5 , задовольнити частково.
Ухвалу Воловецького районного суду Закарпатської області від 20 серпня 2021 року, якою відмовлено у задоволенні подання старшого інспектора Воловецького районного сектору філії ДУ "Центр пробації" в Закарпатській області ОСОБА_6 про вирішення питання скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого ОСОБА_7 для відбування призначеного покарання за вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.02.2021, - скасувати, призначивши новий розгляд подання у суді першої інстанції в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді :