Справа № 449/3/22
"27" квітня 2022 р. м. Перемишляни
Перемишлянський районний суд Львівської областів складі :
судді: Гуняк О.Я.,
за участю секретаря судових засідань: Байдали Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Перемишляни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить: розірвати шлюб укладений між нею - ОСОБА_1 та відповідачем - ОСОБА_2 , зареєстрований Збаразьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області - 04.01.2018 р., актовий запис № 1 та змінити прізвище ОСОБА_3 після розірвання шлюбу на дошлюбне « ОСОБА_1 ».
Заяву обгрунтовує тим, що спільне життя позивача з відповідачем не склалося. Зазначає, що вони з відповідачем різні поглядами на життя, внаслідок чого в сім'ї часто виникали конфлікти, суперечки, сварки, які призвели до неприязних відносин. Звертає увагу, що головною причиною такої поведінки зі сторони відповідача є зловживання спиртними напоями, внаслідок чого в сім'ї виникають сварки, конфлікти, ініціатором яких був відповідач. Стверджує, що з вересня 2019 року, вони не проживають разом, не підтримують шлюбно-сімейних відносин, не ведуть спільного господарства, не пов'язані спільним побутом. Наголошує, що вони втратили почуття та взаємоповагу один до одного.
Позивач в судове засідання не з'явилася, однак подала заяву, в якій просить проводити розгляд даної цивільної справи без її участі, позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідач в судове засідання також не з'явився, хоч про дату, час та місце проведення судових засідань повідомлявся належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, які знаходяться в матеріалах справи. Відзиву, заперечень на позовну заяву чи заяв від останнього до суду не надходило.
Тому суд, вважав за можливе проводити розгляд справи, відповідно до ст. 223 ЦПК України у відсутності сторін на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши обставини справи, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
У відповідності до вимог ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як вбачається зі свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 04.01.2018 р., між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , був укладений шлюб - 04.01.2018 р., про що зроблено відповідний актовий запис за №1. Після державної реєстрації шлюбу, дружині присвоєно прізвище - « ОСОБА_1 ». Шлюб зареєстрований Збаразьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Тернопільській області.
В судовому засіданні встановлено, що шлюб існує формально, примирення та збереження їх сім'ї є неможливим, сторони не підтримують подружніх стосунків, не ведуть спільного господарства. Вказані обставини стверджуються матеріалами позову.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.
Пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року встановлено: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв'язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку…, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні.».
Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в ч.1 підпункту «с», «однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання». Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
Частина перша ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Поняття «приватного та сімейного життя» ЄСПЛ не є чітко визначеним, і охоплює широкий спектр питань, серед яких, зокрема, є права особи на приватний простір, право визначати своє приватне життя (справа «Пек проти Сполученого Королівства» від 28.01.2003 року, заява №44647\98).
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Оскільки встановлено, що сторони не підтримують сімейні стосунки, а також враховуючи конституційне право особи на шлюб за вільною згодою, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу не відповідає інтересам позивача, що має істотне значення.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що шлюб між сторонами слід розірвати.
Відповідно до ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
На підставі ст. 113 СК України та врахувавши думку позивача, суд після розірвання шлюбу залишає за позивачем, для подальшого іменування набуте у шлюбі прізвище.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 200, 206, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зареєстрований Збаразьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Тернопільській області - 04.01.2018 р., актовий запис №1.
Після розірвання шлюбу, ОСОБА_3 , відновити дошлюбне прізвище - « ОСОБА_1 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду ( п.15 Розділу ХII «Перехідні положення» ЦПК України ).
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , проживаюча за адресою: с.Бодаки Збаразького району Тернопільської області.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: с.Біле Львівського району Львівської області.
Суддя О. Я. Гуняк