Справа № 127/809/21
Провадження №11-кп/801/280/2022
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
26 квітня 2022 року м. Вінниця
Колегія суддів Вінницького апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
захисника-адвоката ОСОБА_8
потерпілого ОСОБА_9
в режимі відеоконференції представника потерпілого - адвоката ОСОБА_10
розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12020020010001634 за апеляційними скаргами захисника - адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 представника потерпілого - адвоката ОСОБА_10 в інтересах потерпілого ОСОБА_9 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 23.12.2021, яким засуджено
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
-за ч. 1 ст. 286 КК України до 2 років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного основного покарання з іспитовим строком 2 роки.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_7 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Цивільний позов ОСОБА_9 задоволено частково. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» на користь ОСОБА_9 114073,01 грн. матеріальної шкоди та 5 210,65 грн. відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 2 500 грн. франшизи, 94 789,35 грн. відшкодування моральної шкоди та 11 448 грн. витрат на правову допомогу.
В решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_7 процесуальні витрати по проведенню експертиз в сумі п'ять тисяч сімсот двадцять гривень 75 копійок на користь держави.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
10 вересня 2020 року близько 20:20 год. ОСОБА_7 , керуючи технічно-справним автомобілем марки «BMW-318», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по вул. Келецькій, зі сторони вулиці Барське шосе в м. Вінниці. На перехресті з вулицею М. Ващука, ОСОБА_7 не переконався, що це буде безпечним та не створить небезпеки або перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, розпочав маневр повороту ліворуч в напрямку вулиці В. Порика, не надавши дорогу, технічно-справному мотоциклу марки «Kawasaki LE 500А», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_9 , який рухався по вулиці Келецькій у зустрічному напрямку, з необережності допустив з ним зіткнення. Після зіткнення водій автомобіля «BMW» - ОСОБА_7 допустив вторинне зіткнення з технічно-справним автомобілем марки «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_11 , який зупинився на червоний сигнал світлофора по вул. М. Ващука в напрямку вул. Келецька та перебував в нерухомому стані.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_9 отримав наступні тілесні ушкодження: сполучна травма тіла: закрита черепно-мозкова травма - струс головного мозку, ротаційний підвивих 1-го шийного хребця; відкритий багатоуламковий перелом нижніх третин променевої та ліктьової кісток лівого передпліччя зі зміщенням; відкритий перелом середньої фаланги 5-го пальця лівої кисті зі зміщенням; перелом гачкоподібного відростка гачкоподібної кістки лівої кисті без зміщення; пошкодження сухожилків розгиначів 1, 4, 5-го пальців, часткове пошкодження сухожилків розгиначів 2, 3-го пальців лівої кисті; забій правої легені; відкритий багатоуламковий перелом крила лівої клубової кістки тазу зі зміщенням; гематоми м'яких тканин тулуба, порожнини тазу та лівого стегна; множинні садна на ногах, лівій половині тазу, правій кисті. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1169 від 24.11.2020 року, вказані ушкодження у ОСОБА_9 належать до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, оскільки не являлись небезпечними для життя в момент заподіяння, та не супроводжувались загрозливими для життя явищами, однак за своїм характером потягли тривалий (понад 21 день) розлад здоров'я.
Відповідно до висновку судово-автотехнічної експертизи № 815 від 18.11.2020 року, в ситуації, яка склалася, можливість попередження зіткнення у водія автомобіля «BMW-318» з технічної точки зору полягала у виконанні ним вимог п. п. 10.1, 16.6 Правил дорожнього руху України, при цьому в діях водія ОСОБА_7 вбачається невідповідність вимогам п. п. 10.1, 16.6 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.
В ситуації, яка склалася, водій мотоцикла «Kawasaki LE 500F» не мав технічної можливості попередити зіткнення з автомобілем «BMW-318», шляхом термінового гальмування, з зупинкою мотоцикла «Kawasaki LE 500F» до смуги руху автомобіля «BMW-318», при русі з допустимою для даних дорожніх умов швидкістю 50 км/год., тобто шляхом виконання вимог п. п. 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України, при цьому в діях водія ОСОБА_9 вбачається невідповідність вимогам п. 12.4 Правил дорожнього руху України, проте, дана невідповідність з технічної точки зору не знаходиться в причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, в діях водія ОСОБА_7 вбачається невідповідність вимогам п. п. 10.1, 16.6 Правил дорожнього руху України, які знаходяться у причинному зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи осіб, які їх додали.
Адвокат ОСОБА_8 в своїй апеляційній скарзі в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 з доповненнями просить вирок суду скасувати, а кримінальне провадження закрити за відсутністю складу злочину в діях обвинуваченого.
Судом першої інстанції не взята до уваги та обставина, що потерпілим ОСОБА_9 було допущено порушення Правил дорожнього руху в частині перевищення швидкісного режиму руху транспортного засобу у межах населеного пункту, а саме швидкість руху його транспортного засобу склала 99,7 км/год., що підтверджується наявним у матеріалах справи висновком експерта № 815 від 18.11.2020 року.
Висновком експерта №636/637/21-21 від 15.03.2021 року підтверджується та обставина, що вина потерпілого має пряме відношення до факту настання дорожньо-транспортної пригоди, а тяжкість пов'язаних з нею наслідків має пряму залежність саме від ступеню вини не лише засудженого ОСОБА_7 але й самого потерпілого.
Крім того, суд без дотримання вимог ст. 358 КПК України не дослідив значну частину доказів під час судового розгляду, всупереч принципу безпосередності дослідження доказів, які в подальшому стали підставою для визнання винуватості ОСОБА_7 .
Крім того, при призначенні додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом на три роки, не було враховано та взято до уваги всіх обставин кримінального провадження, даних про особу ОСОБА_7 , який вперше притягується до кримінальної відповідальності; позитивно характеризується за місцем постійного проживання; має міцні соціальні зв'язки; є інвалідом ІІІ групи (внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди), у нього на утриманні перебуває не лише неповнолітня дитина, але й дружина, а транспортний засіб є важливою складовою для здійснення ним утримання своєї родини, сукупність яких є підставами для визначення основного покарання без позбавлення права керування транспортними засобами.
На думку адвоката, застосування судом основної міри покарання, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 65 КК України із застосуванням ч. 2 ст. 69 КК України, щодо звільнення його від додаткового покарання, є достатнім для виправлення засудженого ОСОБА_7 .
Крім того, вважає надмірною і безпідставною суму стягнутої моральної шкоди у розмірі 94 789,35 грн, адже груба необережність потерпілого може бути підставою для зменшення розміру відшкодування, а не відмови у повному обсязі.
В апеляційній скарзі представник потерпілого - адвоката ОСОБА_10 в інтересах потерпілого ОСОБА_9 просить змінити вирок суду в частині вирішення цивільного позову: стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» на користь ОСОБА_9 207573,76 грн. матеріальної шкоди та 10010,69 грн. моральної.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги адвокат зазначає, що суд безпідставно не стягнув з відповідача шкоду, пов'язану із стійкою втратою потерпілим працездатності, а відповідно і розмір моральної шкоди мав би збільшитись до 10 010,69грн. - 5% страхових виплат.
Позиції учасників судового провадження
Заслухавши доповідача, думку адвоката ОСОБА_8 та обвинуваченого, які підтримали свою апеляційну скаргу; потерпілого та його представника - адвоката ОСОБА_10 , які підтримали свою апеляційну скаргу; прокурора, який просив вирок суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги та обговоривши її доводи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України - судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим .
Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, тобто кожний доказ повинен бути оціненим з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи за якими кваліфікував дії ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 286 КК України.
Незважаючи на зайняту обвинуваченим ОСОБА_7 позицію щодо часткового визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, за обставин, встановлених та наведених у вироку суду першої інстанції, його винуватість підтверджується безпосередньо дослідженими в судовому засіданні, перевіреними судом першої інстанції в їх сукупності та наведеними у вироку доказами.
Наданий стороною захисту в суді першої інстанції висновком експерта №636/637/21-21 від 15.03.2021 року, згідно якого потерпілий мав технічну можливість попередити аварію, яким адвокат обґрунтовує свою апеляційну скаргу, суперечить висновку експерта № 815 від 18.11.2020 року, відповідно до якого в ситуації, яка склалася, водій мотоцикла «Kawasaki LE 500F» не мав технічної можливості попередити зіткнення з автомобілем «BMW-318», шляхом термінового гальмування, з зупинкою мотоцикла «Kawasaki LE 500F» до смуги руху автомобіля «BMW-318», при русі з допустимою для даних дорожніх умов швидкістю 50 км/год., тобто шляхом виконання вимог п. п. 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України, при цьому в діях водія ОСОБА_9 вбачається невідповідність вимогам п. 12.4 Правил дорожнього руху України, проте, дана невідповідність з технічної точки зору не знаходиться в причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КПК України жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Суд першої інстанції вірно взяв до уваги саме висновок експерта № 815 від 18.11.2020 року, який узгоджується з іншими доказами у справі.
Так свідок ОСОБА_11 повідомив, що був очевидцем ДТП, бачив, як автомобіль марки «BMW», повертаючи ліворуч, не надав перевагу в русі мотоциклу, проїжджаючи перехрестя не зупинявся, а продовжив рух та скоїв зіткнення з мотоциклом, а потім з його автомобілем.
Також показання потерпілого та свідка ОСОБА_11 підтверджуються записом з камер відеоспостереження, які встановлені на вказаному відрізку дороги, та на яких видно, як до світлофора в крайній лівій смузі руху під'їжджає автомобіль з ввімкненим лівим показником повороту та не зупиняючись розпочинає виконувати маневр повороту ліворуч в напрямку вул. В. Порика. В цей час по вул. Келецькій зі сторони вул. В. Інтернаціоналістів в лівій смузі руху (назустріч) рухається мотоцикл з увімкненим ближнім світлом фар. На відео чітко видно транспортний засіб з однією фарою. Автомобіль, який повертає ліворуч, виїжджає на зустрічну для нього смугу руху, де відбувається його зіткнення з мотоциклом.
Отже, водій ОСОБА_7 , виїжджаючи на перехрестя, мав виконати вимоги п. 10.1 ПДР України та пересвідчитися, що він не створить перешкоди транспортним засобам, що рухалися по вулиці Келецькій прямо, тобто в зустрічному для нього напрямку.
Суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 286 України відносно потерпілого ОСОБА_9 .
Порушень кримінального процесуального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 колегією суддів під час перевірки кримінального провадження не виявлено.
Статтею 349 КПК України визначається обсяг доказів, що підлягають дослідженню та порядок їх дослідження.
В судовому засіданні стороною обвинувачення у відповідності до вимог ст.23 КПК України оголошено всі докази винуватості ОСОБА_7 які надано суду. Жодних заперечень чи зауважень щодо порядку їх дослідження від сторони захисту не надходило. Сумніви щодо допустимості цих доказів та клопотання щодо їх повторного дослідження стороною захисту не заявлялось.
Що стосується апеляційної скарги адвоката в частині скасування додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 роки, колегія суддів приходить такого висновку.
Санкція ч. 1 ст. 286 КК України передбачено додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами. Вказане положення закону України про кримінальну відповідальність немає альтернативного характеру застосування і його застосування є обов'язковим для суду.
Підстав для зміни вироку в частині призначеного судом першої інстанції обвинуваченому покарання та застосування ч. 2 ст. 69 КК України до додаткового покарання апеляційним судом не встановлено, оскільки умовами застосування цієї норми закону є наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, тоді як суд першої інстанцію визнав єдину обставину - наявність на утриманні неповнолітньої дитини.
Колегія суддів вважає безпідставними і такими, що не можуть слугувати для задоволення вимог апеляційної скарги адвоката обвинуваченого і в частині стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого 94 789,35 грн моральної шкоди.
Вирішуючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 , суд в повній мірі обґрунтував своє рішення, дотримався норм кримінального процесуального закону.
Стягуючи на користь потерпілого ОСОБА_9 моральну шкоду в сумі 94 789,35 грн, суд взяв до уваги факт протиправної поведінки обвинуваченого, який не лише спричинив фізичні страждання потерпілому в момент їх заподіяння, але й те, що потерпілий пережив психологічний стрес, тривале лікування та послідуючі негативні наслідки, що призвели до порушення встановлених правил життя та роботи, тому визначений розмір моральної шкоди є співрозмірним стражданням потерпілого та ґрунтується на принципах розумності, справедливості і є достатнім для відшкодування завданої потерпілому моральної шкоди.
Підстав для зменшення визначених до відшкодування на користь потерпілої сум моральної шкоди, які належать стягненню з обвинуваченого, під час апеляційного розгляду не встановлено.
Суд не вбачає підстав і для задоволення апеляційної скарги представник потерпілого - адвоката ОСОБА_10 в інтересах потерпілого ОСОБА_9 .
Як зазначив суд першої інстанції у своєму вироку доказів того, що ОСОБА_9 на момент ДТП офіційно працював в матеріалах справи немає, відповідно йому не було виписано листок непрацездатності, який міг бути оплачений роботодавцем. Після лікування він має право працювати, заборони на будь-яку працю немає. Таким чином позивачем не доведено належними та допустимими доказами поза розумним сумнівом, що він міг заробити суму 93500 грн. за період його лікування.
В ході апеляційного розгляду потерпіла сторона ці мотиви суду першої інстанції не спростувала, а тому Суд вважає, що вимога позивача щодо відшкодування доходу (заробітку) втраченого внаслідок втрати професійної або загальної працездатності не підлягає задоволенню.
В зв'язку з цим доводи апеляційної скарги адвоката, що суд безпідставно не стягнув з відповідача шкоду, пов'язану із стійкою втратою потерпілим працездатності, а відповідно і розмір моральної шкоди мав би збільшитись до 10 010,69грн. - 5% страхових виплат - є необґрунтованими.
З огляду на вказане, апеляційні скарги захисника - адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 та представника потерпілого - адвоката ОСОБА_10 в інтересах потерпілого ОСОБА_9 слід залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.405, 407, 420 КПК України, колегія суддів
апеляційні скарги захисника - адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 та представника потерпілого - адвоката ОСОБА_10 в інтересах потерпілого ОСОБА_9 залишити без задоволення, а вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 23.12.2021 щодо ОСОБА_7 - без зміни.
Відповідно до ч.4 ст.532 КПК України судові рішення апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення.
Судді:
ОСОБА_12