Справа 688/911/22
№ 2-аз/688/1/22
Ухвала
про забезпечення позову
03 травня 2022 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Козачук С.В.,
з участю секретаря судового засідання - Марчук І.Г.,
розглянувши заяву адвоката Сахнюка Олександра Володимировича в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом адвоката Сахнюка Олександра Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Шепетівського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Хмельницькій області, Головного управління національної поліції в Хмельницькій області, третя особа ТОВ «АВЕСТУС ЛІЗИНГ» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
адвокат Сахнюк О.В. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 до Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, ГУНП в Хмельницькій області, за участі третьої особи ТОВ «АВЕСТУС ЛІЗИНГ», з позовом, в якому просить визнати тимчасове затримання транспортного засобу автомобіля марки AUDI А6, універсал-В, VIN-код НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2004 року виготовлення, в порядку ч. 1 ст. 130 КУпАП та на підставі ст. 265-2 КУпАП оформлене актом огляду та тимчасового затримання від 24.03.2022 року, складеним інспектором ВРПП Шепетівського РУП капітаном поліції Ярощуком С.М., та поміщення його на спеціальний майданчик ГУНП в Хмельницькій області за адресою: вул. Старокостянтинівське шосе, 31, в м. Шепетівка, протиправними; визнати бездіяльність ГУНП в Хмельницькій області у неповерненні ОСОБА_1 вищевказаного автомобіля та технічного паспорту на нього протиправною та зобов'язати ГУНП в Хмельницькій області повернути ОСОБА_1 автомобіль та технічний паспорт на вказаний автомобіль.
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 02 травня 2022 року відкрито провадження в справі та призначено судовий розгляд на 14год. 30 хв. 12.05.2022 року.
03.05.2022 року адвокат Сахнюк О.В. в інтересах ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив забезпечити адміністративний позов у справі 2а/688/28/22 шляхом заборони відповідачу ГУНП в Хмельницькій області передавати автомобіль марки AUDI А6, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який перебуває на спеціальному майданчику ГУНП в Хмельницькій області за адресою: вул. Старокостянтинівське шосе, 31, в м. Шепетівка іншим особам, окрім TOB «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» чи ОСОБА_1 до винесення судового рішення у даній справі.
Подану заяву мотивує тим, що інспектором ВРПП Шепетівського РУП капітаном поліції Ярощуком С.М. безпідставно складено акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 24.03.2022 року автомобіля марки Audi А6, державний номер НОМЕР_2 . В даному акті зазначено, що автомобіль тимчасово затримується в порядку ч. 1 ст. 130 КУпАП та на підставі ст. 265-2 КУпАП. Власником вказаного автомобіля на момент вилучення є TOB «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» відповідно до договору фінансового лізингу №ЧГ-1 724 від 14.12.2021 року, ОСОБА_1 фактично являється титульним володільцем, оскільки автомобіль знаходиться у його законному володінні і сплачує лізингову виплату.
Транспортний засіб ОСОБА_1 після його зупинки взагалі не перешкоджав дорожньому руху та не створював загрозу безпеці руху, а його тимчасове затримання є грубим порушенням закону, оскільки санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП не передбачає оплатне чи безоплатне вилучення транспортного засобу. Жодних документів на те, що військове командування за наявної необхідності надало запит для Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницької області стосовно тимчасово затриманого автомобіля марки Audi А6 р.н. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 , не має, а навпаки є відповідь, стосовно відсутності такої необхідності, а тому вбачається його самоуправне вилучення. Автомобіль був тимчасово затриманий у незаконний спосіб без достатніх на те підстав, що підпадає під поняття очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, так як ОСОБА_1 вже телефонували і попереджали про скору оцінку вказаного автомобіля для його подальшого вилучення.
Дослідивши матеріали справи та заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про її задоволення з наступних підстав.
За правилами ч. 1 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Подана заява про забезпечення позову призначена до розгляду судом відповідно до вимог ч. 1 ст. 154 КАС України, а тому в судове засідання сторони не викликались.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують порядок забезпечення позову, є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача чи інших осіб, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому, з огляду на приписи ст. 151 КАС України, небезпека заподіяння шкоди до вирішення справи по суті не є фактом, який підлягає встановленню, а є елементом аргументації або оціночною категорією.
Із матеріалів справи вбачається, що 24.03.2022 року інспектором ВРПП Шепетівського РУП Ярощуком С.М. відповідно до інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі складено акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, а саме автомобіля марки Audi А6, державний номер НОМЕР_2 , в зв'язку з ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Власником вказаного автомобіля є TOB «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» відповідно до договору фінансового лізингу №ЧГ-1 724 від 14.12.2021 року.
Вказане, з огляду на положення п. 1 ч. 2 ст. 150 КАС України, є підставою для постановлення ухвали про забезпечення позову.
У частині другій статті 150 КАС України законодавчо регламентовано чіткі підстави для вжиття заходів забезпечення позову і правова конструкція цієї норми вимагає встановлення судом на цій стадії лише ймовірності ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту чи поновлення порушених або оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Такі ознаки не мають окреслених законодавчих меж та кваліфікуючих критеріїв і в кожній конкретній справі ці поняття є оціночними.
Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи від 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами.
Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» (Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Суд також враховує висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» (Doran v. Ireland), відповідно до яких поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суд враховує ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо необхідності вжиття ефективного та своєчасного судового захисту порушеного права заявника, за захистом якого він звернувся.
Невжиття заходів забезпечення позову ускладнить та унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №826/8556/17, від 26 квітня 2019 року у справі №826/16334/18.
Водночас, суд зазначає, що вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. При цьому, правова оцінка дій та рішень відповідачів підлягатиме встановленню під час судового розгляду даної справи.
Суд дійшов висновку про те, що обраний спосіб забезпечення позову є співмірним, відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних інтересів учасників процесу та відповідає інституту забезпечення позову в адміністративному судочинстві.
Враховуючи предмет позову, характер спірних правовідносин, з метою забезпечення збалансованості інтересів обох сторін у справі, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить позивач, суд приходить висновку, що заява представника позивача є підставною та обґрунтованою, а відтак підлягає задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 156 КАС України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Керуючись ст.ст. 150-154, 243, 248, 250, 256, 294, 295 КАС України, суд -
ухвалив:
Заяву адвоката Сахнюка Олександра Володимировича в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом адвоката Сахнюка Олександра Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Шепетівського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Хмельницькій області, Головного управління національної поліції в Хмельницькій області, третя особа ТОВ «АВЕСТУС ЛІЗИНГ» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
В порядку забезпечення позову в адміністративній справі №688/911/22 2-а/688/28/22 заборонити відповідачу Головному управлінню національної поліції в Хмельницькій області передавати автомобіль марки AUDI А6, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який перебуває на спеціальному майданчику ГУНП в Хмельницькій області за адресою: вул. Старокостянтинівське шосе, 31, в м. Шепетівка іншим особам, окрім ТОВ «АВЕСТУС ЛІЗИНГ» чи ОСОБА_1 , до винесення судового рішення у даній справі.
Копію ухвали негайно після її постановлення надіслати Шепетівському районному управлінню поліції Головного управління національної поліції в Хмельницькій області, Головному управлінню національної поліції в Хмельницькій області для виконання, іншим учасникам справи для відома.
Ухвала підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на ухвалу суду подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: С.В. Козачук