Справа № 761/7699/22
Провадження № 2-з/761/663/2022
29 квітня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Макаренко І.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Суліма Олена Олександрівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
встановив:
Позивач звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з вищевказаним позовом.
Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення в рамках виконавчого провадження №67516038 на підставі оскаржуваного виконавчого напису, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява позивача про забезпечення позову підлягає поверненню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:
1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності;3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Частиною 6 ст. 151 ЦПК України визначено, що до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Заявник зазначає, що він є учасником бойових дій, долучив копію посвідчення серії НОМЕР_1 та посилається на п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», як на підставу звільнення від сплати судового збору.
У відповідності до вимог п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року по справі №545/1149/17, норма п.13 ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір», згідно із якою учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору, у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав, має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Так, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Тому, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст. 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Таким чином. Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року зроблено правовий висновок, згідно якого учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав, як учасників бойових дій.
Оскільки, спір у справі винник не з розгляду питання щодо захисту прав ОСОБА_1 саме як учасника бойових дій, суд приходить до висновку про відсутність підстав, передбачених п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» для звільнення заявника від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
Вимоги ч. 10 ст. 153 ЦПК України передбачають, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Разом з тим, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що реалізуючи пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступу до правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Таким чином, в кожному випадку заявник при зверненні до суду із заявою повинен як дотримуватися норм процесуального законодавства, так і очікувати, що ці норми застосовуються.
Крім того, необхідно в даному випадку також зазначити, що повернення клопотання (заяви) про забезпечення позову не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не перешкоджає особі повторно звернутися з даною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.
Виходячи з наведеного вважаю, що заява про забезпечення позову подана без додержання вимог ч. 6 ст. 151 ЦПК України, у зв'язку з чим заява про забезпечення позову повертається заявнику.
Враховуючи наведене, на підставі ст.ст. 149, 151, 153, 259, 260, 354 України, суддя
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Суліма Олена Олександрівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: