Справа № 148/1444/20
Провадження № 22-ц/801/948/2022
Категорія: 8
Головуючий у суді 1-ї інстанції Саламаха О. В.
Доповідач :Береговий О. Ю.
03 травня 2022 рокуСправа № 148/1444/20м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Берегового О.Ю., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Шпиківської селищної ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державний реєстратор Водотика Ольга Василівна Комунального підприємства "Архітектурне планувально-проектне бюро", Державний реєстратор Тульчинської райдержадміністрації Вінницької області Мельник Ірина Миколаївна, Державний нотаріус Тульчинської державної нотаріальної контори Тимчик Наталія Федорівна про визнання неправомірним та скасування рішення 6 сесії 22 скликання Шпиківської селищної ради, визнання неправомірним і скасування державного акту на право приватної власності на землю, скасування рішень державних реєстраторів, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Мишковської Тетяни Миколаївни на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 18 лютого 2022 року,
встановив:
Не погодившись із рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 18 лютого 2022 року, представник позивача ОСОБА_1 адвокат Мишковська Тетяна Миколаївна подала апеляційну скаргу, в якій порушила питання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Заява про поновлення строку на апеляційне оскарження мотивоване тим, що копію оскаржуваної ухвали отримано апелянтом лише 24 березня 2022 року.
Проте, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що зазначені в заяві підстави про поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними, а тому скарга не може бути прийнята до розгляду та, відповідно, не може бути вирішено питання про відкриття апеляційного провадження в справі з огляду на таке.
За правилами ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно з п.п. 4 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції (за наявності).
Відповідно до ст.126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
За правилами ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Так, оскаржуване рішення суду ухвалене 18 лютого 2022 року, повний текст якого складений 28 лютого 2022 року (а.с. 226-233), та в цей же день направлений в електронний кабінет Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи учасників справи (а.с. 235), а також 03 березня 2022 року на їх поштову адресу, що підтверджується супровідним листом (а.с. 236), отже останнім днем подачі апеляційної скарги вважається 01 квітня 2022 року, яку скаржник подала 25 квітня 2022, тобто поза межами строку на апеляційне оскарження.
При цьому, наведені у заяві підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки в силу п.п. 4 ч. 4 ст. 356 ЦПК України відповідних доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, апелянтом не подано, як і не міститься таких в матеріалах справи.
Таким чином суд апеляційної інстанції позбавлений можливості встановити дату отримання заявником відповідного рішення суду та визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження.
Водночас, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» та від 14 жовтня 2003 року у справі «Трух проти України» вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).
За змістом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.
У рішенні від 29 жовтня 2015 року (заява №32053/13) у справі «Устименко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив: «Суд повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia). Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини у справі у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року (Ponomaryov v. Ukraine).
Тобто, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Разом з тим, рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, відповідно до протоколу судового засідання від 18 лютого 2021 року вбачається, що позивач ОСОБА_1 , був присутній при оголошенні вступної та резолютивної частини оскаржуваного рішення (т. 2 а.с. 221), а тому останній був обізнаний про ухвалення такого рішення та обмеженими строками його оскарження.
Крім того, відповідно до положень ч.1 ст.58 ЦПК України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
З матеріалів справи вбачається, що інтереси, зокрема, позивача по справі ОСОБА_1 в суді попередньої інстанції представляла адвокат Мишковська Т.М. на підставі ордеру серії ВН № 178295 від 19 травня 2021 року та серії ВН № 183880 від 17 червня 2021 року (т.2 а.с. 20, 52).
Факт отримання оскаржуваного рішення суду в електронному кабінеті Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Мишковською Т.М. 01 березня 2022 року о 11:47:07 год. підтверджено відповідним витягом (а.с. 235).
У світлі викладеного, позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Мишковська Т.М. є такими, що беззаперечно обізнані про оскаржуване рішення суду, зокрема, з часу його проголошення та отримання в електронному кабінеті Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що свідчить про необґрунтованість доводів про поновлення строку на апеляційне оскарження та вказують на можливе неналежне користування ними своїми процесуальними правами.
Доводи заяви щодо отримання позивачем ОСОБА_1 копії рішення суду лише 24 березня 2022 року не заслуговують на увагу, оскільки відсутні докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, а також спростовуються наявною в матеріалах справи інформацією про отримання такого представником апелянта адвокатом Мишковською Т.М. у її електронному кабінеті Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи 01 березня 2022 року.
За таких обставин, вказані в заяві підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 18 лютого 2022 року, наведені в апеляційній скарзі, слід визнати неповажними, в зв'язку з чим апелянту слід звернутись до апеляційного суду із новою заявою про поновлення пропущеного процесуального строку із зазначенням інших поважних причин його пропуску, з наданням доказів їх поважності, а також наданням доказів, що підтверджують дату отримання оскаржуваного рішення суду.
Окрім того, відповідно до п. 3 ч. 4 статті 356 ЦПК України встановлено, що до апеляційної скарги додаються, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, позивачем ОСОБА_1 сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1362,00 грн., що підтверджується відповідною квитанцією № 0135-3094-1343-4217 від 25 квітня 2022 року.
Водночас, порядок сплати судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» (далі - Закон).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України від 14 листопада 2019 № 294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року встановлено у розмірі 2102 гривні.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви: майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Відповідно до вимог п.п. 6, п. 1, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір при подачі апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
З матеріалів справи вбачається, що позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом, в якому просили:
1) визнати неправомірним та скасувати рішення 6 сесії 22 скликання Шпиківської селищної ради від 20.08.1996 про передачу ОСОБА_4 у приватну власність земельної ділянок площами 0,15 га. та 0,05 га.;
2) визнати неправомірним і скасувати державний акт на право приватної власності на землю виданий 23.01.1997 на земельну ділянку площею 0,1689 га.;
3) скасувати державну реєстрацію права приватної власності на земельні ділянки площею 0,15 га. за ОСОБА_4 (похідна позовна вимога);
4) скасувати державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку площею 0,0189 га. за ОСОБА_4 (похідна позовна вимога);
5) скасувати державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку площею 0,0942 га. за ОСОБА_4 (похідна позовна вимога);
6) визнати недійсним договір купівлі -прожажу земельної ділянки площею 0,0558 га. між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ;
7) скасувати державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку площею 0,0558 га. за ОСОБА_5 (похідна позовна вимога).
Отже, позивачі пред'явили по суті три позовних вимоги немайнового характеру, зокрема, визнати неправомірним та скасувати рішення 6 сесії 22 скликання Шпиківської селищної ради від 20 серпня 1996 року про передачу ОСОБА_4 у приватну власність земельної ділянки площею 0,15 га та 0,05 га., визнати неправомірним і скасувати державний акт на право приватної власності на землю виданий 23 січня 1997 року на земельну ділянку площею 0,1689 га. та визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0558 га. між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Решта ж позовних вимог є похідними.
Відтак, вказані позовні вимоги повинні були оплачені судовим збором кожним із позивачів в розмірі по 2522,40 грн. = (840,80 грн. * 3 за три немайнових вимоги).
Таким чином, виходячи із характеру спірних правовідносин, зважаючи на те, що рішення суду оскаржується в повному обсязі, судовий збір за подання апеляційної скарги підлягав до сплати у розмірі 3783,60 грн. (2522,40 грн. за три немайнових вимоги) * 150%, що на 2421,60 грн. більше ніж сплачена ОСОБА_1 сума вказаного судового збору.
Таким чином, з урахуванням суми сплаченого позивачем судового збору за подання апеляційної скарги, останньому необхідно доплатити судовий збір у розмірі 2421,60 грн. та, для приєднання до матеріалів справи, надати Вінницькому апеляційному суду платіжний документ про оплату вказаних витрат, які перерахувати за наступними банківськими реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37979858
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA478999980313101206080002856
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Вінницький апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа)
При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Водночас, суд апеляційної інстанції, вважає за можливе роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, наступне.
В п. 1 ч. 5 ст. 357 ЦПК України встановлено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Так, з матеріалів справи, вбачається, що позов поданий трьома позивачами, зокрема, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які, в свою чергу заявили по 3 вимоги немайнового характеру.
Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 18 лютого 2022 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Шпиківської селищної ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1 - Державний реєстратор Водотика Ольга Василівна Комунального підприємства "Архітектурне планувально-проектне бюро", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 2 - Державний реєстратор Тульчинської райдержадміністрації Вінницької області Мельник Ірина Миколаївна, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 3 - державний нотаріус Тульчинської державної нотаріальної контори Тимчик Наталія Федорівна, про визнання неправомірним та скасування рішення 6 сесії 22 скликання Шпиківської селищної ради, визнання неправомірним і скасування державного акту на право приватної власності на землю, скасування рішень державних реєстраторів, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки відмовлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що суд апеляційної інстанції з урахуванням ч. 1 ст. 367 ЦПК України, переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, зокрема, лише щодо особи, яка її подає.
Так, з матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається, що апеляційна скарга підписана адвокатом Мишковською Т.М. в інтересах лише ОСОБА_1 , ордер на представництво якого додано до апеляційної скарги.
При цьому, з змісту апеляційної скарги вбачається, що рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 18 лютого 2022 року оскаржується в повному обсязі, що може вплинути на права інших позивачів.
Натомість матеріали справи не містять належних, допустимих і достатніх доказів на представництво ОСОБА_6 інших двох позивачів, зокрема, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , як і не додано таких до апеляційної скарги.
Згідно частини 2 статті 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві - стаття 185 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі ст. ст. 356, 357, 185 ЦПК України, а апелянту надається строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 185, 356, 357, 359, 360, 361 ЦПК України суд,
ухвалив:
Визнати неповажними підстави зазначені представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Мишковською Тетяною Миколаївною у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 18 лютого 2022 року.
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Мишковської Тетяни Миколаївни на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 18 лютого 2022 року - залишити без руху, надавши апелянту строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити, що у випадку невиконання вимог ухвали апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернена особі, яка її подала.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду О.Ю. Береговий