Справа № 127/3932/22
Провадження №22-ц/801/970/2022
Категорія: 36
Головуючий у суді 1-ї інстанції Дернова В. В.
Доповідач :Береговий О. Ю.
03 травня 2022 рокуСправа № 127/3932/22м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Берегового О.Ю. (суддя - доповідач),
суддів: Ковальчука О.В., Шемети Т.М.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження в справі за скаргою ОСОБА_1 на дії Третього відділу ДВС у м. Вінниці Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 15 лютого 2022 року,
встановив:
Не погодившись із ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15 лютого 2022 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про її повернення, з огляду на таке.
У тексті апеляційної скарги ОСОБА_1 використовує лексику, яка не притаманна для написання ділових документів (в тому числі апеляційної скарги), зокрема відображає зневажливе ставлення до судової гілки влади загалом.
Так, обґрунтування апеляційної скарги з використанням образливих та лайливих тверджень на адресу місцевого та апеляційного суду, а також працівників апарату цих судів, виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що, наприклад, у розумінні Європейського суду з прав людини констатується як зловживання правом на подання заяви.
Таким чином, звертаючись до апеляційного суду з апеляційної скаргою, використовуючи при цьому некоректну лексику, яка має цинічний (зневажливо-знущальний характер), апеляційний суд вбачає в діях ОСОБА_1 зловживання процесуальними правами.
Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.
У частинах третій - четвертій статті 44 ЦПК України визначено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Отже, на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає в тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб'єктивних цивільних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб'єктивних прав. Суб'єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб'єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб'єктивного процесуального права.
Апеляційний суд звертає увагу, що саме з метою виконання завдання цивільного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Отож, якщо особа здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей (зокрема, образити, принизити учасників судового процесу, їхніх представників, суд, виявити до них і до їхніх дій власні негативні емоції), така особа виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами.
Дії учасників судового процесу та їхніх представників мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню цивільного судочинства. Зміст права на справедливий суд несумісний зі свідомим виявом учасником судового процесу чи його представником неповаги до честі, гідності, репутації іншого учасника, представника, суду тощо. Тому суди не повинні розглядати справи, в яких особа, яка ініціювала судовий процес, використовує її процесуальні права на шкоду іншим учасникам судового процесу й інтересам правосуддя.
У процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасники судового процесу, їхні представники, інші особи мають ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, їхніх представників, суду, осіб, які не беруть участь у судовому процесі. Суд не повинен толерувати використання нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів, зокрема для надання характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям). Такі слова та символи не можна використовувати ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників.
Такі висновки апеляційного суду узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду у постановах від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (пункт 22), від 14 березня 2019 року у справі № 9901/34/19, від 7 листопада 2019 року у справі № 9901/324/19).
Аналогічно Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. mutatis mutandis ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02)).
Частиною першою статті 143 ЦПК України передбачено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Згідно з частинами першою - другою статті 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною дев'ятою статті 203 цього Кодексу.
Отже, звернення ОСОБА_1 з апеляційною скаргою, у якій використана некоректна лексика, яка має цинічний (зневажливо-знущальний характер), є виявом очевидної неповаги, не спрямоване на ефективний захист його прав, свобод та інтересів, а тому суперечить завданню цивільного судочинства та є зловживанням процесуальними правами.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання дій ОСОБА_1 зловживанням процесуальними правами та повернення йому апеляційної скарги на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 15 лютого 2022 року.
З метою запобігання в подальшому зловживанням ОСОБА_1 процесуальними правами, до нього необхідно застосувати заходи процесуального примусу - стягнути в дохід державного бюджету штраф в розмірі одного прожиткового мінімуму доходів громадян для працездатних осіб, що згідно зі статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» з 1 січня 2022 року становить 2481 грн.
Разом з тим, вказане не позбавляє скаржника за наявності підстав, права подати апеляційну скаргу добросовісно користуючись цим правом, тобто, керуючись завданням цивільного судочинства, виявляючи повагу до суду, учасників судового процесу та виконуючи інші вимоги чинного законодавства.
Керуючись статтями 44, 143, 259, 260, 271, 381 ЦПК України апеляційний суд, -
ухвалив:
Визнати, що звернення ОСОБА_1 з апеляційною скаргою на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 15 лютого 2022 року є діями, що суперечать завданню цивільного судочинства та є зловживанням процесуальними правами.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 15 лютого 2022 року повернути особі, яка її подала.
Застосувати до ОСОБА_1 , заходи процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 к., та стягнути з нього вказану суму в дохід Державного бюджету України.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач О.Ю. Береговий
Судді: О.В. Ковальчук
Т.М. Шемета