Справа № 686/4972/22
Провадження № 2/686/3242/22
26.04.2022
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
в складі : головуючого судді - Заворотної О.Л.,
секретаря судового засідання - Сікори Ю.В.
з участю представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницький цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Другого відділу Державної виконавчої служби м. Хмельницького Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про звільнення від сплати заборгованості зі сплати аліментів та звільнення від сплати аліментів,
встановив:
В жовтні 2021 року ОСОБА_4 звернулась до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області суду із позовом до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості зі сплати аліментів та звільнення від сплати аліментів, в обґрунтування якого вказала, що відповідно до рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позивача на користь відповідача ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частки всіх його доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
23.09.2020 позивач зареєструвала шлюб із ОСОБА_6 та ІНФОРМАЦІЯ_2 від даного шлюбу народилась донька ОСОБА_7 . До народження дитини позивач офіційно працювала у ФОП ОСОБА_8 на посаді офісного адміністратора. Після народження дитини ОСОБА_4 не працює, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення дитиною 3-річного віку та отримує частинами одноразову допомогу при народженні дитини.
Вищезазначені обставини свідчать проте що у зв'язку із народженням дитини у новому шлюбі, сплата аліментів у встановленому судом розмірі є неможливою, а тому позивач просить звільнити від сплати заборгованості зі сплати аліментів та звільнити від сплати аліментів, які були встановлені рішенням Хмельницького міськрайонного суду справа № 686/17574/17, на стягнення на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частки всіх його доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення повноліття.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача, відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, представник відповідача вказав, що відсутні підстави для звільнення від сплати заборгованості по аліментах та звільнення від сплати аліментів, оскільки позивачем не доведено погіршення матеріального стану, просить в задоволенні позову відмовити.
Представник третьої особи Другого відділу Державної виконавчої служби м. Хмельницького Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши докази у справі, встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.
ОСОБА_4 є матір'ю неповнолітнього ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серія НОМЕР_1 .
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розірвано 05.12.2011 року.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28.09.2018 року з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частки всіх його доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 02 серпня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
23.09.2020 ОСОБА_6 та ОСОБА_10 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_2 . Від даного шлюбу народилась ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21.12.2021 справа № 686/28548/21 зменшено розмір стягуваних з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 до 1/6 частини її заробітку на дитину щомісячно і до досягнення нею повноліття, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з дня набрання рішенням законної сили.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789ХІІ (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з частиною другою статті 197 СК України, за позовом платника аліментів суд може звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Вказана правова норма не встановлює конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати заборгованості за аліментами. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом. За наявності встановлених судом обставин, що мають істотне значення, платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених статтею 197 СК України умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789ХІІ (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із частиною восьмою Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Позивач має заборгованість зі сплати аліментів, розмір якої нею не оспорюється. При цьому ОСОБА_4 не заперечує свого обов'язку брати участь в утриманні дитини, проте посилається на тяжке матеріальне становище та неможливість влаштування на роботу у зв'язку із доглядом за дитиною, яка не досягла трьох років.
Згідно довідок № 1765-1769 від 05.04.2022 ОСОБА_4 за період з 01.2020 по 03.2022 виплачується одноразова допомога при народженні дитини.
Згідно довідки ФОП ОСОБА_8 від 17.12.2021 № 2 ОСОБА_4 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох річного віку.
З трудової книжки НОМЕР_3 вбачається, що ОСОБА_4 30.12.2021 звільнена з посади офіс-адміністратора у ФОП ОСОБА_8 , за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП.
Згідно із нормами ч. 4 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) сторони виконавчого провадження зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.
Боржник зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема, про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки в банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України, надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця.
Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З довідки державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби м. Хмельницького Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 06.04.2022 № 1ВО про нарахування та сплату аліментів вбачається, що за період з 01.12.2019 по 01.03.2022 заборгованість ОСОБА_4 по сплаті аліментів становить 27278,50грн., за період з 01.11.2021 по 01.03.2022 ОСОБА_4 сплачено аліменти в розмірі 6173,00грн.
Встановлено, позивач у власності має транспортний засіб, що підтверджується, свідоцтвом НОМЕР_4 .
Таким чином, наведені позивачем обставини: перебування у відпустці по догляду за дитиною та зменшення доходів не є обставинами, що мають істотне значення для звільнення від заборгованості по аліментам в розумінні частини другої статті 197 СК України, оскільки для позивача вказані обставини були передбачуваними.
Щодо звільнення від сплати аліментів на підставі ч. 4 ст. 273 ЦПК України на перебування відповідача у відпустці по догляду за дитиною.
Відповідно до ч.4 ст. 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
В обґрунтування позивач вказує на перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку та відсутність доходів у зв'язку із такою обставиною.
Разом з тим, встановлено, що вказані обставини були враховані судом при зменшенні розміру стягуваних аліментів, про що зазначено в рішенні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21.12.2021 справа № 686/28548/21, тобто ці обставини не такими, що виникли після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 не довела підстави позову про звільнення від сплати заборгованості зі сплати аліментів та звільнення від сплати аліментів, визначених рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28.09.2018 року, то їй у позові слід відмовити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати у зв'язку із відмовою у позові слід покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 352 ЦПК України, ст.ст. 180, 181, 182, 183, 192 Сімейного кодексу України, постановою Пленуму Верховного суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд -
вирішив:
В позові ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Другого відділу Державної виконавчої служби м. Хмельницького Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про звільнення від сплати заборгованості зі сплати аліментів та звільнення від сплати аліментів - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач : ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_2 .
Третя особа: Другий відділ Державної виконавчої служби м. Хмельницького Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 13/2.
Дата складання повного тексту рішення 02.05.2022.
Суддя: