Справа №464/793/22
пр № 2/464/772/22
02 травня 2022 року м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова
суддя Тімченко О.В.
справа № 464/793/22
учасники справи:
позивач ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2
відповідач ОСОБА_3
відповідач ОСОБА_4
відповідач ОСОБА_5
вимоги: визнання права власності
Обставини справи
Адвокат Лабай А.М. від імені та в інтересах позивача через підсистему «Електронний суд» звернувся до Сихівського районного суду м.Львова із даною позовною заявою. Визначено ціну позову 2 972 794,00 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Тімченко О.В.
Ухвалою суду від 17 березня 2022 року, яку вручено з дотриманням положень ст.272 ЦПК України, вказану позовну заяву залишено без руху з наданням строку, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення даної ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.
Клопотання про продовження процесуального строку не подано.
Висновки та мотиви суду
Ухвалу суду від 17 березня 2022 року про залишення позовної заяви без руху мотивовано наступним.
За правилами цивільного процесуального законодавства позовна заява повинна відповідати вимогам, у ст.ст.175, 177 ЦПК України, всупереч яким така не містить:
зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів всіх письмових доказів, копії яких додано до заяви;
не надано докази надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів;
не додано документ про сплату судового збору у розмірі 12 405,00 грн.
Водночас стороною позивача заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору у розмірі 12 405,00 грн, розглядаючи яке суддя установив наступне.
Згідно із ч.ч.1, 3 ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у ч.1 цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, законодавством встановлені конкретні умови, за наявності яких можливе звільнення від сплати судового збору, його відстрочення або розстрочення. Єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. Особа, якою заявлено відповідне прохання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Довідка про отримання пенсії не є достатнім та безумовним доказом необхідності відстрочення судового збору.
Стороною позивача не надано доказів про майновий стан позивача в цілому (наприклад, відомостей: про отримання чи неотримання доходів, заробітної плати, грошового утримання чи інших видів доходів, з яких утримуються/не утримуються суми податків, про відсутність/наявність нерухомого та рухомого майна, про склад сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунках коштів тощо). Це унеможливлює задоволення клопотання про зменшення від сплати судового збору.
Безпідставне зменшення від сплати судового збору є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом.
Указане узгоджується з Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2021 року (справа № 686/11087/20).
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин заяву залишено без руху та надано позивачу/представнику позивача строк для усунення недоліків.
Утім недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі, не усунуто.
Наявність очевидних та суттєвих недоліків позову, про які сторона позивача була обізнана, усунення яких не було надто надмірним чи обтяжливим, щоб у визначений строк могла цілком їх виконати, перешкоджає відкриттю провадження у справі.
Повернення позовної заяви через те, що не виконано вимогу ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та не усунення недоліків такої заяви, обмежує гарантоване п.1 ст.6 Конвенції право на доступ позивача до суду, але не порушує цього права і не нівелює його суті. Зазначене повернення позовної заяви забезпечує юридичну визначеність у правовідносинах суду з позивачем, який не виконав вимог чинної ухвали.
Саме такий висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 9901/258/20, а за ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ч.4 ст.10 ЦПК України).
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Олександр Шевченко проти України», справа «Трух проти України»). Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (справа «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії»).
Процесуальним наслідком такої бездіяльності є повернення позовної заяви, адже згідно із ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
У ч.3 ст.185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
З урахуванням наведеного позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу/представнику позивача. Постановлення даної ухвали не є перешкодою доступу до правосуддя, оскільки не позбавляє права позивача на повторне звернення до суду із позовною заявою після усунення недоліків. Дотримання правил судової процедури не є порушенням права на справедливий суд, адже у кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства. Суддя акцентує увагу, що сторона позивача не цікавиться ініційованим судовим провадження протягом тривалого часу - більше 2 місяців (з часу надходження справи до Сихівського районного суду м.Львова), що розцінюється як нехтування процесуальними правами та втрату інтересу до позову.
Керуючись ст.ст.185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя
Позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу/представнику позивача.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Повне судове рішення складено та підписано 02 травня 2022 року.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом 15 днів з дня проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя Олена ТІМЧЕНКО