14.04.2022 Справа №607/14361/21
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді - Сливки Л.М.
за участі секретаря судового засідання - Бублінської О.Ю.,
за відсутності учасників справи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, про позбавлення батьківських прав,
ОСОБА_1 пред'явила до суду позов до відповідача ОСОБА_2 , у якому просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що з 20 червня 2014 року перебувала у зареєстрованому шлюбі із відповідачем ОСОБА_2 . Від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася дочка ОСОБА_3 . Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 травня 2017 року шлюб між нею та відповідачем розірвано. Вказує, що з моменту розірвання шлюбу відповідач не приймає жодної участі у житті дочки та не підтримує із нею спілкування, не цікавиться станом здоров'я дитини та її потребами, не надає матеріальної допомоги на її утримання, не дбає про її фізичний та духовний розвиток. З цих підстав, позивачка вважає, що поведінка відповідача свідчить про свідоме нехтування ним своїми батьківськими обов'язками. За вказаних обставин просила позов задовольнити.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 серпня 2021 року провадження у зазначеній справі було відкрите, та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Відповідач ОСОБА_2 відзиву на позов до суду не подавав.
13 жовтня 2021 року судом залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, про що постановлено ухвалу суду, занесену до протоколу судового засідання.
21 лютого 2022 року судом закрито підготовче провадження у даній цивільній справі та призначено її до судового розгляду по суті.
Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, однак, направила до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, вказала, що заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просила їх задовольнити, не заперечила проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з'явився, не повідомивши про причини неявки, заяв про розгляд справи за його відсутності, чи відкладення розгляду справи до суду не подавав. Відзиву на позов не подавав.
Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, попередньо, надійшла до суду заява про розгляд справи за відсутності їх представника, повністю підтримують висновок органу опіки та піклування, який прийнятий з урахуванням найкращих інтересів дитини.
За вказаних обставин, суд приходить до переконання, що згідно з ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідач був належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, повторно не з'явився у судове засідання без повідомлення причин, не подав відзиву, а позивачка не заперечила проти заочного вирішення справи.
Судом установлено:
Позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 вступили у зареєстрований шлюб 20 червня 2014 року.
ІНФОРМАЦІЯ_3 від шлюбу у сторін народилася дочка ОСОБА_3 , про що складено актовий запис №1632 Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції, яким 15 липня 2014 року видане свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 .
Заочним рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 травня 2017 року, ухваленим у цивільній справі №607/2335/17 розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Як убачається із розрахунку заборгованості зі сплати аліментів наданого головним державним виконавцем Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління у Тернопільській області Бойко Д.О., станом на 01 серпня 2021 року боржника ОСОБА_2 наявна заборгованість зі сплати аліментів, які стягуються із нього на дочку ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частки усіх видів його заробітку, згідно судового наказу №607/14096/17, виданого 09 січня 2018 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області, - у розмірі 89237,34 гривень.
Згідно довідки №10, виданої 04 червня 2021 року Тернопільською початковою школою №3 Тернопільської міської ради, батько дитини ОСОБА_3 , вихованки спец. групи №3 Тернопільської початкової школи №3, жодного разу за період навчання дитини не приходив, не брав активної участі в житті групи, батьківські збори не відвідував, за харчування не оплачував, в житті дитини в закладі участі не брав.
Відповідно до Довідки, виданої Педіатричним відділенням №4 поліклінічного відділу КНП «Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня», ОСОБА_3 спостерігається в педіатричному відділенні №4 з діагнозом: F80. Догляд за дитиною здійснюється виключно матір'ю.
Як убачається із висновку органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько дитини на засідання комісії не з'явився та не повідомив причини відсутності хоча був належним чином повідомлений. З малолітньою ОСОБА_3 проведено бесіду, під час якої з'ясовано, що батька вона не пам'ятає, він їй не телефонує, не вітає із днем народження.
Рішенням Виконавчого комітету Тернопільської міської ради №54 від 18 січня 2022 року затверджено висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Проаналізувавши в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Відповідно до вимог ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до вимог ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.
Вимогами частини 1 статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" встановлено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно із вимогами ст. 164 Сімейного кодексу України - мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Згідно із вимогами статей 9,18 Конвенції «Про права дитини», ратифікованої Постановою Верховної Ради України 27.02.1991р., № 780-Х11 батьки несуть основну відповідальність за виховання дітей. Найважливіший обов'язок матері і батька це обов'язок виховувати, ростити дитину; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати до самостійного життя, забезпечити здобуття повної загальної освіти, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Вимогами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні.
Оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельно оцінювати низку факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте, необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (п.79 рішення ЄСПЛ від 10 січня 2008 у справі «Кірнс проти Франції» (Kearns v. France) (заява № 35991/04).
Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «Хант проти України» від 07.12.2006 року (п.54) зазначив, що позбавлення батьківських прав має бути виправдане інтересами дитини, і такі інтереси повинні мати переважний характер над інтересами батьків, між інтересами дитини та інтересами батьків має існувати справедлива рівновага.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.
Зокрема, Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Згідно роз'яснень, викладених в цій Постанові ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного огляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїх обов'язків.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Судом установлено, що відповідач ОСОБА_2 не цікавиться життям дочки ОСОБА_3 , не підтримує із дочкою жодного спілкування, не цікавиться її станом здоров'я, фізичним та духовним розвитком, не надає матеріальної допомоги, дитина не знає відповідача як батька.
Установлені факти, як кожен окремо, так і в їх сукупності, суд оцінює як ухилення відповідача ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов'язків відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоме нехтування ним своїми обов'язками щодо неповнолітньої дитини.
Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини, у зв'язку з чим, ураховується відсутність будь-якого спілкування відповідача з сином досить тривалий час по відношенню до віку дитини, існування реальної можливості виконання батьківських обов'язків, проте їх свідоме невчинення.
Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач ОСОБА_2 не надав жодних заперечень проти викладених у позові обставин.
За вказаних обставин, беручи до уваги висновок органу опіки та піклування, з метою забезпечення прав неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на її розвиток у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, виходячи саме із інтересів неповнолітньої дитини, суд приходить до переконання про те, що позовні вимоги про позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є підставними та підлягають до задоволення.
Вимогами ст.141 ЦПК України передбачено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 89,141, 264, 265, 268, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 908 гривень судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем у загальному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Дата складення повного судового рішення 25 квітня 2022 року.
Реквізити учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, адреса місця знаходження - бульвар Т. Шевченка, 1, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 34334305.
Головуючий суддяЛ. М. Сливка