Справа № 464/9000/21
пр.№ 2/464/268/22
21.04.2022 м. Львів
Сихівський районний суд м.Львова
у складі: головуючого судді Мички Б.Р.
секретар судового засідання Воловець Ю.І.,
за участі:
предстаника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Прогрущенко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №464/9000/21 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобинський м'ясокомбінат" про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку на час вимушеного прогулу, скасування наказів,
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування наказу № 2419 від 12.11.2021року про його звільнення, просив поновити його на роботі та стягнути на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу. В подальшому деталізував та належним чином сформулював свої позовні вимоги, про що подав відповідну заяву про уточнення позовних вимог до початку першого судового засідання. Остаточно просить стасувати наказ відповідача № 110 від 06.09.2021року «Про внесення змін до штатного розпису, скорочення чисельності та штату працівників Львівського регіонального відділу продаж», скасувати наказ № 2419 про припинення трудового договору від 12.11.2021року та звільнення його з посади механіка, поновити його на попередній посаді та стягнути середній заробіток на час вимушеного прогулу в сумі 37919,77грн.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що з 04 червня 2021року перебував у трудових відносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Глобинський м'ясокомбінат». 06 вересня 2021року відповідач прийняв наказ № 110 про виключення із штатного розпису та скорочення 12.11.2021року однієї штатної одиниці - посади механіка, яку займав позивач. В попередженні від 06.09.2021року про наступне звільнення позивача зазначено, що у відповідача відсутні вакантні посади по Львівському регіональному відділу продаж. Зазначає, що фактично скорочення посади позивача чи іншої штатної чисельності працівників у відповідача не відбулось, оскільки посада механіка відповідно до вимог діючого законодавства є обов'язковою на підприємстві основним видом діяльності якого є виробництво м'яса, м'ясних продуктів, олії, тваринних жирів та кормів, будівництво житлових та нежитлових будівель, роздрібної та оптової торгівлі м'ясом та м'ясними продуктами. Докази зворотного відсутні. Юридичної особи чи відокремленого підрозділу відповідача з назвою Львівський регіональний відділ продаж ТзОВ «Глобинський м'ясокомбінат» в ЄДРПОУ не зареєстровано. З часу отримання попередження про наступне звільнення по день фактичного звільнення відповідач не запропонував позивачу жодної вакантної посади на підприємстві для його подальшого працевлаштування. Наказом № 2419 від 12.11.2021року позивача було звільнено з посади механіка Львівського регіонального відділу продаж ТзОВ «Глобинський м'ясокомбінат» на підставі пункту 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку зі змінами в організації виробництва та скороченням штату працівників.
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 30.12.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного судового засідання.
В судовому засіданні 21.04.2022 представник позивача позов підтримав повністю, просив задовольнити його з підстав, викладених в позовній заяві, заяві про уточнення позовних вимог. Крім цього вказав на безпідставність скорочення ОСОБА_2 , такому не запропоновано іншої посади та не надано доказів відсутності вакансій саме у ТзОВ "Глобинський м'ясокомбінат", а не у Львівському регіональному відділі продаж ТзОВ "Глобинський м'ясокомбінат".
Представник відповідача ТзОВ «Глобинський м'ясокомбінат» проти задоволення позову заперечила в повному обсязі. В обґрунтування заперечень проти позову зазначає, що звільнення позивача було проведено з дотриманням діючого законодавства України п. 1 ст. 40 та ст.492 КЗпП України. Підприємство має передбачене ч. 3 ст. 64 Господарського кодексу України право самостійно визначати організаційну структуру та у разі необхідності скорочувати чисельність та штатний розпис працівників. 06 вересня 2021року відповідач прийняв наказ № 110 про виключення із штатного розпису та скорочення 12.11.2021року штатної одиниці - посади механіка. На виконання вимог ст.492 КЗпП України відповідач належним чином 06.09.2021року за два місяці повідомив позивача про його наступне звільнення. Позивач отримав попередження по пошті 14.09.2021року. У вказаному попередженні відповідач повідомив позивача про відсутність вакантних посад у Львівському регіональному відділі продаж, які б могли бути запропоновані для подальшого працевлаштування. У разі виникнення вакансій в подальшому вони будуть запропоновані позивачу. 12 листопада 2021року згідно наказу ( розпорядження) № 2419 про припинення трудового договору (контракту) позивача було звільнено з посади механіка Львівського регіонального відділу продаж на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. Просить позовні вимоги позивача залишити без задоволення, оскільки вважає звільнення позивача законним.
Заслухавши представника позивача, представника відповідача, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Стаття 43 Конституції України передбачає, що громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Стаття 21 КЗпП України закріплює рівність трудових прав громадян України. Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 51 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Згідно зі статтею 4 Конвенції Міжнародної організації праці №158 про припинення трудових відносин з ініціативи підприємця від 22 червня 1982 року, яку ратифіковано постановою Верховної Ради України від 04 лютого 1994 року №3933-Х11, трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов'язаного зі здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства, установи чи служби.
Відповідно до статті 9 Конвенції Міжнародної організації праці № 158 від 22 червня 1982 року «Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця» тягар доведення наявності законної підстави для звільнення лежить на роботодавці.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.
Порядок вивільнення працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці та порядок врахування переважного права працівника на залишення на роботі встановлено статтями 42, 49-2 КЗпП України.
Проведення вивільнення працівників на підставі п. 1 ст. 40 КзПП України допускається за умови дотримання, передбачених ст.492 КЗпП України. Тут, зокрема вказано, що про наступне вивільнення, працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільнення працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку з змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, установі, організації.
Такий обов'язок відповідача безпосередньо передбачений статтею 492 КЗпП України, а також численними постановами Верховного Суду.
Зокрема, у справі № 377/759/19 від 13 травня 2021 р Касаційний цивільний суд прийшов до висновку, що при вирішенні питання про те, чи мав змогу роботодавець виконати вимоги ст. 492 КЗпП України про надання роботи працівникові, який вивільняється в зв'язку із змінами в організації виробництва та праці, суд має виходити з того, що за змістом цієї норми працівнику має бути запропонована наявна робота за відповідною професією чи спеціальністю, і лише при відсутності такої роботи інша наявна робота.
Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини 3 ст. 492 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.
Оскільки обов'язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом ч. 3 ст.492 КЗпП роботодавець є таким, що виконав цей обов'язок , якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади ( інша робота ) , які з'явилися на підприємстві протягом цього періоду, і які існували на день звільнення.
Судом встановлено, що між ТзОВ «Глобинський м'ясокомбінат» та ОСОБА_2 03 червня 2021року керуючись Кодексом законів про працю України укладений трудовий договір. Пунктами 1.2, 1.5, 1.7 цього Договору передбачено, що предметом даного договору є трудові відносини в межах визначених цим договором посадових обов'язків між працівником і підприємством, які з боку останньої реалізуються роботодавцем. Працівник приймається на посаду механіка без випробувального терміну. Договір є безстроковим та набуває чинності з 04 червня 2021року.
Згідно наказу (розпорядження) № 1056 ТзОВ «Глобинський м'ясокомбінат» від 03 червня 2021року ОСОБА_2 прийнятий на посаду механіка з 04 червня 2021року.
Наказом Товариства з обмеженою відповідальності «Глобинський м'ясокомбінат № 110 від 06.09.2021року «Про внесення змін до штатного розпису та скорочення чисельності і штату працівників Львівського регіонального відділу продаж ТзОВ «Глобинський м'ясокомбінат» внесені зміни до штатного розпису відповідача та визначено загальну штатну чисельність Львівського регіонального відділу продаж.
Пунктом 2 цього наказу передбачено виключити із штатного розпису та скоротити 12.11.2021року одну штатну одиницю - посаду механіка. Зі змісту даного пункту вбачається, що одна штатна одиниця - посада механіка виключається зі штатного розпису та скорочується протягом одного дня або на один день 12.11.2021року.
Судом встановлено, що згідно витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрована юридична особа, яка має назву Товариство з обмеженою відповідальності «Глобинський м'ясокомбінат», код 25167451.
Будь яких даних про відокремлені підрозділи цієї юридичної особи в тому числі і з назвою «Львівський регіональний відділ продаж» ТзОВ «Глобинський м'ясокомбінат» Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ЄДРПОУ не містить. Юридична особа з назвою «Львівський регіональний відділ продаж» ТзОВ «Глобинський м'ясокомбінат» в реєстрі не зареєстрована, а тому не має статусу юридичної особи. Будь - яких доказів, на спростування зазначеного вище, відповідачем суду не надано та до матеріалів справи не долучено, тому будь - які документи складені та підписані від імені Львівського регіонального відділу продаж є не чинними.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності відповідача ТзОВ «Глобинський м'ясокомбінат» є КВЕДИ: 10.11 Виробництво м'яса (основний) 10.13 Виробництво м'ясних продуктів 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів 10.91 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами 46.32 Оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель 73.20 Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки. Копія витягу - в справі.
Сторони визнають та не заперечують, що у власності та користуванні відповідача перебуває 84 транспортних засоби, які забезпечують постачання споживачам по всій території України виробленої відповідачем продукції та виконують інші завдання визначені основними видами діяльності відповідача.
Розділом «Загальні положення» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, випуск 69 «Автомобільний транспорт», який затверджено наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 14 лютого 2006р. № 136 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 21.08.2019р. № 656) визначені характеристики професій працівників, які забезпечують основні технологічні процеси підприємств, їх підрозділів з перевезення пасажирів та (або) вантажів, підприємств технічного сервісу колісних транспортних засобів (КТЗ) та є нормативним документом сфери управління персоналом на підприємствах автомобільного транспорту всіх форм власності та організаційних форм господарювання, в організаціях та установах (далі - підприємства), який забезпечує створення та функціонування галузевої нормативної бази у сфері праці, професійної класифікації працівників. Кваліфікаційні характеристики професій працівників, що наведені Довіднику, застосовуються усіма суб'єктами господарювання, які експлуатують та виконують роботи з утримання (експлуатації) колісних транспортних засобів. Однією з обов'язкових професій на таких підприємствах визначено професію механіка.
Згідно розділу 1 наказу Міністерства праці та соціальної політики України № 336 від 29.12.2004 Про затвердження Випуску 1 "Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності" Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників» «Загальні положення» встановлено, що він є загальним для всіх видів економічної діяльності з урахуванням змін і доповнень до змісту характеристик, які виникли у зв'язку із впровадженням нових технологій, застосування в усіх сферах діяльності комп'ютерної техніки, нового підходу до організації виробництва та праці тощо.
Відповідно до розділу 11 цього наказу до основних функцій посади механіка належать організація міжремонтного обслуговування, своєчасний і якісний ремонт та модернізацію обладнання, роботу з підвищення його надійності та довговічності, технічний нагляд за станом, утриманням, ремонтом, забезпечує раціональне використання матеріалів на виконання ремонтних робіт, здійснює заходи щодо запобігання неплановим зупинкам устаткування, подовження строків служби вузлів та деталей, міжремонтних періодів, поліпшення зберігання устаткування, підвищення надійності його в експлуатації.
Таким чином на підставі зазначених вище вимог діючого законодавства України судом встановлено, що до штату працівників та посад ТзОВ «Глобинський м'ясокомбінат» основними видами діяльності якого є виробництво м'яса, м'ясних продуктів, олії, тваринних жирів та кормів, будівництво житлових та нежитлових будівель, роздрібної та оптової торгівлі м'ясом та м'ясними продуктами, обов'язково мають бути введені чи включені або перебувати у штаті, штатні одиниці - посади механіка.
Судом встановлено, що штатного розпису відповідача, доказів необхідності оптимізації штатної чисельності працівників відповідача, необхідності раціонального використання матеріальних та трудових ресурсів Львівського регіонального відділу продаж, доповідної записки комерційного директора та інших доказів на підставі яких видано оскаржуваний наказ щодо реального, дійсного фактичного внесення відповідачем змін до штатного розпису ТзОВ «Глобинський м'ясокомбінат» для скорочення посади механіка, в тому числі і щодо Львівського регіонального відділу продаж, відповідачем суду не надано та до матеріалів справи не долучено.
Пункт 3 даного наказу передбачено попередити працівників Львівського регіонального відділу продаж про їх можливе вивільнення та запропонувати всім працівникам, що підлягають під скорочення штату, переведення за їх згодою на інші вакантні посади. У разі відмови від переведення або браку вільних посад підготувати документи для скорочення відповідних працівників та наступне звільнення їх за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
Наказ не містить підпису позивача про ознайомлення з ним. Відповідачем суду не надані та до матеріалів справи не долучені докази отримання його копії позивачем.
Судом встановлено, що згідно попередження про скорочення чисельності та штату працівників ТзОВ «Глобинський м'ясокомбінат» від 06 вересня 2021року адресоване «Механіку Оресту Гулці» видано на підставі наказу № 110 від 06.09.2021року про скорочення чисельності і штату працівників Львівського регіонального відділу продаж, протягом одного дня чи на один день 12 листопада 2021року, посада механіка, яку займає позивач, підлягає скороченню відповідно до пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України. Жодних додатків текст попередження не містить. Крім цього відсутній підпис позивача про отримання ним попередження.
Зі змісту поштового повідомлення про вручення поштового відправлення адресату № 3900095098446 від 06 вересня 2021року, долученого представником відповідача до матеріалів справи, вбачається, що відповідач з поштового відділення м. Глобине 06.09.2021року надіслав позивачу поштове відправлення - лист, який позивач отримав 14 вересня 2021року по пошті, однак встановити його вміст не представляється можливим, оскільки відсутній опис вкладення.
В третьому абзаці даного попередження відповідач зазначає, що на даний момент у підприємства відсутні вакантні посади по Львівському РВП, які б могли бути запропоновані позивачу для подальшого працевлаштування.
Судом встановлено, що в порушення вимог передбачених п.1 ч.1 ст. 40, ст. 492 КЗпП України зміст попередження відповідача від 06.09.2021року не містить жодних інших пропозицій позивачу щодо вільних вакантних посад наявних на 06 вересня 2021року у всіх інших структурних підрозділах ТзОВ «Глобинський м'ясокомбінат», які відповідають його посаді, освіті, досвіду роботи, спеціальності та спеціалізації, які мали бути запропоновані позивачу одночасно з цим попередженням та міститись в тексті такого, що є грубим порушенням діючого законодавства України про працю та незмінних правових позицій неодноразово визначених Верховним судом. Подібні цьому висновки передбачені і у інших постановах Верховного суду.
Так у постанові Верховного суду від 31 травня 2021 року у справа № 338/258/20 йдеться, що відповідно до ст. 492 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва та праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 04 вересня 2020р у справі № 760/26233/17 та від 01 вересня 2020 року у справі № 755/6539/18-ц.
Власник або уповноважений ним орган вважається таким, що належно виконав вимоги ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 492 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. Докази зворотного в матеріалах справи відсутні.
Судом встановлено, що попередження про скорочення чисельності та штату працівників від 06 вересня 2021року про скорочення посади позивача не містить переліку та назв всіх інших вільних вакантних посад у ТзОВ «Глобинський м'ясокомбінат», які відповідно до Закону відповідач зобов'язаний був одночасно з складанням даного попередження та ознайомлення з ним позивача, запропонувати позивачу відповідно до його посади, освіти, спеціалізації, досвіду роботи та спеціальності, не відповідає та суперечать вимогам ст. 492 КЗпП України, а тому подальше звільнення позивача є неправомірним.
Згідно наказу (розпорядження) № 2419 ТзОВ «Глобинський м'ясокомбінат» від 12 листопада 2021року про припинення трудового договору (контракту) ОСОБА_2 звільнений 12 листопада 2021року з структурного підрозділу Львівський регіональний відділ продаж ТзОВ «Глобинський м'ясокомбінат», з посади механіка у зв'язку зі змінами в організації виробництва та скороченням штату працівників на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України, та наказу від 06.09.2021року № 110 «Про внесення змін до штатного розпису та скорочення чисельності і штату працівників Львівського регіонального відділу продаж ТзОВ «Глобинський м'ясокомбінат».
Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні штатний розпис відповідача, що діяв з 12.11.2021року та докази реального, фактичного дійсного внесення відповідачем змін до штатного розпису ТзОВ «Глобинський м'ясокомбінат», в тому числі і до штатного розпису Львівського регіонального відділу продаж ТзОВ «Глобинський м'ясокомбінат» з 12.11.2021року.
Судом встановлено, що відповідачем суду не надано та до матеріалів справи не долучено докази дійсного скорочення штату працівників відповідача, та докази фактичного внесення змін в організацію виробництва відповідача, станом на день прийняття оскаржуваного наказу 12 листопада 2021року, зі змісту яких дійсно вбачалось би скорочення посади механіка у ТзОВ «Глобинський м'ясокомбінат».
Судом встановлено, що в порушення вимог передбачених п.1 ч.1 ст. 40, ст. 492 КЗпП України відповідачем суду не надано та до матеріалів справи не долучено докази та перелік запропонованих ТзОВ «Глобинський м'ясокомбінат» позивачу за період з 06 вересня 2021року по 12 листопада 2021року вільних вакантних посад, у всіх інших структурних підрозділах відповідача, які відповідають його посаді, освіті, спеціалізації, досвіду роботи та спеціальності.
Наказ ТзОВ «Глобинський м'ясокомбінат» № 2419 від 12 листопада 2021року не містить підпису позивача про ознайомлення з ним. Сторонами визнається та не заперечується обставини отримання позивачем 27 листопада 2021 року по пошті копії оскаржуваного наказу відповідача про звільнення позивача з посади механіка з копією супровідного листа від 12.11.2021року.
Судом встановлено, що наказ ТзОВ «Глобинський м'ясокомбінат» № 2419 від 12 листопада 2021року про звільнення позивача не відповідає та суперечать п. 1 ст. 40 КЗпП та ст. 492 КЗпП України, а тому підлягає скасуванню судом. ТзОВ «Глобинський м'ясокомбінат» було зобов'язане запропонувати позивачу іншу роботу, яку він міг виконувати за відповідною професією чи спеціальністю. Однак, відповідач не пропонував позивачу ніякої іншої роботи. А відтак, він не виконав свого обов'язку щодо працевлаштування позивача, передбаченого ст. 51, ст. 492 КЗпП України.
У постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-491цс15 зроблено висновок, що власник є таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 492 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. При цьому роботодавець зобов'язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.
Європейський суд з прав людини зауважив, що принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року).
Встановивши, що будь-яких належних і допустимих доказів щодо надання пропозицій позивачу про усі наявні протягом строку попередження конкретні вакантні посади та про відмову позивача від запропонованих конкретних вакантних посад відповідач не надав, позивач обґрунтовано прийшов до висновку про скасування оскаржуваних наказів та задоволення позову.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Частиною другою статті 235 КЗпП України передбачено, що при ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Пунктом 3 розділу ІІІ Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. № 100 «Порядок обчислення середньої заробітної плати», визначено, що при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.
Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.
Сторонами визнається та не заперечується, що оклад позивача у відповідача становив 7540грн. Згідно заказу відповідача № 448 від 01.09.2021року «Про надання відпустки» позивачу з 09.09.2021року по 20.09.2021року надано відпустку без збереження заробітної плати тривалістю 12 календарних днів та передбачено стати до роботи 21 вересня 2021року. Таким чином позивач протягом вересня 2021року відпрацював лише 14 робочих днів та отримав за цей період заробітну плату в розмірі 4714,88грн. Ці обставини визнаються та не заперечуються сторонами, тому в силу вимог передбачених частиною 1 ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню.
Пунктом 8 розділу ІІІ Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. № 100 «Порядок обчислення середньої заробітної плати», визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п'ятого пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.
Згідно оригіналу письмових відомостей з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_2 від 22 лютого 2022року № F1401803 у відповідь на запит отриманий в електронному вигляді видана ГУ ДПС у Львівській області ( Сихівський район м. Львова) за останні два місяці, що передували звільненню ( листопад 2021року) :
за серпень 2021року відповідачем виплачено позивачу заробітну плату в сумі 8170,48грн;
за вересень 2021року відповідачем виплачено позивачу заробітну плату в сумі 4714,88грн;
відомостей про виплату відповідачем заробітної плати позивачу за жовтень 2021року- немає, оскільки весь жовтень 2021року позивач перебував на лікарняному за листком непрацездатності. Розрахунок належних виплат за час вимушеного прогулу наступний:
серпень 2021р.: 8170,48 грн. за 21 робочий день;
вересень 2021р.: 4714,88 грн. за 14 робочих днів.
Середньоденна заробітна плата: 368,15грн (8170,48 грн. + 4714,88 грн.) ? (21 роб.д.+ 14 робочих днів)=368,15грн. За період з 13 листопада 2021р. по 21 квітня 2022р. є 111 робочих дні.
Розрахунок 111 робочих днів*368,15грн.= 40 864, 65 грн.
Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно позиції Верховного Суду України, викладеної в ухвалі Верховного Суду України від 15.12.2010 року по справі № 6-20213св0, у справах, в яких оспорюється незаконність звільнення, саме відповідач повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, які містяться в п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясовувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом, і перевіряти їх відповідність законові. Суд не в праві визнати звільнення правильним виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов'язували звільнення.
Також, згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.
У разі відсутності працівника на роботі у день звільнення, копію наказу про звільнення та повідомлення про можливість отримання трудової книжки необхідно надіслати йому поштою.
Таким чином, враховуючи наведене вище, суд вважає звільнення позивача з займаної посади на підставі п.1 ч. 1 ст. 40 КЗпП безпідставним, незаконним та проведеним з порушенням його трудових прав.
Керуючись ст.ст. 2, 10, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Скасувати наказ Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобинський м'ясокомбінат" №110 від 06.09.2021 року "Про внесення змін до штатного розпису та скорочення чисельності і штату працівників Львівського регіонального відділу продаж ТзОВ "Глобинський м'ясокомбінат".
Скасувати наказ (розпорядження) №2419 Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобинський м'ясокомбінат" про припинення трудового договору (контракту) від 12.11.2021 року та звільнення 12.11.2021 ОСОБА_2 з структурного підрозділу Львівський регіональний відділ продаж з посади механіка.
Поновити ОСОБА_2 на посаді механіка Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобинський м'ясокомбінат" з 12.11.2021 року.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобинський м'ясокомбінат" на користь ОСОБА_2 середній заробіток на час вимушеного прогулу в сумі 40864, 65 грн.
Рішення суду в частині поновлення на роботі та присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць підлягає до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається з урахуванням Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття судом апеляційної інстанції постанови за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобинський м'ясокомбінат», ЄДРПОУ 25167451, місцезнаходження: м. Глобине, вул. Володимирівська, 228 Полтавської області.
Повний текст рішення складено 26.04.2022 року.
Головуючий Б.Р. Мичка