Справа № 344/17675/21
Провадження № 2/344/1081/22
19 квітня 2022 м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Бородовського С.О.
за участі секретаря Герлан Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Центрокредит", треті особи, що не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Кушнір Олег Вікторович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
в позові вказано, що у заявці-приєднання від 28.01.2018 №МК-77718001071 на укладення кредитного договору, позивачем, ніби то, було подано дану заяву приєднання до умов кредитного договору від 28.01.2018 №77718000724. Незважаючи на те, що в п.4 даної заяви-приєднання зазначено, що номер договору відповідає номеру заяви-приєднання, все ж таки вбачається невідповідність вказаної інформації, оскільки номер заяви-приєднання №77718001071, а номер кредитного договору №77718000721. Крім того, у зазначеній заяві-приєднання також вказано, що підписання цього Додатку№1, позивач, ніби то, підтверджує укладання кредитного договору №МК-77718000724 на таких умовах: сума кредиту - 2500 грн., тип кредиту: споживчий, строк надання кредиту з 28.01.2018 року по 10.02.2018 року на 14 календарних днів, проценти (процентна ставка) за користування кредитом є фіксованою та встановлюється в розмірі 0,01% в день, що становить 3,65% річних, сукупна вартість кредиту складає - 2503,50 грн. Як вбачається із поданих матеріалів підписання як заяви-приєднання так і кредитного договору було здійснено за допомогою телефону за номером НОМЕР_1 . Вказаний номер телефону позивачу не відомий і ніколи йому не належав. Вчинення виконавчого напису нотаріусом можливе лише на підставі нотаріально посвідченого договору, при наявності безспірності заборгованості перед стягувачем та дотримання ним строків звернення. 16.03.2021 приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна вчинила виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №29460, про стягнення заборгованості за кредитним договором МК-77718000724 від 29.01.2018. Стягнення заборгованості проводиться за період з 10.02.2018 по 26.02.2021. Сума заборгованості становить 7128,50 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 2500 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 3375 грн.; строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 3,50 грн.; строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 1250 грн. Загальна заборгованість, що підлягає стягненню 7128,50 грн. На момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати безспірна заборгованість. Проте, як зазначено в тексті вказаного виконавчого напису, з позивача стягнуто прострочену заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, яка становить 3375 грн. за період з 10.02.2018 по 26.02.2021. Пунктом 11.1. кредитного договору №МК-77718000724 від 28.01.2018 встановлено, що даний договір діє до 10.02.2019. Таким чином, строк кредитного договору закінчився 10.02.2019. З наведеного випливає те, що нарахування процентів/відсотків по зазначеному виконавчому напису здійснювалося поза межами строку кредитного договору. Незважаючи на те, що вказаним виконавчим написом стягнуто пеню в розмірі 1250 грн. яка була нарахована за період з 10.02.2018 по 26.02.2021, тобто за 1112 днів, зазначеним кредитним договором №МК-77718000724 пеня встановлена в розмірі 0%. В п.8.2 даного договору передбачено, що у випадку порушення (прострочення) позичальником строку повернення кредиту, позичальник сплачує позикодавцю неустойку (пеню) у розмірі 0 % від залишку суми неповернутого кредиту за кожен день прострочення, починаючи з першого дня порушення позичальником умов договору до моменту повного погашення заборгованості за кредитом. Нарахування пені здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства України. Таким чином розмір пені фактично не обумовлений ні вказаним кредитним договором, ні заявою-приєднання. Отже, позикодавець хоче вказаним виконавчим написом стягнути з позичальника пеню, розмір якої не передбачений умовами кредитного договору. Отже, якщо сторони не передбачили умовами договору можливість сплати % за порушення строків виконання зобов'язань та не визначали її розміру, то немає підстав стягнення пені у розмірі, не погодженому в договірному порядку та прямо не встановленому законом. Крім того, як вбачається із виконавчого напису пеня в розмірі 1250 грн. нарахована за період з 10.02.2018 по 26.02.2021, тобто за 1112 дні. Однак, згідно ст.258 ЦК України щодо стягнення пені застосовується позовна давність в один рік. Навіть і тоді, коли б розмір пені і був би встановлений договором, то вказане нарахування було б теж незаконним. Таким чином стягувач здійснив безпідставне нарахування пені розмір якої не встановлений ні примірним договором ні заявкою. Також пеня по вказаному кредитному договору нараховувалася в період дії карантину, що є незаконним. Виконавчий напис №29460 вчинений 16.03.2021 приватним нотаріусом Головкіною Я.В. є протиправними і не є безспірним, оскільки він вчинений на нотаріально не посвідченому документі. Також, на протиправність даного нотаріального напису вказує і той факт, що всупереч ст.1050 ЦК України, відсотки за користування кредитом були нараховані поза межами строку дії кредитного договору. Крім того, відбулося безпідставне нарахування пені розмір якої не встановлений ні примірним договором ні заявою-приєднання.
Представник позивача подав заяву про розгляд справи без участі сторони позивача та вказав, що не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов чи його заперечення не подавав.
Треті особи в судове засідання не з'явилися.
Так в рішенні Європейського суду з прав людини по справі Пономарьов проти України (Заява № 3236/03) вказано: ... сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, рішення у справі (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Оскільки відповідача повідомлено про судовий розгляд у спосіб, що визначений законом, тому правові наслідки за його відсутність в судовому засіданні, невиконання ним процесуальних обов'язків процесуальним законом повністю покладено на відповідача.
Відповідно до п.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Судом встановлено наступні обставини.
16.03.2021 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. вчинено виконавчий напис №29460 про звернення стягнення із позивача, який є боржником за кредитним договором МК-77718000724 від 28.01.2018. Загальна сума, що підлягає стягненню 7128,50 грн. в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 2500 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 3375 грн.; строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 3,50 грн.; строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 1250 грн. Стягнення заборгованості проводиться за період з 10.02.2018 по 26.02.2021.
04.11.2021 позивач сплатив 454 грн. судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
04.11.2021 позивач сплатив 908 гривень судового збору за подання позовної заяви.
Постановою від 14.05.2021 відкрито виконавче провадження №65427184 на підставі виконавчого напису №29460 від 16.03.2021 про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості в розмірі 7128,5 грн.
Постановою від 02.06.2021 у виконавчому провадженні №65427184 звернуто стягнення на доходи боржника.
Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
В ст. 88 Закону України «Про нотаріат» вказано, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Позивачем заперечено заборгованість та вказано в позові, що вона не є безспірною.
В ч.1 ст.12 ЦПК України проголошено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
В ч. 3 ст. 12 ЦПК України вказано, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже обов'язок надання суду доказів на спростування позову процесуальним законом покладено безпосередньо на відповідача.
В ч.2 ст.13 ЦПК України вказано, що збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В ч.5 ст.81 ЦПК України вказано, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
В ч.7 ст.81 ЦПК України вказано, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже суд не збирає доказів на обґрунтування правових позицій сторін. Вказаний обов'язок покладено безпосередньо на сторін. Правові наслідки невиконання зазначеного обов'язку або його неналежного виконання покладено безпосередньо на відповідну сторону спору.
Відповідач не подав суду доказів на спростування доводів позивача.
Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права сформульованому у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 84цс19) для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Отже за змістом рішення Верховного Суду на відповідача покладено обов'язок спростувати доводи позивача про те, що заборгованість не була безспірною.
По-друге, відповідач зобов'язаний спростувати аргументи позивача про те, що розрахунок заборгованості, її склад та період нарахування є оспорюваними.
Позивач в обґрунтування позову також зазначає, що кредитний договір для вчинення виконавчого напису не посвідчено нотаріально.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року було відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.
Законодавчо визначені умови вчинення виконавчих написів зобов'язують стягувачів надати нотаріусу виключно документи, які підтверджують безспірність цієї заборгованості і які передбачені відповідним Переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України, і зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172. До 26.11.2014 року, тобто до прийняття постанови № 662, серед документів, які підтверджують безспірність заборгованості були, серед іншого, нотаріально посвідчені угоди. Після 26.11.2014 року до вказаного Переліку документів, які підтверджують безспірність заборгованості були включені кредитні договори, однак, судовим рішенням у справі № 826/20084/14 постанова Кабінету Міністрів України № 662 про внесення таких змін визнана незаконною і нечинною, а відтак, до спірних правовідносин мають застосовуватись положення Переліку до внесення змін і які не передбачають кредитних договорів документами, які підтверджують безспірність заборгованості, крім випадку, якщо такий кредитний договір посвідчено нотаріально.
Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).
Оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 16.03.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
В постанові Верховного Суду від 27 березня 2019 року в справі № 137/1666/16-ц вказано, що «Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Суд взагалі не надав жодної оцінки документам на підтвердження безспірності заборгованості, не перевірив факт надання стягувачем нотаріусу всіх необхідних документів, що підтверджують безспірність заборгованості та встановлюють прострочення виконання зобов'язання, не перевірив дотримання нотаріусом при вчиненні виконавчого напису всіх вищезазначених вимог закону. Більш того, в матеріалах справи узагалі відсутній примірник кредитного договору, а суд не встановив, на яку суму, строк та на яких умовах його було видано».
Отже відповідно до ст. 81 ЦПК України та змісту постанови Великої Палати Верховного Суду в справі № 137/1666/16-ц позивачу та відповідачу належить довести перед судом оцінку документів на підтвердження безспірності заборгованості, факт надання стягувачем нотаріусу всіх необхідних документів, що підтверджують безспірність заборгованості та встановлюють прострочення виконання зобов'язання, дотримання нотаріусом при вчиненні виконавчого напису всіх вимог закону, суму, строк, умови отримання позики.
Відповідач не подав суду доказів на спростування доказів позивача.
Відповідачем не спростовано позов тому він підлягає задоволенню.
Таким чином, оскаржуваний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір за подачу позову 908 грн. та 454 грн. за подачу заяви про забезпечення позову.
Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Відповідно до зазначеного суд,-
позов задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни від 16.03.2021 року №29460 про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Центрокредит" заборгованості в сумі 7128,5 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Центрокредит", юридична адреса: вул. Кирилівська, буд. 160 корпус Б, м. Київ, код ЄДРПОУ 41053106, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір за подачу позову у розмірі 908 грн. та судовий збір за подачу заяви про забезпечення позову 454 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Бородовський С.О.