Справа № 484/4332/21
Провадження № 2/484/159/22
03.05.2022р. Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
в складі : головуючого судді - Літвіненко Т.Я.
секретар судового засідання - Шаповалова В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську цивільну справу за позовом Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди
01.11.2021р. до суду надійшов позов Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, про стягнення з останнього, шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу в розмірі 18 200,00грн.
Мотивуючи позовні вимоги представник позивача вказав, що ОСОБА_1 26 березня 2019 р. біля будинку АДРЕСА_1 , самовільно, без відповідного дозволу, ордеру, здійснив незаконне пошкодження до ступеня припинення росту 5 дерев породи «Горіх», що є порушенням ст. 40 Закону України «Про рослинний світ», ст. ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 16, 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», п. 3 Порядку видалення дерев, кущів, газонів, квітників у населених пунктах, затвердженого постановою КМУ № 1045 від 01.08.2006р., у зв'язку з чим його було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення. Внаслідок вчиненого відповідачем правопорушення державі нанесено шкоду в розмірі 18 200,00грн. Добровільно сплатити завдані збитки відповідачі не бажають.
Представник позивач а в судове засідання не з'явився, надав суду заяву в якій вказав, що позов підтримує в повному обсязі, просив його задовольнити та справу слухати без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог вказуючи, що Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) не наділена правом звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної Первомайській міській раді пошкодженням та вирубкою дерев, власністю якої вони є, а тому, на його думку, у справі відсутній предмет спору, адже державі збитків не завдавалось.
Представник відповідача, ОСОБА_2 , в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій вказав, що позовні вимоги не визнає та просив справу розглядати без його участі і участі відповідача.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що 26 березня 2019 року державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища державної екологічної інспекції у Миколаївській області Мельник І.Л. відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 000310, відповідальність за яке передбачена ст. 153 КУпАП.(а.с.18-19)
Зі змісту зазначеного протоколу вбачається, що ОСОБА_1 26 березня 2019 р. о 15.20год., біля будинку АДРЕСА_1 , самовільно, без відповідного дозволу, ордеру, здійснив незаконне пошкодження до ступеня припинення росту 5 дерев породи «Горіх», діаметрами у корі біля шийки кореня: 27см., 32см., 35см., 46см., 51см., що є порушенням ст. 26,27 Закону України «Про рослинний світ», п. 2,3,4,5 Порядку видалення дерев, кущів, газонів, квітників у населених пунктах, затвердженого постановою КМУ № 1045 від 01.08.2006р.
Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
За статтею 66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Згідно ч. 1, 2 ст. 40 Закону України «Про рослинний світ» порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні, зокрема, у: самовільному спеціальному використанні природних рослинних ресурсів; порушенні правил загального використання природних рослинних ресурсів; протиправному знищенні або пошкодженні об'єктів рослинного світу
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» на об'єктах благоустрою забороняється, зокрема: 1) виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов'язковість його отримання передбачена законом; 2) самовільно влаштовувати городи, створювати, пошкоджувати або знищувати газони, самовільно висаджувати та знищувати дерева, кущі тощо.
Згідно ч. 1, 3 ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв. Видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3 Порядку видалення дерев, кущів, газонів, квітників у населених пунктах, затвердженого постановою КМУ № 1045 від 01.08.2006р. видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється: за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - компетентний орган) на підставі ордера (крім випадків, передбачених пунктами 7-10 цього Порядку); на підставі документів, визначених статтями 35-37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Постановою державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища державної екологічної інспекції у Миколаївській області Мельник І.Л. від 27 березня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 153 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 476 грн.(а.с.20-21)
Зазначена постанова у порядку, визначеному ст..287-289 КУпАП, не оскаржувалася та набрала законної сили 07.04.2019 року.
Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Факт самовільного (без відповідного ордеру), спиляння до ступеня припинення росту 5 дерев породи «Горіх» сторонами не оспорювався.
Також, згідно квитанції № 0.0.1309722339.1 від 27 березня 2019 року відповідач добровільно сплатив зазначений штраф.
У відзиві на позов відповідач вказував, що Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) не наділена правом звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної Первомайській міській раді пошкодженням та вирубкою дерев, власністю якої вони є, а тому у справі відсутній предмет спору, адже державі збитків не завдавались.
Однак, дане твердження відповідача суперечить вимогам чинного законодавства та є наслідком невірного тлумачення норм права виходячи з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та пунктами 1 та 7 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Держекоінспекція є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду(контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів та здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Зі змісту Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07 квітня 2020 року № 230, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2020 р. за № 350/34633 (далі - Положення), вбачається, що Державна екологічна інспекція Південно- Західного округу (Миколаївська та Одеська області) області (далі - Інспекція) є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.
Як визначено пунктом 3 Розділу І Положення, основними завданнями Інспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції у межах відповідної території.
Підпунктом 5 пункту 2 розділу II Положення встановлено, що Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства зокрема про охорону, захист, використання та відтворення лісів, зокрема щодо:
- пошкодження дерев і чагарників, знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розплідниках і на плантаціях, природного підросту та самосіву на землях, призначених під відновлення лісу, законності вирубування;
-повноти та законності здійснених заходів щодо відтворення лісів, зокрема цінними та рідкісними породами дерев, породами, притаманними відповідному регіону, та повноти заходів з догляду за лісовими культурами на землях, призначених під відновлення лісу; раціонального та невиснажливого використання лісових ресурсів;
-добування продуктів лісу та використання лісових ресурсів;
-здійснення комплексу необхідних заходів захисту для забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу, застосування пестицидів і агрохімікатів у лісовому господарстві та лісах;
-використання полезахисних лісосмуг, водоохоронних і захисних лісових насаджень;
-заготівлі деревини в порядку рубок головного користування та здійснення лісогосподарських заходів;
-експлуатації нових і реконструйованих підприємств, цехів, агрегатів,- транспортних шляхів, магістральних трубопроводів, комунальних та інших об'єктів, не забезпечених обладнанням, що запобігає шкідливому впливу на стан і відтворення лісів;
-збереження корисної для лісу фауни;
Відповідно до пункту 3 розділу II Положення визначено, що Інспекція проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов'язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування).
Згідно пункту 9 розділу II Положення, Інспекція складає протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 10 розділу II Положення, Інспекція пред'являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами.
Згідно пункту 11 розділу II Положення, Інспекція вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.
Постановою Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2020 р. № 802 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів та ліквідацію територіальних органів Державної екологічної інспекції» утворено як юридичну особу публічного права, зокрема. Державну екологічну інспекцію Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), ліквідовано як юридичну особу публічного права, зокрема. Державну екологічну інспекцію в Одеській області та Державну екологічну інспекцію у Миколаївській області.
Пунктом 3 Постанови № 802 визначено, що територіальні органи Державної екологічної інспекції, що ліквідуються згідно з пунктом 2 цієї постанови, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень відповідним міжрегіональним територіальним органам, які утворюються згідно з пунктом 1 цієї постанови.
На виконання зазначеної постанови Державною екологічною інспекцією України 22.12.2020р. прийнято наказ № 502 «Про питання діяльності Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області)», яким визначено Державній екологічній інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) забезпечити здійснення покладення на неї функцій і повноважень на відповідній території відповідно до Положення, Державній екологічній інспекції в Одеській області припинити здійснення функцій і повноважень. (а.с.23-24)
Згідно пункту 4 зазначеного наказу датою початку здійснення відповідних повноважень і виконання відповідних функцій Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) є 23.12.2020р.
Наказом Державної екологічної інспекції України від 01.06.2021р. № 255 затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію Південно- Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (нова редакція)
Відповідно до пункту 2 Розділу II Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства зокрема, про охорону, захист, використання та відтворення лісів, зокрема щодо: пошкодження лісів та чагарників, знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розплідниках і на плантаціях, природного підросту та самосіву на землях, призначених під відновлення лісу.
Також відповідно до п. 10 Розділу II Положення, Інспекція пред'являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) є належним позивачем у даній справі.
Згідно розрахунку розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах м. Первомайськ, внаслідок самовільного знищення дерева ОСОБА_1 , заподіяна шкода державним інспектором розрахована за «Таксами для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08 квітня 1999 року №559 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 01.02.2012р. № 111 (додаток № 1) та становить 18 200,00грн.(а.с.17)
Так, розмір шкоди становить:
діаметр дерева у корі біля шийки кореня: 27см., порода «Горіх», за кожне дерево, знищене до ступеня припинення росту - 1000грн.;
діаметр дерева у корі біля шийки кореня: 32см., порода «Горіх», за кожне дерево, знищене до ступеня припинення росту - 1250грн.;
діаметр дерева у корі біля шийки кореня: 35см., порода «Горіх», за кожне дерево, знищене до ступеня припинення росту - 1650грн.;
діаметр дерева у корі біля шийки кореня: 46см., порода «Горіх», за кожне дерево, знищене до ступеня припинення росту - 2300грн.;
діаметр дерева у корі біля шийки кореня: 51см., порода «Горіх», за кожне дерево, знищене до ступеня припинення росту - 2900грн.;
Всього завдано шкоду на суму 9 100грн.
Відповідно до п. 1 примітки до додатку 1 Постановою Кабінету Міністрів України від 08 квітня 1999 року №559 розмір шкоди, заподіяної внаслідок знищення або пошкодження до ступеня припинення росту таких дерев і чагарників декоративних та цінних порід: смереки (ялини) колючої, ялиці, псевдотсуги, модрини, туї, сосни Веймутова, ельдарської і румелійської, дерев і чагарників родини кипарисових, виноградових, гінгко дволопатевого, кедрів усіх видів, секвої вічнозеленої, метасеквої, катальпи, самшиту, платана, дуба пухнастого, лавра, церцису європейського, лавровишні, липи американської і повстистої, магнолії, бархату амурського, горіхоплідних, софори, фотінії, прищеплених видів і форм деревних і чагарникових рослин, обчислюється за цією таксою, збільшеною у два рази.
Тобто, загальна сума завданої шкоди становить 18 200грн., а тому суд повністю погоджується із наданим позивачем розрахунком.
Крім того, розрахунок розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах м. Первомайськ, внаслідок самовільного знищення дерева ОСОБА_1 , останнім у встановленому законом порядку спростований не був та альтернативний розрахунок позивачем суду не надано.
28 березня 2019 року Державна екологічна інспекція у Миколаївській області направила на адресу ОСОБА_1 лист «Про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного знищення дерев» та запропонувала останньому добровільно відшкодувати завдані збитки в розмірі 18 200,00грн., однак цього зроблено не було. (а.с.15-16)
Відповідно до частини четвертої статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Згідно ч. 1 ст. 69 статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Особи, яким завдано такої шкоди, мають право на відшкодування неодержаних прибутків за час, необхідний для відновлення здоров'я, якості навколишнього природного середовища, відтворення природних ресурсів до стану, придатного для використання за цільовим призначенням.
Відповідно до частини першої та пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, з аналізу якої слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина 2статті 1166 Цивільного кодексу України).
Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести неправомірність поведінки особи; неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії; наявність шкоди; під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вина особи, що завдала шкоду.
Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти, як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто діє презумпція вини завдавача шкоди.
Стаття 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (пункт 3 частини першої).
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Європейський суд з прав людини зауважує, що принцип процесуальної рівності сторін передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року).
Згідно з пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Створення рівних можливостей учасникам процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін.
Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів ( Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands ) від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88 § 33).
Ці висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 200/11343/14-ц, в якій, з метою ефективного гарантування права на справедливий суд, відступила від висновку Верховного Суду України, сформульованого у постановах від 30 вересня 2015 року у справі № 6-780цс15 та від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1374цс17.
На підставі вищевикладеного, враховуючи, що ОСОБА_1 , самовільно (без відповідного ордеру), здійснив незаконне пошкодження до ступеня припинення росту 5 дерев породи «Горіх», що було встановлено постановою державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища державної екологічної інспекції у Миколаївській від 27 березня 2019 року, і призвело до заподіяння шкоди навколишньому середовищу в розмірі 18 200,00грн., суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача, нанесених збитків, а тому суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2270 грн. витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст. ст. 3, 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Держави України (р/р UA588999980333189331000014474, Казначейство України (ел. адм. подат.), Первомайська міська ТГ, Миколаїв.ГУК/тг м. Первомайськ/24062100, код ЄДРПОУ: 37992030, грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності) суму шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, у вигляді збитків, нанесених Державі Україна у розмірі 18 200 (вісімнадцять тисяч двісті) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) витрати по сплаті судового збору в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
Повне судове рішення буде складено 02.05.2022 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач - Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), код ЄДРПОУ 43879780, місце знаходження за адресою: пр. Шевченка, 12 в м. Одеса)
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до п. 14 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
СУДДЯ: Т.Я. Літвіненко