Справа № 194/283/22
Номер провадження № 2/194/290/22
03 травня 2022 року м.Тернівка
Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Корягіна В.О.,
за участю секретаря судового засідання Коркіної Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тернівка Дніпропетровської області в спрощеному провадженні цивільну справу за позовною заявою Акціонерного Товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач АТ «Кредобанк» звернувся до Тернівського міського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 26 квітня 2018 року між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № CL-107675, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 70000,00 грн. на поточні потреби та на погашення кредитної заборгованості перед ПАТ «Ідея Банк», строком до 25 квітня 2024 року. Відповідно до умов договору для обліку виданих кредитних коштів банк відкриває позичковий рахунок № НОМЕР_1 , позичальник сплачує банку відсотки 49,99% річних. Відповідач ухиляється від виконання зобов'язання щодо повернення грошових коштів та станом на 14 грудня 2021 року відповідач має заборгованість перед банком у розмірі 87115,09 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 57977,32 грн., заборгованості за відсотками 29137,77 грн. Просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № CL-107675 від 26 квітня 2018 року у розмірі 87115,09 грн., понесені витрати на правову допомогу у розмірі 8711,50 грн., та судовий збір у розмірі 2481,00 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, але надав суду письмову заяву, згідно якої позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та розглядати справу за його відсутності, не заперечував проти ухвалення рішення при заочному розгляді справи.
Відповідач надала суду письмову заяву, в якій позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором визнала повністю, не заперечує проти задоволення позову в цій частині, не визнає стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 8711,50 грн.,просила розглядати справу без її участі.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, в судовому засіданні встановлено, що 26 квітня 2018 року між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № CL-107675, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 70000,00 грн., з яких на поточні потреби 20000,00 грн. та на погашення кредитної заборгованості перед ПАТ «Ідея Банк» 50000,00 грн., строком до 25 квітня 2023 року. Відповідно до умов договору для обліку виданих кредитних коштів банк відкриває позичковий рахунок № НОМЕР_1 , позичальник сплачує банку відсотки 49,99% річних.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором № CL-107675 від 02 26 квітня 2018 року, ОСОБА_1 станом на 16 грудня 2021 року має заборгованість по кредиту в розмірі 87115,09 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 57977,32 грн., заборгованості за відсотками 29137,77 грн.
Також, з розрахунку заборгованості за кредитним договором та з виписки про рух коштів по особовому рахунку вбачається, що ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами, та в останнє вона вносила грошові кошти на погашення заборгованості у період з 26 березня 2021 року по 25 квітня 2021 року у розмірі 842,16 грн., відбувалося списання відсотків.
Відповідно до досудової вимоги щодо дострокового стягнення заборгованості, направленої АТ «Кредобанк» на адресу ОСОБА_1 26 жовтня 2021 року, АТ «Кредобанк» пропонував ОСОБА_1 протягом 30 днів з моменту отримання вимоги сплатити заборгованість за кредитним договором № CL-107675 від 26 квітня 2018 року.
Суд не бере до уваги договір про надання правової допомоги від 11 лютого 2019 року, укладеного між АК «Кредобанк» та Адвокатським об'єднанням «Бізнес і право», оскільки суду надано його частину, яка складається з визначення термінів, узгодження сторонами додатків до цього договору, та реквізиту сторін.
У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
У ч. ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне позов в частині стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № CL-107675 від 26 квітня 2018 року станом на 14 грудня 2021 року, у розмірі 87115,09 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 57977,32 грн., заборгованість за відсотками 29137,77 грн.
Щодо стягнення витрат на правову допомогу суд приходить до наступного.
В ч. 3 ст. 137 ЦПК України зазначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При постановленні рішення Європейський суд з прав людини (Справа Побегайло проти України, заява № 18368/03) 29 березня 2004 року зазначив, що для компенсації затрат в суму, присуджену у відповідність зі статтею 41 Конвенції, повинно бути встановлено, що ці затрати були необхідними та фактично понесені, з метою запобігання порушення або отримання відшкодування за визнане порушення Конвенції, і якщо вони були розумними відносно їхнього розміру.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження понесених витрат суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».
Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року по справі № 127/1284/14-ц.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19 зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Представником позивача на підтвердження витрат на правову допомогу надано лише копію довіреності АК «Кредобанк», якою уповноважено адвоката Павленка С.В. представляти інтереси банку, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію посвідчення адвоката, та частину договору про надання правової допомоги від 11 лютого 2019 року, укладеного між АК «Кредобанк» та Адвокатським об'єднанням «Бізнес і право», яка складається з визначення термінів, узгодження сторонами додатків до цього договору, та реквізиту сторін.
Жодного документального підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача суду не надано,а тому в задоволенні вимоги представника позивача про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу слід відмовити, як передчасно заявленої.
Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 2481,00 грн.
Керуючись ст. ст. 19, 49, 76, 77, 81, 131, 141, 247, 256 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного Товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованої та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного Товариства «Кредобанк», ЄРДПОУ 09807862, м. Львів вул. Сахарова буд. 78, заборгованість за кредитним договором № CL-107675 від 26 квітня 2018 року станом на 14 грудня 2021 року, у розмірі 87115 (вісімдесят сім тисяч сто п'ятнадцять) грн. 09 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту 57977,32 грн., заборгованість за відсотками 29137,77 грн.
В задоволенні вимог Акціонерного Товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 щодо стягнення витрат на правову допомогу, - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованої та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного Товариства «Кредобанк», ЄРДПОУ 09807862, м. Львів вул. Сахарова буд. 78, судовий збір у сумі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повне судове рішення складено 03 травня 2022 року.
Головуючий суддя: В.О. Корягін