28 квітня 2022 року
м. Хмельницький
Справа № 686/6605/22
Провадження № 11-сс/4820/183/22
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в складі:
судді - доповідача ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря
судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
його захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Хмельницькому, апеляційні скарги прокурора ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 квітня 2022 року про обрання запобіжного заходу, -
Цією ухвалою клопотання слідчого, погодженого із прокурором, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Кам'янець-Подільський, українцю, громадянину України, із середньою освітою, приватному підприємцю, одруженому, на утримані має двох неповнолітніх дітей, зареєстрованому по АДРЕСА_1 та проживаючому по АДРЕСА_2 , не судимому,
задоволено частково і застосовано щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком по 04 червня 2022 року включно, який полягає в забороні залишати місце свого проживання за адресою АДРЕСА_2 , цілодобово, з покладенням на нього зобов'язання прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;
- утриматись від спілкування із свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання у відповідний орган державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд за межі України.
Ухвала діє до 04 червня 2022 року.
Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, процесуальний прокурор ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову, якою застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування на 60 днів.
Вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки встановлено, що в силу ст. 89 КК України ОСОБА_6 вважається не судимим, однак раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності.
Наявність у ОСОБА_6 соціальних зав'язків, постійного місця проживання та сім'ї не завадило йому вчиняти кримінальні правопорушення, а тому, у разі застосування до нього запобіжного заходу не пов'язаного із позбавленням волі, ОСОБА_6 може продовжити діяльність пов'язану із незаконним поводженням зі зброєю.
Також ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, які на даний час не допитані, це зокрема працівники автомийки самообслуговування «Blackmax Luxwash 24h», поняті, що були присутні при затриманні ОСОБА_6 та обшуку автомобіля, яким він користується.
Крім цього наявний ризик переховуватись від органу досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_6 , будучи підозрюваним, усвідомлює, що за вчинення вищевказаного кримінального правопорушення йому може загрожувати реальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 7 років.
Апелянт вважає, що вказані ризики свідчать про неможливість застосування до ОСОБА_6 більш м'яких запобіжних заходів.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову, якою обрати підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні залишати своє місця проживання в період часу з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступного дня з покладенням обов'язку з'являтися до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою, а також покладенням будь-яких обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Вважає оскаржувану ухвалу необґрунтованою та невмотивованою, оскільки допущено неповноту судового розгляду, допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
Так, в клопотанні слідчого не наведено жодної фактичної обставини, яка свідчить про те, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи.
Захист стверджує, що за віком, стійкістю соціальних зв'язків, майновим, трудовим, соціальним, репутаційним становищем, особистими характеристиками та відношенням до даного кримінального провадження ОСОБА_6 не може ухилятись від слідства, оскільки він об'єктивно оцінює, щоб будь-яка його спроба ухилитись від слідства буде негативно оцінена як суб'єктом досудового розслідування, так і судом.
Звертає увагу на те, що ОСОБА_6 після оголошення підозри не допустив жодних діянь, спрямованих на перешкоджання слідству встановити істину по справі, не намагався змінити місце проживання, сумлінно виконує свої обов'язки, дає покази, тощо.
Крім того, клопотання слідчого не відповідає вимогам п.5,6 ч.1 ст.184 КПК України, оскільки воно подане до суду, який знаходиться не в межах територіальної юрисдикції, в якому знаходиться орган досудового розслідування.
Апелянт стверджує, що зміст підозри не відповідає фактичним обставинам, так як ОСОБА_6 не придбав, а знайшов зазначений пістолет з патронами на автомобільній стоянці.
Зауважує на те, що ОСОБА_6 жодного разу не притягувався не тільки до кримінальної відповідальності, а і до адміністративної відповідальності, став на облік до військомату в перший день військових дій на території України, активно займається волонтерською діяльністю, одружений, спільно з дружиною виховують двох непоновлітніх дітей, має на утриманні матір, яка є інвалідом І групи, є приватним підприємцем, сплачує вчасно податки і спрямовує зароблені кошти на потреби ЗСУ, допомагає переселенцям та активно допомагає розвитку спорту в рідному місті, про що свідчать характеристики, які долучені до матеріалів кримінального провадження.
Крім того, апелянт вважає, що обраний запобіжний захід, у вигляді цілодобового домашнього арешту із покладенням на нього обов'язків, паралізує його підприємницьку діяльність, а також волонтерську та підтримку ЗСУ, унеможливлює забезпечення сім'ї і належний догляд за матір'ю інвалідом І групи, яка потребує купівлі ліків, засобів гігієни, візитів до лікарів.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, підозрюваного та його захисника на підтримку поданої апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника та просив задовольнити його апеляційну скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів судової палати вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, органами досудового розслідування ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Вказане правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022242000000232 від 22 березня 2022 року.
04 квітня 2022 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні вищевказаного злочину підтверджується матеріалами кримінального провадження №12022242000000232, а саме:
-висновком експертизи зброї № СЕ-19/123-22/2321-БЛ від 25.03.2022 року;
-протоколом огляду місця події від 22.03.2022 року;
-протоколом обшуку від 22.03.2022 року;
та іншими доказами у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.2 ст.181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При розгляді клопотання слідчого, слідчим суддею встановлено наявність передбачених законом обставин, які пов'язують можливість застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло, та недоцільність застосування до підозрюваного іншого, більш суворого, запобіжного заходу, оскільки запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням відповідних обов'язків, який обрав слідчий суддя, на переконання колегії суддів, зможе запобігти доведеним ризикам у виді ухилення від слідства та суду, впливу на свідків, в цьому ж кримінальному провадженні.
Колегія суддів приходить до висновку, що прокурором доведено обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої ст. 194 КПК України, але не доведено обставин, щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання доведеним ризикам, що давало слідчому судді підстави для висновку щодо можливості застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 , не пов'язаного з триманням під вартою.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, враховуючи ті обставини, що підозрюваний є раніше не судимою особою, позитивно характеризується, має постійне місце проживання, роботу, родину, на утриманні - двоє малолітніх дітей, матір - інвалід першої групи, що у сукупності, свідчить про те, що ймовірність настання наявних у справі ризиків є невисокими та запобігти їм може і менш суворий запобіжний захід ніж тримання під вартою.
Твердження сторони захисту в апеляційній скарзі про те, що в клопотанні слідчого не наведено жодної фактичної обставини, яка свідчить про те, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, як цілодобовий домашній арешт, є необґрунтованим, оскільки дослідженні всі обставини, які зазначені в клопотанні слідчого та які дають підстави погодитися із висновками слідчого судді.
Щодо позитивних характеристик підозрюваної особи, про які зазначено в апеляційній скарзі сторони захисту, то такі враховані слідчим суддею під час розгляду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу.
Доводи сторони захисту про те, що клопотання слідчого не відповідає вимогам п.5,6 ч.1 ст.184 КПК України, оскільки воно подане до суду, який знаходиться не в межах територіальної юрисдикції, в якому знаходиться орган досудового розслідування, є безпідставними, оскільки досудове розслідування проводиться відділом розслідувань злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління ГУНП в Хмельницькій області.
Посилання апелянта на те, що зміст підозри не відповідає фактичним обставинам, оскільки ОСОБА_6 не придбав, а знайшов зазначений пістолет з патронами на автомобільній стоянці, не заслуговують на увагу, так як досудове слідство знаходиться на початковій стадії, тому фактичні обставини та належність доказів на цій стадії розслідування судом не перевіряються, лише досліджуються підстави для обрання запобіжного заходу.
Твердження в апеляційній скарзі сторони захисту про те, що обраний запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із покладенням на ОСОБА_6 обов'язків, паралізують його підприємницьку діяльність, а також волонтерську та підтримку ЗСУ, унеможливлює забезпечення сім'ї і належний догляд за матір'ю інвалідом І групи, яка потребує купівлі ліків, засобів гігієни, візитів до лікарів, не є визначальними при обранні запобіжного заходу.
Доводи прокурора про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки встановлено, що в силу ст. 89 КК України ОСОБА_6 вважається не судимим, однак раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, не знайшли підтвердження.
Посилання прокурора на те, що у разі застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, останній може продовжити діяльність, пов'язану із незаконним поводженням зі зброєю та впливати на свідків, переховуватися від органу досудового розслідування, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки жодних об'єктивних даних, які б підтверджували реальність існування таких ризиків не представлено.
Вказані слідчим обставини, які в повній мірі були враховані слідчим суддею, в тому числі і частково ті, на які посилався прокурор та захисник в апеляційних скаргах, давали підстави слідчому судді для обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього обов'язків, а не виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про що клопотали слідчий та прокурор в суді першої інстанції та в апеляційному суді.
З врахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування чи зміни ухвали слідчого судді.
Керуючись ст.ст.407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 квітня 2022 року про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_6 у вигляді цілодобового домашнього арешту із зобов'язаннями - залишити без зміни, а апеляційні скарги прокурора та захисника - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її постановлення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_1 ОСОБА_3