Справа № 686/8558/22
Провадження № 2-а/686/184/22
3 травня 2022 року
Хмельницький міськрайонний суд в складі:
головуючого судді Карплюка О.І
при секретарі Лазоренко К.Ю.
з участю представника
позивача Мельничук О.Я.
перекладача Станіславової Л.Л.
та відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницького справу за адміністративним позовом Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області до ОСОБА_1 про затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні та примусового видворення за межі України, -
Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні та примусового видворення за межі України громадянина Республіки Таджикистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та примусового видворення його за межі території України.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала.
Відповідач в судовому засіданні проти позову не заперечує, пояснивши суду, що не встиг виготовити документи.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Так, відповідно до вимог ч. 3 ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянствав'їжджають в Україну за наявностівизначеногоцим Законом чиміжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України.
Згідно до п. 14 статті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.
Судом встановлено, що 3 травня 2022 посадовими особами Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області було виявлено громадянина Республіки Таджикистан ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває на території України з порушенням міграційного законодавства. Документів, які б свідчили про законність перебування його на території України відсутні.
Відповідно до відмітки в паспорті громадянина Республіки Таджикистан для виїзду за кордон Відповідач в'їхав на територію України 22.10.2019 через ПП «Бориспіль», після чого її не покидав.
В ході перевірки також було встановлено, що 6 вересня 2021 року Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області Відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст.203 КУпАП, за проживання на території України з порушенням вимог Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Свою вину Відповідач визнав, та відповідно до фіскального чеку №76075252 штраф сплатив.
Крім того, 06.09.2021 року Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області відносно Відповідача було прийнято Рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни та зобов'язано останнього в строк до 26.09.2021 року покинути територію України. Відповідно до статті 16 КУпАП іноземці і особи без громадянства, які перебувають на території України, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах з громадянами України.
В частині 2 статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» зазначається, що рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першій цієї статті, може супроводжуватися забороною щодо подальшого в'їзду в Україну строком на три роки. Строк заборони щодо подальшого в'їзду в Україну обчислюється з дня винесення такого рішення. Порядок виконання рішення про заборону щодо подальшого в'їзду в Україну визначає Кабінет Міністрів України.
Враховуючи, що станом на 3 травня 2022 року відповідач перебуває на території України з порушенням міграційного законодавства, понад встановлений законодавством термін. Постійного офіційно зареєстрованого місцяпроживання та законного джерела існування не має.
3 травня 2022 позивачем відносно відповідача було складено протокол за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 203 КУпАП та винесено постанову про накладення на Відповідача адміністративного стягнення у вигляді штрафу, в розмірі 3400 грн. Свою вину Відповідач визнав, з зазначеними документами ознайомився та підписав.
Відповідно до п. 14 ст. 1 Закону № 3773-VІ нелегальний мігрант - це іноземецьабо особа без громадянства, якіперетнулидержавний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненнямприкордонного контролю і невідкладно не звернулисяіззаявою про надання статусу біженцячиотриманняпритулку в Україні, а такожіноземецьабо особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.
Абзацом 1 статті 21 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» зазначено, що в'їзд в Україну, перебування на території України та транзитний проїзд через територію України іноземців та осіб без громадянства здійснюється за наявності достатнього фінансового забезпечення або наявності можливості отримати таке забезпечення законним способом на території України. Порядок підтвердження достатнього фінансового забезпечення та його розмір встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» нелегальні мігранти та інші іноземці та особи без громадянства, які вчинили злочин, адміністративні або інші правопорушення, несуть відповідальність відповідно до закону.
Частиною 1 статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення.
У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України.
Частиною 4 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» встановлено, що іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Відповідно до статті 16 КУпАП іноземці і особи без громадянства, які перебувають на території України, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах з громадянами України. Тобто, до іноземців та осіб без громадянства застосовуються види адміністративних стягнень, визначені статтею 24 КУпАП.
Відповідно до частини 3 статті 24 КУпАП законами України може бути передбачено адміністративне видворення за межі України іноземців і осіб без громадянства за вчинення адміністративних правопорушень, які грубо порушують правопорядок.
Відповідно до частини 1 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» «Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави».
Відповідно до частини 1 статті 288 КАС України позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну, а також позовні заяви центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України подаються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органу охорони державного кордону чи Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Частина 1 статті 289 КАС України визначає, що за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України; 2) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 4) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Невиконання Відповідачем Рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про примусове повернення та ухилення від виїзду за межі території України дає достатні підстави вважати, що Відповідач ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення, що підтверджується грубим порушенням Відповідачем міграційного законодавства України.
Судом встановлено, що відповідач перебуває на території України без наявних законних підстав, щоб залишити територію України ОСОБА_4 не вживає ніяких заходів.
Оцінюючи встановлене, суд приходить до висновку, що вимоги позову є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючисьст.ст. 139, 288, 289 КАС України, ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд,-
Позов задоволити.
Затримати з метою забезпечення примусового видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні та примусового видворення за межі України, громадянина Республіки Таджикистан ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Примусово видворити громадянина Республіки Таджикистан ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі території України.
Допустити негайне виконання рішення суду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого адміністративного апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя:
03.05.2022