Справа № 464/622/19
пр.№ 2/464/42/22
03.05.2022 Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді Чорна С.З.,
при секретарі судових засідань Шманько О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна іншуранс груп”, про відшкодування шкоди, завданої втратою працездатності,-
встановив:
позивач звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна іншуранс груп”, про відшкодування шкоди, завданої втратою працездтаності, яка мотивована тим, що 20.07.2015 в с.Солонка Львівського району Львівської області сталася дорожньо-транспортна пригода, під час якої позивач ОСОБА_1 , їдучи велосипедом, був збитий автомобілем ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 . Вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 22.12.2015 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначено покарання у виді штрафу. Внаслідок вчинення злочину ОСОБА_2 ОСОБА_1 отримав перелом хребта і частково втратив працездатність. В момент ДТП відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна іншуранс груп» згідно договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів. Ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну життю і здоров'ю становить 100 000 грн., шкоду заподіяну майну - 50 000 грн., розмір франшизи нуль. 20.06.2017 страховою компанією ОСОБА_1 вже було виплачено 17553,61 грн. страхового відшкодування, що включає в себе 2101,72 грн. витрат на лікування та діагностику, 14616 грн. за шкоду пов'язану зі стійкою втратою працездатності. Залишок ліміту відповідальності страхової компанії становить 100 000 - 2101,72 - 14616 = 83282,28 грн. Просить, з врахуванням уточнених позовних вимог, стягнути з Приватного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Груп” на користь позивача 83282,28 грн. на відшкодування шкоди, пов'язаної зі втратою працездатності.
Ухвалою суду від 05.03.2019 заява прийнята і відкрито загальне позовне провадження.
22.04.2019 від відповідача ПрАТ УСК “Княжа Вієнна іншуранс груп” до суду поступив відзив на позовну заяву в якому зазначив, що з позовними вимогами не погоджуються, оскільки позивачем було подано позов до того самого відповідача з тим самим предметом з тих самих підстав. У зв'язку із тим, що ПрАТ «УСК Княжа Вієнна Іншуранс Груп» шкоди позивачу не заподіювала позовні вимоги про солідарне стягнення шкоди є безпідставними. Крім цього, оскільки ДТП сталася 20.07.2015 заяву про виплату страхового відшкодування за шкоду, у зв'язку із втратою працездатності позивачем не подавалася, а відтак встановлений спеціальним законом термін для подання таких заяв минув, що є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.
Ухвалою суду від 01.11.2019 за клопотанням позивача призначено по даній справі судово-медичну експертизу.
11.02.2021 на адресу суду надійшов висновок експертів Львівського обласного бюро судово-медичної експертизи від 01.11.2020, згідно якого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 20.07.2015, ОСОБА_1 отримав компресійний перелом тіла 3-го поперекового хребця без значного зміщення уламків. З приводу отриманої травми гр. ОСОБА_1 01.12.2015 був визнаний інвалідом 3-ої групи. Група інвалідності у 2018 була підтверджена і встановлена безстроково. На даний час у гр. ОСОБА_1 наявний зрощений перелом тіла 3-го поперекового хребця і післятравматичний спондильоз поперекового відділу хребта зі стійким больовим синдромом та помірним порушенням функції. Згідно Наказу МОЗ України №420 від 05.06.2012 втрата професійної працездатності у ОСОБА_1 становить 45%. Згідно Таблиці процентів втрати працездатності в результаті різних травм, передбаченими умовами особистого страхування, - відсоток постійної втрати загальної працездатності внаслідок отриманої травми у ОСОБА_1 становить 30%.
Ухвалою суду від 12.02.2021 поновлено провадження у справі.
09.03.2021 від позивача до суду поступили доповнення до позовної заяви з уточненням позовних вимог.
09.04.2021 від ПрАТ УСК “Княжа Вієнна іншуранс груп” до суду поступив відзив на уточнену позовну заяву, в якому вказує, що ОСОБА_1 не надав довідку про його заробіток (дохід) за три або дванадцять календарних місяців (до ДТП) і довідку про розмір пенсії, відтак розмір шкоди, пов'язаної із стійкою втратою працездатністю позивача становить 1218 грн х 3 міс / 3 міс х 63 міс = 34530,30 грн, з урахуванням сплаченого страхового відшкодування 17553,61 грн. розмір такої шкоди становить 16976,69 грн, відтак розрахунок шкоди, здійснений позивачем є невірним. Також зазначає, що ДТП сталася 20.07.2015, а даний позов до суду поданий 06.02.2019, тобто поза межами встановленого законом трирічного строку. Відтак, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у зв'язку із пропуском позовної давності.
Ухвалою суду від 23.09.2021 провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої втратою працездатності закрито у зв'язку із смертю ОСОБА_2 .
Ухвалою від 23.09.2021 закрито підготовче провадження по справі та призначено до судового розгляду по суті.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, подали заяву про слухання справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.
Представник відповідача ПрАТ УСК “Княжа Вієнна іншуранс груп” в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив справу розглядати без його участі.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України встановлено обов'язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Судом встановлено, що 20.07.2015 з вини ОСОБА_2 , який керував автомобілем ВАЗ-21063, реєстраційний номер НОМЕР_1 , сталася ДТП, в результаті якої позивач ОСОБА_1 отримав травми середнього ступеня тяжкості.
Вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 22.12.2015 по справі №450/3015/15 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ СК “Княжа Вієннна Іншуранс Груп”, що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ №4400718 від 08.04.2015 року з встановленим лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю - 100 000 грн.
23.07.2015 ОСОБА_2 надав страховій компанії письмові пояснення стосовно ДТП.
02.09.2015 позивач ОСОБА_1 звернувся до страхової компанії з заявою, в якій просив в тому числі відшкодувати йому шкоду, завдану ушкодженням здоров'я, дана заява була зареєстрована страховою компанією 07.09.2015 за вх.№4598/15.
03.02.2016 позивач ОСОБА_1 знову звернувся до страхової компанії Княжа Вієнна Іншуранс Груп з заявою про настання страхової події з долученими медичними документами і долученим вироком суду стосовно ОСОБА_2
30.03.2016 страховою компанією- відповідачем ОСОБА_1 підготовлено лист, в якому вказано, що шкода, завдана стійкою втратою працездатності, відшкодовується у розмірах, відповідно до Цивільного кодексу України.
20.06.2017 страховою компанією ОСОБА_1 перерахована на картковий рахунок страхова виплата в розмірі 17553,61 грн, яка складалась з: 14616 грн регламентної виплати, передбаченої п.26.2 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, 2101,72 грн - відшкодування витрат на лікування та діагностику, 835,89 грн - відшкодування моральної шкоди, заподіяної здоров'ю під час ДТП.
Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 15-16.03.2018 по справі 464/2850/16-ц частково задоволено позов ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням в ДТП, стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 20 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Постановою Львівського апеляційного суду від 13.06.2019 рішення Сихівського районного суду м.Львова від 16 березня 2018 року в частині визначення розміру відшкодування моральної шкоди змінено, прийнято рішення стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі 40 000 (сорок тисяч) грн. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує, що на підставі ст.1195, ст.1197 ЦК України, він має право на компенсацію втраченого заробітку, внаслідок інвалідності і ушкодження здоров'я.
Як встановлено судом, такі вимоги в справі 464/2850/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПАТ "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна іншуранс груп" про відшкодування шкоди завданої злочином позивачем не заявлялись і предметом судового розгляду не були, відтак, вимоги позивача підлягають розгляду по суті.
Згідно ч.2 ст.1195 Цивільного кодексу України - У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати. Згідно із статтею 1197 ЦК України розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності.
Відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317, Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05 вересня 2011 року № 561, встановлення МСЕК тієї чи іншої групи інвалідності внаслідок загального захворювання визначається за критеріями життєдіяльності людини, зокрема, здатністю особи до виконання трудової діяльності. Здатність до трудової діяльності - сукупність фізичних та духовних можливостей людини, яка визначається станом здоров'я, що дозволяє їй займатися різного виду трудовою діяльністю.
Професійна працездатність - здатність людини якісно виконувати роботу, що передбачена конкретною професією, яка дозволяє реалізувати трудову зайнятість у певній сфері виробництва відповідно до вимог змісту і обсягу виробничого навантаження, встановленого режиму роботи та умов виробничого середовища. Параметрами оцінки є збереження або втрата професійної здатності, можливість трудової діяльності за іншою професією, яка за кваліфікацією дорівнює попередній, оцінка допустимого обсягу роботи у своїй професії і посаді, можливість трудової зайнятості у звичайних або спеціально створених умовах. Інваліди II групи з вираженим обмеженням життєдіяльності можуть навчатися та провадити різні види трудової діяльності, зокрема шляхом створення відповідних умов праці із забезпеченням засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, здійснення реабілітаційних заходів.
Законодавство вирізняє професійну та загальну працездатність. Професійна працездатність передбачає здатність працівника до роботи за конкретним фахом і на певній посаді, тоді як загальна працездатність - це здатність до виконання будь-якої роботи у звичайних умовах праці. Особа, яка зазнала каліцтва та якій встановлено інвалідність, може бути визнана частково працездатною. З метою встановлення в особи здатності до праці МСЕК під час встановлення інвалідності має встановити ступінь професійної (а за її відсутності - загальної) працездатності у відсотках.
Отже, на підставі цих відомостей суд визначає розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я заробітку (доходу) у відсотках, що підлягає відшкодуванню.
Висновком комісійної судово-медичної експертизи від 01 листопада 2020 року №5, проведеної на підставі ухвали Сихівського районного суду м.Львова, встановлений прямий причинний зв'язок між ДТП та наслідками травмування у вигляді перелому тіла 3-го поперекового хребця, що спричинило заподіяння ОСОБА_1 інвалідності. Встановлено 45 % втрати професійної працездатності, 30% втрати загальної працездатності.
Також зазначено, що з приводу отриманої травми ОСОБА_1 01.12.2015 був визнаний інвалідом 3-ої групи, група інвалідності у 2018 році була підтверджена і встановлена безстроково.
Визначаючи розмір втраченого заробітку ОСОБА_1 , суд вважає, що суми на відшкодування шкоди втраченого заробітку мають присуджуватися позивачеві з дня втрати працездатності - з 01.12.2015 року, дати встановлення інвалідності.
Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року по справі 348/2116/16-ц.
Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ СК “Княжа Вієннна Іншуранс Груп”, то суд вважає, що з врахуванням норм ст.22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страхова компанія повинна відшкодувати шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я ОСОБА_1 в межах страхової суми, зазначеної в полісі страхування.
Щодо величини суми відшкодування втраченого заробітку позивачу, суд погоджується з розрахунками, наданими позивачем, зокрема щодо врахування зміни величини мінмальної заробітної плати в період, починаючи з 01.12.2015.
Загальна сума компенсації втраченого заробітку за період з 01.12.2015 по 28.02.2021 становить 99709,20 грн., що перевищує залишок страхової суми, вказаної в полісі АІ №4400718 від 08.04.2015 ПрАТ УСК “Княжа Вієнна іншуранс груп”, який становить 100000 грн - 17553,61 грн = 83282,28 грн, відтак стягненню підлягає саме ця сума.
Щодо посилання відповідача ПрАТ УСК “Княжа Вієнна іншуранс груп” на неподання заяви про страхове відшкодування протягом трьох років з моменту ДТП, то суд враховує наступне: згідно висновків Великої палати Верховного Суду, викладених в постанові від 14.12.2021 року по справі 147/66/17 - при добросовісній поведінці потерпілої особи та доведеності, що річний (трирічний) строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини, особа може отримати таке відшкодування, пред'явивши вимогу до страховика (страхової компанії) в судовому порядку протягом строку позовної давності.
Згідно п.3 ч.1 ст.268 ЦК України, позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я.
В даному випадку судом встановлено, що ОСОБА_1 звертався до страхової компанії з письмовими заявами щодо відшкодування шкоди, завданої в тому числі ушкодженням здоров'я 02.09.2015 року і 03.02.2016 (протягом року з моменту ДТП), відповідь страхової компанії на звернення ОСОБА_1 датована 30.03.2016, до суду з даним позовом ОСОБА_1 звернувся в лютому 2019 року. Таким, чином, підстав для відмови в позові з підстав неподання ОСОБА_1 заяви про страхове відшкодування протягом 3-х років з моменту скоєння ДТП - суд не вбачає, оскільки заяви ОСОБА_1 про виплату страхового відшкодування подані в межах одного року з часу ДТП і копії таких заяв надані страховою компанією в судову справу 464/2850/16-ц, яка досліджувалась судом.
Таким, чином, суд вважає, що підстав для застосування позовної давності немає, як і не має підстав для відмови в позові через незвернення позивача до страхової компанії протягом 3-х років з моменту ДТП, оскільки таке звернення було здійснено позивачем протягом року з моменту ДТП, про що наявні відповідні докази в матеріалах судової справи 464/2850/16-ц.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи від сплати судового збору звільняються.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», якою закріплені ставки судового збору, за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути судовий збір в дохід держави в розмірі 832 грн. 82 коп., згідно до ставки судового збору передбаченої Законом України «Про судовий збір» в редакції на час звернення позивача до суду.
На підставі ст.ст.1195, 1197 ЦК України та керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства “Українська страхова компанія Княжа Вієнна іншуранс Груп” про відшкодування шкоди - задоволити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Українська страхова компанія Княжа Вієнна іншуранс Груп” на користь ОСОБА_1 83282,28 грн відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою працездатності внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 20.07.2015.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Українська страхова компанія Княжа Вієнна іншуранс Груп” на користь держави судовий збір в розмірі 832 грн 82 коп .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач Приватне акціонерне товариство “Українська страхова компанія Княжа Вієнна іншуранс Груп”, м.Київ, вул.Глибочицька,44, ЄДРПОУ 24175269.
Суддя С.З. Чорна