Єдиний унікальний номер 448/388/22
Провадження № 3/448/227/22
02.05.2022 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Юрій БІЛОУС, розглянувши матеріали справи, що надійшла з відділення поліції №1 Яворівського РВП Головного управління Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, непрацюючого (зі слів), інваліда ІІІ групи загального захворювання,
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення (надалі КУпАП),
учасники справи:
особа, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
права передбачені ст.268 КУпАП, ст.ст.10,63 Конституції України особі роз'яснені,
безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, виніс постанову про наступне:
І. Опис обставин, установлених суддею в ході розгляду справи:
Громадянин ОСОБА_1 об 18:00 год. 28.04.2022 року, знаходячись за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї матері гр. ОСОБА_2 та сестри гр. ОСОБА_3 , під час якого виражався в їх адресу нецензурною лайкою, словесно погрожував фізичною розправою, ображав та чіплявся, тобто вчинив відносно них дії психологічного характеру, які могли завдати шкоди їх психічному та фізичному здоров'ю.
Крім цього, гр. ОСОБА_1 , 29.04.2022 року об 12:00 год. знаходячись за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї матері гр. ОСОБА_2 , під час якого виражався в її адресу нецензурною лайкою, словесно погрожував фізичною розправою, ображав та чіплявся, тобто вчинив відносно неї дії психологічного характеру, які могли завдати шкоди її психічному та фізичному здоров'ю, а також даними діями порушив вимоги термінового заборонного припису АА №181135 від 28.04.2022 року.
ІІ. Пояснення осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення:
Особа, що притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 в судовому засіданні провину визнав та підтвердив обставини, що наведені в протоколах про адміністративні правопорушення. У вчиненому щиро розкаявся. Запевнив, що більше не вчинятиме подібного роду адміністративні правопорушення.
Заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
ІІІ. Застосоване судом законодавство:
У відповідності до статті 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
В статті 7 КУпАП зазначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до статті 9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із статтею 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Із диспозиції частини 1 статті 173-2 КУпАП відомо, що вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису,- передбачає адміністративну відповідальність.
Згідно ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
ІV. Оцінка суду надана обставинам справи:
Факт вчинення ОСОБА_1 вищевказаних правопорушень підтверджується: протоколами про адміністративні правопорушення серії ВАБ №794543 та серії ВАБ №794544 від 30.04.2022 року; письмовою заявою та письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_3 , письмовою заявою та письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , письмовими поясненнями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , формами оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 28.04.2022 року та від 29.04.2022 року; терміновим заборонним приписом стосовно кривдника ОСОБА_1 від 28.04.2022 року серії АА №181135; рапортом ст. інспектора-чергового ВнП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області Гридового В.М. від 28.04.2022 року та іншими документами, доданими до протоколів.
При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколах про адміністративні правопорушення та додатках до нього, - суду не скеровував.
Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, приходжу до переконання в доведенні винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2 КУпАП - вчинення домашнього насильства.
V. Накладення адміністративного стягнення:
Згідно ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
Відповідно до ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП, - є щире розкаяння винного.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП, не встановлено.
Суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме: з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом» як цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Ступінь вини правопорушника залежить від форми вини, з якою вчинено проступок. Вчинення правопорушення умисно відрізняється від вчинення його з необережності. В першому випадку ступінь вини порушника вищий. Деякі правопорушення може бути вчинено тільки умисно. В цих випадках для визначення ступеня вини порушника має значення вид умислу - прямий чи непрямий. Якщо проступок вчинено з прямим умислом, то ступінь вини порушника може підвищити наявність корисливого або іншого низького мотиву.
Майновий стан правопорушника враховується при застосуванні адміністративних стягнень: штрафу, конфіскації, позбавлення спеціального права (в разі застосування позбавлення права керування транспортним засобом щодо професійного водія). При цьому враховується не тільки розмір заробітної плати особи, а й всі інші види її прибутку, який підлягає оподаткуванню, а також наявність або відсутність у неї утриманців.
Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суд відповідно до статті 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, його поведінку під час та після вчинення адміністративного правопорушення, ступінь його вини, майновий стан (не працевлаштований, інвалід ІІІ групи загального захворювання), приймаючи до уваги наявність обставини, що пом'якшує відповідальність та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді громадських робіт, в межах санкції ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Визначений вид та розмір покарання за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
VІ. Розподіл судових витрат:
Відповідно до змісту ст.40-1 КУпАП та ст.4 Закону України «Про судовий збір» є всі підстави для стягнення з особи, на яку накладено адміністративне стягнення - ОСОБА_1 судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496 грн. 20 коп.
Керуючись частиною 1 статті 173-2 КУпАП, статтею 33, 34, 35, 40-1, 283-285 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першої статті 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративні стягнення - 40 (сорок) годин громадських робіт;
Виконання даної постанови в частині відбування ОСОБА_1 стягнення у вигляді громадських робіт покласти на Яворівський районний сектор з питань пробації філії державної установи «Центр Пробації» у Львівській області.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 коп. судового збору.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником до Львівського апеляційного суду через Мостиський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Юрій БІЛОУС
Постанова суду набрала законної сили «______»__________20___ року
Суддя Юрій БІЛОУС