28.04.2022 Справа №607/4700/22 Провадження №3/607/2771/2022 м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Царук І.М., розглянувши матеріали справи, яка надійшла з Відділення поліції №1 (м.Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кременець, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , громадянина України, не працюючого.
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
08.04.2022 о 23 год. 08 хв. ОСОБА_1 , за місцем спільного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , погрожував, висловлював образи та нецензурну лайку на адресу співмешканки ОСОБА_2 , чим вчинив домашнє насильство, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується відповідними записами у складеному щодо ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення, останній в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив. Із заявою про відкладення розгляду справи ОСОБА_1 не звертався.
Крім цього, на офіційному сайті Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області (https://tem.te.court.gov.ua/sud1915/), в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справи, призначених до розгляду» з моменту призначення справи до розгляду до моменту розгляду справи були зазначені дата, час та місце її слухання.
У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» від 26.04.2007 (п.27) «Трух проти України» від 14.10.2003 наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
За таких обставин, неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, належним чином повідомленої про час та місце судового розгляду справи являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав.
Окрім того, відповідно до положень ст.268 КУпАП, адміністративне правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП не відноситься до правопорушень, по яким є обов'язковою присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У зв'язку з тим, що суд вжив всіх заходів щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про розгляд справи та її прибуття у судове засідання, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з положеннями ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстава для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ч.1 ст.173-2 КУпАП відповідальність особи наступає у випадку вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме даними, що містяться у: протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ №733569 від 09.04.2022, складеному у відповідності до вимог ст.256 КУпАП та, де викладені обставини вчинення адміністративного правопорушення, яке ставиться у вину ОСОБА_1 ; електронному рапорті помічника чергового відділення поліції №1 (м.Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Прокопик Х.В. від 09.04.2022, з якого вбачається, що 08.04.2022 о 23 год. 09 хв. надійшло повідомлення про те, що невідомий чоловік вчиняє бійку стосовно мешканки АДРЕСА_2 . Виїздом працівників поліції за вказаною адресою було виявлено ОСОБА_1 , який вчинив домашнє насильство щодо своєї співмешканки; письмових поясненнях ОСОБА_3 від 09.04.2022, згідно яких останній, який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , близько 23-ої години почув, як по сусідству гр. ОСОБА_1 вчиняв конфлікт зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 , під час якого обзивав її та виражався нецензурною лайкою; письмових поясненнях ОСОБА_1 від 09.04.2022, про те, що 08.04.2022 близько 23-ої години він, перебуваючи на території житлового домогосподарства, за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив конфлікт з ОСОБА_2 ; письмових поясненнях ОСОБА_2 від 09.04.2022, з яких вбачається, що 08.04.2022 близько 23-ої години її співмешканець ОСОБА_1 вчинив щодо неї психологічне насильство.
За наведеного, оцінюючи досліджені у справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 08.04.2022наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП. Такі докази долучені до протоколу в оригінальному виді і сумнівів не викликають.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність ОСОБА_1 згідно ст.17 КУпАП у справі не встановлено. Термін притягнення до адміністративної відповідальності не закінчився.
Відповідно до ч.1 ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до положень ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За змістом ч.1 ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Враховуючи викладене, з урахуванням особи ОСОБА_1 , який раніше неодноразово притягався до адміністративної відповідальності, характеру вчиненого правопорушення, ступінь його вини, вважаю можливим застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в максимальному розмірі, передбаченому санкцією ч.1 ст.173-2 КУпАП. Для застосування інших видів адміністративних стягнень, які є більш суворими, достатніх підстав не убачається.
На думку суду, застосування такого заходу буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Також, враховуючи вимоги ст.40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст.33-35, 40-1, 245, 280, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення.
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення із ОСОБА_1 в дохід держави підлягає стягненню подвійний штраф в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень.
СуддяІ. М. Царук