Справа №760/4672/22 1-кс/760/1568/22
26 квітня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 (свідоцтво № 3248 від 27.03.2008р. про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер), підозрюваної ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Литвинівка, Вишгородського району, Київської області, громадянка України, з вищою освітою, розлучена, працює керівником «Коцюбинська приватна гімназія «АТЛАНТ ВАН СКУЛ» та за сумісництвом керівником Ірпінського приватного закладу дошкільної освіти « ІНФОРМАЦІЯ_2 », зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,
підозрювана у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 22022101110000054 від 28.03.2022р., у рамках якого було подано клопотання, та, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваної, -
Клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_5 , подане в кримінальному провадженні № 22022101110000054 від 28.03.2022р. відповідає вимогам ст.ст. 183, 184, 199 КПК України.
Підозрювана доставлена під вартою до суду.
Документом, який підтверджує надання підозрюваній копії клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання, є розписка.
Подане клопотання обґрунтоване тим, що слідчим управлінням ГУ СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування в даному кримінальному провадженні, в ході розслідування якого встановлено, що умисно діючи в порушення міжнародних нормативно-правових актів, 22 лютого 2022 року Президент Російської Федерації, реалізуючи злочинний план направлений на насильницьку зміну меж території та кордонів України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, направив до Ради Федерації звернення про використання Збройних Сил РФ за межами РФ, яке було задоволене.
24 лютого 2022 року о 05:00 годин Президент Російської Федерації оголосив про рішення розпочати військову операцію в Україні.
Надалі Збройними Силами РФ, що діяли за наказом керівництва РФ та ЗС РФ, здійснено пуск крилатих та балістичних ракет по аеродромах, військових штабах та складах ЗС України, а також підрозділам ЗС та інших військових формувань після чого РФ скоєно вторгнення на територію суверенної держави України.
У зв'язку з чим Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.22 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який 26.03.2022 продовжено на 30 діб, тобто до 24.04.2022.
24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України.
Разом з тим, громадянка України ОСОБА_5 , маючи негативне ставлення до чинної влади держави Україна, будучи прихильницею проросійських поглядів та ідей, у невстановлений досудовим розслідуванням час, у невстановленому досудовим розслідуванням місці познайомилась з громадянином України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який взимку 2013-2014 років, під час Революції гідності, був ведучим на київському Антимайдані, та у 2014 року переїхав на постійне місце проживання до Російської Федерації, де почав роботу в державному російському пропагандистському інформаційному агентстві «Росія сьогодні» та російському інформаційному агентстві « ІНФОРМАЦІЯ_4 », де як представник засобів масової інформації, займався інформаційним викривленням подій на Євромайдані шляхом перекручування та постійного нав'язування хибного тлумачення і компонування інформації для зміни свідомості та ставлення громадян РФ і місцевих мешканців південно-східних регіонів України до дійсності та значення подій, які насправді відбувалися в Україні, здійснював спотворення свідомості частини населення України з метою зміни світоглядних основ, зародження сумніву в необхідності та доцільності спільного існування в рамках самостійної, унітарної, суверенної держави Україна з європейським вектором розвитку, підбурював до міжетнічних конфліктів, розпалював сепаратистські настрої серед населення окремих регіонів України (АР Крим і м. Севастополя та південно-східних областей), провокував національні зіткнення, формував хибний образ частини українського населення як «націонал-фашистів», які мають інші духовні та моральні цінності та пропагують культ насильства і знущання над російськомовним населенням України.
Надалі, ОСОБА_5 , з 24 лютого 2022 року, перебуваючи на території Київської області, зокрема у м. Києві та в смт. Коцюбинське, маючи проросійські погляди, підтримуючи злочинні плани вищого керівництва РФ щодо здійснення збройної агресії проти України та щодо встановлення і утвердження тимчасової окупації частини території України, діючи умисно та за власною ініціативою, будучи достовірно обізнаною про те, що ОСОБА_7 є представником іноземної держави, а саме РФ, бере участь у проведенні проти України інформаційних акцій та має широкі зв'язки із посадовими особами органів державної влади і спеціальних служб РФ, за допомогою власного мобільного телефону марки «iPhone» з ІМЕІ НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , та SIM-картки оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_3 із можливістю доступу до всесвітньої мережі загального доступу Інтернет, вступила у спілкування за допомогою мобільного додатку «Telegram» із громадянином ОСОБА_7 , який використовував з цією метою невстановлений мобільний телефон із SIM-карткою російського оператора мобільного зв'язку з абонентським номером НОМЕР_4 , та з метою завдання шкоди обороноздатності України почала збирати і надсилати йому інформацію, що містить відомості військового характеру, розголошення яких представнику держави-агресора заподіє шкоду обороноздатності України.
Так, ОСОБА_5 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, використовуючи власний мобільний телефон марки «iPhone» з ІМЕІ НОМЕР_1 та НОМЕР_2 та SIM-картку оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_3 із можливістю доступу до всесвітньої мережі загального доступу Інтернет, за допомогою мобільного додатку «Telegram» передала представнику іноземної держави-агресора ОСОБА_7 наступну інформацію: 18 березня 2022 року, о 23 годині 56 хвилин, про наявність постів Збройних Сил України, кількість особового складу та військової техніки на головних дорогах, що ведуть до м. Київ, про початок і тривалість комендантської години, організацію роботи патрулів Територіальної оборони, про наявність та стан підрозділів Збройних Сил України в м. Вишгород; 19 березня 2022 року, о 07 годині 23 хвилини, про місцезнаходження та стан підрозділів 1-ї танкової бригади Збройних Сил України та неможливість її залучення до оборони м. Києва, а також про її особисті спостереження за танковими підрозділами Збройних Сил України та про їх відсутність в смт. Коцюбинське; 19 березня 2022 року, у період з 12 години 38 хвилин по 12 годину 40 хвилин, про наявність встановлених Збройними Силами України мінних загороджень навколо АДРЕСА_3 , настрої та відсутність автоматичної вогнепальної зброї у членів Територіальної оборони на території вказаного населеного пункту; 21 березня 2022 року, о 08 годині 23 хвилини, про географічні особливості заплави річки Ірпінь та можливість їх військового використання для стримування наступу противника; 21 березня 2022 року, у період з 17 години 32 хвилини по 18 годину 06 хвилин, про наявність особового складу на блок-постах на АДРЕСА_3 , а також особисто виготовлені нею за допомогою вищевказаного мобільного телефону фотознімки зазначених блок-постів.
Збір та передача ОСОБА_5 інформації вищевказаного характеру представнику іноземної держави - агресора може спричинити тяжкі наслідки у вигляді завдання шкоди обороноздатності України, оскільки: відомості про порядок організації системи охорони та оборони позицій (об'єктів), сили і засоби, які виділяються для цього, підпадають під дію ст. 16.2 Переліку відомостей Збройних Сил України, що становлять службову інформацію, затвердженого наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 22.11.2017 № 408; відомості, що розкривають інформацію про дислокацію постів візуального спостереження, підпадають під дію ст. 2.4 Переліку відомостей Збройних Сил України, що становлять службову інформацію, затвердженого наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 22.11.2017 № 408; відомості про вплив суспільно-політичної обстановки в регіонах дислокації військових частин на їх бойову готовність або морально-психологічний стан особового складу підпадають під дію ст. 1.2.2 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Служби безпеки України від 23.2.2020 № 383; відомості про дислокацію, систему охорони, оборони, організаційно-штатну структуру, чисельність особового складу військових частин (установ) в особливий період (на воєнний час) підпадають під дію ст. 1.4.3 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Служби безпеки України від 23.2.2020 № 383.
Крім того, 25 березня 2022 року, у період з 11 години 54 хвилин по 12 годину 13 хвилин, громадянка України ОСОБА_5 в листуванні за допомогою власного мобільного телефону марки «iPhone» з ІМЕІ НОМЕР_1 та НОМЕР_2 та SIM-картку оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_3 із можливістю доступу до всесвітньої мережі загального доступу Інтернет, в листуванні за допомогою мобільного додатку «Telegram» із представником іноземної держави ОСОБА_7 побажала « ОСОБА_8 », вказала, що молиться за «Путина» та хоче, щоб він переміг.
Таким чином, за версією слідства, ОСОБА_5 підозрюється в державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, інформаційній безпеці України, що виразилось в наданні іноземній державі, іноземній організації та їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України в умовах воєнного часу, тобто вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
В поданому клопотанні слідчий, за погодженням з прокурором, зазначає, що встановлені ризики, під час застосування 30.03.2022р. постановою заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 , не зменшилися та продовжують існувати на даний час, а саме: переховування підозрюваної ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також знищення, схову та спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Крім того, досудове розслідування в даному провадженні завершити до закінчення дії постанови заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_9 від 30.03.2022р. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 , прийнятої на підставі ст. 615 КПК України, а саме до 27.04.2022р. не можливо, у зв'язку із необхідністю проведення в рамках вказаного кримінального провадження ряду слідчих дій: отримати висновок психолого-лінгвістичної експертизи; призначити та отримати висновок фоноскопічної експертизи; за насідками отриманого висновку експерта повідомити про підозру винним особам; допитати як підозрюваних осіб, яким буде повідомлено про підозру на підставі висновку експерта; визнати вилучені предмети речовими доказами та передати їх на відповідальне зберігання, враховуючи висновок експерта; допитати в якості свідків осіб, які безпосередньо контактують з ОСОБА_5 , та яким відомі обставини вчинення нею злочину; отримати характеризуючи матеріали на підозрюваних; провести інші слідчі та процесуальні дії, в яких виникне необхідність в ході досудового розслідування даного кримінального провадження, в разі встановлення нових обставин; виконати, відповідно до положень ст.ст. 290, 291 КПК України, усі необхідні процесуальні дії щодо відкриття матеріалів кримінального провадження та скерування його до суду разом із обвинувальним актом і реєстром матеріалів досудового розслідування.
Тому, слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження підозрюваній ОСОБА_5 строку тримання під вартою на 30 днів, без визначення розміру застави.
Під час судового розгляду прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.
Захисник ОСОБА_4 та підозрювана ОСОБА_5 просили відмовити у задоволенні клопотання слідчого, оскільки органом досудового розслідування не доведено наявність ризиків та пред'явлена ОСОБА_5 підозра є необґрунтованою.
Крім того, на думку захисту, більш м'який запобіжний захід, зокрема у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_4 , зможе в повній мірі забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної ОСОБА_5 в даному кримінальному провадженні.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та надані в суді документи, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Частиною 5 ст. 199 КПК України передбачено, що слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 111 КК України, а саме: в державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, інформаційній безпеці України, що виразилось в наданні іноземній державі, іноземній організації та їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України в умовах воєнного часу.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої їй підозри.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
На обґрунтування пред'явленої ОСОБА_5 підозри, слідчим надані зібрані під час досудового розслідування докази, зокрема, протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 27.03.2022р.; протоколи огляду від 26.03.2022р., 27.03.2022р., 28.03.2022р., 28-29.03.2022р., 31.03.2022р., 01.04.2022р., 11.04.2022р.; постанова про визнання предметів речовими доказами від 29.03.2022р.; ухвала Хмельницького міськрайонного суду Хмедьницької області від 30.03.2022р. про арешт майна; відповідь Міністерства оборони України від 29.03.2022р. № 3/872; протокол огляду інтернет-ресурсів від 28.03.2022р.; протокол допиту підозрюваної ОСОБА_5 від 31.03.2022р.; протоколи допиту свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 від 30.03.2022р.; протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 09.04.2022р. та інші матеріали кримінального провадження.
Таким чином, надані суду докази обґрунтовано свідчать про причетність підозрюваної ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, яке розслідуються.
29.03.2022р. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
30.03.2022р. постановою заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_9 , відповідно до вимог ст. 615 КПК України, відносно підозрюваної ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 30 діб, тобто до 27.04.2022р. включно.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладення на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.
Беручи до уваги, що встановленні ризики, під час застосування постановою заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_9 від 30.03.2022р. ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв'язку із перебігом ефективного розслідування справи суттєво зменшилися, проте продовжують існувати, а саме: переховування підозрюваної ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також знищення, схову та спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Крім того, слідчий суддя враховує доводи прокурора з приводу того, що досудове розслідування завершити до закінчення дії постанови від 30.03.2022р. неможливо, у зв'язку із необхідністю проведення в рамках вказаного кримінального провадження ряду слідчих дій: отримати висновок психолого-лінгвістичної експертизи; призначити та отримати висновок фоноскопічної експертизи; за насідками отриманого висновку експерта повідомити про підозру винним особам; допитати як підозрюваних осіб, яким буде повідомлено про підозру на підставі висновку експерта; визнати вилучені предмети речовими доказами та передати їх на відповідальне зберігання, враховуючи висновок експерта; допитати в якості свідків осіб, які безпосередньо контактують з ОСОБА_5 , та яким відомі обставини вчинення нею злочину; отримати характеризуючи матеріали на підозрюваних; провести інші слідчі та процесуальні дії, в яких виникне необхідність в ході досудового розслідування даного кримінального провадження, в разі встановлення нових обставин; виконати, відповідно до положень ст.ст. 290, 291 КПК України, усі необхідні процесуальні дії щодо відкриття матеріалів кримінального провадження та скерування його до суду разом із обвинувальним актом і реєстром матеріалів досудового розслідування.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що прокурором в судовому засіданні було доведено, що заявлені раніше ризики продовжують існувати та виправдовують тримання ОСОБА_5 під вартою, а також наведено обґрунтовані обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії постанови прокурора про тримання ОСОБА_5 під вартою, тому приходить до висновку, що клопотання слідчого в частині продовження строку тримання підозрюваної ОСОБА_5 під вартою підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя зобов'язаний: здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування і судового розгляду та враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Крім того, як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, у випадках коли констатував порушення статті 5 Конвенції щодо розгляду доцільності продовження строків тримання особи під вартою, протягом як досудового розслідування, так і судового розгляду, продовження строків тримання під вартою повинно ґрунтуватися на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під вартою на початковій стадії розслідування.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особистість підозрюваної ОСОБА_5 , її майновий та сімейний стан (розлучена, працює керівником «Коцюбинська приватна гімназія «АТЛАНТ ВАН СКУЛ» та за сумісництвом керівником Ірпінського приватного закладу дошкільної освіти «БІЛЧЕНЯ»), має звання «Заслужений вчитель України», стан її здоров'я, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання ОСОБА_5 винуватою у вчиненні інкримінованого їй злочину, який відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, слідчий суддя приходить до висновку про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам та вважає за необхідне продовжити підозрюваній ОСОБА_5 строк тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 29.05.2022р., включно, який, на думку слідчого судді, буде достатнім для завершення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні.
Разом з тим, слідчий суддя вважає, що не підлягає задоволенню клопотання слідчого в частині продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 без визначення розміру застави, з наступних підстав.
Слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Враховуючи ту обставину, що підозрювана ОСОБА_5 не підпадає під категорію осіб, до яких при постановленні ухвали про застосування (продовження) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може не визначатися розмір застави у кримінальному провадженні, тому слідчий суддя, з урахуванням її майнового та сімейного стану, вважає необхідним, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України визначити заставу у сумі 500000грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі, на думку слідчого судді, повинно достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків та забезпечити, в подальшому, її належну процесуальну поведінку в даному провадженні.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 131, 177, 178, 180, 183, 193, 194, 196, 199, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 29.05.2022р., включно.
Строк дії ухвали закінчується о 23.59год. 29.05.2022р.
Розмір застави визначити у сумі 500000грн. (п'ятсот тисяч гривень), яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Банк отримувача коштів: ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО): 820172; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059; рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089; призначення платежу: «застава за … (П.І.Б.), … (дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….», та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.
Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожним їхнім викликом,
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання,
- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну,
- носити електронний засіб контролю.
Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити до 29.05.2022р., включно.
Роз'яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.
З моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.
В задоволенні іншої частини клопотання відмовити.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську обласну прокуратуру.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваною - в цей же строк з моменту вручення їй копії даної ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1