Справа № 127/6836/21
Провадження № 22-ц/801/476/2022
Категорія: 42
Головуючий у суді 1-ї інстанції Холодова Т. Ю.
Доповідач:Копаничук С. Г.
28 квітня 2022 рокуСправа № 127/6836/21м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Копаничук С.Г.
суддів: Рибчинського ВП., Оніщука В.В.,
за участю секретаря :
учасники справи:
позивач: Кредитна спілка «Істок»,
відповідачі: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 17 листопада 2021 року, ухвалене у складі судді Холодової Т.Ю. у цивільній справі за позовом Кредитної спілки «Істок» до ОСОБА_1 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором та неустойки,
У березні 2021 року Кредитна спілка «Істок» звернулася в суд із позовом до ОСОБА_1 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором та неустойки . Послались на те, що , що 07 березня 2018 року до Кредитної спілки «Істок» звернувся відповідач ОСОБА_1 із заявою про вступ до кредитної спілки, яку було задоволено. В той же день він сплатив вступний внесок та обов'язковий членський пайовий внесок і на підставі ст. 10, ч. 2 ст. 16 Закону України «Про кредитні спілки» набув членства у Кредитній спілці «Істок».(далі КС.)12.11.2019 року ОСОБА_1 подав до КС заяву на отримання кредиту і цього ж дня між ними було укладено договір про споживчий кредит №ДКВ-2803, умови якого ОСОБА_1 зобов'язався виконувати , останній 12.11.2019 отримав у кредит 41 000 грн.,13.11.2019 - 50 000 грн.14.11.2019 - 9000 грн., а всього отримав 100 000 грн. на строк 24 місяці із зобов'язанням повернення до 11.11.2021 року, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами у розмірі 0,001% річних та сплатою 109,59 грн. щоденно за надання кредиту згідно графіку. Також 12.11.2019 року внесено зміни в укладений договір щляхом укладення було додаткового договору №1 до кредитного договору №ДКВ-2803, згідно якого плата вже становила 438,35 грн.
Оскільки КС свої зобов'язання за договором виконала належним чином, а ОСОБА_1 несвоєчасно та не в повному обсязі здійснював оплату по кредиту, порушуючи умови кредитного договору, в зв'язку з чим станом на 31.10.2020 року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 271 853,57 грн. , з яких- 91 025,23 грн. заборгованість за основною сумою кредиту, 82 220, 31 грн. - заборгованість за платою, 0,97 грн. - заборгованість за відсотками, 712,46 грн - інфляційні втрати, 91607.06 грн - 100% річних згідно ст. 625 ЦК України та п. 4.7.2. кредитного договору, 7000 грн - штраф.
На підставі викладеного позивач просив достроково стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором про споживчий кредит №ДКВ-2803 від 12.11.2019 року у розмірі 271 853,57 грн та судовий збір 4077.8 грн., комісію за перерахування у розмірі 40.78 грн..
Рішенням Вінницького міського суду від 17.11.2021 року позов задоволено. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Істок» заборгованість за кредитним договором №ДКВ-2803 від 12.11.2019 року у розмірі 271 853,57 грн. ,а також судові витрати у вигляді судового збору - 4077.8 грн. і 40,78 грн. комісії , а всього 4188 ,06 грн.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив рішення суду скасувати через порушення судом норм матеріального і процесуального права, а у справі ухвалити нове рішення ,яким у задоволенні позову відмовити. Зазначив, що суд не врахував те, що він з 02.05.2018 року має статус учасника бойових дій. При укладенні кредитного договору позивач був обізнаний про факт проходження відповідачем військової служби за контрактом від 26.01.2020 року ,так як на адресу останнього направлялись листи про списання відсотків за кредитом , 3 %річних і штрафів за порушення строків виплати кредиту, а тому нарахування йому плати за супровід у розмірі 82220,31 грн., заборгованості за відсотками 0.97 грн. ,100% річних - згідно ст.625 ЦК -91607,06 грн. і штрафу в розмірі 7000 грн. суперечить ч.15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців»,п.1 Розділу ІІ Прикінцевих положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно- мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» ,ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» При розгляді справи суд порушив норми процесуального права і не врахував висновки щодо застосування норм права .викладені у постановах ВС .зокрема. від 26.12.2018 року у справі №522/12270/15-ц.
Справа призначалась до розгляду на 14.04.2022 року, однак в зв'язку з неявкою сторін в судове засідання, розгляд її було відкладено на 28.04.2022 року на 14 год.
В судове засідання 28.04.2022 року сторони повторно не з'явились, про день, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином за адресою їх місця проживання, перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Про причини не отримання ними повісток і зміну свого місця проживання (перебування, знаходження), або місцезнаходження суд не повідомляли, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляли ,а тому відповідно до ст. ст.128, 131 ЦПК України, судові повістки про виклик до суду на 28.04.2022 року на 14 год. вважаються сторонам врученими належним чином,
Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи викладене, скорочені строки розгляду скарг на рішення суду, ,відсутність повідомлень про зміну про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження), або місцезнаходження , відсутність заяв про відкладення розгляду справи або розгляд справи за допомогою інших засобів відеозв'язку в режимі відеоконференції, колегія суддів ухвалила розглядати справу у їх відсутність.
Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги ,позовних вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції . Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги ,позовних вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції . Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Перевіривши матеріали справи, рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги , заявлених позовних вимог та підстав позову ,суд апеляційної інстанції вважає що скарга підлягає частковому задоволенню .
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам рішення суду відповідає не повністю .
Суд встановив, що 07.03.2018 ОСОБА_1 , сплативши вступний та обов'язковий внесок ,вступив до Кредитної спілки «Істок» в якості її члена(а.с. 11).
12.11.2019 ОСОБА_1 звернувся до позивача з заявкою на отримання кредиту , у зв'язку із чим на засіданні кредитного комітету КС «Істок» було прийнято рішення про надання йому кредиту згідно поданої заяви в розмірі 100000 грн. (а.с. 12, 13).
12.11.2019 між Кредитною спілкою «Істок» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № ДКВ-2803, відповідно до п.п. 1.1, 1.2 кредитор надав позичальнику грошові кошти в сумі 100000 грн., а позичальник зобов'язався повернути наданий кредит і виконати всі обов'язки за даним договором в повному обсязі. Строк дії договору становить 24 календарних місяці до 11 листопада 2021 року. (а.с. 14-15).
Згідно п. 2.5 договору № ДКВ-2803 плата за надання кредиту становить 109,59 грн. щоденно. Відповідно до п. 3.2 даного договору процентна ставка за користування кредитом становить 0,001 % річних.
12.11.2019 між Кредитною спілкою «Істок» та ОСОБА_1 був укладений Додатковий договір № 1 до договору про споживчий кредит № ДКВ-2803 від 12.11.2019, згідно умов якого щоденна плата за надання кредиту становить 438,35 грн. Вказані зміни дійсні з дати укладання сторонами додаткового договору, інші положення кредитного договору залишаються без змін (а.с. 16).
Позивач належним чином виконав договірні зобов'язання, надавши відповідачу грошові кошти : 12.11.2019 - 41000 грн. ,13.11.2019 - 50000 грн. ,14.11.2019 - 9000 грн., що підтверджується видатковими касовими (а.с. 26, 27, 28).
Пунктом 4.1 договору визначено, що позичальник щомісячно сплачує кредитору платіж, що складається з нарахованої плати, частини кредиту та процентів за користування кредитом до дати та у розмірі, що вказані в Графіку повернення кредиту та сплати зобов'язань, наведеному в додатку до договору.
Відповідно до п. 4.3. договору про споживчий кредит платежі проводяться позичальником згідно з ОСОБА_2 у повному обсязі шляхом внесення готівки в касу кредитора або на зазначений у договорі рахунок.
Згідно п. 4.7.2 вказаного договору за порушення умов договору передбачена сплата позичальником штрафу в розмірі 1000 грн. за порушення сплати кожного платежу, згідно графіку платежів.
У п. 4.7.3 договору передбачено, що за порушення умов договору настають правові наслідки, а саме повернення позичальником суми боргу (основної суми кредиту, плати та процентів) з урахуванням встановленого індексу інфляції та 100% річних від простроченої суми за весь час прострочення сплати зобов'язань за Договором, згідно ст. 625 ЦК України.
15.08.2020 року КС надіслала відповідачу повідомлення про заборгованість ,у якій вимагала погашення кредиту протягом 10 днів з дня отримання повідомлення і попереджала про звернення до суду з метою дострокового стягнення заборгованості. (а.с.29) Вимогу позивача повернути усю суму кредиту та здійснити платежі за нарахованими процентами за користування кредитом та інші платежі відповідач не виконав.
З наданого розрахунку заборгованості та бухгалтерської довідки розрахунку боргу вбачається, що ОСОБА_1 несвоєчасно та не в повному обсязі здійснював оплату по кредиту (зокрема, 13.05.2020 сплатив 8974,77 грн. основної суми кредиту та за період з 18.03.2020 по 13.05.2020 сплатив 20025,23 грн. плати за надання кредиту), чим порушив умови кредитного договору, зв'язку з чим за період з 27.12.2019 по 29.02.2020 та з 26.06.2020 по 31.10.2020 виникла заборгованість.
З вказаних доказів також вбачається, що в у розрахунок заборгованості за договором, позивач ,крім власне розміру непогашеного кредиту - 91025,23 грн. , включив ще заборгованість за платою по супроводу - 82220,31 грн.; заборгованість за відсотками - 0,97 грн.; 100% річних згідно ст. 625 ЦК України та п. 4.7.3 кредитного договору - 91607,06 грн.; штраф згідно п. 4.7.2 договору - 7000,00 грн. (а.с. 31).
Станом на день розгляду справи спір між сторонами не врегульований, відповідач заборгованість за кредитним договором у добровільному порядку не сплатив.
Згідно з ч.1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається з наданих відповідачем до апеляційної скарги доказів, відповідач ОСОБА_1 10.11.2016 року був прийнятий ІНФОРМАЦІЯ_1 на військову службу у Збройні Сили України ,склав 29.11.2016 року військову присягу, є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 і перебуває на військовій службі з 10.11.2016 року ,в тому числі станом на 02.09.2020 року, що підтверджується витягом з послужного списку начальника штабу- першого заступника командира військової частини НОМЕР_1 . З 02.05.2018 року згідно посвідчення серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 є ветераном війни -учасником бойових дій .
На час укладення ОСОБА_1 договору споживчого кредиту і на час спірних правовідносин діє стаття 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» , пункт 15 якої передбачав ,що військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
Пунктом 3 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» дію підпункту 3 пункту 4 цього Закону поширено на військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду, а на резервістів та військовозобов'язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.
Згідно з положеннями Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливим періодом є період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
В Україні особливий період розпочався з моменту оголошення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року та триває по теперішній час.
За змістом статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період продовжується з моменту оголошення рішення про мобілізацію та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Мобілізацією, згідно з положеннями наведеної статті, є комплекс заходів, здійснюваних, серед іншого, з метою переведення Збройних Сил України на організацію і штати воєнного часу.
У частині четвертій статті 3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зазначено, що зміст мобілізації становить переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, а також адміністративно-територіальних одиниць України на роботу в умовах особливого періоду.
Таким чином, закінчення періоду мобілізації не є самостійною підставою для припинення особливого періоду. Законом не визначено чіткого порядку припинення особливого періоду.
Водночас статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» надано визначення поняттю демобілізації як комплексу заходів, спрямованих, серед іншого, на планомірне переведення Збройних Сил України, інших військових формувань, на організацію і штати мирного часу.
Системний аналіз наведених правових норм, а також загальновідомих обставин іноземної агресії щодо України дає суду підстави стверджувати, що у проміжки між періодами проведення мобілізації стан особливого періоду не припинявся.
Відповідно до пункту 13 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» особам, які мають право на пільги, гарантії та компенсації, передбачені цим Законом, видаються посвідчення.
Аналіз статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» дає підстави зробити висновок, що перелік пільг військовослужбовців та членів їх сімей закріплений у пунктах 1-12 цього закону та право на отримання саме цих пільг потребує наявність відповідного посвідчення.
Разом з цим, пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.
Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини та наведені положення законодавства, вбачається висновок про те , що відповідачу позивачу, як військовослужбовцю Збройних сил України, проценти ,прирівняні до них оплати та штрафні санкції за кредитним договором нараховуватися не повинні, оскільки на нього поширюються пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»
Та обставина, що позивач не знав і нараховував заборгованість включно зі всіма складовими ,а суд також приймав рішення, не маючи достовірних даних про вказані обставини, не спростовують права відповідача ,як військовослужбовця, на гарантоване законом надання йому відповідних пільг .
Таким чином, доводи апеляційної скарги є частково обгрунтованими, а тому рішення суду в частині стягнення з відповідача розмірів неустойки, штрафу , відсотків та прирівняних до них оплат ( плати за супровід ) підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення - про відмову у задоволенні цієї частини вимог. Разом із тим, оскільки суд стягнув заборгованість, вказавши її у резолютивній частині у загальній сумі 271 853,57 грн., рішення суду підлягає скасуванню в цілому з ухваленням нового рішення про стягнення з відповідача непогашеної суми кредиту у розмірі 91 025,23 грн.
В іншій частині в задоволенні позову необхідно відмовити.
Також відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають частковому відшкодуванню ОСОБА_1 в порядку взаємозаліку витрат на судовий збір у розмірі 2752,51 грн.
Керуючись ст.ст.374,376,382-384 ЦПК ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 17 листопада 2021 року скасувати.
Позов Кредитної спілки «Істок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та неустойки задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Істок» заборгованість за договором про споживчий кредит у розмірі непогашеної суми кредиту у розмірі 91 025,23 грн.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Кредитної спілки «Істок» на користь ОСОБА_1 різниці у відшкодуванні 2752,51 грн. судового збору
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий Копаничук С.Г.
Судді Рибчинський В.П.
Оніщук В.В.