Справа № 459/352/22
Провадження № 2-а/459/11/2022
02 травня 2022 року Червоноградський міський суд Львівської області
в складі: головуючого-судді Мельникович М.В.
з участю секретаря Горощук А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Червонограді за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови,-
11.02.2022 позивач звернувся у суд з позовом до відповідача, у якому просить скасувати постанову серії ЕАО № 5282948 від 03.02.2022 про адміністративне правопорушення, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн. за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП, а провадження у справі закрити. Зазначає, що 03.02.2022 в м. Червонограді на вул. Богдана Хмельницького, 34, старшим сержантом Червоноградського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області Грабець А. М. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 5282948 від 03.02.2022 про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 340 грн. за порушення п. 15.9 (е) ПДР України, а саме: порушення зупинок ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинок маршрутних транспортних засобів. Стверджує, що не маючи достатніх підстав поліцейський Грабець А. М., не переконавшись в наявності підстав вчинення позивачем адміністративного правопорушення, виніс вищевказану постанову. Також зазначає, що позивач не порушував Правил дорожнього руху, а поліцейським було порушено процедуру складання постанови та не наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Ухвалою від 15.02.2022 судом відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 09.03.2022 о 15:00 год. у залі судових засідань Червоноградського міського суду Львівської області з викликом сторін.
09.03.2022 судове засідання не відбулось, оскільки справа була знята з розгляду у зв'язку із запровадженням в Україні воєнного стану. Наступне судове засідання було призначено на 28.04.2022.
28.04.2022 в судове засідання сторони не з'явилися.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Синило Т. О. подала заяву про розгляд справи у відсутності сторони позивача.
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання свого представника не направив, причини неявки суду не повідомили, відзив на позов не подав.
У зв'язку із неявкою всіх учасників справи, на підставі ст. 229, ч. 5 ст. 262 КАС України, суд вирішив справу розглянути у письмовому провадженні без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Оцінивши докази у справі, суд вважає, що слід постановити судове рішення про таке.
Диспозицією ч.1 ст.122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Як видно з оскаржуваної постанови серії ЕАО № 5282948 від 03.02.2022 про адміністративне правопорушення, яку виніс старший сержант Червоноградського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області Грабець А. М. відносно ОСОБА_1 , останній 03.02.2022 в м. Червонограді на вул. Богдана Хмельницького, 34, керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «Ford Focus», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зупинку ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки транспортних засобів, чим порушив п. 15.9 (е) ПДР України, відповідальність за що передбачена за ч. 1 ст. 122 КУпАП. До порушника було застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. (а. с. 4).
Перевіряючи юридичну та фактичну підстави, які покладені відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, в основу оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАО № 5282948від 03.02.2022 на відповідність вимогам частини 2 статті 2 КАС України, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Згідно вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний на підставі досліджених доказів з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з ч. 1 ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Для підтвердження порушення вказаного у оскаржуваній постанові пункту Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до ст. 251 КУпАП, мав би надати, зокрема, фото чи відеозапис події, на якому чітко вбачався би факт правопорушення чи пояснення очевидців даного правопорушення. Проте, будь-яких доказів, що свідчили б про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, крім оскаржуваної постанови, відповідачем не надано.
Суд вважає, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачем порушень Правил дорожнього руху, оскільки в матеріалах справи відсутні документи та матеріали, які б могли бути визнані судом як докази про їх вчинення.
Водночас, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може бути доказом вчинення особою правопорушення. Вона є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому має передувати фіксування цього правопорушення. Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
Сама по собі постанова про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за адмінправопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, не дає підстав стверджувати про порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України в той день та час, оскільки зазначені обставини не знайшли підтвердження під час розгляду справи.
Отже, суд дійшов висновку, що постанова винесена без достатніх підстав, що вказують на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення та без встановлення дійсних обставин справи.
Крім того, відповідачем не надано належних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення в той час, як у ст.62 Конституції України зазначено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь, адже відповідно до ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, є недоведеним.
За наведеного, а також ураховуючи вимоги та приписи ч.3 ст.286 КАС України, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, не доведена, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності поліцейським прийнята за відсутності достатніх доказів про вчинення ним правопорушення, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАО № 5282948 від 03.02.2022 слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати.
Керуючись ст. ст. 6, 9, 12, 241-246, 250, 286 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (79007, м. Львів, вул. Генерала Григоренка, 3) про скасування постанови - задовольнити.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 5282948 від 03.02.2022 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП - скасувати, а провадження у справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національної поліції у Львівській області (79007, м.Львів, вул. Генерала Григоренка, 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 496 (Чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено 02.05.2022.
Суддя: М. В. Мельникович